Тема 6. оборотні засоби та їх організація на підприємствахПитання для вивчення 1. Суть, склад і структура оборотних засобів. 2. Організація оборотних засобів на підприємствах. 3. Необхідність та суть нормування оборотних засобів. 4. Джерела формування оборотних засобів. 5. Визначення наявності оборотних засобів на підприємстві. 6. Показники використання оборотних засобів. 7. Вплив розміщення оборотних засобів на фінансовий стан підприємства. Основні терміни і поняття: склад оборотних засобів; структу- ра оборотних засобів; тривалість виробничого циклу; фонди обігу; вивільнення оборотних засобів; дебіторська заборгованість; джере- ла формування оборотних засобів; економічний метод розрахунку оборотних засобів; залучені оборотні засоби; кредиторська заборго-
ваність; коефіцієнт оборотності; коефіцієнт реальної вартості обо- ротних засобів у майні підприємства; наявність власних оборотних засобів; норма оборотних засобів; норматив оборотних засобів; обо- ротність оборотних засобів; розміщення оборотного капіталу; сталі зобов’язання; сукупний норматив оборотних засобів. Для організації господарської діяльності кожне підприємство повинно мати не тільки основні виробничі засоби, але також й обо- ротні засоби. На відміну від основних виробничих засобів, оборотні беруть участь тільки в одному циклі виробництва, втрачають на- туральну форму і цілком переносять свою вартість на знову ство- рений продукт. В економічній літературі існують різні підходи до визначення сутності оборотних засобів. Дехто з економістів спрощено трактує їх як «предмети праці», «матеріальні активи», «гроші, що обер- таються». Найчастіше пропонуються такі визначення: – оборотні кошти — це грошові ресурси, які вкладено в обо- ротні виробничі фонди і фонди обігу для забезпечення безпе- рервного виробництва та реалізації виготовленої продукції; – оборотні кошти — це активи, які протягом одного виробни- чого циклу або одного календарного року можуть бути пере- творені на гроші. Деякі автори таке саме визначення дають терміну «оборотний капітал». Це свідчить про ідентичність, на їхню думку, понять — оборотні кошти та оборотний капі- тал; Якщо оборотні фонди виступають у вигляді предметів праці, то фонди обігу — це кошти, вкладені в запаси готової продукції, товари відвантажені та в дорозі, а також кошти на рахунках та в касі підприємства. Оборотні засоби постійно беруть участь у забезпеченні процесу виробництва і реалізації продукції, одночасно знаходяться на всіх стадіях кругообігу коштів. Переходячи з грошової форми вартості в товарну, потім у виробничу, товарну і знову в грошову — оборотні засоби забезпечують безперебійну роботу підприємства. Таким чи- ном, сферу виробництва обслуговують оборотні виробничі засоби, а процес реалізації продукції — засоби обігу. До виробничих оборотних засобів відносяться: сировина, осно- вні і допоміжні матеріали, напівфабрикати, паливо, тара, запасні
частини для ремонтів, МШП, незавершене виробництво, напівфа- брикати власного виробництва, витрати майбутніх періодів. Склад оборотних засобів — це сукупність окремих елементів оборотних виробничих фондів і фондів обігу. Склад оборотних засо- бів у різних галузях економіки може мати певні особливості. Так, у виробничій сфері основні статті оборотних засобів — це сировина, основні матеріали, незавершене виробництво, готова продукція. Рис. 6.1. Склад і розміщення оборотних засобів підприємства Співвідношення між зазначеними групами оборотних засобів у загальній їх вартості характеризує структуру оборотних засо- бів. Структура оборотних засобів — це питома вага вартості окремих статей оборотних виробничих засобів і засобів обігу в загальній сумі оборотних коштів. Структура оборотних засобів залежить від скла- ду і структури витрат на виробництво, умов поставок матеріальних цінностей, умов реалізації продукції (виконаних робіт, наданих послуг), проведення розрахунків.
Структура оборотних засобів підприємства — процентне співвідношення окремих елементів (груп елементів) у межах за- гальної величини. Оборотні засоби використовуються ефективніше тоді, коли більша їхня частина обслуговує сферу виробництва. Система організації оборотних засобів побудована на певних принципах: – по-перше, надання підприємствам самостійності щодо розпо- рядження, управління оборотними коштами. Це означає опе- ративну самостійність у використанні оборотних коштів; – по-друге, визначення планової потреби та розміщення оборот- них коштів за окремими елементами й підрозділами. Мається на увазі розрахунок опти-мальної потреби в оборотних ко- штах, яка б забезпечила безперервність процесу виробництва, виконання планових завдань за ритмічної роботи (розробка норм тривалої дії та щорічних нормативів); – по-третє, коригування розрахованих і чинних нормативів з урахуванням вимог господарювання, що змінюються: обсягів виробництва, цін на сировину та матеріали; постачальників і споживачів; форм застосовуваних розрахунків; – по-четверте, раціональна система фінансування оборотних коштів. Це означає формування оборотних коштів за рахунок власних ресурсів і залучених коштів у розмірах, що забез- печують нормальний фінансовий стан підприємства; – по-п’яте, контроль за раціональним розміщенням і викорис- танням оборотних коштів. Мається на увазі проведення ана- лізу ефективності кругообігу коштів, що використовуються, з метою прискорення їхнього обертання. За джерелами формування оборотні засоби поділяються на влас- ні та позичені. Власні оборотні засоби — це засоби, які постійно перебувають у розпорядженні підприємства і формуються за рахунок власних ресурсів (прибуток тощо). У процесі виробництва потреби у власних оборотних засобах можуть зменшуватись за рахунок застосування так званих прирівняних до них коштів, які, по суті, є частиною власних, авансованих на оплату праці, але тимчасово вільних (у зв’язку з одноразовістю виплати по заробітній платі, оплаті від- пусток). Прирівняні до власних оборотні кошти називають стій- кими пасивами.
