Розділ 7Типові пакети прикладних програм - засіб системного процесу переробки інформації інформаційними системами
Мал. 22. Типи та склад ППП інформаційних систем 7.1. Операційні системи та сервісні засоби Операційні системи (ОС), будучи одним з елементів загальносистемного ПЗ, являють собою системну програму або групу взаємопов’язаних програм, що виступають в якості посередника між апаратними засобами і користувачем ІС. Операційна система звичайно поставляється виробником ЕОМ і виконує повністю або частково наступні функції: управління процесором; управління пам'яттю; управління периферійними приладами; управління файлами; планування завдань і управління обчислювальним процесом; обслуговування користувачів (наприклад, при введенні команди); допоміжні функції, що забезпечують організацію мереж; використання службових програм і мов високого рівня. Слід мати на увазі, що доцільність включення в ОС тієї або іншої функції визначається частотою її використання в багатьох прикладних програмах. Якщо в універсальних ЕОМ ОС орієнтовані на оптимізацію використання ресурсів центрального процесора - найбільш коштовного системного ресурсу - і на підтримання режиму колективного доступу користувачів, ОС ІС націлені головним чином на обслуговування індивідуальних користувачів, тому високий коефіцієнт використання центрального процесора тут не є домінуючою метою. Історія розвитку ОС для ПЕОМ почалася в 1974 році, коли фірма Microcomputer Application Associates - MAA (зараз Digital Research) розробила компактну операційну систему CP/M (Control Program for Microcomputer), що фактично є стандартом для більшості виробників ЕОМ в США і Японії, що випускають 8 - і 16-розрядні мікропроцесори. Фірма Digital Research поширила можливості СР/М, реалізувавши в ній мультипрограмний та мультизадачний режими. Hова ОС називається PS-DOS (MS-DOS). Третій стандарт де-факто - операційна система UNIX, що дозволила ПЕОМ виконувати програми, розроблені для міні-ЕОМ; організовувати багатозадачний режим, режим обслуговування багатьох користувачів та ієрархію файлів, а також забезпечити погодження і інтеграцію інформації при використанні локальних мереж. До недоліків цієї ОС інколи відносять надмірно стисле позначення команд. Однієї з версій OC UNIX для 16-ти розрядних мікро-ЕОМ є OC XENIX, розроблена фірмою Microsoft. Відомо не менше 60 операційних систем для ПЕОМ, однак реальним попитом користуються вісім: СР/М-80, MS-DOS, Apple-DOS, P-System, CP/M-86, UNIX, Oasis, Pick c безперечним лідерством CP/M-80 і MS-DOS (PC-DOS). Операційна система ПЕОМ включає наступні компоненти: 1. Виконавчу ОС для управління виконанням готових програм при роботі ПЕОМ в контурі управління; 2. Технологічну ОС, що створює середовище для реалізації засобів автоматизації програмування, яке, в свою чергу, утворить середовище для виконання розроблених програм; 3. Загальнофункціональну ОС, що забезпечує вчасне виконання готових програм. Сервісні програмні засоби або утіліти розробляються для широкого спектру застосування. В залежності від призначення утіліти інколи класифікують наступним чином: утіліти базового складу ОС; загальносистемні; для розробки програм; табличних процесорів; баз даних; синтезованих пакетів; багатовіконні інтерфейси; кінцевого користувача; обслуговування приладів ПЕОМ. При практичній роботі найбільш часто використовуються наступні утіліти. 1. Утіліти базового складу: PKZIP і PKUNZIP - для архівації файлів з жорстких дисків на дискети і їхнє відновлення з дискет; FORMAT і SYS - для форматування дискет та підготовки їх до використання; PRINT - для постановки текстових файлів в чергу на друк з наступним почерговим друком файлів на принтері; MODE - для настройки принтера, зміни формату виводу на екран, настройка на роботу з послідовними приладами типу модемів, перенаправлення роботи принтера; GRAPHICS - для видачі на принтер графічної копії екрану. ФОРМАТ - являє собою сукупність сервісних засобів для здійснення інтерфейсу між окремими автономними програмними продуктами шляхом перетворення даних, які є вихідними для одного продукту, в формат вхідних даних для роботи іншого продукту. 2. Загальносистемні утіліти: DISK REPAIR - для редагування інформації на диску; PC-TOOLS - для роботи з файлами, дисковими і спеціальними функціями (копіювання, порівняння, переміщення, пошук, перейменування, вилучення, верифікація, редагування, друк, отримання директорії, форматування і інше). NORTON UTILITIES - для редагування інформації на диску і відновлення стертих файлів (зміна вибору диску, директорії, файлу або сектора на диску; відображення інформації на диску в режимах перегляду і корегування даних; відображення технічної інформації про диск і карті розподілу диску; читання і корегування змісту вибраного елементу; відображення інформації про каталог; вибір вилученого файлу для відновлення та відображення інформації про нього; пошук даних вилученого файлу; збереження відновленого файлу). NORTON COMMANDER - для взаємодії з операційною системою як шляхом введення команд, так і з допомогою зручного повноекранного інтерфейсу. Здійснює сервісну роботу з файлами і каталогом (перегляд, редагування, копіювання, перейменування, створення, знищення, пошук), а також запуск програм. 7.2. Системи програмування Системи програмування або мовні засоби програмування комп’ютера в наш час налічують більш ніж 20 мов. Всі мови інколи поділяють на чотири групи (класи): структурні асемблери (PLS - ASM); машинно-орієнтовані мови високого рівня (Smalee/80, Mistral); мікропроцесорні мови високого рівня (PL/M, PLZ/SYS); системно-орієнтовані мови високого рівня (Basic, Pascal, ADA). Розглянемо стисло основні властивості та можливості деяких широко відомих мов для комп’ютерів ІС. Бейсик - найбільш широко розповсюджена мова для комп’ютера ІС, проста в засвоєнні та використанні. В мові вбудовані сервісні засоби для роботи з екраном дисплею, клавіатурою, зовнішніми накопичувачами, принтером, комунікаційними каналами. Цікаво відзначити, що Turbo-транслятори (швидкі, удосконалені) більшою частиною написані на Бейсик. В наш час існують декілька реалізацій мови, однак найбільш відома версія Бейсика для ОС MS-DOS. Найбільш широкими різновидами Бейсика є розширені версії під ім'ям Basica (фірми IBM) і GW-Basic (фірми Olivetty Personal Computer). Існують транслятори з мови, що на етапі розробки і налагодження програм використовують переваги інтерпретаційного режиму, а після налагодження компілюють програму, формуючи ефективні машинні коди. Фортран - мова, що широко використовується при розробці програм для рішення інженерних (обчислювальних) задач. В реалізаціях для ПЕОМ відомі Fortran Compiler фірми Microsoft і Fortran - 77 для PC-DOS і CP/M фірми Digital Research. Кобол - мова для рішення економічних задач. Відомий Cobol Compiler фірми Microsoft. Порівняння, що проводяться болгарськими фахівцями “Інтерпрограма”, показали, що програми, складені на Коболі, працюють в 1.5 - 2 разу швидше ніж ті, що реалізувалися на Бейсик. Паскаль - складна мова, що використовується програмістами-професіоналами для