Європа–2000: Щорічний огляд. Збірник статей. – Частина І: Економіка країн-членів Європейського Союзу

ВеликобританІя : особливостІ розвитку економІки на межІ тисячолІть

 

Вступ

 

Великобританія, домінуюча промислова і морська сила 19 століття, відігравала провідну роль у розвитку парламентської демократії. В період свого розквіту Британська імперія займала ¼ всієї поверхні Землі. В першій половині 20 століття, а саме під час Другої світової війни, міць Великобританії  значно  ослабла.  Починаючи  з  другої  половини  20  ст.,  Великобританія відбудовується як сучасна та процвітаюча європейська нація. Сьогодні Великобританія є членом ЄС,  але  разом  з  тим  вона  не  прагне  стати  членом  Економічного  та  монетарного  союзу. Заслуговують уваги також Конституційна реформа, проведена у Великобританії, і регіональні асамблеї з різним рівнем влади, відкриті у Шотландії, Уельсі й Північній Ірландії у 1999 р.

Повна офіційна назва країни – Сполучене Королівство Великобританії та Північної Ірландії. Місцезнаходження: Західна Європа, острови, включаючи 1/6 острова Ірландія між Атлантичним океаном і Північним морем, на північний захід від Франції. Загальна площа: 244 820 кв. км. Населення – 59,5 млн. осіб. Етнічні групи – англійці 81,5\%, шотландці 9,6\%, ірландці 2,4\%, валлійці

1,9\%. Державна мова – англійська. Державний устрій – конституційна монархія. Адміністративно- територіальний поділ – 47 графств, 7 метрополітен-графств, 26 областей, 9 районів і 3 острівні території; Англія, Уельс, Північна Ірландія, Шотландія, Великий Лондон, Острів Мен і Нормандські острови. Національне свято – День народження королеви (друга субота червня).

Конституція не написана; є частково статути, частково цивільне право. Виконавча влада – королева Єлизавета II (з 6 лютого 1952 р.), прем'єр-міністр Тоні Блер (з 2 травня 1997 р.). Кабінет Міністрів призначає прем'єр-міністра. Законодавча влада – двопалатний парламент, до складу котрого входять Палата лордів (500 місць), процес формування якої на сьогодні ще не закінчився, та Палата  громад  (659  місць).  Судова  влада  –  Палата  лордів,  кілька  лордів  (Lords  of  Арреаl  in Оrdinary), яких призначає монарх на все життя. Політичні партії та їх лідери: партія Альянс (С. Клоус), Консервативна та юніоністська партія ( В. Хог), Демократична юніоністська партія (Я. Пезлі),   Лейбористська   партія   (Т.   Блер),   Ліберальні   демократи   (Ч.   Кеннеді),   Шотландська національна партія (Алекс Сальмонд), Соціально-демократична і лейбористська партія (Дж. Х'юм) і Валлійська національна партія (П. Сімру). Великобританія – постійний член Ради безпеки ООН, учасник ОБСЄ і Ради Європи; входить у НАТО, ЗЕС і АНЗЮ; з 1973 р. – член ЄС.

Економіка Великобританії 2000 р.

 

Валютна та фіскальна стабільність, разом з поліпшенням діяльності ринку робочої сили, стали передумовою стабільного зростання економіки Великобританії та низького рівня інфляції. Подальше завдання полягає у підтримці економічної стабільності, підвищені продуктивності, а також розширенні можливості зайнятості населення, щоб забезпечити таким чином постійне підвищення рівня виробництва.

Економіка Великобританії 2000-го р. характерна стабільним зростанням разом з низьким рівнем інфляції. Кількість працюючого населення зросла більш як на 1 млн. осіб, починаючи з весни

1997 р.

 

Однак зростання заробітної плати вдалося стримати. За рахунок цього рівень безробіття за останні роки зуміли знизити, зріс рівень виробництва, а також знизилися процентні ставки.

Комітету з валютної політики вдалося підвищити процентні ставки, зазначивши, що зростання внутрішнього попиту потрібно призупинити. Як і передбачав бюджет-2000, ВВП зріс на

3\% , а починаючи з 2001 р., він коливатиметься в межах від 2 ¼ до 2 ¾ відсотка (див. табл. 1).

 

До середини 2001 р. рівень інфляції поступово зростатиме. Короткотерміновий ризик надмірного зростання попиту компенсується за рахунок прийнятної різниці між доходами та витратами.