Позичені оборотні засоби — кредити банків, кредиторська за- боргованість та інші пасиви. Кредиторська заборгованість означає використання коштів, які не належать підприємству (заборгованість по акцептованих та ін- ших розрахункових документах, строк сплати яких не настав; за- боргованість за несплаченими у строк рахунками; заборгованість за платежами до бюджету; за виданими векселями; за комерційними кредитами тощо). Процес визначення економічно обґрунтованої величини оборот- них коштів підприємства, необхідних для нормальної діяльності, називається нормуванням оборотних коштів. Таким чином, нор- мування оборотних коштів полягає в розробленні та встановленні норм оборотності оборотних коштів за їх елементами та нормативів оборотних коштів. Норма оборотних засобів визначає мінімальні запаси товарно- матеріальних цінностей і розраховується в днях запасу (у відсотках від обсягу виконаних робіт, у гривнях тощо). Норматив оборотних засобів — це грошовий вираз вартості мінімальних запасів товарно-матеріальних цінностей. Норми оборотних коштів установлюються на кілька років, а нормативи — щорічно (за певних умов — щоквартально). Нормативи оборотних коштів вимірюються у грошовому виразі за формулою Н = N * В, де N — норма оборотних коштів; В — одноденні витрати. Норматив оборотних коштів залежить від обсягу виробництва та реалізації продукції, витрат на виробництво та реалізацію про- дукції; вартості товарно-матеріальних цінностей у виробничих запасах. Норми оборотних коштів (у днях) залежать від трива- лості перебування їх у сфері виробництва та у сфері обігу, умов матеріально-технічного забезпечення (віддаленість від постачаль- ників, споживачів, рівномірність поставок матеріальних ресурсів та збуту готової продукції). Існують три методи розрахунку нормативів оборотних коштів: аналітичний (дослідно-статистичний), коефіцієнтний та метод пря- мого рахунку.
Аналітичний метод (дослідно-статистичний) передбачає здійснення аналізу наявних товарно-матеріальних ресурсів з на- ступним їх коригуванням та вилученням з них надлишків. Сутність коефіцієнтного методу полягає в уточненні діючих нормативів (через коефіцієнти) відповідно до змін у виробництві в наступному періоді. Метод прямого рахунку зводиться до розрахунку норма- тивів за кожним нормативним елементом в умовах досягнутого організаційно-технічного рівня виробництва. У практиці господа- рювання цей метод є основним. Функціонування оборотних коштів розпочинається з моменту їх формування і розміщення. Раціональне розміщення як складова управління оборотним капіталом має певні особливості не лише в різних галузях, а навіть і на різних підприємствах однієї галузі. Визначальними тут є такі чинники: вид господарської діяльнос- ті, обсяг виробництва; рівень технології та організації виробни- цтва; термін виробничого циклу; система постачання необхідних товарно-матеріальних цінностей і реалізації продукції та ін. Практика господарювання підтверджує, що найбільш ліквід- ними і з найменшим ризиком є кошти в касі, на розрахункових і валютних рахунках в установах банку, вкладені в цінні папери.
Порядок розрахунку показників стану
Таблиця 6.1
й ефективності використання оборотних засобів
Вк — власні кошти; З — забезпечення наступних витрат; Оз —_основні засоби та інші по- заоборотні активи;
М — вартість майна підприєм- ства; С — середня вартість оборотних коштів; Т — тривалість періоду, за який обчислюється обертання оборот- них коштів;
Пк — позикові кошти; Р — обсяг реалізації продукції;
Фн — фактична наявність обо- ротних коштів; Н — норматив оборотних ко- штів;
П — прибуток від реалізації продукції.
Менш ліквідною частиною з певним ризиком вкладення вважа- ється відвантажена продукція і дебіторська заборгованість покуп- ців. Остання, у свою чергу, може бути менш чи більш ліквідною. Це стосується строкової і простроченої дебіторської заборгованості щодо відвантаженої продукції. Найменш ліквідними і з найбільшим ризиком вкладення є обо- ротні кошти в незавершеному виробництві; у витратах майбутніх періодів; у виробничих запасах; у готовій продукції (що її не від- вантажено). Це пояснюється тим, що саме ця частина оборотних коштів найбільш віддалена від моменту реалізації і більше підля- гає впливу змін кон’юнктури ринку, інфляційних процесів тощо. Отже, ліквідність поточних активів є головним фактором, який визначає ступінь ризику вкладання оборотних коштів. Ступінь ліквідності в цілому оборотних активів і кожної їх групи визна- чається як відношення відповідної частки оборотних активів до короткострокових зобов’язань. Найчастіше в практиці застосовуються такі показники:
– коефіцієнт забезпечення власними коштами (Кз.к) (коефі- цієнт автономії К ); – коефіцієнт покриття (Кп); – коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кабс.л). Коефіцієнт автономії (Кз.к) визначається як відношення різ- ниці між обсягами власних та прирівняних до них коштів (під- сумок розділу I пасиву балансу) і фактичною вартістю основних засобів та інших позаоборотних активів (підсумок розділу I активу балансу) до фактичної вартості наявних у підприємства оборотних засобів — виробничих запасів, незавершеного виробництва, готової продукції, грошей, дебіторської заборгованості та інших оборотних активів (підсумок ІІ і ІІІ розділів активу балансу).
Ʉ ɡ.ɤ
ȼ ɤ Σɨ.ɤ
де, Кз.к — коефіцієнт забезпечення власними коштами; Вк — власні кошти, грн;
о.к
— загальна сума оборот.
Якщо значення коефіцієнта спадає нижче за 0,1, підприємство є неплатоспроможним. Зростання коефіцієнта проти минулого пері- оду свідчить про підвищення фінансової незалежності та зниження ризику фінансових вкладень. Коефіцієнт покриття (Кп) — це найбільш узагальнюючий показник ліквідності балансу.
6 ɩ . ɚ , ɩ 6 ɤ . ɡ
де, Кп — коефіцієнт покриття;
п.а к.з
— сума усіх поточних активів, грн; — сума короткострокових зобов’язань, грн.