розробки великих програмних систем. Поряд з цим мова традиційно вважається класичною мовою програмування і прийнята в багатьох вузах як базова для вивчення основ програмування. Широко відомі програмні продукти для роботи з мовою: Turbo Pascal фірми Borland International і Pascal Compiler фірми Microsoft. Сі є однією з найбільш гнучких мов; призначеною для професійних програмістів, що розробляють системні програмні продукти для комп’ютерів ІС. Мова використовується в якості інструментарію для проектування ОС MS-DOS і UNIX. Поширені наступні програмні засоби для роботи з мовою: Turbo C фірми Borland International; Lattice C Compiler фірми Innovativ Software LTD; C Compiler фірми Microsoft. Лісп - мова штучного інтелекту, широко розповсюджена в США. Його реалізація для ПЕОМ - Mu Lisp фірми Microsoft. Пролог - мова штучного інтелекту, популярна в Європі. Відома його реалізація для ПЕОМ - Turbo Prolog фірми Microsoft. Ада - мова, що знаходить широке застосування при створенні гнучких виробничих систем, а також при проектуванні систем реального часу. Відомий компілятор з мови Janis/ADA фірми Mesti, а також засоби для моделювання систем - GPSS. 7. 3. Текстові та графічні редактори Текстові процесори (Word Processor) - це пакети програм, призначені для роботи з текстами, що мають структуру документа, тобто здійснюють ведення, редагування і підготовку до виводу на принтер книг, статей, звітів, листів, специфікацій і т.д. Можливості цих програм різноманітні - від підготовки невеликих документів простої структури (редактори тексту) до набору, оформлення і повної підготовки до типографічного видання книг і журналів (видавницькі системи). За оцінкою фахівців, такі пакети програм складають біля 75\% від загального ПЗ ІС. Текстовий процесор є основою як інтегрованих пакетів, так і експертних систем. Практичні не існує користувачів, не що застосовують будь-який текстовий процесор. Існуючі в наш час пакети програм для підготовки тексту значно відрізняються один від одного характеристиками, можливостями по введенню і редагуванню тексту, його форматуванню і виводу на друк, а також за ступенем складності засвоєння користувачами. Текстові процесори відрізняються один від одного і за вимогами, що пред’являються до них користувачем в залежності від його кваліфікації і вигляду створюваних ними об'єктів (вхідні тексти програм, технічні документи, математичні тексти, книги, журнали і т.д.). Інколи всі тексти, що підготовляються за допомогою текстового процесора, за ступенем складності поділяються на: вхідні тексти програм; ділове листування і діловодство; наукові статті, що містять формули і тексти невеликого обсягу; книги, що містять формули і тексти великого обсягу та складної структури; книги художньо-публіцистичні, філософського, юридичного і т.д. характеру. Вибір конкретного текстового процесора є відповідальним моментом і вимагає відповідної професійної підготовки. При цьому, поряд з об'єктивними характеристиками, важливу роль грає смак, звички, стереотип користувача, психологічне середовище і зацікавленість. Актуальним при виборі пакету є розвиненість інтерфейсу користувача, до якого в першу чергу відносять мову спілкування з текстовим процесором (команди, меню, функціональні клавіші), а також прилади вводу-виводу (клавіатура, “миша”, дисплей, принтер, сканер, мовне введення і інше. В засобах обробки текстів виділяють три групи пакетів: текстові редактори, текстові процесори без управління шрифтами, текстові процесори з управлінням шрифтами. До першої з них можна віднести простий редактор, наявний в Norton Commander, і редактор ТЕКСТ М-86 (аналог NOTEPAD), а також Norton Editor; до другої - редактор СЛОГ/аналог Word Star; до третьої - Лексикон, Chi Writer. Лексикон (ОЦ АН Росії, автор Є. Н. Веселов) - багатовіконний текстовий редактор для роботи як з текстами програм (командними файлами), так і з текстовими документами середньої складності на російській і англійській мовах. Редактор може виконувати наступні функції: багатовіконний інтерфейс - дозволяє створювати на екрані до дев'яти вікон, міняти їхнє положення, розміри, колір, переходити з одного вікна в інше. В вікнах можна розміщувати тексти з різноманітних файлів і створювати нові тексти. Автоматичний перенос слів при форматуванні тексту виконується у відповідності з правилами орфографії. Механізм створення макроклавіш дозволяє включати в їхні визначення довільні символи або команди. Вбудований екранний калькулятор призначений для здійснення різноманітних розрахунків і обчислення елементарних функцій. Редактор дозволяє формувати абзаци; вирівнювати рядки за правим і лівим краями; центрувати заголовки; автоматично розбивати текст на сторінки. Можливо задавати номер першої сторінки документа і число в ньому, задавати шрифт при друці тексту. Застосовується система меню з підказкою. Personal Editor II (PE II) фірми IBM - багатовіконний редактор для створення, редагування і підготовки до виводу на друк текстових файлів, наведених в коді ASCII. Виконує всі основні операції по обробці тексту, за винятком вирівнювання рядків по правому краю і автоматичної розбивки тексту на сторінки. Додаткові функції редактора наступні: маркування тексту типу “прямокутник” (частина рядка і частина стовпчика); “знак” (знаки слова і пропозиції); “рядки” (окремий рядок або група рядків); заповнення блоку, що маркувався будь-якими символами; розподіл екрана на два або чотири вікна. По запиту PE II видає довідкову інформацію: обсяг вільної ОП і пам'яті на поточному диску та каталозі, кордони рядка і інше. До переваг редактора відносяться: виконання команд MS-DOS без виходу з редактора, висока швидкість друку при виводі тексту на принтер. Команди роботи з редактором вводяться з допомогою функціональних клавіш і їхнього поєднання (Help). Редактор зручний для набору текстів програм і їх “зборку” з заздалегідь підготованих фрагментів, а також для укладання документів і статей середньої складності (без малюнків і громіздких формул). Multi-Edit фірма American Cybernetics (російський варіант Фотон) багатофункціональний багатовіконний (до 100 вікон) редактор із наступними спеціальними можливостями: виконання команд MS-DOS без виходу з редактора; робота з калькулятором; налагодження на редагування текстів програм з урахуванням особливостей конкретної мови (наприклад, Сі, Паскаль, Бейсик); трансляція тексту програм без виходу з редактора. До переваг редактора відносяться: можливість використання символів псевдографіки, що спрощує подання даних у вигляді таблиць; наявність вбудованої мови Macro для створення власного набору макровизначень, що забезпечує перевизначення функціональних клавіш, створення вікон на екрані дисплею і занесення в них інформації, зміна кольорів вікон, переміщення вікон на екрані та інше. Мова Macro дозволяє також створювати свої “сценарії” дій, що виконуються. У вікна редактора можна виводити: текстові файли, меню, каталог, підказки. Розмір файлу, що редагується обмежений тільки обсягом вільної пам'яті. Довжина рядка, що редагується не повинна перевищувати 254 символи. Редактор підтримує “мишу”. Наряду із спецможливостями, Multi Edit виконує всі функції звичайного редактора. Управління системою здійснюється з допомогою меню або команд редактора. Володіючи гнучким програмним середовищем, редактор може настроюватися із врахуванням специфіки конкретного користувача. В 1989 р. випущена чергова версія редактора - 4.0, що володіє низкою додаткових засобів: створений набір макросів для прискорення створення вхідних текстів програм на мовах Сі, Паскаль, Бейсик, Модуль-2, Пролог і інше; змінений інтерфейс редактора з DOS: з'явилася можливість роботи редактора з розширеною пам'яттю. Редактор займає 200 кбайт ОП, 850 кбайт на ЖМД. Chi Writer - текстовий редактор (виробник Horstmann Software Design Corporation) для обробки текстів з використанням російської, англійської, грецької і інших європейських мов, математичних і хімічних формул, діаграм, таблиць і спецсимволів. Дозволяє редагувати тексти середніх розмірів і складності - статті, листи, документацію на вироби і т.