Реальні ціни на нафту залишаються значно нижчими, ніж були наприкінці 1970-х – на початку 1980-х рр. Відтоді також знизилася глобальна нафтова залежність. Але коли зростуть ціни

на нафту, це може призвести до глобальної інфляції.

 

 

 

Приріст рівнів ВВП та інфляції

Табл. 1

 

 

 

1999

 

2000

прогноз

2001

2002

2003

ВВП (\%)

3

2 ¼ – 2 ¾

2 ¼ – 2 ¾

2 ¼ – 2 ¾

інфляції (\%)

Джерело: Рre – Вudget Report : Nоv 2000

 

Ринок  робочої  сили  залишається  дуже  активним.  Аналіз  використання    робочої  сили показав, що зайнятість населення досягла рекордних величин і в серпні 2000 р. була на 330 000 чол. більшою,  ніж  у  попередньому  році.  Витрати  на  одного  працюючого  у  результаті  зростання

продуктивності праці скоротилися.

 

Ринок робочої сили

 

Нині зайнятість у Великобританії перебуває на рекордно високому рівні. Причому, ця тенденція не є тільки внутрідержавною, адже рівень зайнятості в країні – один із найвищих в Європі. За визначенням Міжнародної організації праці (МОП), рівень безробіття у Великобританії становить 5,3\%, що менше за середній рівень безробіття країн "великої сімки" (5,9\%) і набагато менше від середнього рівня країн Європейського Союзу (8,5\%).

Позитивні  зрушення на  ринку  праці  почалися з  весни  1997  р.,  коли  рівень  зайнятості

працездатного населення перевищив пік, який був досягнутий у попередні роки (1990). Також повільно,  але  безперервно  знижувався  рівень  безробіття  з  7,2\%  (весна  1997  р.)  до  5,3  на сьогоднішній час.

Зростання зайнятості підсилилося впродовж 2000 р., а особливо за 3 літніх місяці, коли кількість зайнятого населення збільшилася на 80000 осіб. Причому, характерним є зменшення кількості працівників, які, крім постійної, мають іншу роботу. Всього ж у 2000 р., порівняно з

1999 р., робочих місць стало на 330000 більше.

 

Такі жваві темпи зростання і рекордна кількість вакансій дають змогу припустити, що попит на ринку праці залишиться сильним і навіть збільшуватиметься. На зменшення безробіття значною мірою  впливає  те,  що  зростання  попиту  супроводжується  більшою  активністю  ринку  праці. Часткова зайнятість працездатного населення продовжує зростати повільно, навіть повільніше, ніж у  попередні роки, і, таким чином, залишається нижче від піку, досягнутого у 1990 р. Отож, на додачу до 1,6  млн. безробітних існує ще близько 2,3  млн. людей працездатного віку, які не є

економічно активними, але бажають працювати (див. рис. 2, 3).

 

1992    1993    1994    1995    1996    1997    1998    1999    2000

 

Джерело: Pre – Budget Report : Nov 2000

„ Зайнятість  ‹ Безробіття

 

Рис. 2. Рівень зайнятості та безробіття (млн. чол.)

 

85

 

80

 

75

 

70

 

65

 

60

 

1992   1993   1994   1995  1996  1997   1998  1999   2000

 

Джерело: Рre –Budget Report : Nov 2000

▲ Рівень зайнятості ‹ Рівень часткової зайнятості

 

Рис. 4. Рівень зайнятості та часткової зайнятості ( у \%).

 

Суттєві відхилення безробіття впродовж останніх років у Великобританії значною мірою пов'язані з рівнем довгострокового безробіття. Довгі періоди без роботи можуть занизити активність індивідів у пошуку роботи і роблять їх менш привабливими для роботодавців через часткову втрату

навичок і умінь. Як наслідок,  дана категорія безробітних впливає на зниження заробітної плати і різноманітних виплат, адже приступаючи до роботи ці люди в більшості випадків згідні на нижчу оплату праці. У зв'язку з цим уряд вживає ряд додаткових заходів для боротьби з довгостроковим безробіттям. Держава буде виділяти для роботодавців, які беруть участь у цій програмі, додаткові кошти на оплату праці осіб, котрі не мали роботи більше 2-х років, з розрахунку 75 ф. ст. на тиждень. Відкриються нові консультативні центри, які сприятимуть пошуку роботи саме цієї категорії безробітних, котрих нині нараховується близько 225000 людей.