Цей коефіцієнт характеризує достатність оборотних коштів під- приємства для погашення його боргів протягом року. Уважають, що його рівень у межах 2,0–2,5 є прийнятним. Він показує, скільки грошових одиниць активів припадає на кожну грошову одиницю короткострокових зобов’язань. Коли Кп стає меншим за 1,0, струк- тура балансу вважається незадовільною, а підприємство — непла- тоспроможним. Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кабс.л) визначається як відношення суми коштів та короткострокових фінансових вкла- день підприємства (ІІІ розділ активу балансу) до короткострокових зобов’язань (підсумки ІІ і ІІІ розділів пасиву балансу). Ƚ + Ʉ
Ʉɚɛɫ.ɥ
ɤ ɜ , Ȉɤ.ɡ
де, Кабс.л — коефіцієнт абсолютної ліквідності; Гк — грошові кошти, грн;
Кв — короткострокові вкладення, грн;
к.з
— сума короткострокових зобов’язань, грн.
Показник характеризує негайну готовність підприємства по- гасити свою заборгованість. Достатнім є значення коефіцієнта в межах 0,25–0,35. За значення меншого ніж 0,2 підприємство вва- жається неплатоспроможним.
Отже, фінансово стійким є такий суб’єкт господарювання, який за рахунок власних коштів покриває кошти, вкладені в активи, не допускає невиправданої дебіторської та кредиторської заборгова- ності, своєчасно розраховується за своїми зобов’язаннями. Осно- вою фінансової стійкості є виважена, раціональна організація й ефективне використання оборотних коштів. Практичні завдання Завдання 6.1. Розрахунок фактичної наявності власних та прирівняних до них джерел формування оборотних активів під- приємства. Вихідні дані: Баланс підприємства ВАТ на 1 січня звітного року наведений у табл. 6.1.1. Необхідно: Розрахувати фактичну наявність власних та прирів- няних до них джерел формування оборотних активів підприємства. Розрахунок провести в таблиці 6.1.2. Таблиця 6.1.2 Розрахунок наявності власних та прирівняних до них джерел формування оборотних активів підприємства
Баланс ВАТ на 1 січня звітного року
Таблиця 6.1.1
Завдання 6.2. Розрахунок структури оборотних активів під- приємства. Вихідні дані: баланс підприємства, таблиця 6.1.1. Необхідно: користуючись балансом визначити структуру влас- них оборотних активів підприємства. Розрахунок провести в та- блиці 6.2.1. Таблиця 6.2.1 Розрахунок структури власних оборотних активів підприємства
Завдання 6.3. Розрахунок нормативу оборотних засобів на си- ровину і матеріали. Вихідні дані: ВАТ «Еталон» від постачальника надійшли ма- теріали, необхідні для виробництва: сталь кругла 10 мм, сталь листова 8 мм, і мідь листова. Час перебування кожного виду мате- ріалів у дорозі складає 3 дні. Час на приймання, розвантаження, сортування та складування матеріалів становить 1 день. Час на підготовку матеріалів до виробництва для сталі круглої — 3 дні, для міді — 2 дні. Сталь листова часу на підготовку до виробництва не потребує. Поточний складський запас складає 20 днів, 7 днів, 30 днів відповідно для сталі круглої, листової та міді. Як резерв, що забезпечує безперервний процес виробництва, створений страховий запас, величина якого дорівнює 50 \% складського запасу. Пла- нове витрачання окремих видів матеріалів становить: сталь кру- гла — 29, 0 тис. грн; сталь листова — 28,0 тис.грн; мідь листова – 26,0 тис.грн.
Вартість витрачання всіх видів сировини та матеріалів за мину- лий звітний рік складає — 15660,0 тис.грн. Середньорічний залишок сировини і матеріалів за минулий рік – 1250,0 тис.грн. Вартість витрат сировини і матеріалів у запланованому році — 16500,0 тис.грн. Необхідно: розрахувати норму та норматив оборотних активів за наведеними видами сировини і матеріалів та за всією їх сукуп- ністю. Методичні вказівки: норматив оборотних активів, що авансу- ються в сировину, матеріали та покупні напівфабрикати, визна- чається за формулою: Н = Р х Д, де Н — норматив оборотних засобів в запасах сировини, основних матеріалах, напівфабрикатах; Р — середньодобове витрачання си- ровини, матеріалів; Д — норма запасу в днях. При незначній кількості матеріалів норма запасу встановлюєть- ся по кожному виду та групі матеріалів в днях. Якщо використову- ється багато видів сировини і матеріалів, то норма встановлюється в середньому за всіма матеріалами діленням вартості середнього їх залишку за минулий рік на вартість однодобової витрати всіх матеріалів у минулому звітному році. Норма запасу в днях з окремих видів сировини, матеріалів встановлюється залежно від часу, необхідного для творення тран- спортного, підготовчого, технологічного, поточного, складського та страхового запасів. Транспортний запас в днях визначається як різниця між кіль- кістю днів пробігу вантажу та кількістю днів руху, а також оплати документів на цей вантаж. Підготовчий запас, передбачений у зв’язку з витратами на при- ймання, складування, розвантаження сировини, визначається на підставі встановлених норм або фактично витраченого часу. Технологічний запас розраховується лише по тих видах си- ровини та матеріалів, по яких згідно з технологією виробництва необхідна попередня підготовка виробництва. Його величина роз- раховується за встановленими технологічними нормами.