д. Зображення на екрані при роботі з редактором відповідає тому, що буде надруковане на принтері. Можливості редактора наступні: підтримує 20 шрифтів (біля 2000 символів); є всі стандартні функції обробки текстів (автоматичне форматування абзаців, розбивка на сторінки, різноманітні заголовки сторінок, перенос фрагментів з одного місця в інше, пошуки і заміна підстрічки і т.д.); зображення таблиць і діаграм. Редактор перевіряє також правопис англійських текстів; володіє сервісними засобами (меню, підказка, допомога); підтримує велику кількість типів моніторів і принтерів (9 - і 24-точечних лазерних матричних принтерів і ін.); створює нові шрифти, здійснює налагодження на будь-який тип принтера. З допомогою редактора легко пишуться формули, таблиці та діаграми. Word Perfect 5.0 - текстовий процесор для фактично будь-якого додатку текстової обробки. Система характеризується простотою в засвоєнні; наявністю потужної мови макрокоманд, що підтримує умовні оператори, вкладені макровизначення, розпізнає синтаксичні помилки під час виконання макрокоманд; володіє засобами обробки таблиць стилів, що містять текст. Система володіє можливостями по злиттю файлів: сортування і вибір адрес, пропуск невірно відформатованих записів і автоматичне переформатування об'єднаного тексту. Програма дозволяє використати більшість форматів графічних файлів, а утіліта екранного збору даних охоплює формати, яких не вистачає. Завантаженим графічним зображенням можна задавати розмір, обертати, кадрувати і перепозиціювати. До недоліків Word Perfect відносяться: неможливість зчитувати файли dBase або ASCII, Lotus 1-2-3; неможливість виконання редагування в режимі попереднього перегляду. В силу своїх широких можливостей і простоти в вивченні може успішно застосовуватися в настільному видавництві. Розглянуті текстові процесори призначені для роботи з ОС MS-DOS версії не нижче 3.30. Вибрати однозначно текстовий процесор для своїх цілей користувачу буває вкрай складно. Це приходить лише з придбанням практичного досвіду роботи з пакетами. Однак можна порекомендувати наступні варіанти. Для створення вхідних текстів програм користувач-початківець може застосовувати редактор Edit, професійний програміст - редактор Multi-Edit (Фотон). Для підготовки різноманітних текстів, що не містять формул, є зручним Лексикон, що є сумісним з відомою видавницькою системою Ventura Publisher. Для складних текстів з великою кількістю формул можна використати Сhi Writer. Співробітники видавництв в більшості випадків застосовують Microsoft Word 5-7.0, хоча можливо застосування Word Star Professional 5.5, Word Perfect 5.0, Page Maker. Виведення на екран дисплею графічних зображень - одна з найважливіших характеристик сучасних ПЕОМ. Системи машинної графіки інколи класифікують наступним чином: ділова, ілюстрована, інженерна та наукова. Системи ділової графіки призначені для графічного подання даних, що зберігаються в електронних таблицях, БД і текстових файлах на дисплеї, принтері або слайдах у вигляді гістограм (стовпчикових діаграм) з вертикальною або горизонтальною орієнтацією стовпчиків, колових діаграм, лінійних графіків, тимчасових діаграм (графіки Ганта) для зображення процесу в часі (ось абсцис) і взаємозв'язки декількох динамічних процесів (ось ординат), структурних схем складних об'єктів у вигляді гілок дерева (ієрархічна структура); колових гістограм. Ділова графіка призначена для забезпечення швидкого висновку даних в наочній графічній формі і інтенсифікації процесу осмислення даних людиною з метою встановлення певних закономірностей (наприклад, системи ДГАФ, Applause). Система ілюстративної графіки використовується для створення машинних зображень, в ролі ілюстрацій виступають: ескізи, географічні карти, умовні схеми і ін. Основною задачею таких систем є ефективне формування і перетворення географічних об'єктів на основі базових операцій “різати”, “склеювати”, ”стирати”, звертатися в бібліотеку зображень, запам'ятовувати, шукати, відтворювати і т.д. (наприклад, системи PC PAINT BRUSH, ВГРАФ, ВІКОНТ, Execuvision і ін.). Системи інженерної графіки в основному застосовуються для автоматизації креслярських і конструкторських робіт. Найбільш розповсюдження отримали різноманітні системи автоматизації проектування (САПР), в яких застосовується інженерна графіка. Об'єктами проектування при цьому є складні прилади і споруди - будинки, хімічні і енергетичні установки, кузови автомобілів, фюзеляжі літаків, корпуси суден, їхні внутрішні частини, оптичні системи, електронні прилади, мікросхеми і ін. (наприклад, універсальна система AutoCAD, мова геометричного моделювання ГЕОМАЛ, універсальний графічний редактор - РЕДГРАФ, система моделювання об'ємних об'єктів - Modelmaker і ін.). Системи наукової графіки можуть використовуватися в вивченні географічних і природних явищ, при формуванні наукової документації з використанням спеціального запису математичних, хімічних, фізичних формул, а також в будь-який галузі наукових досліджень, що вимагають графічного (образного) осмислення. Галузь застосування систем машинної графіки постійно поширюється. Це моделювання поведінки різноманітних складних об'єктів, мультиплікація для вивчення ядерних і хімічних реакцій, фізіологічних систем, течії потоків рідини і газу і ін.; створення тренажерів для диспетчерів аеропортів і залізниць, операторів АЕС, водіїв різноманітного транспорту; управління технологічними процесами і гнучкими виробничими системами (ГВС); публікація газет, журналів і книг, аж до автоматичного управління друкарськими установками; створення творів мистецтва, реклами і багато іншого. 