§ 4. правові основи реалізації повноважень антимонопольного комітету україни

; Відповідно до статті 19 Закону України «Про Антимонополь-» ний комітет України», під час розгляду заяв і справ про ? узгоджені дії, концентрацію, про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі під час проведення розслідувань, досліджень, прийняття розпоря­джень, рішень за заявами і справами, здійснення інших пов­новажень у сфері контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, контролю за узгоджени­ми діями, концентрацією органи та посадові особи Комітету та його територіальних відділень керуються лише законодав­ством про захист економічної конкуренції і є незалежними від органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових осіб та суб’єктів господарювання, а також полі­тичних партій та інших об’єднань громадян чи їх органів.

Втручання центральних та місцевих органів державної ви­конавчої влади, місцевого самоврядування, їх посадових осіб, об’єднань громадян та їх представників в діяльність Ко­мітету та його територіальних відділень забороняється.

Вплив у будь-якій формі на працівника Комітету та його те­риторіальних відділень з метою перешкоджання виконанню ним службових обов’язків або прийняття неправомірного рі­шення тягне за собою відповідальність, передбачену законо­давством.

З метою координації діяльності у питаннях розвитку кон­куренції та демонополізації економіки, органи Комітету вза­ємодіють із центральними та місцевими органами державної виконавчої влади, місцевого самоврядування. Основними формами зазначеної взаємодії є: розроблення спільних пла­нів проведення заходів щодо контролю за дотриманням ви­мог законодавства, в тому числі конкурентного, демонополі­зації галузей, підгалузей або конкретних суб’єктів господа­рювання; підготовляння спільних наказів, інструктивних та інформаційних листів; створення спільних робочих груп, взаємні консультації, обмін інформацією; проведення спіль­них нарад, конференцій і семінарів; взаємне залучення фа­хівців до виконання певних завдань тощо.

У процесі своєї діяльності органи влади, місцевого само­врядування, адміністративно-господарського управління та контролю приймають певні рішення, що є обов’язковими до виконання. Якщо виконання цих рішень може призвести до обмеження, усунення чи спотворення конкуренції на відпо­відних товарних ринках, то зазначені органи зобов’язані по­годжувати їх з органами Комітету, а також одержувати зго­ду на створення, реорганізацію, ліквідацію суб’єктів господа- •;

рювання, створення об’єднань підприємств, при перетворен­ні органів влади та управління в об’єднання у випадках, пе­редбачених законодавством.

Надані законом повноваження щодо погодження рішень зазначених органів, що стосуються питань розвитку конку­ренції, демонополізації економіки. Комітетом використову­ються, головним чином, для запобігання порушенням зако­нодавства про захист економічної конкуренції. Поряд із цим, механізм контролю за дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції при прийнятті відповід­ними органами рішень дозволяє розвивати нормативно-пра­вові засади реалізації конкурентної політики, вдосконалюва­ти координацію дій органів Комітету з іншими державними органами при захисті підприємців і споживачів від порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

• ••»•

| Приклад з практики                             І органів Антимонопольного комітету

;     3 метою усунення обмежень конкуренції на ринках агент-:   ських послуг з продажу авіаційних перевезень на території !:   України, Комітет запропонував Мінтрансу України внести відповідні зміни до «Положення про сертифікацію суб’єктів, що надають агентські послуги з продажу авіаційних переве­зень на території України», яке надавало певні переваги сис­темі продажу і бронювання авіаквитків фірми «АМАОЕНЗ», ‘    не сприяло розвитку конкуренції, створювало бар’єри для ;    входу на цей ринок і містило ознаки порушення законодав-;    ства про захист економічної конкуренції у вигляді обмежен­ня прав суб’єктів господарювання щодо придбання товарів. •      Наказом Міністерства транспорту України антиконку- , рентні норми, що надавали односторонні переваги одному з суб’єктів господарювання, було скасовано. ‘;                          * * *

Крім того, органи державної влади, місцевого самовряду- • ; вання, адміністративно-господарського управління та конт-|. ролю, їх посадові особи зобов’язані передавати Комітету та ^ його територіальним відділенням відомості, що можуть свід-; чити про порушення законодавства про захист економічної і конкуренції.

