§ 1. застосування спеціальних захисних заходів

Процеси інтеграції України у європейську та світову еконо­міку, підвищення відкритості національного ринку для іно­земних товаровиробників зумовили зростання обсягів това­рів, що ввозяться в Україну. Це не завжди позитивно впли­ває на українську економіку та національних товаровироб­ників.

Зовнішньоекономічна діяльність в Україні здійснюється на засадах недискримінаційності та рівності всіх її учасників перед законом. Але іноді, щоб захистити національних това­ровиробників від зростаючого імпорту в Україну з інших країн, митних союзів або економічних угруповань, держава повинна втручатися у зовнішньоекономічну діяльність і об­межувати імпорт. Надмірне зростання імпорту призводить чи може призвести до погіршення виробничого, торговель­ного чи фінансового становища національних товаровироб­ників, що у свою чергу зумовлює значний загальний спад національного виробництва певного товару. У загальному • розумінні національний товаровиробник — це не один окре­мий суб’єкт господарювання, а суб’єкт чи сукупність суб’єк­тів, загальний обсяг виробництва яких становить основну частину всього виробництва в Україні певного товару.

Захист національних товаровиробників здійснюється шля­хом порушення та проведення спеціальних розслідувань що­до фактів зростання імпорту в Україні, за результатами яких застосовуються спеціальні захисні заходи. Спеціальні розслі­дування поділяються на антидемпінгові та антисубсидиційні. Їх проводять Міністерство економіки та з питань європей­ської інтеграції України (далі — Мінекономіки), Державна митна служба України та Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі.

При проведенні розслідування важливу роль відіграє Між­відомча комісія з міжнародної торгівлі, яку очолює Голова — Міністр Мінекономіки. Формою роботи Комісії є засідання, що проводяться на вимогу Голови Комісії чи на письмову

обгрунтовану вимогу члена Комісії, яка подається Голові, а також в інших випадках. Засідання є правомочним, якщо на ньому присутні не менш як половина членів Комісії. На за­сіданнях приймаються рішення, що стосуються проведення спеціальних розслідувань та застосування спеціальних захо­дів, які є обов’язковими для виконання. Рішення приймають­ся простою більшістю голосів, а в деяких випадках — двома третинами (кваліфікованою більшістю) голосів її членів. Рі­шення, яке приймається простою більшістю голосів, вважа­ється прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість чле­нів Комісії. У разі рівного розподілу голосів голос Голови Ко­місії є вирішальним. Рішення, яке приймається кваліфікова­ною більшістю голосів, вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало дві третини членів Комісії.

На засіданнях Комісії приймаються такі рішення:

• про порушення спеціального розслідування;

• про позитивні або негативні висновки щодо наявності шкоди та її розмір;

• щодо визначення причинно-наслідкового зв’язку між імпортом та шкодою;

• про застосування спеціальних заходів;

• з інших питань у межах повноважень, передбачених законодавством.

Спеціальному розслідуванню передує процедура, в ході якої розглядаються докази, що містяться у скарзі, і визна­чається, чи є ці докази достатніми для порушення розсліду­вання. Процедуру розпочинає Мінекономіки на підставі скарги, поданої національним товаровиробником або від йо­го імені.

Скаргу подає у письмовій формі заявник — національний товаровиробник чи фізична або юридична особа, що діє від імені національного товаровиробника. Вона має містити до­кази наявності шкоди від імпорту, а також докази того, що шкода спричинена саме цим імпортом. Крім того, вона має містити відомості, якщо вони є або мають бути у розпоряд­женні заявника, зокрема, про:

• заявника та осіб, які входять до його складу, підтверд­ження відповідної дієздатності цих осіб, обсяги та вар­тість виробництва ним в Україні товару ідентичного тому, що є об’єктом розслідування. Якщо скарга по­дається від імені національного товаровиробника, в ній мають бути відомості про національного товарови-

робника, від імені якого ця скарга подається, обсяг і щ вартість виробництва в Україні зазначеного товару або перелік усіх відомих українських виробників цього товару (або об’єднань українських виробників товару) та при можливості — обсяг і вартість вироб­ництва цими виробниками в Україні товару, ідентич­ного тому, що є об’єктом розслідування;

