3.1. класифікація інвестиційних проектів за критерієм залежності

Будь-яка схема оцінки інвестицій повинна базуватися на класифікації типів інвестицій. Різні інвестиції (інвестиційні проекти) ставлять перед фірмою певні проблеми, мають різну відносну важливість, і для їх оцінки вимагається персонал відповідної кваліфікації.

Існує доволі багато засобів класифікації інвестицій, наприклад, за сумою первісного вкладення капіталу, за формою отримання прибутків, за функціональним та галузевим спрямуванням, за ступенем обов’язковості їх виконання тощо.

Нас насамперед цікавитимуть класифікації інвестицій (проектів) за мірою впливу на них інших інвестиційних проектів, тобто класифікація за ступенем їх взаємозалежності.

Якщо прийняття чи відхилення одного інвестиційного про­екту не впливає на грошові потоки іншого проекту, то такі проекти вважаються незалежними. Для того, щоб проекти були незалежні в економічному сенсі, повинні виконуватися дві умови. По-перше, має існувати технічна можливість здійснити один проект незалежно від того, чи буде прийнято другий проект. По-друге, на чистий прибуток, очікуваний від одного проекту, не повинні впливати прийняття або відмова від іншого проекту.

Часом фірма через відсутність капіталу чи з інших причин не може здійснити водночас два інвестиційні проекти. Така ситуація може виникнути, якщо обсяги інвестування обмежуються керівництвом фірми, а не ринком капіталу, або якщо отримання капіталу на ринку коштуватиме фірмі дорожче, ніж раніше. В названих ситуаціях прийняття одного проекту може призвести до відхилення другого, проте економічна залежність проектів тут вважається відсутньою.

Якщо оцінки грошових прибутків і витрат від одного проек­ту змінюються в залежності від прийняття чи відхилення другого, то два такі інвестиційні проекти вважаються залеж­ними. Скажімо, будівництво нафтопереробного заводу не має сенсу, коли попередньо не буде споруджено відповідні засоби доставки нафти на це підприємство.

Якщо далі поглибити класифікацію відносин залежності між проектами, то тут виникають ще три види залежностей. Коли потенційні прибутки від першого інвестиційного проекту повністю зникають, якщо буде прийнято другий проект, або технічно неможливо здійснити перший проект за умови прийняття другого, два ці інвестиційні проекти називаються взаємовиключними чи альтернативними (mutually exclusive projects).

Якщо рішення здійснити перший проект збільшує очікувані прибутки від другого чи зменшує витрати на здійснення другого без змін у прибутках, то перший проект вважається доповнюючим (complement) по відношенню до другого. Наприклад, грошові потоки від інвестицій у станцію технічного обслуговування на автошляху можуть збільшитись, коли поблизу від неї буде збудовано ресторан.

Якщо рішення здійснити перший проект зменшує очікувані прибутки від другого або збільшує витрати на здійснення другого без змін у прибутках, то перший проект вважається замінюючим для другого або субститутом (substitute) другого проекту.

Існують проекти, що є обов’язковими для фірми: вони повинні прийматися, якщо фірма бажає залишитися в бізнесі. Є проекти, які бажано здійснювати, якщо вони фінансово привабливі. Наприклад, у сфері комунальних послуг у багатьох країнах законодавчо закріплюється необхідність здійснення інвестицій для забезпечення попиту на комунальні послуги, незважаючи навіть на наявність прибутковіших інвестиційних пропозицій. Для телефонної компанії інвестиції в нові системи зв’язку є обов’язкови­ми, тоді як інвестиції в нове, дешевше енергетичне обладнан- ня — бажаними. Відмова від обов’язкових інвестицій може призвести до варіанта виходу з бізнесу.

Два економічно незалежних інвестиційних проекти можуть бути залежними статистично. Кажуть, що є статистична залежність, коли грошові потоки двох або більше проектів залежать від зовнішнього фактора, що має ймовірнісний харак­тер. Скажімо, фірма хоче інвестувати капітал у будівництво дорогих маєтків на морському узбережжі і виробляти дорогі автомобілі. Інвестиційні рішення з цих двох проектів економічно незалежні, але майбутні прибутки залежатимуть від розвитку вели­кого бізнесу та зростання кількості вільних грошей у найзамож­ніших членів суспільства.