‘   Разом з тим, органи Комітету з окремих питань та в ме­жах своєї компетенції можуть приймати певні рішення, які є обов’язковими для виконання. Рішення зазначених органів приймаються у формі розпоряджень та постанов. Рішення та розпорядження, що приймаються органами Комітету, голо-’: вами його територіальних відділень відповідно до законодав­ства про захист економічної конкуренції, надаються особам, , які беруть участь у справі, у вигляді їх копій, посвідчених у порядку, встановленому законодавством.

Суб’єкти господарювання, об’єднання, органи влади, міс­цевого самоврядування, адміністративно-господарського уп­равління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні , підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та пра-| цівники, фізичні особи зобов’язані на вимогу органу Коміте­ту, голови територіального відділення або уповноважених ними працівників, подавати документи, предмети чи інші но-! сії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Комітетом, його територіальними відділеннями

завдань, передбачених законодавством про захист економіч­ної конкуренції.

Документи, статистична та інша інформація, необхідні для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції, надаються на вимогу органу Комітету, голови територіального відділення або уповнова­жених ними працівників безкоштовно. Вимоги органу Комі­тету, голови територіального відділення можуть передбача­ти як одноразове, так і періодичне надання інформації.

Інформація з обмеженим доступом, одержана Комітетом, його територіальними відділеннями у процесі здійснення своїх повноважень, використовується ними виключно з ме­тою забезпечення виконання завдань, визначених законо­давством про захист економічної конкуренції, і не підлягає розголошенню.

Така інформація може бути надана органам слідства та суду відповідно до закону. За розголошення комерційної та­ємниці працівники Комітету, його територіальних відділень несуть відповідальність.

Усні вимоги державного уповноваженого Комітету, голо­ви територіального відділення або уповноважених ними пра­цівників, пояснення осіб та інші дії, вчинені на виконання цих усних вимог, фіксуються в протоколі, в якому зазнача­ється також дата і місце його складання, прізвища держав­ного уповноваженого, голови територіального відділення та уповноважених ними працівників із зазначенням їх посад, прізвищ осіб, які надають пояснення.

Протокол підписується відповідно головуючим колегіаль­ного органу Комітету, державним уповноваженим Комітету, головою територіального відділення, уповноваженим ними працівником та особами, до яких були звернені усні вимоги. Про відмову осіб, до яких були звернені усні вимоги підпи-• сати протокол, зазначається у протоколі. Особа має право надати пояснення і зауваження стосовно змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

З метою захисту інтересів держави, споживачів та суб’єк- | тів господарювання Комітет, або його територіальні відділен- | ня у зв’язку з порушенням законодавства про захист еконо-Е І’ мічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізични­ми особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про:

• визнання недійсними нормативно-правових та інших

актів, зокрема рішень, наказів, розпоряджень, поста­нов тощо, органів влади, місцевого самоврядування, адміністративно-господарського управління та контро-

       лю чи розірвання угоди в разі невиконання ними у встановлені строки рішень органів Комітету про ска-

;       сування або зміну актів, прийнятих органами влади, місцевого самоврядування, адміністративно-господар-

?       ського управління та контролю, або про розірвання угоди;

• стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені;

• припинення порушення законодавства про захист еко­номічної конкуренції;

• зобов’язання виконати рішення органів Комітету;

• безоплатне вилучення товарів з неправомірно вико­ристаним позначенням та (або) копій виробів іншого суб’єкта господарювання;

• вилучення, накладення арешту на майно, документи, предмети, інші носії інформації у місцях проживання та інших володіннях особи;

• з інших підстав, передбачених законом.

: Приклад з практики і органів Антимонопольного комітету України

?       Згідно з рішенням сесії Донецької обласної ради було створено закрите акціонерне товариство «Розвиток Донбасу».

До його складу увійшов 151 суб’єкт господарювання, у І    тому числі 8 підприємців-монополістів. Створення ЗАТ «Роз-|    виток Донбасу» могло призвести до посилення монопольного ^   становища окремих суб’єктів господарювання, посилення Ц   ринкової влади та сфери впливу на товарні ринки, контролю Ц   за господарською діяльністю суб’єктів господарювання.