Ɋɨɡɪɚɯɭɧɨɤ ɧɨɪɦɚɬɢɜɭ ɨɛɨɪɨɬɧɢɯ ɚɤɬɢɜɿɜ ɧɚ ɫɢɪɨɜɢɧɭ ɬɚ ɦɚɬɟɪɿɚɥɢ
Ɍɚɛɥɢɰɹ 6.3.1
Поточний складський запас повинен забезпечити безперервність виробництва між поставками матеріалів, тому в промисловості він є основним. Величина складського запасу залежить від рівномірності поставок, а також періодичності запуску сировини та матеріалів у виробництво. Основою для розрахунку поточного складського запа- су є середня величина інтервалу між двома поставками цього виду сировини та матеріалів. Вона визначається на підставі договорів, домовленостей, замовлень тощо. Страховий запас, як правило, складає 50 \% від поточного склад- ського запасу. Він може бути і більшим, якщо підприємство зна- ходиться далеко від постачальників та транспортних шляхів. Розрахунок нормативу за всіма видами сировини та матеріа- лів здійснюють в таблиці 6.3.2 при цьому норматив розраховують множенням норми, розрахованої у вищенаведеному порядку, на вартість однодобових витрат сировини та матеріалів у запланова- ному році. Розрахована сума нормативу за всіма видами сировини та мате- ріалів враховується при визначенні сукупного нормативу. Таблиця 6.3.2 Розрахунок нормативу за всіма видами сировини і матеріалів
Завдання 6.4. Розрахунок нормативу оборотних активів в незавер-шеному виробництві. Вихідні дані: підприємство «Еталон» виробляє деталі для універ- сальних токарних верстатів. Витрати на випуск валової продукції в 1 кварталі складають 5850,0 тис.грн. Відомо, що технологічний запас становить 1 день, транспортний — 3 дні, оборотний та стра- ховий запаси — по 1 дню відповідно. Витрати в 1 кварталі є зрос- таючими. Коефіцієнт зростання витрат — 0.76. Необхідно: Розрахувати норматив оборотних активів в неза- вершеному виробництві. Методичні вказівки: норматив оборотних активів в незаверше- ному виробництві визначається за такою формулою: Н = Р х Т х К, Де Р –одноденні витрати на виробництво продукції, Т — три- валість виробничого циклу в днях, к — коефіцієнт зростання ви- трат. Одноденні витрати визначаються шляхом ділення витрат на ви- робництво валової продукції відповідного кварталу на 90. Добуток тривалості виробничого циклу та коефіцієнта зростання витрат являє собою норму запасу в днях за статтею «Незавершене виробництво». Тривалість виробничого циклу відображає час перебування про- дукції в незавершеному виробництві від першої технологічної опе- рації до повного виготовлення продукції та передачі її на склад. Коефіцієнт зростання витрат відображає характер зростання витрат у незавершеному виробництві по днях виробничого циклу. Він визначається відношенням середньої собівартості виробу до загальної суми витрат на виробництво. При розв’язанні задачі кількість днів у кварталі приймати рів- ною 90. розрахунок здійснити в таблиці 6.4.1. Таблиця 6.4.1 Розрахунок нормативу оборотних активів у незавершеному виробництві
Завдання 6.5. Розрахунок нормативу оборотних активів у ви- тратах майбутніх періодів. Вихідні дані: відомо, що підприємство, яке виробляє втулки та інші запасні частини, в першому кварталі несе витрати по освоєнню нових видів продукції, по ремонту верстатів та інші витрати, що ві- дображаються у статті «Витрати майбутніх періодів». Сума витрат майбутніх періодів на початок звітного кварталу складає 60000 грн, витрати, що несе підприємство в кварталі за кошторисом, склада- ють 70000 грн, витрати, що включаються до собівартості продукції звітного кварталу, складають 30000 грн. Необхідно: Розрахувати норматив оборотних активів по статті «Витрати майбутніх періодів». Методичні вказівки: Норматив за статтею «Витрати майбутніх періодів» розраховується за формулою Н = Р + Р1 — Р2, Де Р — сума витрат майбутніх періодів на початок планового року; Р1 — витрати планового періоду за кошторисом; РН2 — витрати, що включаються до собівартості продукції планового року. Розрахунок здійснюється в таблиці 6.5.1.
Таблиця 6.5.1 Розрахунок нормативу на витрати майбутніх періодів
Завдання 6.6.Розрахунок нормативу оборотних активів на па- ливо. Вихідні дані: підприємство для технологічного процесу викорис- товує паливо. Витрачання палива в кварталі складає 227000,0 грн. Норма поточного запасу складає 10 днів. Норма страхового запасу становить 30 \% норми поточного запасу. Необхідно: визначити норматив оборотних засобів на паливо. Методичні вказівки: Норматив оборотних активів на паливо встановлюється так само, як на сировину та матеріали. Не роз- раховується норматив на газоподібне паливо та електроенергію. При здійсненні розрахунку враховується потреба у паливі для ви- робничих та невиробничих цілей. Для виробничих цілей потреба визначається на підставі виробничої програми та норм витрачання на одиницю продукції по цехах; для невиробничих — на підставі обсягу виконаних робіт. Розрахунок нормативу оформити в таблицю 6.6.1. Таблиця 6.6.1 Розрахунок нормативу оборотних активів на паливо
Завдання 6.7.Розрахунок нормативу оборотних активів на за- пасні частини для ремонту. Вихідні дані: Середньорічна вартість залишку запасних частин для ремонту машин, устаткування та транспортних засобів складає 8800,0 тис.грн. Середньорічна вартість машин, устаткування та транспортних засобів складає 8620,0 тис. грн. Вартість (початкова) машин, устаткування та транспортних за- собів на кінець планового року складає 8020,0 тис.грн. Необхідно: Розрахувати норму та норматив оборотних активів на запасні частини. Розрахунок здійснюється за схемою в таблиці 6.7.1. Методичні вказівки: Норматив на запасні частини для ремонту машин, устаткування, транспортних засобів може обчислюватись двома методами: методом прямого розрахунку та укрупненим. За методом прямого розрахунку кількість запчастин та їх вартість, що необхідні для ремонту у запланованому році, визначаються за кошторисами, що складаються на ремонт відповідних видів машин, устаткування і транспортних засобів. Однак, оскільки цей метод важкий, розрахунок нормативу мож- на виконувати укрупненим методом. За укрупненим методом норматив обчислюється множенням норми на балансову вартість машин, устаткування і транспортних засобів на кінець планового року. Норма оборотних активів у цьому випадку розраховується в аб- солютних одиницях (грн, коп.) діленням вартості середньорічного залишку запасних частин на середньорічну вартість машин, устат- кування і транспортних засобів. Завдання 6.8. Розрахунок нормативу оборотних активів на го- тову продукцію. Вихідні дані: ВАТ «Еталон» оприбуткувало готову продукцію на склад підприємства з цеху № 1. Час, необхідний для комплекту- вання продукції в розмірі партії, складає згідно з домовленістю із замовником 5 днів. Підготовка готової продукції до відвантаження, включаючи сортування та пакування — 2 дні. Згідно з договором, готову продукцію вивозить замовник своїм транспортом. Час збе- рігання продукції на складі — 3 дні. Час транспортування готової продукції зі складу підприємства до залізничної станції — 1 день.
