Фінанси підприємств - Навчальний посібник (Непочатенко О. О.)

Тема 5. оподаткування підприємств

Питання для вивчення

1. Суть і функції податків.

2. Система оподаткування підприємств.

3. Суть, зміст, порядок обчислення непрямих податків.

4. Оподаткування прибутку підприємств.

5. Характеристика та порядок обчислення та сплати ресурс- них платежів.

6. Характеристика та організація сплати місцевих податків і зборів.

7. Відрахування до державних цільових фондів.

8. Податок з доходів фізичних осіб.

Основні терміни і поняття: акцизний збір; амортизаційні від- рахування;  база оподаткування; валові витрати;  валовий дохід; джерела сплати податків; збір на обов’язкове державне пенсійне страхування; збір на обов’язкове соціальне страхування; звичай- на ціна;  комунальний податок;  місцеві податки;  мито; непрямі податки;  нульова ставка оподаткування; об’єкт  оподаткування; оподатковуваний  прибуток; оподаткування дивідендів;  плата за землю; податки;  податкові  зобов’язання; податковий  кредит;  по- даткові пільги; податок з власників транспортних засобів; податок з реклами; податок на додану вартість; податок на нерухоме май- но; податок на прибуток; прямі  податки;  регулююча організація податків; система оподаткування; скоригований валовий доход; ставки податків; термін сплати податків; фіксований сільськогос-

 

подарський  податок; фіскальна організація податків; організації податків; цільові державні фонди.

Податки — це система обов’язкових платежів  підприємств, організацій, установ та населення до бюджетів відповідного рівня чи до державних цільових фондів, які здійснюються в порядку і на умовах, зазначених у відповідних законодавчих актах України про оподаткування. Платежі, що сплачуються державі юридичними і фізичними особами бувають чотирьох видів: податок, плата, збір.

Податок — це обов’язковий платіж, який справляється до бю- джетів усіх рівнів з юридичних та фізичних осіб у безспірному по- рядку.

Плата — це сума коштів, яка повертається державі за тимча- сове або постійне користування ресурсами.

Збір — це платіж, який стягується в основному до державних цільових фондів та місцевих бюджетів.

Сукупність діючих у державі податків  і податкових  платежів складає податкову систему. Сукупність форм і методів стягнення податків являє собою систему оподаткування.

Податки виконують дві основні функції: фіскальну і регулюючу. Зміст фіскальної функції полягає в тому, що шляхом стягнення встановлених державою податків  та платежів, утворюються дер- жавні грошові фонди, які являють собою матеріальну основу існу- вання держави. За допомогою цієї функції забезпечується: баланс між  доходами та видатками  держави; розподіл сум податкових надходжень між  сферами бюджетної системи; стабілізація  регіо- нального рівня соціального забезпечення громадян та їх соціальних гарантій.

Сутність регулюючої функції зводиться до наступного: податки, як одна із форм перерозподілу національного доходу, в значній мірі впливають на процес відтворення, стимулюючи або послаблюю- чи надходження  грошових  фондів підприємства,  збільшуючи або зменшуючи  накопичення капіталу, розширюючи або зменшуючи платоспроможність населення. Роль регулюючої функції пов’язана з економічними та соціальними процесами в суспільстві.

Платник  податку —  особа (юридична  чи  фізична),  яка зобов’язана сплачувати відповідні податки  та платежі  згідно  із законодавством. Платник податку повинен мати джерело доходу і бути зареєстрованим у податковому органі.

 

Об’єкт оподаткування — це предмет, що підлягає оподатку- ванню відповідним  податком.  Об’єктом оподаткування можуть бути капітал (земля, рухоме і нерухоме майно), доходи (прибуток, заробітна плата, дивіденди тощо), додана вартість, вартість про- дукції, робіт та послуг тощо.

Одиниця оподаткування — це одиниця виміру об’єкта податку. Вона може вимірюватись у фізичному і вартісному виразі.

Податковий період – це період за який відбувається нараху- вання та сплата податку.

Податкова ставка – це встановлений у законодавчому поряд- ку розмір податку  на одиницю оподаткування. Податкові  ставки можуть  бути постійні та прогресивні, універсальні  та диференці- йовані, абсолютні та відносні.

Податкові пільги — повне або часткове звільнення юридичних та фізичних осіб від податків.

Традиційно система податків поділяється на дві підсистеми.

Прямі податки — безпосередньо пов’язані з результатами господарсько-фінансової діяльності, оборотом капіталу, збільшен- ням вартості майна, ростом рентної складової.

Непрямі податки — є надбавкою до ціни або визначаються за- лежно від розміру доданої вартості, обороту або продажу товарів, робіт, послуг.