г      Створення було здійснене без отримання попередньої зго­ди органів Комітету, що є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

‘       Засновники товариства чинили перешкоди розгляду спра-’    ви, не надаючи належну інформацію. Донецьке територіаль-   , не відділення Антимонопольного комітету звернулось до гос­подарського суду Донецької області з позовом про визнання акта державної реєстрації недійсним. Господарський суд До­нецької області задовольнив позов територіального відділен-

•     ня комітету.

*   *   *

Діяльність щодо виявлення, запобігання та припинення порушень законодавства про захист економічної конкурен­ції, в тому числі законодавства про захист від недобросовіс­ної конкуренції, проводиться Комітетом, його органами та посадовими особами з додержанням процесуальних засад, визначених законодавчими актами України про захист еко­номічної конкуренції.

Порядок розгляду Комітетом та його територіальними від­діленнями справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції повинен забезпечувати дотри­мання прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб

і держави.

Органи Комітету, які розглядають справу про надання

дозволу на узгоджені дії, концентрацію, про порушення за­конодавства про захист економічної конкуренції, в тому чис­лі про недобросовісну конкуренцію, до прийняття рішення по суті можуть проводити слухання у справі. Слухання про­водиться органом Комітету, який розглядає справу, чи за до­рученням голови цього органу одним або декількома його

членами.

Орган Комітету до слухання у справі залучає осіб, які бе­руть участь у розгляді справи, для надання ними пояснень, доводів та інших міркувань, необхідних для встановлення

фактичних обставин справи.

У слуханні у справі беруть участь працівники Комітету, його територіальних відділень, а в разі потреби залучаються експерти. До слухання у справі можуть бути залучені інші особи, якщо заявник, а у справах про порушення законодав­ства про захист економічної конкуренції — заявник і відпо­відач, не висловили проти цього обгрунтованих заперечень.

Орган Комітету за власною ініціативою чи за заявою осіб, які беруть участь у розгляді справи, може провести повніс­тю або частково закрите слухання у справі, якщо відкрите слухання може завдати шкоди інтересам держави, осіб, які беруть участь у розгляді справи, та інших осіб, або перешко­дити подальшому розгляду справи. Порядок проведення слу­хання у справі визначається Комітетом відповідно до законо­давства про захист економічної конкуренції.

Структура, гранична чисельність працівників, штатний розпис Комітету та його територіальних відділень затвер­джується Головою Комітету в межах видатків згідно з кош­торисом доходів і видатків.

Л.

Г                                               •        • :    Працівники Комітету при виконанні службових обов’язків

• є представниками державної влади. Їх особисті і майнові ‘ права охороняються законом нарівні з працівниками право-, охоронних органів. Життя і здоров’я працівників Комітету та його територіальних відділень, які здійснюють розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, підлягають обов’язковому державному страху­ванню за рахунок коштів державного бюджету на суму п’я­тирічної заробітної плати за їх останньою посадою. У разі заподіяння зазначеним особам у зв’язку з виконанням служ­бових обов’язків каліцтва, поранення, контузії, травми, за­хворювання чи іншого стійкого ушкодження здоров’я, що виключає можливість продовження професійної діяльності, їм виплачується страхова сума у розмірі від річної до п’яти­річної заробітної плати за їх останньою посадою (залежно від ступеня втрати працездатності), а у разі загибелі (смер­ті) працівника внаслідок тілесного чи іншого ушкодження здоров’я, пов’язаного з виконанням службових обов’язків, сім’ї загиблого виплачується страхова сума у розмірі п’яти­річної заробітної плати за його останньою посадою.

Збитки, завдані знищенням або пошкодженням майна працівнику Комітету чи працівнику територіального відді-’ лення або членам його сім’ї у зв’язку з виконанням ним ; службових обов’язків, відшкодовуються в установленому за­коном порядку в повному обсязі за рахунок коштів держав­ного бюджету з наступним стягненням цієї суми з винних осіб.