7.4. Матричні процесори та бази даних Перша програма розрахунку електронних таблиць в 1979 р. була названа Visi Calc (Visible Calculator - видимий калькулятор) фірми Software Arts і розроблена для комп'ютерів Apple II. В 1981 р. Фірма Software Arts випускає нову версію Visi Calc для IBM РС. Після цього з'являється Super Cals для IBM PC фірми Sorcim Corporation, що підтримує деякі функції управління БД і екрани позиції. Потім фірма Microsoft розробляє свою першу прикладну програму Multiplan, що стала прототипом електронної таблиці (ЕТ) нової ґенерації. Наступним кроком розвитку ЕТ стала поява засобів для наочного відображення результатів обчислень. Цим питанням вперше зайнялася фірма Development Corration, що в 1983 р. (М. Кейпор і Дж. Сечсем) випустила пакет 1-2-3. В 1985 р. Фірма Microsoft випустила пакет Excel для ПЕОМ Macintosh, а в 1986-1987 рр. для IBM з'явився пакет Quattro фірми Borland International. Табличні процесори (Word Processors) призначені для обробки таблиці чисел або електронних таблиць (Spreadsheet). В осередки таблиць можуть бути поміщені як дані, так і формули разом з даними, що дозволять автоматично виконувати розрахунки при зміні введених даних. Сучасні таблиці мають широкий набір загальних математичних функцій. Оскільки таблиці обробляється праворуч і згори вниз, то вони в основному призначені для задач, що вирішуються засобом прямої лічби, або для побудови математичних моделей, працюючих за схемою "джерело-стек”. Серед них багато задач механіки, електро- і радіотехніки, гідроаеродинаміки, теплотехніки і т.д. Для чисельного рішення більш складних задач математичної фізики, що використовують рекурсивні процедури, таблиці не використовуються. Програми обробки таблиць інколи характеризують по ґенераціям. До першої ґенерації відносять програми, що обробляють таблиці, які складаються тільки з чисел. До другої - програми, що обробляють таблиці, в кожний активний осередок якої можна розміщувати числа, текст, формули або команди (це програми обробки великоформатних електронних таблиць). До третьої ґенерації відносяться пакети програм, що обробляють великоформатні електронні таблиці, а також пакети, що здійснюють сортування даних з них. Крім того, в пакетах з'явилися програми ділової графіки і створення файлів, що містять команди формування та обробки таблиць – табличні процесори. Четверта ґенерація являє собою табличні процесори, що мають більш зручний інтерфейс з користувачем та орієнтовані на роботу в мережі ПЕОМ. Всі табличні процесори будуються, як правило, на загальних принципах, тому робота з пакетами різноманітних фірм зовні схожа. Відмінності можуть полягати в кількості команд, що використовуються та особливостях діалогу. Supercalc-3 фірми Сomputer Associates являє собою табличний процесор індивідуального використання, що може працювати на ПЕОМ типу IBM PC з ОП ємністю 256 Кбайт. Supercalc-3 є одним з найбільш популярних табличних процесорів, останні версії якого, що містить великий набір функцій, можна віднести до інтегрованих програмних засобів. Supercalc-3 - це пакет програм з широкими можливостями, що дозволять вирішувати різні типи економічних, фінансових, інженерних і наукових задач. Пакет характеризується контекстуально-залежною допомогою користувачу (Help); може мати 9999 рядків і 127 колонок (1 267 837 клітки). Рядки ідентифікуються числами 1... 9999, а колонки - літерами латинського алфавіту - A... Z (перші 26 колонок), АА... AZ (другі 26 колонок), BA... BZ (треті 26 колонок), CA... CZ (четверті 26 колонок, DA... DW (останні 23 колонки). Розмір таблиці може бути визначений і обмежений тільки обсягом пам'яті ПЕОМ. Кордони таблиці встановлюються автоматично у відповідності з обсягом доступної пам'яті, що заздалегідь очищається від “сміття”. За замовчуванням розмір таблиці складає2000рядківна 127 колонок при обсязі пам'яті не менше 192 Кбайт, або 254 рядки на 63 колонки при тому ж обсязі пам'яті. Число кліток таблиці, в яких можуть знаходитися дані, не рівно числу доступних кліток. Це пов'язано з тим, що максимальне число заповнених кліток залежить від фізично доступної пам'яті ПЕОМ і сумарного обсягу даних в цих клітках. Отже, параметри пакету за кількістю рядків і стовпчиків характеризують не фізичні доступні обсяги пам'яті, а скоріше можливості простору ,що адресується. При роботі із звичайним дисплеєм (25 рядків і 80 символів) на екрані розміщується 20 рядків таблиці Supercalc-3. При цьому активна клітка А1 виділяється підсвітленням, її стандартний розмір складає 9 символів. Цей розмір можна збільшити або зменшити. За 20-й рядком слідує чотири спецстрічки: три рядки служать для організації діалогу користувача з пакетом; четверта містить інформацію про функціональні клавіші F1-HELP, F2-Cancel, F9-Plot, F10-View (MS-DOC, IBM PC XT/AT). У версії пакету Supercalc-4 збільшений максимальний обсяг електронної таблиці, додана підтримка нових типів моніторів і принтерів, поширений інтерфейс користувача, оснований на меню команд, включений механізм використання імен кліток і їхніх груп; передбачений мережевий режим роботи. Це істотно збільшило обсяг пакету. В нинішній час вже розроблена версія Supercalc-5. В пакеті реалізована ідея альтернативного меню; використовуються програми шифрування даних, програми автоматичного перелічення; підтримуються численні шрифти; виконується роздільний друк таблиць і графіків; водночас на екрані відтворюється до трьох таблиць (або “сторінок” однієї тривимірної таблиці); підтримується 136 спецфункцій; є режим самонавчання і використання макрозасобів; реалізовані функції управління і генерації БД, сортування таблиць; засоби побудови тривимірних зображень; пакет сумісний з файлами в багатьох форматах; забезпечує тривимірність таблиць і найбільш потужні засоби встановлення зв'язку між 255 таблицями. Система dBase III Plus – найбільш оптимальна за поєднанням потужності і вигоди використання, а тому і найбільш розповсюджена реляційна СУБД. Її остання версія включає забезпечення доступу в локальній мережі, більш швидкі процедури сортування і індексації, біля 50 нових команд і функцій та потужний інтерфейс користувача, що дозволить виконати практично будь-які дії над даними, не звертаючись до власної мови системи. Наприклад, побудувати критерій фільтрування записів, що переглядаються, встановити взаємозв'язок між файлами, згрупувати файли одного банку, задати формат видачі даних на екран або принтер і інше. Система має зручний засіб налагодження, існує великий набір допоміжних програм для користувачів, включаючи компілятори і готові прикладні системи, випущені різними фірмами. Основні характеристики СУБД: мінімальний обсяг необхідної ОП 256 Кбайт, мінімальний обсяг зовнішнього ЗУ 150 Кбайт, число полів в запису 128, максимальні числа символів в запису 4000, записів в файлі 1 млрд, водночас відкритих файлів 10, записів в базі даних 10 млрд, символів в полі 254, водночас таблиць, що обробляються 2, індексних файлів 7, діючих полів при сортуванні 7. Використовуються стандартні поля символьне, числове, логічне, дата, час, текст (до 512 Кбайт), перевірка обробки даних при введенні, заборона повторень, обробка помилок; перетворення формату подання даних - ASCII, DIF, DBF, PFS, SDF, SYLK, WKS; оперативна зміна структури файлу даних (довжина/тип поля, додання/вилучення полів); пакетна обробка груп записів; наявність математичних функцій і функцій обробки рядків. На сьогоднішній день dBase III Plus - це фактично стандарт реляційних СУБД, що привело до появи великого числа допоміжних продуктів (транслятори, генератори