Встановлені терміни виписки рахунків і платіжних документів і час зарахування сум на рахунок підприємства — ВАТ «Еталон» становлять 6 днів. Відомо, що випуск товарної продукції за вироб- ничою собівартістю становить 5850 тис. грн. Таблиця 6.7.1 Розрахунок нормативу оборотних активів на запасні частини
Необхідно: Розрахувати норматив оборотних активів на готову продукцію на складі та норматив оборотних активів для відванта- ження готової продукції, розрахункові документи на яку не здані до установи банку. Методичні вказівки: Готова продукція, що виготовлена на підприємстві, характеризує перехід із сфери виробництва у сферу обігу. Це єдиний елемент нормованих фондів обігу. Норматив обо- ротних коштів на готову продукцію визначається за формулою: Н = Р х Д, Де Р — одноденний випуск товарної продукції за виробничою собівартістю; Д — норма запасу в днях. Розрахунок нормативу оформити в таблицю 6.8.1. Завдання 6.9. Розрахунок сукупного нормативу оборотних ак- тивів. Сукупний норматив оборотних активів — це сума часткових нор- мативів, розрахованих по окремих елементах оборотних коштів. Розраховується сукупний норматив шляхом додавання суми всіх часткових нормативів.
Таблиця 6.8.1 Розрахунок нормативу оборотних коштів на готову продукцію
6.10. Розрахунок мінімальної заборгованості по заробітній платі з відрахуваннями. Вихідні дані: Фонд заробітної плати робітників підприємства за звітний квартал складає 980,0 тис.грн. Кількість днів від початку місяця до дня видачі зарплати складає 8 днів. Необхідно: Розрахувати мінімальну заборгованість по зарплаті з від-рахуваннями на соціальні заходи в таблиці 6.10.1. Методичні вказівки: мінімальна заборгованість по заробітній платі визначається як добуток одноденного фонду заробітної плати на кількість днів з початку місяця до дня планової видачі заробітної плати. При цьому одноденний фонд заробітної плати розраховуєть- ся шляхом ділення фонду заробітної плати за відповідний період на кількість днів у даному періоді. Відрахування на соціальні заходи здійснюються множенням діючого розміру відрахування на цю мету на розраховану в установ- леному порядку мінімальну заборгованість по заробітній платі. Сума мінімальної заборгованості по заробітній платі та сума відрахування від неї на соціальні заходи буде складати суму мі- німальної заборгованості по заробітній платі з відрахуваннями на соціальні заходи.
Таблиця 6.10.1 Розрахунок мінімальної заборгованості по заробітній платі з відрахуваннями на соціальні заходи
Завдання 6.11. Розрахунок мінімальної заборгованості по ре- зерву майбутніх платежів. Вихідні дані: Мінімальний залишок резерву наступних платежів за попередній рік становить 90600 грн фонд заробітної плати за попередній рік складає 5365000 грн, фонд зарплати в плановому році складає 5650000 грн. Необхідно: Розрахувати частину фонду зарплати планового року у відсотках до фонду зарплати попереднього року. Також розраху- вати мінімальну величину резерву майбутніх платежів у плановому році. Розрахунок здійснити в таблиці 6.11.1. Таблиця 6.11.1 Розрахунок мінімальної заборгованості по резерву майбутніх платежів
5. Мінімальний залишок резерву наступних платежів, грн Методичні вказівки: мінімальну заборгованість по резерву майбутніх платежів береться в розрізі фактичного залишку за по- передній період, скоригованого на фонд заробітної плати в плано- вому періоді. Тобто спочатку визначається зміна фонду заробітної плати в плановому періоді порівняно до фонду заробітної плати за минулий рік ( \%). Потім одержану величину множать на фактич- ний мінімальний залишок резерву майбутніх платежів за минулий період. Завдання 6.12. Розрахунок суми прибутку, спрямованого на покриття нормативу оборотних засобів. Вихідні дані: Підприємство від реалізації продукції отримало загальну суму прибутку обсягом 3438,7 тис. грн. З цієї суми було сплачено податку на прибуток у сумі 1031,6 тис. грн. Із суми чи- стого прибутку 674, 0 тис.грн було спрямовано на поповнення ста- тутного капіталу. Згідно із положенням про статутний капітал його частина у роз- мірі 12,5 \% спрямовується на поповнення оборотних активів. Необхідно: Розрахувати частку прибутку, спрямованого на по- повнення оборотних активів в таблиці 6.12.1. Таблиця 6.12.1 Розрахунок суми прибутку, що спрямовується на покриття нормативу оборотних активів
