Вступ
Становлення нової держави, а саме цей процес триває зараз в Україні, майже завжди супроводиться кризовими явищами, які охоплюють усі сфери людського буття, особливо соціально-економічну; вони впливають на суспільну свідомість, насамперед, на релігійно-духовне життя народу. Потребують вирішення проблеми суспільно-політичного життя нашої країни, її національного відродження, яке відбувається в сучасних суперечливих умовах, і тому інтерес до вітчизняної історії, зокрема до історії релігії, в Україні зростає. Українська нація як свідомо, так і підсвідомо, знаходиться в пошуках тих духовних орієнтирів, які могли б зняти соціально-психологічне напруження, що існує в суспільстві. Відродження української культури зумовлює відродження історичних органічно народних традицій, серед яких чільне місце посідає релігія як духовний феномен. В Україні розпочався новий етап розвитку релігійних конфесій. Однак він породив безліч проблем, пов'язаних із нормалізацією релігійного життя, пошуками шляхів урегулювання міжцерковних відносин, зокрема, подолання гострих і болючих міжконфесійних конфліктів на основі конституційних положень принципу свободи совісті й віросповідного законодавства щодо правового регулювання діяльності релігійних організацій. |
| Оглавление| |