програм, остаточні інтерфейси і інше) та низки пакетів-імітаторів. Найбільш відомі пакети Clipper 5.0 фірми Nantucket Corp. - повна реалізація dBase III Plus у вигляді транслятора, що дасть можливість генерувати програми в форматі ,що завантажується. Це не тільки закриває доступ до вхідних текстів, але і в 2-3 рази підвищує швидкість звернення до бази даних. Хоча Clipper можна використати як незалежний продукт, значно зручніше складати і налагоджувати програму в режимі інтерпретації за допомогою dBase III Plus, а після цього транслювати текст отриманої програми, одержуючи звичайний об'єктний модуль. Після обробки редактором зв'язків (стандартним або таким, що поставляються разом з Clipper) цей модуль можна запускати з ОС як будь-який інший здійсненний файл (EXE-файл). Пакет dB III Compiler фірми Word Tech System Incorporation – це псевдокомпілятор, що дає проміжний “d-код”, для роботи якого вимагається інтерпретатор низького рівня. Система включає в себе зручний налагоджувач, а також дозволяє використати повністю сумісні з dBase III Plus індексні файли, тоді як Clipper створює індексні файли в своєму форматі. Система FoxBASE+ фірми Fox Software Incorporation є самою близькою імітацією dBase III Plus на рівні програм і файлів даних, але відрізняється швидкодією, більш зручними засобами програмування та роботи зі взаємопов'язаними файлами, алгоритмами мережевого доступу та компактності. Пакет реалізує режим інтерпретації. Він написаний на мові Сі, припускає використання російського алфавіту і характеризується в 2-4 рази більшою швидкодією, ніж dBase III Plus. 7.5. Інтегровані пакети та інтегратори Рішення багатьох професійних задач інформаційною системою вимагає, з одного боку, використання деяких універсальних засобів, таких як пакет текстової обробки або база даних; з іншого боку, певні задачі вимагають використання спеціалізованих програм, наприклад, для обробки електрокардіограм, для виконання статистичних розрахунків і інше. Для більшості застосувань виявляються цілком достатніми універсальні засоби загального призначення. Однак тут у людини дуже часто виникають технічні проблеми: спочатку він користується засобами текстової обробки для складання документа, після цього хоче швидко перейти до використання бази даних для пошуку певних об'єктів, а ще через деякий час у нього виникає потреба перенести в текстовий документ значення деяких величин з бази даних і т.д. Якщо користуватися окремими прикладними пакетами для кожного вигляду роботи, то описані вище дії приводять до незручностей користувачеві, уповільнюють загальний процес роботи та ускладнюють навчання. Саме це і стало однією з причин появи на персональних комп'ютерах інтегрованих прикладних систем. Метою створення інтегрованої системи є об'єднання “під одним дахом” прикладних програм, що найбільш часто використовуються. Вважається, що гарна інтегрована система повинна включати наступну “велику п'ятірку” прикладних систем загального призначення: пакет текстової обробки, процесор електронних таблиць, базу даних, пакет графічного відображення даних (ділову графіку) і комунікаційний пакет. Переваги інтегрованих систем виявляються в першу чергу в тому, що вони зручні для користувача. Система надає однакові засоби доступу до різноманітних пакетів. Спрощується налагодження пакетів по даним. Інтегровані системи мають недоліки. Головні з них – вимоги до ОП. Як правило, для роботи з типовою інтегрованою системою вимагається від 200 до 400 Кбайт оперативної пам'яті, не говорячи про досить значні обсяги зовнішньої пам'яті (600-1000 Кбайт) для зберігання всіх необхідних компонентів. Кожний пакет в рамках інтегрованої системи неминуче реалізується з деякими обмеженнями на функціональні можливості у порівнянні з кращими зразками в своєму класі. Ця плата за інтеграцію неминуча, і вона з надлишком компенсується перевагами таких систем для користувача. Плюси і мінуси інтегрованих систем. Найбільшу популярність серед інтегрованих систем завоювали Lotus 1-2-3, Symphony, Framework та Microsoft Office, створені в 1983-1995 рр. Перша з цих систем, що стала в свій час бестселером, фактично відкрила дорогу іншим подібним системам, продемонструвавши всі гідності інтеграції, хоча в її склад входили лише три компоненти: дуже гарний пакет для роботи із електронними таблицями, база даних зі середніми можливостями і пакет ділової графіки. Однією з важливих переваг системи Lotus 1-2-3 був відносно невеликий обсяг необхідної оперативної пам'яті - всього 192 Кбайт, а працювати з нею можна було за наявності одного гнучкого диску. Ця перевага була втрачена всіма більш пізніми системами. Дві інші системи - Symphony та Framework - довгий час конкурували одна з одного. Обидві вони надають користувачам приблизно однакові можливості і обидві вимагають для роботи приблизно однакового обсягу оперативної пам'яті - біля 320 Кбайт для Framework і 390 Кбайт для Symphony. Це досить великі обсяги, що приводять до певних незручностей. Так, наприклад, на комп’ютері з загальним обсягом оперативної пам'яті 512 Кбайт при використанні будь-якою з цих систем вже стає неможливим замовлення віртуального диску обсягом більше 100-120 Кбайт, оскільки не залишається місця для їхнього спільного розміщення в ОЗП. Ці системи, як говорять програмісти, занадто важкі для простих застосувань. Але гнучкі можливості та вигода використання залучає до цих системам багатьох користувачів ПЕОМ. За їхнім зразком та подібністю створюються і інші прикладні системи. Керівник робіт по створенню систем Lotus 1-2-3 і Symphony - Мітч Кейпор дав одного разу таке визначення: “Інтегрованою називається система, яку користувач включає вранці і працює на ній весь день, не зазнаючи жодної потреби в інших програмах”. Це визначення частково пояснює привабливість систем для користувачів, що кожного дня вирішують одні і ті ж задачі. Системи Framework, в яку вбудовані декілька визначних властивостей, що дозволять створювати на її основі як прості проблемно-орієнтовані системи, призначені для застосування в діловій сфері, так і складні автоматизовані робочі місця. Основні властивості системи Framework. Система Framework забезпечує наступні основні можливості: створення і обробку текстових матеріалів, структурне подання документів, використання електронних таблиць і баз даних реляційного типу, графічне подання даних. Користувачу, що володіє кваліфікацією програміста, система надає спеціальну мову програмування - Fred, за допомогою якої можна описати складні алгоритми управління процесом обробки даних. Визначною рисою системи Framework є принцип, згідно з яким всі створювані користувачем інформаційні об'єкти розглядаються з єдиної точки зору: всі вони є фреймами. Фрейм - це деякий універсальний носій інформації, що, в свою чергу, може складатися з фреймів або ж містить конкретні дані, наведені у вигляді тексту, таблиць записів бази даних або графіків різного вигляду. При прояві будь-якого фрейма на екрані дисплею він представляється або в закритому вигляді – як прямокутник, в якому міститься тільки назва фрейма, або у відкритому