Завдання 6.13. Розрахунок суми амортизаційних відрахувань на створення запасів матеріалів для капітального ремонту. Вихідні дані: Підприємство в плановому році планує проведення капітального ремонту. Вартість капітального ремонту, що здійсню- ється господарським способом, становить 460000 грн. Норма запасу матеріалів складає 20 днів. Питома вага матеріальних витрат у вартості капремонту — 60 \%. Необхідно: Розрахувати суму амортизаційних відрахувань, що спрямовуються на покриття нормативу в таблиці 6.13.1. Таблиця 6.13.1 Розрахунок суми амортизаційних відрахувань для капремонту
Методичні вказівки: Величина амортизаційних відрахувань, що спрямовується на покриття нормативу, визначається як до- буток одноденного витрачання запчастин та норми оборотних засобів в днях. При цьому одноденне витрачання запчастин роз- раховується діленням вартості цих цінностей на кількість днів у періоді. Завдання 6.14. Розрахунок нормативної наявності власних обо- ротних коштів на початок планового року. Вихідні дані: Норматив власних оборотних коштів, затвердже- ний підприємством на попередній рік, складає 2384 тис. грн. Сума сталих пасивів, що йде на покриття нормативу в тому самому пері- оді, дорівнює 778 тис. грн. Необхідно: Розрахувати суму нормативної наявності власних оборотних коштів на початок планового року. Методичні вказівки: Сума нормативної наявності власних оборотних активів на початок планового періоду визначається як
різниця між нормативом і сумою сталих пасивів, затверджених підприємством на попередній період. Розрахунок оформити в таблиці 6.14.1. Таблиця 6.14.1 Розрахунок нормативної наявності власних оборотних коштів на початок планового періоду
Завдання 6.15. Розрахунок інших джерел покриття сукупного нормативу. Вихідні дані: Мінімальна перехідна заборгованість бюджету — 125 тис. грн. Мінімальна перехідна заборгованість позабюджетним фондам — 180 тис.грн. Мінімальні залишки фондів спеціального призначення — 210 тис.грн. Необхідно: Розрахувати суму інших джерел покриття сукупного нормативу. Розрахунок здійснити в таблиці 6.15.1. Таблиця 6.15.1 Інші джерела покриття сукупного нормативу власних оборотних коштів
Завдання 6.16. Нормування власних оборотних коштів на під- приємствах АПК Вихідні дані: Користуючись даними таблиць А, Б, В, Г розраху- вати нормативи власних оборотних коштів по підприємству. Розрахунок провести в таблицях 1–15. Таблиця 1 Норматив власних оборотних коштів по молодняку тварин і тваринах на відгодівлі
Таблиця 4 Норматив оборотних засобів по мінеральних добривах, ядохімікатах, медикаментах
Таблиця 5 Норматив оборотних коштів по сировині та матеріалах
Ɍɚɛɥɢɰɹ 2. ɇɨɪɦɚɬɢɜ ɜɥɚɫɧɢɯ ɨɛɨɪɨɬɧɢɯ ɤɨɲɬɿɜ ɩɨ ɤɨɪɦɚɯ
Ɍɚɛɥɢɰɹ 3. ɇɨɪɦɚɬɢɜ ɨɛɿɝɨɜɢɯ ɡɚɫɨɛɿɜ ɩɨ ɧɚɫɿɧɧɸ ɿ ɩɨɫɚɞɤɨɜɨɦɭ ɦɚɬɟɪɿɚɥɭ
ȼɢɯɿɞɧɿ ɞɚɧɿ ɞɥɹ ɪɨɡɪɚɯɭɧɤɭ ɧɨɪɦɚɬɢɜɿɜ ɜɥɚɫɧɢɯ ɨɛɿɝɨɜɢɯ ɤɨɲɬɿɜ, ɬɢɫ. ɝɪɧ
Ɍɚɛɥɢɰɹ Ⱥ
ȱ. ȼɢɞɢ ɦɚɬɟɪɿɚɥɶɧɢɯ ɰɿɧɧɨɫɬɟɣ 1. Ɇɿɧɿɦɚɥɶɧɢɣ ɡɚɥɢɲɨɤ ɦɚɬɟɪɿɚɥɿɜ ɜ: - ɪɟɦɨɧɬɧɢɯ ɦɚɣɫɬɟɪɧɹɯ 6.8 4.3 2.2 4.1 3.3 1.9 8.8 5.5 4.4 6.3 2.9 5.2 - ɩɿɞɫɨɛɧɢɯ ɩɿɞɩɪɢɽɦɫɬɜɚɯ ɬɚ ɩɪɨɦɢɫɥɚɯ 15.5 9.9 7.7 8.2 3.9 5.8 7.9 3.4 11.5 18.6 17.3 11.5 2. ɉɚɥɢɜɨ ɬɚ ɦɚɫɬɢɥɶɧɿ ɦɚɬɟɪɿɚɥɢ 66.3 11.4 31.9 46.8 41.9 18.4 15.7 63.4 71.3 36.3 16.8 14.9 3. Ɍɚɪɚ ɬɚ ɩɚɤɭɜɚɥɶɧɿ ɦɚɬɟɪɿɚɥɢ 4.9 11.7 18.6 25.4 13.4 15.7 13.4 17.2 16.6 16.5 19.4 18.2 4. Ɇɚɥɨɰɿɧɧɿ ɬɚ ɲɜɢɞɤɨɡɧɨɲɭɜɚɧɿ ɩɪɟɞɦɟɬɢ 51.5 89.3 74.2 13.6 15.7 18.4 44.9 51.8 40.3 16.9 22.2 33.7 5. Ȼɭɞɿɜɟɥɶɧɿ ɦɚɬɟɪɿɚɥɢ ɞɥɹ ɩɨɬɪɟɛ ɨɫɧɨɜɧɨʀ ɞɿɹɥɶɧɨɫɬɿ 13.3 31.4 27.6 33.4 41.6 51.5 68.6 11.3 17.4 21.2 31.3 51.4 