• товар (включаючи його повний опис), про який стверджується, що він завдає шкоди національному товаровиробникові, назву країни походження або екс­порту, яка є об’єктом скарги;

• кожного відомого експортера або іноземного виробни­ка разом з переліком відомих осіб (фізичних або юри­дичних), що імпортують товар, який є об’єктом скарги;

• обсяги та динаміку імпорту, про який стверджується, що він завдає шкоди національному товаровиробнико­ві, вплив цього імпорту на ціни товару на ринку Ук­раїни, а також наслідки цього імпорту для національ­ного товаровиробника.

Розслідування щодо імпорту в Україну певного товару мо­же бути розпочато за скаргою, якщо її підтримують україн­ські товаровиробники, сукупний обсяг виробництва яких становить понад 50\% від загального обсягу виробництва в Україні товару, який є ідентичним тому, що є об’єктом роз­слідування. Розслідування не порушується, якщо сукупне виробництво підприємств, які подали скаргу, становить мен­ше 25\% від загального обсягу виробництва в Україні товару, ідентичного тому, що є об’єктом розслідування. Якщо скаргу подали виробники, обсяг виробництва яких становить 25\% та більше (але менше 50\%) загального виробництва в Украї­ні товару, ідентичного тому, що є об’єктом розслідування, їх повинна підтримати решта національних виробників, голосів яких не вистачає, до моменту порушення розслідування.

Спеціальне розслідування може бути розпочато за скар­гою органу державної виконавчої влади або професійної спілки працівників підприємств національного товаровироб­ника, якщо вони нададуть достатніх доказів наявності шкоди від імпорту.

Рішення про порушення розслідування приймається, як правило, у 30-денний строк з дня подання скарги. Воно приймається на підставі доказів, що підтверджуються фак­тичними даними процедури.

Для збирання доказів у спеціальному розслідуванні до експортерів, імпортерів та інших сторін, що беруть участь у розслідуванні, Мінекономіки може направляти запити про надання інформації. Інформація за такими запитами має бу­ти надана Мінекономіки у 30-денний строк з дня отримання запиту. Строк відповіді на запит може бути подовжений, як- • що особа обгрунтує необхідність такого подовження.

При проведенні спеціального розслідування Мінекономіки має право доручати органам державної виконавчої влади в Україні здійснювати перевірки або заходи контролю за діяль­ністю імпортерів, продавців та українських товаровиробни­ків, а також здійснювати перевірки отриманої від заінтересо­ваних сторін інформації в інших країнах у разі їх згоди та від­сутності заперечень з боку компетентних органів цих країн.

Спеціальні розслідування проводяться для виявлення фак­тів зростання імпорту окремих товарів в Україну, якщо це заподіює значної шкоди або загрожує заподіянням значної шкоди національному товаровиробникові. Період спеціаль­ного розслідування становить, як правило, від 6 місяців до одного року, в деяких випадках може бути більше року.

, У розслідуваннях беруть участь заінтересовані особи — будь-які особи, які повідомили Мінекономіки про свою заін­тересованість у спеціальному розслідуванні та які беруть ак­тивну участь у такому розслідуванні шляхом подання у письмовій формі доказів або іншої інформації. Заінтересова­ними сторонами можуть бути:

• іноземний виробник, експортер або імпортер товару, що є об’єктом розслідування, або об’єднання (асоціа­ція), більшість членів якого становлять іноземні виробники, експортери або імпортери товару, що є об’єктом спеціального розслідування;

• компетентні органи країни експорту товару, що є об’­єктом розслідування;

• національний товаровиробник, виробник або оптовий продавець подібного товару в Україні;

• об’єднання (асоціація), більшість членів якого вироб­ляє або продає оптом подібний товар в Україні;

• професійна спілка, що об’єднує працівників підпри­ємств, які виробляють або продають оптом подібний товар в Україні;

• органи виконавчої влади в Україні в межах їх компе­тенції.

