Конкурентне право - Навчальний юпосібник (Т.Г.Удалов)

§ 3. визначення ринкової влади, оцінка стану конкурентного середовища на ринку і висновки стосовно доцільності запровадження заходів, спрямованих на захист та розвиток конкуренції

Можливість окремого суб’єкта господарювання чи групи суб’єктів підвищувати ціни та підтримувати їх на рівні, що перевищує рівень, зумовлений конкуренцією, має назву рин­кової чи монопольної влади. Наслідком зловживання такою владою є господарський застій, зменшення обсягу вироб­ництва продукції, погіршення добробуту суспільства та ін.

Проте існування ринкової влади ще не означає, що суб’­єкт зловживає нею. Але це дає можливість суб’єктові втру­чатися у конкурентний процес на ринку та використовувати власну економічну силу з метою встановлення перешкод (обмежень) ефективній конкуренції. Тому, щоб дати визна­чення ринкової влади, необхідно з’ясувати, якою мірою її іс­нування відповідає критерію ефективності діяльності ринку.

Дослідження полягає насамперед у виявленні таких умов існування ринкової влади, як наявність високого рівня кон­центрації ринку, існування непереборних бар’єрів вступові на ринок протягом тривалого періоду, а також наявність мо­нопольного становища суб’єкта господарювання (або групи суб’єктів господарювання) на певному ринку.

Крім того, необхідно провести дослідження з виявлення окремих додаткових умов існування ринкової влади, тобто:

• істотної кількісної переваги частки певного суб’єкта господарювання над частками найближчих конкурен­тів на цьому ринку за умови її стабільності протягом тривалого часу;

• наявності контролю з боку суб’єкта господарювання над вертикально суміжними ринками (ресурсів, транс­порту, послуг щодо реалізації, реклами тощо);

• наявності у суб’єкта господарювання особливих прав, повноважень, інших пільг, наданих органами держав­

ної влади, органами місцевого самоврядування або ор­ганами адміністративно-господарського управління та контролю.

Один з методів оцінки ринкової влади полягає у встанов­ленні ступеня перевищення ціни над граничними витратами, І який визначається індексом Лернера за такою формулою:

^Л=•ц——в-,^Vіі                                    ^

ІЛ — індекс Лернера;                              ^Н Ц — ціна;                                         ЦЯ ГВ— граничні витрати.                               |

Індекс Лернера дорівнює нулю (ІЛ = 0) за умов доскона­лої конкуренції (Ц = ГВ). ІЛ > 0 свідчить про наявність ринкової влади, а розмір відхилення від нуля дає змогу оці­нити її ступінь.

На практиці визначити граничні витрати дуже складно. Тому, щоб обчислити індекс Лернера, припускають, що в довгостроковому періоді граничні витрати дорівнюють серед­нім витратам на одиницю товару суб’єкта господарювання, що займає монопольне (домінуюче) становище на цьому ринку (за наведеною нижче формулою) : ‘

^ч»

або:

.   (Ц - СВ) х 0 _   Прибуток ~   Ц х 0     Обсяг реалізації’

Ц -— ціна;

СВ— середні витрати;

О — обсяг реалізації у натуральному вимірі.

Індекс Лернера — статичний показник, який не дає мож­ливості оцінити вплив існування ринкової влади на стан кон­курентного середовища. Тому необхідно досліджувати діяль­ність зазначеного монопольного утворення щодо відповід-’ ності (сумісності) його діяльності конкурентним співвідно­шенням, впливу на стан конкуренції.

Ринкова влада пов’язана зі здатністю суб’єкта господарю­вання впливати з вигодою для себе на ціну, якість, рекламу, нововведення тощо і спрямована на спотворення конкурен­ції для підтримки і захисту власного існування шляхом під­вищення рівня бар’єрів, чим знижує можливість потенцій­них конкурентів впливати на стан конкурентного середови­ща цього товарного ринку, а також створення умов для зло­вживання монопольним становищем, що призводить до об­меження (порушення) прав суб’єктів господарювання—кон­курентів.

Виявлення ринкової влади, аналіз її наслідків та доведен­ня того, що її існування призвело або може призвести до об­меження конкуренції на відповідному ринку, дає підстави для оцінки стану конкурентного середовища та вжиття пев­них заходів щодо сприяння конкуренції.

Оцінка стану конкурентного середовища на певному то­варному ринку дає змогу зробити висновок щодо доцільності втручання у процес формування конкурентного середовища на такому товарному ринку, визначає напрями та заходи цього втручання.

Залежно від стану конкурентного середовища товарного ринку вживають таких заходів, що сприяють розвиткові кон­куренції:

Для висококонцентрованих ринків:

• контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції суб’єктами господарювання, які займають монопольне становище на ринку, а та­кож попередження порушень або припинення їх;

• примусовий поділ монопольних утворень, які зловжи­вають своїм монопольним становищем;

• зниження бар’єрів вступу на ринок перш за все шля­хом активізації інвестиційних процесів;

• здійснення заходів щодо поділу або реорганізації ор­ганізаційних структур монопольного типу;

• сприяння розвиткові міжрегіональної та міжнародної торгівлі;

• сприяння розвиткові та підтримання малого підприєм­ництва;

• обмеження процесів злиття та створення об’єднань

юридичних осіб. Для помірно концентрованих ринків:

• моніторинг показників стану конкурентного середовища;

• контроль за додержанням законодавства про захист

економічної конкуренції суб’єктами господарювання, зокрема щодо антиконкурентних узгоджених дій (по­годжених дій, угод);

• при підвищенні рівня концентрації або інших показни­ків, які свідчать про зниження рівня конкуренції, >       впровадження заходів щодо сприяння розвиткові кон­куренції.

Для неконцентрованих ринків:                       м !    • моніторинг показників концентрації з метою запобігти І підвищенню рівня концентрації та підтримки розвитку • конкурентного середовища на товарному ринку;      |

• контроль за додержанням законодавства про захист • економічної конкуренції суб’єктами господарювання, ^ зокрема щодо антиконкурентних узгоджених дій та недобросовісної конкуренції. Висновки щодо оцінки стану конкурентного середовища можуть бути використані органами державної влади, органа­ми місцевого самоврядування, органами адміністративно-господарського управління та контролю для розробки кон­кретних заходів щодо демонополізації, розвитку конкуренції та створення і підтримання сприятливого клімату для роз­витку підприємництва.

Контрольні запитання для самоперевірки.                І /. Що таке товарний ринок?                         •

2. Які функції виконує ринок?                        І

3. Які існують основні типи (моделі) ринків?         Щ

4. Яким чином визначаються товарні, територіальні      (географічні) та часові межі ринку?

5. Хто є суб’єктом ринку?

6. Яке значення для ринку мають потенційні конкуренти?

7. Яким чином відбувається визначення кількісних по­казників?

8. Яким чином відбувається визначення якісних показ- ^ ників?                                            Й

9. Які бар’єри входу на ринок Вам відомі?             І

10. Яким чином визначається ринкова влада?          І //. Які можуть бути вжиті заходи щодо сприяння роз- І виткові конкуренції?                            -І