8.4. органолептичні методи дослідження полімерів та метод вогняної проби

Основною метою цього посібника є ознайомлення оперативних працівників Департаменту державної служби по боротьбі з економічними злочинами, оперативних працівників кримінального розшуку, працівників слідчого апарату Міністерства внутрішніх справ України, працівників митних постів із загальними відомостями про пластмаси, їх склад і класифікацію, способи виробництва і споживчі властивості, з розвитком науково-технічного прогресу у сфері виробництва і застосування полімерів, але, найголовніше — озброїти простими, доступними методами ідентифікації пластичних мас. Це важливо у контрольній діяльності ОВС, а також на різних етапах досудового слідства у справах про розкриття економічних та екологічних злочинів у сфері виробництва і реалізації виробів із пластмас.

За сучасних умов розвитку економіки України виникла велика кількість підприємств (легальних і нелегальних), які займаються переробкою і реалізацією продукції з пластичних мас.

Для прикладу зупинимося докладніше тільки на питаннях виробництва полівінілхлоридних панелей (ПВХ-панелей). Зростання курсу євро, подорожчання сировини, зростання обсягів житлового будівництва, зокрема елітного, і офісних установ — п'ять основних чинників, що вплинули на ринок ПВХ-панелей в Україні. Ці чинники примусили вітчизняних виробників збільшити виробничі потужності, розширити асортимент, збільшити обсяги капіталовкладень. Так, капіталовкладення від 50 тис. дол. США у 2002 р. різко збільшилися до 1 млн дол. США вже у 2003 р.; обсяги виробництва ПВХ-панелей у 2002 р. склали 5–6 млн м2, у 2003 р. — вже 10—12 млн м2, тобто зросли удвічі за один рік. У структурі ринку в 2002 р. вітчизняна продукція складала 30\%, імпортна — 70\%; а в 2003 р. вже імпортна продукція складала 30\%, а вітчизняна — 70\%. Імпорт ПВХ-панелей у 2002 р. склав 5–6 млн м2; у 2003 р. — 02–0,5 млн м2; кількість вітчизняних виробників ПВХ-панелей у 2002 р. — 15, у 2003 р. — більше 20.

«Погоду» на ринку пластикових панелей роблять ППФ «Екопласт» (м. Рівне), ВАТ «Завод "Надія"» (сел. Пісочин Харківської обл.), ПП «Риф» (м. Харків), СП «Вента-Україна» (м. Дніпропетровськ), ТОВ «Будмайстер» (м. Каховка Херсонської обл.). Наприклад, тільки протягом 2003—2004 рр. ВАТ «Завод "Надія"» купив сім нових екструдерів для випуску панелей, ПП «Риф» — три.

Водночас інтенсивне зростання потужностей і обсягів виробництва ПВХ-панелей призвело не до поліпшення, а до погіршення якості продукції. Ці панелі стають чим далі менш щільними, постійно втрачаючи у вазі. Так, якщо протягом 1999—2000 рр. 1 м2 ПВХ-панелей мав масу 2,3—2,5 кг, то в 2004 р. — вже 1,15—1,2 кг, що безпосередньо впливає на експлуатаційні властивості, перш за все — на міцність.

Крім того, ПВХ — це горючий пластик, з температурою розм'якшення 85°С, він легко займається, горить з рясним виділенням кіптяви, утворенням смоли і різкого задушливого запаху. Отже, оперативним працівникам Департаменту державної служби по боротьбі з економічними злочинами і експертам є що перевіряти і досліджувати.

Проте, контроль за якістю і рівнем безпеки, який повинен здійснюватися у процесі виробництва товарів з пластмас, є недостатнім, а в окремих випадках він взагалі відсутній.

Як відомо, будь-яка експертиза починається з використання саме органолептичного методу для попереднього встановлення ідентифікаційних ознак пластичних мас.

До цих ознак відносять колір, блиск, прозорість, фізичний стан, вид зламу і стан поверхні.

Колір пластмас визначають в умовах природного освітлення.

Кольори традиційно поділяють на ахроматичні та хроматичні ("а" з латинського означає "не", "хромос" — колір).

До ахроматичних кольорів відносять чорний, білий та різні відтінки сірого.