вигляді - як дисплейне вікно, в якому може бути уявлена частина текстового документа, таблиці бази даних або графік. Вікно з обраним фреймом може займати лише частину екрану, або може бути збільшене до розмірів повного екрану. Пакет Microsoft Office складається з декількох додатків, які були розроблені фірмою Microsoft для того, щоб, з одного боку, забезпечити одноподібний підхід до управління різносортною інформацією, а з іншого – для того, щоб спростити доступ до даних, які сумісно використовуються різними додатками. Пакет Office призначений для підвищення продуктивності без суттєвих зусиль. З допомогою Microsoft Office можна створювати різного виду ділові документи, проводити комплексний фінансовий аналіз та створювати професіональні презентації. В пакет Microsoft Office входять наступні прикладні програми. Word. Найбільш розповсюджений на ринку програмних продуктів текстовий процесор для Windows. Microsoft Word надає невідомі раніше можливості обробки текстів за допомогою множин інструментів, що значно полегшує форматування. Excel. Microsoft Excel– достатньо потужна та проста в використанні програма обробки електронних таблиць. Крім широких можливостей роботи з електронними таблицями, Excel може оперувати декількома листами, які зберігаються в одному файлі електронної таблиці ( концепція робочої книги). Excel працює з діаграмами та графіками і може використовувати електронні таблиці в інших розповсюджених форматах, наприклад у форматі Lotus 1-2-3. PowerPoint. Це графічна програма для створення презентацій, яка допоможе вам підготуватися до ділової зустрічі, створити слайди, презентацію та багато іншого. Вона проста у використанні та наділена достатньою кількістю інструментів, що дозволяє легко створювати презентації, які в доступній формі зможуть відобразити все те, про що ви хотіли б сказати. Access. З Microsoft Access (вона поставляється у професіональній версії Microsoft Office) ви отримаєте потужний засіб управління базами даних, що має всі можливості реляційних баз даних та дозволяє створювати складні додатки. Інструменти Access дозволяють створювати такі бази даних, з якими в подальшому легко працювати кінцевим користувачам. Outlook. Це система планування, яку можна використовувати для управління проведенням зустрічей, розподіленням задач, організацією контактів та заходів. Крім того, можна отримувати та відправляти електронну пошту, управляти кореспонденцією, переглядати та відкривати файли, а також розподіляти інформацію. Outlook містить "поштові скриньки" вхідної та вихідної кореспонденції, календар, засоби організації контактів, список задач, журнал та сторінку для приміток. Можна сказати, що додаток Outlook прийшов на зміну Schedule +, який поставлявся у більш ранніх версіях Office. EXCEL 97 може розміщувати данні робочих листів, таблиці і діаграми на WEB-сторінках. Потім ці WEB-сторінки можуть бути використані в локальній мережі intranet або в Internet. Можливо вводити визначену частину робочого листа на вже існуючі WEB-сторінки, або створювати нові. EXCEL є самою простою в експлуатації і одночасно самою потужною системою електронних таблиць із доступних на ринку. Цей парадокс пояснюється простою використання панелей інструментів і контекстних меню, які забезпечують доступ до засобів аналізу і форматування даних. Очевидно, що EXCEL є лідером в галузі засобів оформлення робочих листів. Поряд з засобами оформлення, характерними для настільних видавничих систем, EXCEL має, наприклад, вбудовану перевірку орфографії, яка гарантує, що враження від отриманих результатів аналізу даних не будуть викривлені прикрими описками. EXCEL завжди мав більше засобів для аналізу даних, ніж інші системи електронних таблиць. Нові засоби спростили електрону обробку даних і одночасно підняли верхню межу можливостей аналізу даних в інтересах вчених, інженерів та фінансових аналітиків. EXCEL має вбудовані засоби малювання на робочих листах. EXCEL-97 робить інструменти малювання навіть простішими, а також додає багато нових засобів. Нові засоби Автофігури дозволяє малювати схеми, діаграми, плани – все, де потрібно зв’язати та згрупувати стандартні фігури, або зв’язати будь-які інші об’єкти. І, звичайно ж, має засоби для малювання ліній, стрілок, прямокутників, овалів та інших фігур. Можливо намалювати і довільну криву, а потім підправити її, протягнувши окремі вузли в інше місце. Можливо створювати надписи і вільно пересувати їх по сторінці. Доступні усі кольори та відтінки. Фактично, разом з EXCEL ви придбаєте графічну програму високого рівня. EXCEL достатньо гнучкий і застосовується у різних ситуаціях. Наприклад, щоб зібрати на один робочий лист дані, які надійшли від декількох підрозділів, можливо скористатися засобами консолідації. Одна форма дозволяє видати загальні результати для усіх даних, розташованих на багатьох робочих листах. Хоча EXCEL вміє будувати більше сотні різних типів діаграм, використання Мастера діаграм робить процес побудови діаграм надзвичайно простим. Ви бачите результат кожного зробленого вибору. В будь-який момент можна повернутись назад і прийняти інше рішення. Нові засоби роботи з картами дозволяють подивитись на дані “з географічної” точки зору. Наприклад, якщо є дані для різних районів, то замість гістограми з абревіатурами можна побудувати карту районів, на якій дані будуть представлені різними відтінками кольору. Будь-яка база даних є сховищем інформації. Багато задач, які можуть бути вирішені за допомогою розрахунків на робочих листах, вимагають використання баз даних з вихідною інформацією. EXCEL містить, як засоби для роботи з вбудованими базами даних, так і засоби для роботи з зовнішніми базами даних в різних форматах. Вбудовані засоби EXCEL дозволяють фільтрувати інформацію прямо на робочому листі, приховуючи непотрібні в даний момент дані. EXCEL має засіб структурування робочих листів, який дуже важливий для тих, хто готує складні звіти. Структурування дозволяє дуже швидко згорнути або розгорнути зміст робочих листів, щоб уявити інформацію з тим ступенем подробиць, яка необхідна в даний момент. EXCEL – перший додаток, в який була включена орієнтована на користувача мова програмування Visual Basic для додатків ( VBA). За її основу взятий Visual Basic, сама широко розповсюджена мова програмування для персональних комп’ютерів. З випуском Office 97 всі додатки пакету Office використовують Visual Basic для додатків. Фірма Microsoft називає Outlook настільною системою управління інформацією. Фактично Outlook не тільки управляє інформацією в комп‘ютері, а ще й організує її так, що користувач має можливість швидко знайти необхідні дані. Outlook надзвичайно зручний для користувачів, які працюють на персональному комп‘ютері з різноманітними завданнями. Outlook поставляється як частина пакету Microsoft Office 97, а також як окремий додаток. Outlook є надзвичайно зручним додатком. Причина цього не стільки в нових можливостях додатку, скільки в об‘єднанні можливостей, що раніше існували в окремих програмах. Програма Microsoft Exchange (інша назва Windows Messaging) поставляється з Windows 