7.2. класифікація товарів із пластмас

Високі показники експлуатаційних властивостей, красивий зовнішній вигляд, легкість переробки і відносна дешевизна обумовлюють чим далі тим більше зростання попиту на пластмаси для виробництва товарів широкого споживання.

У даний час асортимент товарів із пластмас культурно-побутового і господарського призначення вже є надзвичайно широким і налічує понад 1200 видів і підвидів.

Розроблено заходи по формуванню якісно нової структури асортименту.

Основними напрямами оптимізації асортименту пластмас є:

створення нових перспективних моделей або розширення функціональних можливостей виробів;

художньо-конструкторська модернізація;

зняття з виробництва морально застарілої продукції;

створення комплексів виробів, близьких за функціональним призначенням;

розробка конструкцій меблів для дітей, мереж ресторанів, літніх кафе, барів тощо;

підвищення рівня декоративного оформлення;

широке впровадження декалькоманії, поверхневого фарбування, тиснення фольгою і інших нових методів прикрашання;

збільшення частки полікарбонату, поліформальдегіду, співполімерів для виробництва посуду у зв'язку з появою нових видів побутової техніки, зокрема, мікрохвильових печей.

Клас товарів з пластичних мас на вищому ступені класифікації розподіляють за загальним призначенням на сім товарних підкласів:

господарські вироби (товари);

галантерейні;

сувенірні;

канцелярські;

фотокіноприладдя;

спортивні товари;

будівельні товари і напівфабрикати.

Кожен підклас включає декілька товарних груп, підгруп і розрядів.

Усередині кожного розряду за комплектністю господарські товари розподіляють на два підрозряди: (а) товари комплектні; (б) товари поштучні.

Внутрішньовидове (за найменуваннями) групування передбачає розподіл пластмас по видах, характеру і типах обробки; конструкції; фасону виробів.

Для господарських виробів використовують поліетилен низької та високої щільності (відповідно, високого і низького ділення), поліпропілен, поліметилметакрилат, полістирол і його співполімери, полікарбонат, поліформальдегід, фено- і аміноальдегідні пластмаси.

Характер обробки зумовлений кольором і типом декору. За кольорами виділяють вироби безбарвні, чорні, білі, кольорові. Кольорові вироби бувають однокольоровими і багатокольоровими.

Основними типами декору є:

гравіювання (малюнок з комбінації поглиблень);

ажурний (з просвітами) малюнок;

друк;

деколь (перевідна картинка);

різнокольорове тиснення;

напресовка декоративної тканини;

вакуумна металізація;

накладання кольорів (у стінці з двох шарів різного кольору);

накладний (наклеєний) рельєфний узор.

Конструкції виробів класифікуються за способом з'єднання вузлів та їх устроєм. За способом з'єднання вузлів вироби з пластмас можуть бути цілісними (нерозбірними) і складеними (розбірними). Складені вироби можуть збиратися по місцю роз'єму за допомогою різьблення або вкладанням. За устроєм вузлів виділяють вироби на ніжці, піддонні, з ручкою, кришкою або без них.

Фасон виробів визначають за формою корпусу — круглі, овальні, конічні, циліндрові, фігурні; за формою ручок і кришок; за наявністю вирізного краю або накладного рельєфу.

Розмір виробів плоских (тарілки, підноси) визначають за діаметром, довжиною, висотою в міліметрах.

Вироби порожнисті (стакани, кухлі, цукорниці, бідони та ін.) розподіляють за місткістю, яка вимірюється мілілітрах.

Асортимент господарських товарів із пластмас за функціональним призначенням поділяють на чотири групи:

посудогосподарські товари;

товари для ванної кімнати і туалету;

товари для саду і городу;

меблі й предмети для інтер'єру житлових приміщень.

Розглянемо ці групи більш докладно.

1. Посудогосподарські товари.

Ця група займає основне місце у виробництві та споживанні як за номенклатурою, так і за валовим випуском.

У наш час видовий асортимент цієї групи налічує понад 100 видів і більше десятка наборів (комплектних виробів).

Посудогосподарські вироби поділяють за призначенням на дві підгрупи:

вироби, що контактують із харчовими продуктами;

вироби, що не контактують із харчовими продуктами.

За функціональним призначенням вироби, що контактують з харчовими продуктами, поділяють на вироби для сипких харчових продуктів; вироби для холодних харчових продуктів і вироби для гарячих харчових продуктів.

Виробами для сипких харчових продуктів є банки та інші ємності для зберігання і дозування крупи, муки, солі, спецій, макаронних виробів, цукорниці, кухлі мірні, стакани мірні, сільниці, чайниці, вази і кошики для печива і цукерок, хлібниці, місткості для овочів і фруктів.

Комплектами випускають банки для сипких харчових продуктів і прилади для спецій. Використовують для цих виробів полістирол, поліметилметакрилат, амінопласт.

