Сучасні економічні системи - Навчальний посібник ( О. О. Бєляєв, М. І. Диба, В. І. Кириленко, С. Г. Поручник, М. С. Руденко, Ю. М. Руденко)

Тема 1. предмет І концептуальнІ основи навчального курсу «сучаснІ економІчнІ системи»

 

Методичні рекомендації

 

В першу чергу потрібно визначитись з понятійним апаратом теми та вияснити питання, що вивчає курс. Тут важливо відштовхуватися від такої властивості системи як цілісність. З даної точки зору систему звичайно розуміють як комплекс взаємопов’язаних елементів, які утворюють відповідну цілісність. Цей комплекс становить особливу єдність із зовнішнім середовищем і є елементом системи вищого порядку. Елементи будь-якої системи, в свою чергу, виступають як підсистеми нижчого порядку.

Таке визначення дає змогу охопити широке коло реально існуючих об’єктів, процесів, а також абстрактних конструкцій та відображає дві важливі властивості систем: цілісність (сукупність взаємопов’язаних елементів) і подільність (кожний елемент системи також є системою). Виділені властивості цілісності та подільності системи допоможуть в подальшому вивчити структуру, цілі та побудову загальної схеми економічної системи.

Розмаїття інтересів досліджень стосовно систем призвело до появи різноманітних схем їх класифікації: за способами взаємодії з середовищем виділяють відкриті та закриті системи; за видами елементів системи поділяють на фізичні та абстрактні, пасивні та активні; за способом організації — на ієрархічні та неієрархічні; у реальній діяльності серед систем, створених природою, виділяють неживі та живі; системи, створені чи створювані людиною, підрозділяються на неформальні та формальні; неформальні системи містять фізичні елементи (а також, можливо, формальні) та, в свою чергу, можуть бути поділені на технічні, людино-машинні, соціально-економічні системи.

Соціально-економічними називаються такі системи, де людина ставить завдання та цілі не лише перед технічними системами, а й перед людьми, що входять в ці системи як елементи. Соціально-економічні системи можуть мати і технічні, і людино-машинні елементи.

Характеристика поняття «система» містить як основний системоутворюючий фактор мету — одну з найскладніших і, разом з тим, прадавніх категорій. Мета в тій чи іншій формі присутня в свідомості людини під час будь-якої діяльності та не переноситься нею на багато природних або штучних систем. Пізнання мети допомагає зрозуміти сутність досліджуваних систем, а тому інтерес до змісту цього поняття безперервно зростає.

Мета є передбачення в свідомості деякого результату, на досягнення якого спрямовані чи будуть спрямовані дії суб’єкта — її носія. Таким чином, мета відображає те, що тільки може чи повинно виникнути, виступаючи як прообраз майбутнього. Вона характеризується та виражає себе в множинності аспектів динамічної цілісності — закону, що визначає спосіб і характер дії, засобу, потреби, плану, прогнозу тощо. В економіці мета зв’язана з конкретними кінцевими результатами. Таке її розуміння обумовлює можливості підвищення ефективності функціонування економічних систем на основі управління за кінцевими результатами. Способом розкриття внутрішньої структури мети як кінцевого результату виступає «дерево цілей».

У найпростішому випадку ресурсом можна вважати все, що лежить в основі ланцюга, що завершується досягненням поставленої мети. У ширшому розумінні під ресурсом можна розуміти й проміжні елементи такого ланцюга.

В економічних системах до ресурсів відносяться всі засоби, що необхідні для досягнення мети. Ресурси знаходяться в складному взаємозв’язку між собою й метою та утворюють структуру.

Як правило, під структурою маються на увазі стійкі взаємозв’язки елементів системи, що забезпечує її цілісність.

Аналіз поняття «система» вимагає вияснення зв’язку останньої з конкретною ситуацією її функціонування. Під «середовищем» слід розуміти сукупність усіх об’єктів, зміна властивостей яких впливає на систему, а також об’єктів, чиї властивості змінюються внаслідок дії системи. Узагальнюючи властивості системи, необхідно мати можливість оперувати знаннями про ці властивості, переносити їх з однієї практичної ситуації до іншої. Це дає змогу зрозуміти (передбачити) майбутню «поведінку» системи.

Складність «поведінки» економічної системи стосовно середовища обумовлена також неоднозначністю елементів, які становлять зміст останнього. Основним змістом середовища, в якому функціонує економічна система, є морально-етичні відносини. Вони, з одного боку, залежать від економічних обставин, з іншого — самі ж визначають у відповідних умовах діючі параметри економічних систем (наприклад, їх соціально-економічну ефективність).

Важливим аспектом дослідження економічної системи є розуміння соціального «фундаменту», на якому вона виникає та функціонує. Мова йде про такі складові, як індивідуалізм і колективізм.

Нарешті, аналізуючи поняття «система», слід виділити ще одну складову — її реальне існування, що характеризується різноманітними формами (що називають моделями). Модель є аналогом досліджуваної системи, матеріалізованим образом уявлень.