Взагалі, теперішня політика уряду спрямована на максимальне скорочення числа осіб, які живуть на державну допомогу, і на активне заохочення зростання їх зайнятості шляхом надання пільг в оподаткуванні. Так, у країні, відповідно до державної програми, у кожної молодої людини (18 – 25 років), яка не мала роботи протягом останніх 6-ти місяців, є можливість отримувати необхідну для працевлаштування освіту чи пройти курс професійної підготовки. Якщо ж особа з даної категорії не знаходить роботи (в тому числі у добровільному секторі чи природоохоронних організаціях) і не використовує освітню схему, то вона втрачає право на отримання допомоги у зв’язку з безробіттям.

Бюджет   передбачає   спеціальні   програми   для   сприяння   зайнятості   таких   категорій населення, як випускники шкіл, особи, позбавлені дієздатності, безпритульні, пенсіонери. Для надання більшої ефективності крокам у даній галузі реструктурують методи обрахунку і збору прибуткового податку з громадян, національного страхування. Також впроваджують стратегію поліпшення системи догляду за дітьми. Крім цього, застосовують різні програми щодо цільових регіонів з високим рівнем безробіття.

Однак, незважаючи на чудові показники і загальний стан ринку праці Великобританії, у країні все ще існує проблема значних, концентрованих територій безробіття, особливо довготермінового безробіття. З огляду на вказане, для подолання зазначених проблем уряду слід:

1) продовжувати спроби розв'язання проблеми концентрованих областей безробіття за рахунок освоєння покинутих територій і економічно нерозвинутих громад, при цьому основну увагу слід звернути на зменшення кількості домашніх господарств з жодним не зайнятим членом сім'ї;

2) підсилити програми запобігання довготерміновому безробіттю, забезпечуючи однорічне звільнення від податків працівника чи бізнесмена-початківця з обов'язковим його консультуванням

та інформаційним супроводом.

 

Ринок товарів

 

Великобританія – п'ятий найбільший у світі експортер товарів і послуг. Всесвітній звіт конкурентноздатності 2000 р. Світового економічного форуму показав, що економіка Британії є восьмою в світі за конкурентоспроможністю.

Впродовж  2000 р. ці тенденції ще міцніше закріпилися в економіці Великобританії. Так, протягом   минулого   року,   здивувавши  навіть   найоптимістичніших  економістів  країни,  було досягнуто різкого зростання обсягів експорту товарів. Особливої уваги заслуговує торгівля Великобританії із США. (див. рис. 4).

Вартість експорту Британії не зменшилася, а навпаки, збільшилась. У четвертому кварталі

2000 р. експорт зріс на 10,6\% порівняно з попереднім кварталом та на 22,5\% порівняно з четвертим кварталом попереднього року.

Загальне зростання експорту країни було викликане швидким розширенням у середині держави експортних ринків. Зазначена тенденція дозволила зрівноважити недостатнє (менше, ніж очікували) збільшення внутрішнього попиту на товари і послуги, що показує тимчасову й незначну слабкість у державному споживанні. Таким чином, внесок торгівлі до ВНП у 2000 р. був ще нейтральнішим, ніж у попередні роки.

Зростання ж імпорту у 2000 р. дещо вповільнилося. Оскільки левова частка імпорту Великобританії належить країнам ЄС, то це значною мірою вплинуло на зміну загальної частки імпортної продукції у Великобританії. Рівень зростання імпорту за 2000 р. (1,3\%) уповільнився порівняно з попереднім роком (1,9\%).

Рівень зростання у сфері обслуговування залишається досить стабільним, що дозволило збільшити надходження на 3,3\% за рік. Промислове виробництво і виробництво товарів також мали міцні позиції і, таким чином, розбіжність між розвитком секторів була значно зменшена впродовж

2000 р. Виробничі затрати зросли і стали на 0,9\% вищими, ніж у попередні роки. Значна кількість експортоорієнтованих галузей, таких як хімічна і технічна, досягли високого рівня реального виробництва, так само, як деякі інші галузі, на котрі має значний вплив міжнародна конкуренція на внутрішньому ринку. Лібералізація ринків товарів і послуг у Великобританії в багатьох аспектах набагато більша, ніж в  інших країнах – членах ЄС.