95 чи Windows NT і забезпечує роботу з електронною поштою. Після встановлення Outlook немає необхідності використовувати Exchange, так як Outlook може посилати та отримувати повідомлення (messagеs) електронної пошти різних типів, а також факсимільні повідомлення, і зберігати ці повідомлення. Програма Schedule+ (що входить до складу Office 95) призначена для планування і управління власним часом. Outlook дозволяє призначати зустрічі (appointments) та відмічати події (events), а якщо комп‘ютер пов‘язаний з комп‘ютерами інших користувачів Outlook, то можливим стає планування зборів (meetings) з узгодженням часу між усіма учасниками. Пошук поштових та електронних адрес, номерів телефонів, дат днів народжень, річниць часто пов‘язаний з витратами часу, так як дана інформація за звичай розкидана по різним файлам комп‘ютеру. Outlook допомагає вирішити цю проблему, підтримуючи список контактів (contacts), в якому можна знайти більшу частину інформації. Цей список містить практично всю інформацію, яка може знадобитися при роботі з організаціями та окремими людьми. Outlook забезпечує доступ до спеціальних списків, що називаються адресними книгами (Address Book). Крім цього, Outlook надає можливість імпортувати інформацію з файлів різних форматів, баз даних (Access, dBase, Excel, FoxPro) в свої адресні книги. Можливості Outlook не вичерпуються управлінням часу і комунікаціями. Надзвичайно корисним засобом Outlook є Щоденник (Journal). Запис в Щоденнику автоматично створюється кожного разу при: Відправці та отриманні факсимільних та електронних повідомлень Телефонному дзвінку Роботі з файлом у будь-якому додатку Microsoft Office Крім того, допускається створення будь-яких записів від руки. Якщо користувач не пам‘ятає ім‘я файла, але приблизно знає час роботи з ним, то можна легко знайти файл за допомогою Щоденника. Outlook дозволяє ставити задачі (tasks), як персональні, так і для інших користувачів. При роботі над колективним проектом можна розширити можливості Outlook програмою Microsoft Team Manager, яка є повністю сумісною з Outlook. Будь-який об‘єкт, з яким працює Outlook, називається елементом (item). Повідомлення, події, зустрічі, збори, завдання, записи в Щоденнику є елементами. Кожен елемент володіє певними властивостями, але всі елементи мають багато спільного. Outlook дозволяє змінювати тип елементів. Наприклад, якщо надійшло повідомлення з будь-яким дорученням, Outlook може перетворити його в задачу і помістити в список задач. При відправці повідомлення електронної пошти можна використовувати адреси із списку контактів. Будь-якому елементу Outlook може бути присвоєна одна чи декілька категорій (сategories). Кожна категорія - це ключове слово, що допомагає визначити елемент. Якщо обережно присвоювати категорії всім елементам, то внаслідок цього автоматично спрощується пошук інформації. Outlook працює не лише з внутрішньою інформацією. За допомогою Outlook можна переміщатися по папках жорсткого диску комп‘ютера та мережевим дискам. Outlook може працювати спільно з програмою перегляду World Wide Web та отримувати інформацію з Internet. Як і для інших додатків Microsoft Office (Access, Excel, PowerPoint i Word), існує два різних підходи до використання Outlook. Можна використовувати додаток у тому вигляді, в якому він налагоджений після встановлення, чи використовувати Outlook як основу для створення власної настільної системи управління інформацією. Дозволяється створення власних форм, що відображають великий об‘єм інформації про елементи. Можна користуватися налагодженою мовою програмування Visual Basic Script для налагодження роботи Outlook і розширення засобів взаємодії з іншими додатками. Хоча мова Visual Basic Script не є таким могутнім засобом, як мова Visual Basic для додатків (VBA), що використовується іншими додатками Microsoft Office, все ж вона забезпечує достатньо можливостей для оптимізації Outlook Тепер декілька слів про обмеження Outlook. По-перше, Outlook організовує лише ту інформацію, яка до нього заноситься. Щоб користуватися всіма перевагами Outlook, необхідно затратити деякий час. Деякі дії, наприклад, присвоєння елементам категорій, повинні ввійти в звичку. Додаток Microsoft Access 97 версії 8.0 (що називається в цій книжці Access 97), є потужною та високоякісною 32-розрядною системою управління реляційними базами даних (УРБД). Пакет Access 97 призначений для розробки настільних (desktop) баз даних та створення додатків баз даних архітектури клієнт/сервер, що працюють під управлінням операційних систем Windows 95 та Windows NT версій 3.51 та 4.0. Як компонента, що входить до складу MS Office 97 Professional, Access 97 має вдосконалений інтерфейс користувача, що забезпечує його сумісність з Excel 97 та Word 97, а також використовує загальні елементи управління Windows 95, такі як новий вигляд вікна бази даних (Explorer-style) та діалогові вікна відкриття та збереження файлів. Як і всі компоненти Office 97 Access 97 пропонує велику кількість нових можливостей для створення HTML-документів, що відносяться до Internet та використовуються World Wide Web. Вдосконалений механізм бази даних Jet 3.5 прискорює виконання запитів між базами даних клієнт/сервер з ODBCDirect. Крім ODBCDirect та підтримки Internet, Access 97 не сильно відрізняється від Access 95. Вдосконалення швидкості роботи Access було першочерговою задачею Microsoft, так як Access 95 має заслужену репутацію повільної системи (повільне виконання операцій). Другим пріоритетом була простота використання; Access 97 включає багато нових та вдосконалених Майстрів та інших помічників, створених для починаючих користувачів баз даних. Одна з основних причин такої популярності Access полягає в тому, що будучи по суті настільною СУБД, цей додаток увібрав в себе багато можливостей систем управління реляційними базами даних архітектури клієнт/сервер, що також називаються SQL базами даних. СУБД архітектури клієнт/сервер займають ведуче місце в переводі великих баз даних з міні комп'ютерів та мейнфреймів на персональні комп'ютери, що об'єднані в локальні та корпоративні мережі (цей процес в англомовній літературі називається downsizing). Не дивлячись на те, що Access є потужною та складною системою, його використання є нескладним і для непрофесійних користувачів (не програмістів). Кнопки на панелі управління представляють множину інструментів, які майже ідентичні в усіх додатках Office 97, та дублюють більшість команд меню. Розширений набір мастерів та надбудов керує практично всіма параметрами створення та зміни об'єктів баз даних (таблиці, запитів, форм, графіків та звітів). Розробники допомагають у створенні складних елементів управління в формах та звітах, а також спрощують написання виразів. І, нарешті, анімаційний Помічник (Office Assistant) очікує запитань користувачів про Access 97. В Access 97 включені засоби підтримки 32-розрядного протоколу OLE 2.1. Тепер Access може виступати і як контейнер (клієнт) об'єктів OLE, і як активний компонент ActiveX (колишній сервер автоматизації OLE),надаючи перевагу активізації об'єктів "за