6. Ɂɚɩɚɫɢ ɫɢɪɨɜɢɧɢ ɞɥɹ ɩɿɞɫɨɛɧɢɯ ɩɿɞɩɪɢɽɦɫɬɜ 19.9 22.3 71.7 33.4 62.6 59.9 94.9 100.6 13.3 6.8 46.6 54.6 7. Ɂɚɩɚɫɢ ɝɨɬɨɜɨʀ ɩɪɨɞɭɤɰɿʀ 100.6 94.3 66.3 70.7 65.3 54.6 40.3 31.3 22.8 11.9 42.8 50.3 ȱȱ. ȼɢɯɿɞɧɿ ɞɚɧɿ ɡ ɪɿɱɧɨɝɨ ɡɜɿɬɭ ɡɚ ɦɢɧɭɥɢɣ ɪɿɤ 8. Ɉɛ’ɽɦ ɪɟɦɨɧɬɭ ɪɟɦɨɧɬɧɢɯ ɦɚɣɫɬɟɪɟɧɶ 61.5 80.8 91.3 71.4 60.2 61.5 91.3 41.4 63.2 61.8 71.7 99.9 9. Ɉɛ’ɽɦ ɩɪɨɞɭɤɰɿʀ ɩɿɞɫɨɛɧɢɯ ɩɿɞɩɪɢɽɦɫɬɜ ɿ ɩɪɨɦɢɫɥɿɜ 212.2 281.6 946.3 616.8 615.5 555.4 619.9 1131.6 740.0 650.8 818.8 499.4 10. Ɏɚɤɬɢɱɧɟ ɜɢɬɪɚɱɚɧɧɹ ɩɚɥɶɧɨɝɨ ɬɚ ɦɚɫɬɢɥɶɧɢɯ ɦɚɬɟɪɿɚɥɿɜ 195.0 82.0 164.5 135.1 202.0 99.4 71.5 163.5 191.8 164.0 155.4 133.3 11. Ƚɪɨɲɨɜɚ ɜɢɪɭɱɤɚ ɜɿɞ ɪɟɚɥɿɡɚɰɿʀ ɩɪɨɞɭɤɰɿʀ /ɛɟɡ ɉȾȼ/ 7995.0 8481.0 3161.0 4221.0 5451.0 10861. 5560.0 7610.0 8468.5 9999.5 2181.0 10035.0 12. ȼɚɥɨɜɚ ɩɪɨɞɭɤɰɿɹ ɩɨ ɫɨɛɿɜɚɪɬɨɫɬɿ ɪɨɫɥɢɧɧɢɰɬɜɚ 1840.0 1750.0 1939.4 1636.0 1510.6 1641.1 1761.5 1693.0 17331.0 899.4 1110.5 1333.0 13. ȼɚɥɨɜɚ ɩɪɨɞɭɤɰɿɹ ɩɨ ɫɨɛɿɜɚɪɬɨɫɬɿ ɬɜɚɪɢɧɧɢɰɬɜɚ 930.0 2181.5 1645.6 1934.0 1610.4 1531.1 551.5 937.5 2260.6 1455.5 2110.9 735.0 14. Ɏɚɤɬɢɱɧɟ ɜɢɬɪɚɱɚɧɧɹ ɛɭɞɿɜɟɥɶɧɢɯ ɦɚɬɟɪɿɚɥɿɜ 104.4 332.4 265.6 193.2 151.5 411.4 339.5 641.9 531.6 189.9 711.5 457.0
15. ɇɨɪɦɚ ɜɢɬɪɚɬ ɛɭɞɿɜɟɥɶɧɢɯ ɦɚɬɟɪɿɚɥɶɧɢɯ ɞɧɿɜ ȱȱȱ. ɉɥɚɧɨɜɿ ɜɢɯɿɞɧɿ ɞɚɧɿ
ɉɪɨɞɨɜɠɟɧɧɹ ɬɚɛɥ. Ⱥ
ɉɪɨɞɨɜɠɟɧɧɹ ɬɚɛɥ. Ⱥ
Ȼ Ɋɭɯ ɩɨɝɨɥɿɜ’ɹ ɯɭɞɨɛɢ ɿ ɩɬɢɰɿ ɩɨ ɋɌɈȼ “Ɍɟɪɧɿɜɤɚ” Ȼɟɪɲɚɞɫɶɤɨɝɨ ɪɚɣɨɧɭ ȼɿɧɧɢɰɶɤɨʀ ɨɛɥɚɫɬɿ
ȼɚɪɬɿɫɧɿ ɩɨɤɚɡɧɢɤɢ ɜɢɪɨɳɭɜɚɧɧɹ ɬɚ ɤɭɩɿɜɥɿ ɜɟɥɢɤɨʀ ɪɨɝɚɬɨʀ ɯɭɞɨɛɢ, ɝɪɧ
Ɍɚɛɥɢɰɹ ȼ
Ɍɚɛɥɢɰɹ Ƚ Ⱦɚɧɿ ɞɥɹ ɪɨɡɪɚɯɭɧɤɭ ɧɨɪɦɚɬɢɜɭ ɜɥɚɫɧɢɯ ɨɛɨɪɨɬɧɢɯ ɤɨɲɬɿɜ ɩɨ ɧɚɫɿɧɧɸ ɬɚ ɫɚɞɢɜɧɨɦɭ ɦɚɬɟɪɿɚɥɭ
Таблиця 6 Норматив оборотних коштів по тарі і пакувальних матеріалах
Таблиця 7 Розрахунок нормативу власних оборотних коштів по готовій продукції
Таблиця 8 Розрахунок нормативу власних оборотних коштів по пальному та мастильних матеріалах
Таблиця 9 Норматив власних оборотних коштів по будівельних матеріалах, що використовуються для потреб основної діяльності
Таблиця 10 Розрахунок нормативу власних оборотних коштів по малоцінних та швидкозношуваних предметах
Таблиця 11 Розрахунок нормативу власних оборотних коштів по запасних частинах та матеріалах для ремонтів
Таблиця 12 Норматив власних оборотних коштів по незавершеному виробництві в рослинництві
Таблиця 13 Нормативи власних оборотних коштів по незавершеному виробництву в тваринництві
Таблиця 14 Розрахунок нормативу власних оборотних коштів на незавершене виробництво допоміжних виробництв та підсобних підприємств і промислів
Таблиця 15 Розрахунок нормативу власних оборотних коштів по витратах майбутніх періодів
Завдання 6.17. Розрахунок коефіцієнта оборотності власних оборотних активів підприємства. Вихідні дані: ВАТ «Еталон» реалізувало за рік продукцію на суму 31683 тис. грн, середня сума оборотних активів за рік складає 2780,0 тис.грн. Необхідно: Розрахувати кількість оборотів (коефіцієнт оборот- ності) власних оборотних активів; час обороту оборотних активів Методичні вказівки: коефіцієнт оборотності оборотних активів показує, скільки разів обернулись оборотні активи за визначений період (рік, квартал, місяць). Коефіцієнт оборотності власних обо- ротних активів підприємства визначається шляхом ділення суми обороту на середню суму оборотних активів за той же період. За суму обороту береться реалізація товарної продукції за цей період в оптових цінах підприємства. Розрахунок оформити в таблиці 6.17.1. Таблиця 6.17.1 Розрахунок коефіцієнта оборотності оборотних активів
Методичні вказівки: Час обороту оборотних коштів (трива- лість одного обороту) називається оборотом оборотних активів у днях. Знаючи кількість оборотних активів протягом визначеного періоду, розраховуємо час обороту оборотних активів шляхом ді- лення кількості днів періоду на кількість оборотів. Час обороту оборотних активів без попереднього розрахунку кількості оборотів визначають шляхом ділення середньої суми оборотних активів на середньо-денну реалізацію продукції. Розрахунок оформити в та- блицях 6.17.2 та 6.17.3.