До хроматичних кольорів відносять жовтий, зелений, синій, червоний, коричневий кольори з їх різними відтінками.

Блиск поверхні пластмас залежить від виду пластмас і стану поверхні.

Від гладкої поверхні падаючі на неї промені світла відбиваються переважно в один бік, від чого поверхня зорово стає блискучою.

Якщо поверхня шорстка, то відбиття світла відбувається у різних напрямах, що робить цю поверхню неблискучою.

Інтенсивність та спосіб блиску характеризують такими поняттями, як сильний блиск, слабкий або матовий; скляний блиск, металевий, шовковистий блиск.

Фізичний стан характеризується такими показниками, як тверді та рідинні (пластмаси газоподібними не бувають).

Тверді пластмаси до того ж характеризують за жорсткістю, гнучкістю або м'якістю.

Вид зламу (для твердих, жорстких пластмас) характеризують за величиною зерен на поверхні зламу. Вид зламу може бути склоподібним, грубозернистим, дрібнозернистим, шаруватим.

Прозорість визначають шляхом проглядання пластмас на світло. Якщо через пластмасу видно навколишні предмети, то пластмаса є прозорою. Якщо під час перегляду через пластмасу нічого не можна розгледіти, то пластмаса є непрозорою. Якщо крізь пластмасу на просвіт можна побачити контур пальця або контур олівця, то пластмаса є напівпрозорою.

Для такого дослідження зразок береться в руки і оглядається неозброєним оком в умовах природного освітлення.

Результати органолептичного дослідження порівнюють із даними, наведеними у табл. 10.

Таблиця 10

Ідентифікаційні ознаки пластмас за органолептичними показниками

Продовження табл. 10

Продовження табл. 10

Продовження табл. 10

Але оскільки результати органолептичного дослідження суб'єктивні і не можуть вважатися доказом у суді, приступають до дослідження пластмас методом вогняної проби.

Для цього необхідно узяти тигельними щипцями шматочок пластмаси і обережно внести збоку в полум'я спиртівки, поступово нагріваючи об'єкт дослідження, але не даючи йому зажевріти.

На цій стадії встановлюють реагування пластмаси на нагрів, а отже й групу пластмаси: термопластичні або реактопласти.

Термопласти при такому дослідженні розм'якшуватимуться, тобто змінюватимуть свою форму; реактопласти змінювати свою форму не будуть, тобто вони не розм'якшуються.

На цьому етапі дослідження необхідно бути уважним і точно встановити реакцію об'єкта дослідження на нагрів: розм'якшується чи залишається твердим, оплавляється з підтіканням смоли чи може витягуватися в довгі нитки.

Після цього, об'єкт дослідження необхідно повторно внести в полум'я спиртівки і спостерігати наступні явища:

швидкість займання;

горить чи не горить (оплавляється, але не горить, горить тільки в полум'ї);

чи супроводжується горіння потріскуванням;

чи супроводжується горіння виділенням кіптяви, і наскільки інтенсивної;

чи супроводжується горіння виділенням диму, і якого він забарвлення;

чи відбувається утворення бульбашок на краю нагріву;

який колір полум'я — яскраво-жовтий, зеленуватий чи блакитнуватий унизу полум'я;

який виділяється запах: приємний квітковий, задушливий запах фенолу, задушливий запах тухлих яєць, задушливий запах хлору, запах парафінових свічок, що горять.

З метою правильно ідентифікувати запах об'єкта дослідження необхідно дещо охолодити і обережно понюхати, визначивши характер запаху.

Додатковими ознаками під час ідентифікації пластмас методом вогняної проби є:

сприйняття на дотик — поверхня жирна, що нагадує мило;

білий наліт (знебарвлення) по краях зразка після нагрівання;

обвуглювання (світиться червоним) внаслідок тривалого нагріву;

здатність витягуватися в нитку;

утворення липкої коричневої смоли, що стікає краплями;

усадка при нагріванні, що викликає закручування краю нагріву;

виділення рясного білого диму після припинення горіння;

потріскування при горінні;

виділення рясної кіптяви.

Результати дослідження методом вогняної проби порівнюють з даними, відбитими в табл. 11.

Таблиця 11

Ідентифікаційні ознаки пластмас за результатами дослідження методом вогняної проби

Продовження табл. 11