місцем", наприклад, робочих таблиць Excel 97 та документів Word 97,що зберігаються в базах даних Access. (Access 2.0 був лише контейнером об'єктів OLE 2.0). Навпаки, ви можете маніпулювати об'єктами Access за допомогою Excel 97, Word 97,Project 97 або 32-розрядного додатку Visual Basic 4+. Access 97 також дозволяє маніпулювати компонентами ActiveX, що створені за допомогою Visual Basic 4+. Access 97 та Visual Basic 4+ забезпечують підтримку нових елементів управління ActiveX (елементи управління OLE), що пропонується корпорацією Microsoft, незалежними постачальниками, чи можуть бути створені вами. (Редактор елементів управління Visual Basic 5.0 дозволяє вам проектувати елементи управління ActiveX, які сумісні з Access 97). Access 97 може працювати майже з усіма елементами управління OLE, що входять до складу Visual Basic 4.0 Professional Edition та Visual Basic 4.0 Enterprise Edition. Перехід на нові елементи управління ActiveX для додатків Internet багато з яких можна отримати з https://www.microsoft.com, вимагає мінімальних витрат. Access спеціально спроектований для створення багатокористувацьких додатків, де файли баз даних є розділяємими ресурсами мережі. В Access реалізована надійна система захисту від несанкціонованого доступу до файлів баз даних. В основі системи захисту лежить модель, реалізована в Microsoft SQL Server 4+. В Access 2.0 корпорація Microsoft використувала просту та надійну систему захисту, відмовившись від моделі захисту, використаної в Access 1.х, яка нагадувала заплутаний лабіринт. В системі захисту баз даних Access 97 не зроблено ніяких істотних змін в порівнянні з Access 2.0, однак доданий в Access 95 новий Майстер захисту, дозволяє спростити організацію захисту баз даних на рівні користувача. Access має власну, унікальну структуру для збереження всіх пов'язаних таблиць, форм, звітів, запитів, макросів та модулів VBA в одному файлі. Однак, професійні розробники додатків Access все ж таки віддають перевагу використовувати для збереження об'єктів бази даних два пов'язаних файли: в одному файлі зберігаються об'єкти даних (таблиці та запити), а в іншому об'єкти додатків (форми, звіти, макроси, модулі). В Access 97 новий формат файлу (.MDE), за допомогою якого ви можете створювати додатки Access не включаючи вихідний VBA-код. Access має можливість імпорту та експорту даних в більшість розповсюджених форматів баз даних, електронних таблиць та текстових файлів. Access також дозволяє пов'язувати бази даних із зовнішніми таблицями в форматах dBase, FoxPro та Paradox та працювати з ними у вихідному форматі. Також можна використовувати Access на робочих станціях в якості клієнту файлів мережі та серверу бази даних в системі архітектури клієнт/сервер. Інтегратори - засоби об'єднання прикладних пакетів. На відміну від готових інтегрованих систем, що мають, подібно Symphony і Framework, закритий характер, тобто не дають можливості підключення нових прикладних пакетів, в останній час став практикуватися інший підхід - створення інструментальних засобів, з допомогою яких можна було б збирати з різних прикладних пакетів, як з дитячого конструктора, свою інтегровану систему. Такі засоби називають інтеграторами або операційними оболонками. До систем такого роду відносяться Top View (фірма IBM), Concurrent DOS і GEM (фірма Digital Research), Windows (фірма Microsoft). Ці системи розрізняються за низкою характеристик, але мають і ряд загальних властивостей: 1. Робота з декількома дисплейними вікнами, інколи з можливістю псевдопаралельної видачі інформації в усі вікна. 2. Надання можливості управління роботою програм через меню, з вибором позицій меню з допомогою клавіш управління курсором і маніпулятора “миша”. 3. Автоматичний розподіл пам'яті між програмами, інколи забезпечення обміну даними між ними через вікна. Деякі системи роблять наголос на використання графічного режиму дисплею, забезпечуючи більшу наочність подання інформації. Одна з найбільш привабливих систем цього типу - Windows (фірми Microsoft). Можливості і обмеження інформаційних оболонок. В системі Windows, як і в більшості інших подібних систем, може використовуватися декілька робочих вікон. У Windows окремі вікна не можуть перекривати одне одного, а розташовуються поруч; в інших системах вікна можуть накладуватись одне на одне. Розміри вікон і їхнє положення на екрані можуть змінюватися під час роботи. Для цього курсор підводиться до кута вікна, в якому зображений значок збільшення його розмірів. Якщо тепер натиснути на кнопку маніпулятора, то вікно почне рости. Більшість систем забезпечує обмін інформацією між вікнами. В системі Windows, наприклад, можна, працюючи в одному вікні, сформулювати замовлення на інформацію з іншого вікна. Це схоже на подання значення в осередку електронної таблиці у вигляді залежності від значень інших осередків. В багатьох системах типу, що описується, можна водночас управляти багатьма прикладними програмами через декілька вікон. Це особливо виділяється в системах, що самі починають грати роль ОС. Так, наприклад, система Concurrent DOS є, на відміну від Windows, не надбудовою над ДОС, а самостійною операційною системою. Ця ОС задумана як подальший розвиток операційних систем сімейства СР/М-86 з забезпеченням сумісності з ДОС. Система дозволяє запускати програми, розроблені і для СР/М-86, і для ДОС. В меню, що з'являється на екрані при завантаженні системи, входять наступні підсистеми: програма роботи з файлами, текстовий процесор, система підтримки телекомунікацій, автоматизований каталог і програма управління принтером. Можна війти в будь-яку з цих систем, і вона виявиться зв'язаною з вікном, що відображається на екрані терміналу і дозволяє управляти вибраною системою. Програми в різних вікнах будуть виконуватися водночас. Наказ зміни вікна працює асинхронно, що дозволяє в будь-який момент переключитися в будь-яке вікно і спостерігати розвиток подій в програмі, зв'язаній з цим вікном. В системах - надбудовах над ДОС, таких як Top View і Windows, також є засоби для підтримки багатозадачної роботи. Але для їхнього використання потрібні самі прикладні програми, призначені для псевдопаралельного використання. У використанні операційних оболонок є певні проблеми. Ці системи, хоча і пропонуються всього лише як засоби інтеграції, вимагають для своєї роботи значних обсягів пам'яті. Так, система Windows вимагає 192 Кбайт оперативної пам'яті, не враховуючи різноманітних допоміжних файлів, що зберігаються на зовнішніх приладах. Крім того, як вказувалося, на прикладні програми, що об'єднуються, також накладається багато обмежень: вони не повинні працювати напряму з приладами, наприклад, читати дані з порту клавіатури або писати їх в пам'ять дисплею; пам'ять, що використовується ними, обмежується природним шляхом у зв'язку з необхідністю надання місця для самої системи і для інших програм. Робота з графікою в прикладних програмах повинна здійснюватися через графічний інтерфейс, що стандартизувався.
|
На мал. 22
приведені сім типових пакетів прикладних програм і перелік найбільш споживаних
пакетів кожної групи: |