Встановлення, розподіл, стягнення і використання податків ста- новлять одну із функцій, які виконує  держава. Тому податкова система як елемент господарського механізму, відповідає еконо- мічному  устрою країни, рівню розвитку  продуктивних сил, сис- темі державного регулювання економічних процесів. Основними класичними принципами, на яких базуються податкові  системи більшості країн з ринковою економікою є:

–   стабільність і передбачуваність – передбачає незмінність осно- вних податкових  платежів  та правил справляння податків протягом  тривалого часу, а також логічність з економічної та правової сторони змін податкового законодавства;

–   гнучкість – передбачає оперативні зміни податкових  плате- жів, способів їх нарахування, системи пільг  та санкцій за- лежно від зміни ситуації;

–   рівновага – забезпечує орієнтацію держави на підтримку за допомогою податків  структурно-відтворювальної рівно- ваги;

 

–   гнучкість — відображає чутливість податкових платежів  до змін у сфері формування, рухливості бази оподаткування або виникнення нових форм податків;

–   вираження  чіткої антиінфляційної спрямованості через по- даткові вилучення;

–   зручність  як для платника при внесенні податкових  плате- жів, так і для контролюючого суб’єкта, держави;

–  рівноправність — забезпечення юридичної  рівності  перед законом усіх суб’єктів господарювання та громадян;

–   стимулювання, тобто формування економічних та право- вих інтересів при здійсненні певної діяльності та отримання більш високих  доходів;

–   економічність — витрати на справляння податків  повинні бути оптимально мінімальними з переорієнтацією з фіскаль- ної функції на стимулюючу;

–   рівномірність — податковий тягар повинен рівномірно роз- поділятись між категоріями платників податків та в середині цих категорій;

–   нейтральність оподаткування стосовно форм і методів еконо- мічної діяльності;

–   доступність та відкритість інформації з оподаткування.

НЕПРЯМІ ПОДАТКИ Податок на додану вартість

До числа непрямих податків відноситься податок на додану вар- тість.

Платниками цього податку є особи:

–   обсяг оподаткованих операцій яких протягом останніх два- надцяти календарних місяців перевищує 300,0 тис. грн (без урахування податку на додану вартість);

–   уповноважені вносити консолідований податок з об’єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки  послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної ді- яльності та підприємствами зв’язку, що перебувають у під- порядкуванні платника податку;

–   що здійснюють  операції з реалізації конфіскованого майна, незалежно від того, чи досягають вони загальної суми опера- ції з поставки товарів (послуг) чи ні, та незалежно від режиму оподаткування, що використовують ті ж особи;

 

–   що імпортують (для фізичних осіб — ввозять (пересилають) товари, послуги на митну територію України для їх викорис- тання або споживання на митній території  України, неза- лежно від того, який режим оподаткування вони викорис- товують.

Будь-якій особі, яка реєструється у податковому органі як плат- ник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний по- датковий номер, що використовується  для справляння податку.

Суб’єкт  підприємницької діяльності  має право на добровільну реєстрацію як платник податку відповідно до поданої заяви у ви- падку,  коли за останніх  дванадцять календарних  місяців  обсяг оподатковуваних операцій не перевищує 300,0 тис. грн.

Об’єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з:

–   продажу товарів, робіт, послуг на митній території України, в тому числі операції з оплати вартості послуг за договорами оперативної оренди (лізингу) та операції з передачі права власності на об’єкти  застави позичальнику (кредитору) для погашення кредиторської  заборгованості заставодавця;

–   ввезення (пересилання) товарів на митну територію України та отримання  робіт (послуг),  що надаються нерезидентами для їх використання або споживання на митній території України, в тому числі операції з ввезення (пересилання) май- на за договорами оренди (лізингу), застави та іпотеки;

–   вивезення (пересилання) товарів за межі  митної території України та надання послуг, виконання робіт для їх спожи- вання за межами митної території України.

Важливим моментом при обчисленні податку на додану вартість є визначення бази оподаткування. Закон України «Про податок на додану вартість» передбачає декілька варіантів  обчислення бази оподаткування.

Зокрема, база оподаткування операцій з поставки товарів (по- слуг) визначається з їх договірної (контрактної) вартості, визна- ченою за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з ураху- ванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків  і зборів (обов’язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування.