Однак найбільш значні проблеми існують у транспортній галузі. Також, незважаючи на значні реформи, спрямовані на поліпшення функціонування товарних ринків, Великобританія має серйозні проблеми з низьким рівнем продуктивності. Чи не найголовнішу роль відіграло в цьому зниження видатків на науково-дослідні й організаційно-конструкторські роботи (НДІОКР) та зменшення інноваційної активності підприємств і держави в цілому. Як результат, Великобританія займає лише п'яте місце серед семи провідних промислово розвинутих країн. Така ситуація зумовлена  особливостями  формування  НДІОКР,  а  саме  тим,  що  джерелом  його  виступають зовнішні фінансові інституції. Вирішення даної проблеми ускладнюється тим, що у випадку, якщо видатки на НДІОКР високі й зіставляються з прибутком компанії, таке фінансування відбувається не на певному рівні. А фінансування банками, яке здійснюють у вигляді позичок, працює нестабільно, особливо на початковому етапі досліджень і розробок. Вихід з даної ситуації полягає в тому, що великі компанії, зайняті у сфері високих технологій, повинні фінансувати НДІОКР через відрахування від основних фондів прибутку (retained profits). А для малих і середніх джерелами фінансування повинні стати ті ж великі компанії, які можуть допомагати не лише грошима, а й технологією і спеціалістами. Ряд заходів планує і уряд Великобританії, зокрема створення нового фонду венчурного капіталу в розмірі 50 млн. фунтів стерлінгів, відкритого для всіх британських університетів. З метою розв'язання проблем у транспортній галузі уряд планує розробити довготерміновий план усунення перевантаження доріг і транспортних розв'язок, вирішити проблеми неадекватного фінансування залізниць і недостатньої якості громадського транспорту.

Ринок капіталів

 

Британський ринок капіталу є зрілим і конкурентоздатним, а Лондон вважають одним із найголовніших  фінансових  центрів  світу.  Останні  дослідження  показують,  що  на  2000  р.  в економіку Великобританії вкладено 22\% власних внутрішніх інвестицій, близько 40\% японських інвестицій та 40\% інвестицій США.

На думку Міністерства фінансів, британська економіка ввійшла у стадію стабільності й низького рівня довгострокових облікових ставок, що дає змогу очікувати низький рівень інфляції, високий рівень інвестування і більше та стійке зростання ВВП. Уряд вважає, що саме тепер виникають передумови для того, щоб ефективно сприяти підвищенню продуктивності праці, стимулюючи розвиток підприємництва та освіти, а також підвищувати конкурентоздатність британського бізнесу.

Продовжуючи розпочату в 1999 р. програму сприяння розвитку довгострокового інвестування, Міністерство фінансів скасувало авансовий податок на корпорації. Відтепер цей податок справлятимуть за прийнятою в США поквартальною системою. Одним із важливих кроків, спрямованих на збільшення інвестицій у британську економіку, стало зниження з квітня 1999 р. податку на корпорації (і на малі корпорації включно) ще на 1\%. Отож, нині цей податок становить

30\%, а на малі корпорації 20\%, що менше, ніж у основних конкурентів Великобританії на міжнародному ринку. Крім цього, на 50\% збільшують податкові пільги для інвесторів, реформують систему податків на приріст капіталу.

Як       і           передбачали,  в          2000    р.         зростання       бізнес-інвестицій      тривало          (як       і            в

 

1999 р.) і зупинилося на рекордно високому рівні щодо ВВП. За 2000 р. зростання бізнес-інвестицій збільшилося на 1,5\% порівняно з 1999 р. Подібна ситуація спостерігається і в секторі надання послуг. Таке підвищення інтенсивності капіталовкладень у сферу послуг частково пояснюється новими технологічними вимогами, які спричинені приготуваннями до зустрічі міленіуму, впровадженням систем розрахунків, орієнтованих на євро, і швидкими змінами телекомунікаційної інфраструктури. Сфера виробництва інвестується менше, що вказує на слабше зростання продуктивності й зниження прибутковості.

Основною проблемою на ринку капіталів у Великобританії є те, що пенсійні фонди, які володіють значними ресурсами для інвестування, неохоче здійснюють вкладення у венчурний капітал. Це відбувається, незважаючи на те, що не існує ніяких кількісних та захисних регулюючих заходів з боку держави. Уряд намагається пожвавити роботу з виявлення причин такої ситуації і усунення їх для інтенсифікації інвестицій пенсійних фондів у венчурний капітал.

Євросоюз і Великобританія

 

Починаючи з 1973 року, коли країна вступила в ЄС, уряд впевнено і послідовно виступає за активну співпрацю не тільки з державами – учасницями ЄС, а й з іншими країнами Європи, підтримуючи таким чином політику розширення Євросоюзу. Така позиція уряду пояснюється бажанням розширити свої політичні та економічні зв'язки з країнами Центрально-Східної Європи та Балтії. Це дозволить зберегти і закріпити стабільність Європи в цілому.