Вироби для холодних харчових продуктів. Близько 70\% усіх видів товарів цієї підгрупи відносяться до поштучного посуду. Підгрупа представлена виробами для рідинних продуктів — бідони, пляшки для туристів, глеки, молочники, соусники, фляги, ковші, чарки тощо, для продуктів нерідинної консистенції — бутербродниці, блюда для торта, контейнери для хліба і яєць, сирниці, оселедниці, салатниці, корзини для продуктів, розноси, місткості для холодильників, посудини для засолки, зберігання м'яса, овочів і фруктів.

До комплектного посуду відносять набори для салату, варення, ягід, сметани, соків.

Асортимент кухонного приладдя включає дошки обробні, сбивалки для крему, овощерезки, соковижималки, терки, качалки та ін.

Виробами для гарячих харчових продуктів є посуд, ножі, вилки, ложки з полікарбонату і термостійких співполімерів полістиролу.

Асортимент цих виробів за останні роки швидко оновлюється, оскільки припинено використання амінопластів для більшості різновидів посуду, натомість у побуті широко використовуються мікрохвильові печі.

Таким чином, посуд для гарячих харчових продуктів і напоїв представлений блюдами, мисками, посудинами для бульйону, кавниками, супницями, кухлями, друшляками, лопатками, стаканами та ін.

У невеликій кількості виготовляють набори для сніданку туристів, столові та чайні сервізи.

Вироби, що не контактують із харчовими продуктами. В асортименті цієї підгрупи найширше представлені вазони для живих квітів, кашпо настінні, губки і щітки для миття посуду, щітки для підлоги, корзини для паперів, сушарки для посуду, підставки під чайники і каструлі, совки для сміття тощо.

2. Вироби для ванної кімнати і туалету.

Вироби цієї групи поділяють на дві підгрупи:

санітарно-технічне устаткування для санвузлів (ванн і туалетів);

приладдя для санвузлів.

За кількістю видів і валовим випуском ця група виробів поступається першій групі. Виробництво товарів цієї групи ще не стало багатотиражним і не відрізняється особливим різноманіттям. Виняток становлять хіба що душові кабіни.

3. Вироби для саду і городу.

Промисловість випускає бачки для технічних рідин, лійки, зрошувачі садові, насадки для шлангів, шланги, плодосъемники, плівки для оранжерей, ящики для інструментів. Асортимент цієї групи товарів дуже вузький.

4. Побутові меблі та предмети для інтер'єрів житлових приміщень.

Вироби цієї підгрупи промисловість освоїла в протягом кількох останніх десятиліть.

Асортимент налічує понад 25 видів різного конструкційного і декоративного оформлення. Представлені столами, диванами, стільцями, табуретами, шафами для взуття, вазами, кашпо для квітів, карнизами, плінтусами, килимками для ванн і передпокоїв, штучними декоративними квітами тощо.

7.3. Методи дослідження якості виробів

Якість виготовлення виробів із пластмас перевіряють за допомогою органолептичного і вимірювального методів. Дослідження проводять в умовах природного освітлення.

Під час дослідження органолептичним методом, перш за все, звертають увагу на:

зовнішній вигляд виробу;

якість виготовлення і обробки;

наявність дефектів;

форму виробу.

Досліджуючи зовнішній вигляд, виходять з ряду загальних і специфічних вимог.

Разом із перевіркою відповідності виробів передбачуваному призначенню також встановлюють правильність вибору використаної пластмаси, раціональність форми і конструкції.

Вироби повинні бути виготовлені з пластмас, передбачених нормативно-технічними документами, мати необхідну міцність і рівномірну товщину стінок або корпусу виробів.

Форма і розміри виробів повинні бути правильними і відповідати розмірам, вказаним на кресленнях у технічних умовах або стандартах. Окремі деталі повинні бути правильно підібрані за кольором, відтінками, добре підігнаними за розмірами.

Під час перевірки виробів, що складаються з роз'ємних частин, слід звертати увагу на правильність їх прилягання один до одного, на щільність закриття і легкість відкриття кришок (портсигари, шкатулки, банки для сипких продуктів).

У курильних мундштуках перевіряють отвори для цигарок і внутрішній канал на відповідність розмірів встановленому діаметру. У гребенів і гребінців перевіряють розміри, фасон, відстань між зубцями та їх кількість; у виробів із пластика та інших плівкових матеріалів — рівномірність товщини й забарвлення.

Вироби з пластмас повинні фарбуватися в кольори, передбачені технічними умовами. Комплектні вироби повинні мати однотонне забарвлення.

Під час дослідження способу виробництва необхідно звертати увагу на шви від роз'ємних форм, які на видувних виробах повинні бути добре закладені, шви та краї не повинні мати відколів, тріщин, краї не повинні бути гострими. На горизонтальній поверхні вироби повинні стояти твердо, без гойдання.

Поверхня пресованих виробів повинна бути гладенькою.

Вироби повинні бути бездефектними.

Під час дослідження якості для деяких виробів передбачено враховувати відповідність специфічним вимогам.

Наприклад, міцність на удар перевіряють при падінні з висоти 0,5 м, 1 м і 1,5 м на чавунну плиту (це стосується таких виробів, як гребінці, гребені, мильниці, портсигари).

