Заняття № 9 япоказ шляху становлення особистостІ жІнки у п’ЄсІ г. Ібсена «ляльковий дІм (нора)»План 1. Історія написання драми «Ляльковий дім». Назва п’єси. 2. «Ляльковий дім» — соціально-психологічна драма. Її аналітична композиція. 3. Особливості драматичного конфлікту та розвиток дії п’єси. 4. Образи Нори і Хельмера. 5. Символіка драми. 6. Новаторство Ібсена-драматурга. Завдання для підготовчого періоду 1. Визначте поняття «соціально-психологічна п’єса». 2. Підготуйте виразне читання вузлових сцен п’єси. 3. Складіть логічні схеми. Література 1. Адмони В. Г. Генрих Ибсен. — М., 1956. 2. Владимиров С. Действие в драме. — М., 1972. 3. Буряк С. А щастя було зовсім поруч … За драмою Г.Ібсена «Ляльковий дім». 10 кл. // Зарубіжна література. — 2007. — № 10—11 (506—507). — С. 44—47. 4. Галка Л. Г. Ібсен «Ляльковий дім»: матеріали до вивчення. П’єса відкритого фіналу. Урок пошуку істини в діалозі // Всесвітня література в середніх навчальних закладах Украї- ни. — 2008. — № 4. — С. 45—46. 5. Ревнівцева Є. Зіткнення мрії і дійсності. Матеріали до уроків з вивчення творчості Іб- сена. 10 кл. // Зарубіжна література. — 2005. — № 11 (411). — С. 9—10. 6. Ціко І. Г. Показ шляху становлення особистості в доля Нори. Урок за драмою Г. Ібсе- на «Ляльковий дім». 10 кл. // Зарубіжна література в навчальних закладах. — 2004. — № 7. — С. 37—39. 7. Ціпов’яз Л. Драма Г.Ібсена «Ляльковий дім». Оповідь про пробудження людської особистості. 10 кл. // Зарубіжна література. — 2005. — № 11 (411). — С. 6—8. Інструктивно-методичні матеріали Твір написаний у 1879 році. В основу драми Ібсен поклав реальну подію. Прото- типом Нори стала норвезько-датська письменниця Лаура Кіллер (1849—1932). Під впливом п’єси Ібсена «Бранд» 19-річна дівчина написала книгу «Дочки Бранда», яка вийшла у світ у 1869 році під псевдонімом. З нею ознайомився драматург пора- див Лаурі займатися літературою. Між ними зав’язалася дружба. Лаура вийшла за- між з любові, але її чоловік, людина з розлагодженою нервовою системою, болісно сприймав нестаток грошей. Тому дружина намагалася захистити його від матеріаль- них проблем і, коли він захворів, звернулася за допомогою до свого багатого батька, однак той відмовив. Тоді вона, таємно від усіх, взяла позику в одному з норвезьких банків, а поручився за неї впливовий друг. Коли знову стали потрібні гроші, Лаура зробила нову позику, але не змогла її повернути у визначений термін. У відчаї жінка хотіла видати фальшивий вексель, але вчасно зупинилася. Згодом про це дізнався чо- ловік, який спочатку співчував Лаурі, а потім під впливом родини, друзів, загальної думки жителів міста різко змінив своє ставлення до дружини і став вимагати розлу- чення. Дітей у неї відібрали, а її визнали психічно хворою. Згодом, на прохання чоло- віка, Лаура повернулася і в сім’ю, і до літературної діяльності. Про історію цієї жінки довідалася Сюзанна, дружина Ібсена, і, мабуть, пізніше розповіла про неї чоловікові. Нора і її прототип мали багато спільного, але була й істотна відмінність: Нора сама пішла з сім’ї, сама протиставила себе суспільству — це її свідоме рішення. На перший погляд, головну увагу письменник зосередив на проблемі прав жін- ки, але побудова драми, система образів переконливо довели, що доля головної ге- роїні відбила глибинні протиріччя сучасного драматургу суспільства. У цій п’єсі Ібсен заклав основи реалістичної соціально-психологічної драми. Обиватильське благополуччя родини адвоката Хельмера розкрилося в ній найнеща- снішим і найневблаганнішим способом, оголивши брехливість буржуазної моралі, існуючих на той час норм родинного життя та горезвісної святості шлюбу. На по- чатку драми автор відтворив життя-гру головних героїв і їхнє зовнішнє благопо- луччя, яке було лише видимістю. Конфлікт, що дав розвитку дії п’єси, виник давно, але до певного часу героями не усвідомлювався. Цей конфлікт розкрився разом з таємницею головної героїні — Нори. Згодом соціальні протиріччя у драмі переросли у протиріччя моральні, які дра- матург вирішив у психологічному плані. Поведінка героїв психологічно глибоко вмотивована: вісім років подружнього життя Нори, про які ми дізналися із перед- історії, — це вісім років роздумів і сподівань. І лише у ті три дні, коли героїня, ха- паючись за останню надію, боролася за свою сім’ю, за щастя, повністю розкрився її складний духовний світ. Рішення піти з сім’ї далося нелегко, це не емоційний по- рив, а глибоко обдуманий вчинок. П’єсу ще називали