Таблиця 6.17.2 Розрахунок часу обороту власних оборотних активів на підставі кількості оборотів
Таблиця 6.17.3 Розрахунок часу обороту власних оборотних активів без попереднього розрахунку кількості оборотів
Завдання 6.18. Розрахунок коефіцієнта завантаження оборот- них активів. Вихідні дані: ВАТ «Еталон» реалізувало продукцію власного виробництва і отримало виручку в розмірі 31683 тис. грн, середня вартість оборотних активів за рік складає 2780 тис.грн. Необхідно: розрахувати коефіцієнт завантаження оборотних активів двома шляхами: на підставі вартості оборотних активів і реалізації та на підставі кількості оборотів. Розрахунки провести в таблицях 6.18.1. Таблиця 6.18.1 Розрахунок коефіцієнта завантаження на підставі вартості оборотних активів і реалізації
Методичні вказівки: коефіцієнт закріплення (завантаження) оборотних коштів визначається відношенням середньої суми обо-
ротних активів за цей період до суми реалізації продукції в оптових цінах підприємства за той же період. Коефіцієнт завантаження є показником, зворотним до коефіцієнта оборотності. Завдання 6.19. Розрахунок обороту в днях нормованих оборот- них активів. Вихідні дані: середньорічна сума нормованих оборотних акти- вів підприємства за планом складає 2650 тис.грн, а фактично — 2780 тис.грн. Виручка від реалізації продукції за рік дорівнює за планом 31450 тис.грн, а фактично — 31683 тис.грн. Необхідно: Розрахувати оборот нормованих оборотних активів в таблиці 6.19.1. Таблиця 6.19.1 Розрахунок обороту в днях нормованих оборотних активів
Методичні вказівки: методика розрахунку обороту нормованих оборотних коштів аналогічна методиці розрахунку обороту всіх оборотних коштів. Відмінність лише в тому, що при розрахунку оборотних нормованих коштів до уваги беруться лише нормовані кошти. Сума обороту береться в розмірі реалізації за оптовими ці- нами підприємства. Контрольні питання до теми 1. Дайте визначення оборотних коштів. У чому їх сутність? 2. У чому основна відмінність між основними і оборотними за- собами? 3. Наведіть класифікацію оборотних активів. 4. Дайте визначення таким термінам: власні оборотні кошти; залучені оборотні кошти; оборотні виробничі фонди; фонди обігу. 5. Охарактеризуйте склад оборотних активів. Назвіть фактори, які на нього впливають.
6. Назвіть джерела формування оборотних коштів. 7. Що являє собою нормування оборотних коштів? Перерахуйте основні принципи нормування. 8. Що таке норма і норматив оборотних коштів? 9. Назвіть джерела покриття власних оборотних коштів. На які групи вони поділяються? 10. Назвіть показники ефективності використання оборотних активів. 11. Назвіть шляхи підвищення ефективності використання обо- ротних коштів. Тестові завдання 1. Що не належить до оборотних виробничих фондів: а) сировина; б) МШП; в) кошти в розрахунках. 2. До ненормованих обігових коштів належать: а) фонди обігу; б) фонди обігу за винятком готової продукції; в) готова продукція на складі; г) не має правильної відповіді. 3. До сталих пасивів відносять: а) кошти цільового призначення, які постійно перебувають у господар-ському обороті; б) виручка від реалізації; в) сума дебіторської заборгованості; г) сума кредиторської заборгованості. 4. Власні оборотні кошти використовуються для покриття: а) мінімальної потреби в ТМЦ; б) витрат виробництва; в) витрат обігу. 5. Страховий запас м’ясо-рибних кормів формують у розмірі: а) денної потреби; б) місячної потреби;
в) річної потреби. 6. Для чого створюються виробничі запаси на підприємствах? а) для покриття витрат виробництва; б) для забезпечення безперервного процесу виробництва і реа- лізації продукції; в) для формування складських залишків. 7. Оборотні кошти споживаються протягом: а) одного року; б) одного місяця; в) одного виробничого циклу. 8. При нестачі власних джерел формування оборотних коштів підпри-ємство користується: а) коштами цільового призначення; б) залученими коштами; в) коштами фондів спеціального призначення. 9. Який принцип покладений в основу планування обігових засобів по незавершеному виробництву в промислових підпри- ємствах? а) часткової потреби; б) мінімальної потреби; в) повної потреби. |
| Оглавление| |