Стійкість до дії води і мильних розчинів досліджують у таких виробів, як ґудзики, пряжки, намиста, скатертини.

Дослідження на горючість і жаростійкість перевіряють у таких виробів, як попільнички, мундштуки.

Вироби з пластмас на сорти не поділяють.

На виробах із пластмас неприпустимою є поява наступних дефектів:

недопресування (спотворення форми);

чужорідні включення;

здуття, раковини;

тріщини, подряпини;

викривлення.

Вироби, під час виготовлення яких застосовувалася механічна обробка, не повинні мати подряпин, рисок від абразивних кругів; гострих ріжучих країв і відколів на зубцях гребенів і гребінців, в очках і ніжках ґудзиків тощо.

Під час дослідження вимірювальним методом перевіряють:

розміри виробу;

фізичні, физико-механічні властивості пластмас;

санітарно-гігієнічні властивості;

безпечність.

Вимірювальний метод дослідження, залежно від призначення пластмаси, передбачає випробування на водо-, світло-, вогне-, теплостійкість, на твердість, опір розриву, стисненню, удару, вигину.

У ряді випадків визначають стійкість до дії кислот і лугів, міцність забарвлення під час тертя.

Як правило, ці фізико-механічні показники визначаються на підприємстві-виготовлювачі на спеціально відібраних дослідних зразках стандартної форми і розмірів (брусках або дошках) на спеціальному устаткуванні з використанням відповідних методик. Ці показники для окремих пластмас вказують у таблицях різних довідників, а їх дотримання гарантується виробником.

Об'ємну вагу (щільність) визначають методом занурення досліджуваного зразка відомої ваги у вимірювальну посудину з рідиною, що не поглинається даною пластмасою.

Показник питомої в'язкості характеризує стійкість пластмаси до удару і визначається на приладах, що працюють за принципом копра (важкий металевий шар падає на зразок з певної висоти).

Величина показника ударної в'язкості виражається розмірністю Дж / м2, за допомогою якої передається потужність удару, необхідного для руйнування досліджуваного стандартного зразка, яку вираховано на одиницю площі його поперечного перетину. Чим більш крихкою є пластмаса, тим нижчий показник її питомої ударної в'язкості.

Міцність під час розтягування, стиснення, вигину визначають на динамометрах і спеціальних випробувальних машинах.

Твердість за Брінелем визначають методом втискування сталевої кульки певного діаметру в досліджуваний зразок. Твердість визначають за глибиною лунки, що утворилася, і встановлюють величину твердості, користуючись шкалою твердості Мооса.

Водопоглинання визначають таким чином. Зразок стандартної форми розміром 10×15×120 мм висушують у сушильній шафі до постійної маси і занурюють на 24 год. у дистильовану воду при t° = 20±2°С. Після цього зразок витягують, обтирають фільтрувальним папером і зважують. Водопоглинання виражають у відсотках до первинної ваги.

Електрична міцність (пробивна напруга) і питомий об'ємний опір характеризують електроізоляційні властивості пластмас.

Ці показники визначають на дисках 4 мм товщини. Електрична міцність оцінюється величиною напруги струму, що викликає електричний пробій і виражається в кіловольтах на одиницю товщини зразка (кВ/мм), об'ємний електричний опір виражається в Ом×см.

Кислототривкість для ряду виробів з пластмас перевіряється на дію 1\%-го розчину оцтової кислоти, нагрітого до кипіння. При цьому забарвлення пластмасового зразка не повинно змінюватися, а розчин повинен залишатися безбарвним, прозорим, без осаду, помутніння, без сторонніх запахів.

Стійкість до дії мильних і лужних розчинів перевіряють шляхом обробки ґудзиків нагрітим до кипіння розчином, який складається з 5 г господарського мила, 3 г кальцинованої соди на 1 л води.

Після обробки ґудзики не повинні бути набряклими, деформованими, на них не повинно бути тріщин, а розчин має залишатися безбарвним.

Міцність забарвлення на сухе і мокре тертя гребінних виробів перевіряють методом тертя білою бавовняною бяззю по поверхні виробу. На тканині у будь-якому випадку не повинно залишатися слідів фарби.

На збереження якості виробів із пластмас істотний вплив справляють умови транспортування і зберігання.

Важливе значення у справі запобігання погіршенню якості товарів під час зберігання і транспортування має упаковка і тара.

У випадках недбалого упакування на виробах можуть з'являтися подряпини, забруднення, тому їх складають у пакети, коробки, ящики. Пакети, коробки і ящики повинні бути сухими та чистими.

В інших випадках неналежне упакування і недбале транспортування можуть спричиняти бій виробів. Для ряду виробів (господарських, галантерейних) встановлено певні граничні норми бою залежно від крихкості пластмас.

Допустимі норми бою відбито в табл. 1.

Таблиця 1

Вироби з пластмас повинні зберігатися в сухих, закритих приміщеннях з температурою 10—15°С і відносною вологістю повітря 55—70\%.