У процесі спеціального розслідування проводять дослід­ження щодо тенденцій зростання обсягу імпорту в Україну товару, умов здійснення імпорту товарів, фактів заподіяння значної шкоди та виникнення загрози заподіяння значної шкоди національному товаровиробникові, що є наслідком - цього імпорту, а також наявності причинно-наслідкового зв’язку між зростанням імпорту товару, умовами здійснення імпорту товарів та заподіянням значної шкоди чи виникнен­ням загрози заподіяння такої шкоди національному товаро­виробникові.

При цьому для з’ясування всіх обставин, що стосуються імпортних операцій в Україні, та прийняття об’єктивного рі­шення щодо імпорту вивчають такі фактори:

• обсяг імпорту в Україну товару, якщо цей обсяг знач­ною мірою збільшувався у період розслідування у від­носних або в абсолютних величинах стосовно обсягів виробництва чи споживання в Україні подібних або безпосередньо конкуруючих товарів;

• ціну імпорту в Україну цього товару, якщо у період спеціального розслідування відбулося зниження його •’_ ціни стосовно ціни подібного товару в Україні;

• наслідок, який є результатом дії зазначених факторів, для національного товаровиробника. Цей наслідок ви- -значається тенденцією зміни деяких економічних фак­торів, зокрема: виробництва національним товарови­робником товарів, які є об’єктом розслідування; вико­ристання ним виробничих потужностей; запасів цих товарів, їх продажу; частки ринку України національ­ного товаровиробника; ціни цих товарів (тобто зни­ження цін або перешкоджання підвищенню цін, що, ;

як правило, склалися); розміру прибутків національ­ного товаровиробника; його прибутку з інвестиційне- ^ го капіталу; стану ліквідності та зайнятості на підпри- | ємствах національного товаровиробника тощо;      , |

• інші фактори, що стосуються розслідування,         ‘к

За результатами розслідування робляться відповідні вис- . новки та приймається рішення про застосування спеціаль- , них заходів. Висновки щодо необхідності застосування спе- „. ціальних заходів, мають грунтуватися на оцінці інтересів . всіх, включаючи інтереси національного товаровиробника та споживачів, вплив імпорту, що є об’єктом спеціального роз­слідування, на зайнятість населення, інвестиції національне- ;

го товаровиробника та споживачів, а також на міжнародні^ [. економічні інтереси України. Особлива увага приділяється необхідності усунення впливу диспропорцій у торгівлі та від­новленню конкуренції. Рішення про застосування спеціаль­них заходів приймається після вивчення всіх доказів стосов-|  но зростання імпорту в Україну та встановлення факту за­подіяння значної шкоди чи виникнення загрози заподіяння значної шкоди, наявності причинно-наслідкового зв’язку між імпортом товару та заподіянням значної шкоди або виник­ненням загрози заподіяння шкоди національному товарови­робникові подібного або безпосередньо конкуруючого това­ру, відповідності застосування спеціальних заходів націо­нальним інтересам.

У рішенні про застосування спеціальних заходів міститься інформація про. закінчення спеціального розслідування та його результати, а також зазначаються спеціальні заходи, які передбачено застосувати, назва та код товару згідно з Гармонізованою системою кодування та опису товарів, що є об’єктом цих спеціальних заходів, назва країни походження товару, строки дії дозволів на імпорт, обсяги квот, строки дії спеціальних заходів, дата початку їх застосування, дата на­брання чинності рішенням та інша інформація.

Спеціальними заходами, що застосовуються до імпорту в Україну, є обмеження строку дії дозволів на імпорт, які були видані Мінекономіки, а також запровадження режиму квотування імпорту в Україну, що є об’єктом спеціального розслідування, з визначенням обсягів квот та порядку їх роз­поділу.

Спеціальні заходи застосовують протягом строку, який дає змогу не допустити заподіяння значної шкоди або ком-;   пенсувати заподіяну шкоду національному товаровиробни­кові, а також дає йому можливість відновити своє станови­ще на ринку. Цей строк не може перевищувати чотирьох ро­ків. Строк застосування спеціальних заходів може бути по­довжений, якщо подовження строку необхідне, щоб запобіг­ти заподіянню значної шкоди або компенсувати заподіяну національному товаровиробникові значну шкоду, або є дока­зи того, що становище заінтересованого національного това­ровиробника є ще незадовільним.