Великобританія покладає великі надії на нові ринки, адже, за приблизними підрахунками,

єдиний ринок буде нараховувати близько 500 млн. споживачів. Уже на етапі підготовки входження цих  держав  у  ЄС  британський  експорт  в  ці  країни  зріс  більш  як  на  третину,  однак  все  ще залишається на низькому рівні (лише 2\% від загального експорту країни). Активізація зовнішньоекономічної політики за вказаним напрямком має для британців велике значення і в контексті очікуваних у ході розширення ЄС змін у співвідношенні сил у середині ЄС і хоч би часткового збалансування ролі Німеччини в Центрально-Східній Європі.

Важливим етапом взаємовідносин Великобританії і ЄС стало головування уряду Т. Блера в Євросоюзі, яке підтвердило бажання країни продовжувати розширення та поглиблення європейської інтеграції.

Однак   одним   з   найсуперечливіших   питань   співпраці   країни   з   ЄС   є   її   участь   в Європейському   валютному   союзі   (ЄВС).   Більшість   консерваторів   продовжує   вважати,   що входження країни в ЄВС у найближчому часі недоцільне. Та зазначеного процесу не уникнути, адже після  31  грудня  2001  р.  всі  фірми  в  єврозоні  не  зможуть  проводити  електронні  платежі, деноміновані в національній валюті. Окрім цього, багато фірм уже готові перейти на розрахунки в євро (275000 фірм, а це близько 30\% усіх зареєстрованих) .Також більш як половина малих фірм зазначають, що  вони  мають  ділові  зв'язки  з  ЄС,  але  для  підготовки до  впровадження євро  їм потрібна актуальна повна інформаційна підтримка.

За впровадження єдиної європейської валюти виступає більшість британських економістів і бізнесменів. Вони наголошують на тому, що це дозволить підвищити цінову прозорість євроринку, адже кінцеві споживачі матимуть змогу напряму порівняти ціни на схожі товари, не звертаючи уваги на валютні курси. А це підвищить конкуренцію серед виробників кінцевого продукту. Очікують, що впровадження єдиної валюти спричинить значний вплив на обіг грошових вкладень у Європі. Європа стане привабливішою для інвестування. Ось чому інвестори активно готуються до впровадження   євро:   реструктуризують   свої   активи   (приблизно   67\%   великих   європейських пенсійних фондів (а це більш як 3000 млрд. дол. США) планують провести таку реструктуризацію).

Впровадження євро в ЄС проходить за чітко наміченим планом, що дає змогу країнам-

 

учасницям узгодити власні дії з діями ЄС.

 

бер. 98            жов. 98           квіт. 99           квіт. 00

 

Джерело: НМ Тreasury Fourth Report on Euro Preparation

 

Рис. 8. Частка фірм, готових до впровадження євро (\% до загальної кількості).

Що стосується впровадження євро  у  Великобританії, то  уряд планує провести в  країні

 

Подпись: РішенняПодпись: Приєднанняреферендум з цього питання і реалізувати його рішення за таким планом:

 

Подпись: РеферендумПодпись: Євро-
готівка
Подпись: Кінець
приєднання
4 місяці

 

24 – 30 місяців

 

6 місяців

 

У загальному за наведеним планом повинні бути виконані наступні умови:

 

1) фінансові ринки, які нині працюють зі стерлінгом, мають перейти на євро, причому Банк Англії повинен чітко визначити, скільки часу займе перехідний період на кожному ринку. Звичайно, зважаючи на роль Сіті як головного європейського фінансового центру, євро вже тепер активно використовують при укладанні угод і біржовій торгівлі;

2) міжнародні компанії повинні здійснювати свою діяльність тільки на базі євро;

 

3) малий бізнес і рядові споживачі мають відійти від стерлінгової основи і наблизитися до впровадження євроготівки. Для них стерлінг і євро йтимуть як паралельні валюти, адже в одних випадках використовуватимуть стерлінг (банківські рахунки, пенсії і т. д.), а в інших – євро (корпоративні цінні папери, повернення ПДВ).

Більшість секторів економіки країни до кінця перехідного періоду повинні перейти на євро.

 

викладач О. М. ЛЯШЕНКО

 

магістр О. В. ТЕРЛЕЦЬКА