Особливу увагу слід звернути на те, як вивчаються економічні системи, з допомогою яких методів. У найзагальнішому розумінні поняття «метод» означає «спосіб», «шлях». Стосовно даного курсу, правомірно сказати таким чином: за допомогою яких прийомів можна вивчити економічну систему та закономірності її формування, функціонування та розвитку. При цьому методи не можуть бути довільними, вони визначаються (обумовлюються) об’єктивними законами реальної дійсності та формують методологію як науку про способи, прийоми, принципи пізнання й перетворень (в даному випадку) економічних систем.

Оскільки об’єктивними законами розвитку дійсності виступають, перш за все, закони діяльності розвитку природи, суспільства та мислення, то діалектичний метод є гносеологічним інструментом і логічним відбиттям усієї діалектики.

Але при цьому обов’язково слід враховувати суб’єктивний фактор, оскільки об’єктом економічного аналізу стає поведінка людей, їх діяльність. До важливих категорій такого аналізу належать потреби, інтереси, цілі, мотиви поведінки тощо.

За сучасних умов, коли відбувається відповідне взаємопроникнення методологічних постулатів, які визначають специфіку наук (наприклад, політекономії та «економікс») при дослідженні економічних систем, зростає значення раціональних засобів і методів прикладного економічного аналізу (модель поведінки людей, економіко-математичне моделювання, економетрика, методологічний індивідуалізм тощо). В сучасних умовах порівняльна характеристика функціонування економічних систем поряд з економічними критеріями враховує й моральні цінності господарської діяльності. Нині в розвинутих економічних системах відбувається становлення нової мотивації трудової діяльності, пов’язаної з частою відмовою від «вузьких» матеріальних стимулів і бажанням, в першу чергу, до самовираження в праці.

Враховуючи вищезазначені положення, змістовна трактовка економічної системи — це суспільний спосіб виробництва, що функціонує на різноманітних формах власності та адекватних господарських механізмах.

Вивчення економічних систем, в першу чергу, передбачає уточнення предмету даного курсу, змістом якого є закономірності становлення та еволюція економічних систем з їх загальними основами та специфічними особливостями кожної. Тут важливо визначатись з методологією пізнання, що включає широкий спектр прийомів, способів, засобів пізнання та перетворення економічного життя. Розуміння предмету та методу курсу обумовлює логіку, що пояснює його структуру.

Економічна система — це комплекс підсистем, які об’єднані загальними ознаками та утворюють соціально-економічну цілісність. У сучасній літературі, як правило, виділяють традиційну, ринкову, планову (командну) та змішану системи.

 

План семінарського заняття

 

1. Сутнісні характеристики поняття «системи»:

— поняття «система»;

— класифікація систем;

— модель як аналог досліджуваної системи.

2. Методологія пізнання економічних систем:

— об’єктивні та суб’єктивні фактори економічного аналізу економічних систем.

3. Структура курсу.

 

Терміни та категорії

 

Сучасна економічна система. Предмет курсу. Економічна система. Елементи економічної системи. Способи організаційної економічної системи. Модель економічної системи. Класифікація економічних систем.

 

Теми рефератів

 

1. Поняття «система» в технічній, соціальній та економічній літературі.

2. Роль суб’єктивного фактору в пізнанні економічної системи.

 

Питання для обговорення

 

1. Чому цілісність вважається основною властивістю системи?

2. Які складові частини входять до методології пізнання економічних систем?

3. Як науково-технічна революція впливає на розвиток економічних систем?

 

Література

 

1. Бузгалин А., Колганов А. Экономика: «периодическая система элементов» // Вопросы экономики. — 2001. — № 9. — С. 46—61.

2. Бузгалин А. Мутантный капитализм как продукт полураспада мутантного социализма // Вопросы экономики. — 2000. — № 6. — С. 34—47.

3. Бєляєв О. О., Бебело А. С. Перехідна економіка: основні концепції та характерні риси // Вчені записки: Наук. зб. — Вип. 3. — К.: КНЕУ, 2001. — С. 23—30.

4. Бєляєв О. О., Бебело А. С. Економічна система суспільства // Політична економія: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2001. — С. 38—52.

5. Мочерный С. В., Некрасов В. Н., Овчинников В. Н., Секретарюк В. Н. Современная экономическая система и тенденции ее развития в начале третьего тысячелетия // Экономическая теория: Учеб. для вузов. — М., 2000. — С. 334—348.

6. Платонова Е. Экономические системы и их трансформации // МЭИМО. — 1998. — № 7. — С. 30—41.

7. Савельев Е., Куриляк В. Новая экономика: мода или умственный шанс для новой страны // Зеркало недели. — 2002. — № 12.

8. Мартін Шніцер. Порівняння економічних систем. — К.: Основи, 1997. — 519 с. — 29 марта.