інтелектуально-аналітичною. У таких творах, як правило, присутня якась таємниця, що визначала розгортання подій. Проте розум і здатність героя осмислити дійсність дали йому змогу змінити свою долю. Якщо ж людина не знайшла у собі сили правильно зорієнтуватися у ситуації і перетворити свою думку на дію, вона жорстоко за це поплатилася. Зав’язка і розв’язка винесені автором за межі дії п’єси. «Аналітичні» тенде- нції у цій драмі виявилися у перенесенні центру ваги на розкриття справжньої сутності стосунків і характерів персонажів: фру Лінне хоче, щоб між чоловіком та дружиною відбулася відверта розмова і тому не дозволило Крогстаду забрати листа; лист лихваря не розв’язав конфлікту, а лише став передумовою для роз- мови Нори з чоловіком. Таємна любов лікаря Ранка до Нори не дозволила герої- ні просити у лікаря допомоги, а також підштовхнуло її до рішучої розмови з Хе- льмером.Отже, усе, що відбувалося у творі, підкорено її загальній ідеї — таємниця має бути розкрита. КОНФЛІКТИ
Нора, на перший погляд, здавалося легковажною і несерйозною жінкою. Вона щебетало і співало, насолоджуючись життям і любов’ю свого чоловіка Торвальда, тією затишною гармонією, яку вона створила у власному домі. Проте ми дізналися про таємницю жінки: вісім років змушена потай від чоловіка сплачувати великий борг, економлячи на собі і не втрачаючи при цьому природної життєрадісності і ча- рівної жіночності. На таке могла бути здатна лише сильна та вольова жінка, яка вміло по-справжньому кохати і захищати свою любов. Тому стало зрозумілим, що Нора не така вже й проста, якою видалася спочатку. Чоловік Нори Торвальд Хельмер виголосив нібито справедливі слова, але за ни- ми крилася якась жорстокість. Він звик милуватися своїми чеснотами і тому насто- рожила його зверхнє ставлення до дружини, нерозуміння її душевного стану. Діз- навшись про її вчинок, він сприйняв його як ганебний і навіть не задумався над тим, що саме змусило її так діяти. Проблема родини — секрет сімейного щастя і благополуччя; становище жінки в тогочасному буржуазному суспільстві; «святість шлюбу»; місце людини в житті, людські цінності життя. Людина повинна знайти себе, своє щастя, покликання, бо тільки справжня людина, а не іграшка в чиїхось руках мала право на сімейне щастя, на виховання дітей. Важливу роль у творі відіграла символіка, адже символічною вже була сама на- зва твору. «Ляльковий дім» — це дім фальшивих цінностей, за якими крилися его- їзм, духовна порожнеча, роз’єднаність людських душ. У цьому домі не жили, а ли- ше грали у кохання, шлюб, сімейну злагоду і навіть людську гідність і честь. У драмі Ібсен використав різні образи-символи:
Символічним став фінал п’єси: промінь надії торкнутися Торвальда Хельмера — він готовий вчинити «диво див» — змінитися настільки, щоб повернути Нору. У «Ляльковому домі» центральною постала проблема становлення жінки в бур- жуазному суспільстві. Проте «жіноче питання» один із аспектів проблеми звіль- нення людської особистості. Безпосереднім об’єктом зображення драматург обрав сім’ю, котра багато в чому може здаватися ідеальною. А фінал п’єси, як бачимо, — результат катастрофи, який і сам є катастрофою, позбавлений будь-яких елементів компромісу. Але такий фінал не можна назвати неблагополучним. Героїня не заги- нула, а навпаки, стала переможницею, бо ніби знайшла себе і мала достатньо муж- ності, аби здійснити свою волю і відкинути все, що їй заважало. Разом із тим ця пе- ремога мала трагічний відтінок, бо вона означала болісний розрив Нори з усім її попереднім життям (особливо з дітьми) і зробила її самотньою у протистоянні сус- пільству з його нормами моралі. Таким чином, перемога Нори, тобто її внутрішнє звільнення та обрання нею свого справжнього шляху не означало завершення її бо- ротьби, навпаки, дійсні випробування героїні ще попереду — після того, як спус- титься завіса. Тільки тоді почнеться боротьба Нори за своє самоствердження, за пі- знання справжніх законів життя. Про Ібсена говорили, що його п’єси починалися там, де раніше звичайно закін- чувалися. Можна сказати й інакше: вони закінчувався там, де розпочиналася спра- вжня, дійсна боротьба, де мало відбутися випробування сил героя, тобто там, де могла б початися нова п’єса. Тому фінал «Лялькового дому» називали відкритим. Кінцівка твору вказала на наявність у суспільстві «справжньої людини», яка прагнула до свободи та внутрішньої незалежності і була здатна заради певних цілей піти на будь-які жертви, відмовитися від компромісів.
|
|