 

Для товарів, які імпортуються на митну  територію  України платником податку,  базою оподаткування є договірна (контрак- тна) вартість таких товарів. Вартість товарів обчислюється відпо- відно до митної декларації і тому вона не повинна бути нижчою, ніж митна вартість, що зазначена у ввізній митній декларації. До митної вартості включають  витрати,  пов’язані з транспортуван- ням, навантаженням, розвантаженням, перевантаженням  това- ру, що ввозиться на митну територію України. Крім  того, митна вартість товарів збільшується на суму брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов’язаних з ввезенням (пересиланням) таких товарів, плати за використання об’єктів інтелектуальної власності, що належить до таких товарів. До мит- ної вартості включаються суми акцизного збору, ввізного  мита та інших податків, зборів (обов’язкових платежів), за винятком ПДВ, що включається  у ціну товарів згідно із законами України з питань оподаткування.

Закон передбачає дві ставки оподаткування податком на додану вартість — 20 відсотків та нульову ставку. За ставкою 20 відсотків оподатковуються всі операції за виключенням звільнених від опо- даткування та операцій, до яких застосовується нульова ставка.

Нульова ставка застосовується щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг),  які були вивезені (експортовані)  платником по- датку за межі території України. Товари вважаються вивезеними (експортованими)  платником податку  за межі  митної  території України у разі, якщо їх вивезення засвідчене належно оформленою митною декларацією.

Нульова ставка застосовується при здійсненні операцій, що ре- алізуються  як за валюту, так і в порядку  товарообмінних  опера- цій.

Платники податку, які застосовують нульову ставку і здійсню- ють операції з реалізації товарів, робіт, послуг в іншій, ніж грошо- вій формі, одночасно із застосуванням нульової ставки втрачають право на податковий кредит з придбаних товарів, робіт, послуг на виробництво такої продукції. В такому випадку платники податку зобов’язані здійснити коригування податкового кредиту з ПДВ.

Якщо  платник податку  одночасно здійснює оподатковувані  та звільнені від оподаткування операції, він зобов’язаний здійснити коригування сум податкового кредиту з товарів, робіт, послуг, що

 

придбані для виробництва товарів (робіт, послуг) звільнених  від оподаткування.

Для обчислення податку на додану вартість платнику слід поряд з бухгалтерським вести податковий  облік.  Основним первинним документом для відображення  сум податку  на додану вартість є податкова накладна. Це документ встановленого зразка, який ви- писує і надає платник податку  покупцеві товарів, робіт і послуг. Податкова накладна містить такі реквізити:

–   порядковий  номер;

–   дату виписування;

–   повну або скорочену назву, зазначену у статутних  докумен- тах юридичної  особи або прізвище,  ім’я  та по-батькові  фі- зичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

–   податковий номер платника податку (продавця і покупця);

–   місце розташування  юридичної  особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

–   опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість

(обсяг, розмір, об’єм);

–   повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

–   ціну продажу без урахування податку;

–   ставку податку і відповідну  суму податку в цифровому зна- ченні;

–   загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Платники податку  повинні  зберігати податкові  накладні  про- тягом строку,  передбаченого законодавством для зобов’язань зі сплати податків, тобто 1095 днів.

Податкова накладна підписується особою, уповноваженою плат- ником податку здійснювати продаж товарів, а також скріплюється гербовою або спеціальною „Для податкових накладних» печаткою продавця товарів, робіт чи послуг.

Для фізичних осіб, не зареєстрованих як суб’єкти підприємниць- кої діяльності, які ввозять товари на митну територію України в обсягах, що не підлягають оподаткуванню згідно із законодавством

 

України, оформлення митної декларації прирівнюється до подання податкової накладної.

Податкова накладна видається у разі продажу товарів, робіт чи послуг покупцеві на його вимогу.

Важливим моментом оподаткування податком на додану вар- тість є визначення дати виникнення податкових зобов’язань. Датою виникнення податкових  зобов’язань з продажу товарів (робіт чи послуг) є дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

–   або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на бан- ківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт чи послуг), які підлягають продажу, а в разі продажу товарів за готівкові кошти — дата їх оприбуткування в касі платни- ка, а при відсутності такої — дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

–   або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) — дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Суб’єкти  господарювання, які є платниками ПДВ, поряд із по- датковими зобов’язаннями мають право і на податковий кредит.

Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням або виготовленням  товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних  активів, що підлягають амортизації.

Суми ПДВ, сплачені (нараховані) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням (спорудженням) основних фондів, що підлягають амортизації, включаються до складу податкового кредиту такого звітного періоду, незалежно від строків введення в експлуатацію основних фондів, а також від того, чи мав платник по- датку оподатковувані обороти протягом такого звітного періоду.

У разі, якщо платник податку здійснює операції, що звільнені від оподаткування або не є об’єктом оподаткування, суми податку сплачені у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів і нематеріальних активів, що підлягають аморти- зації, відносяться, відповідно, до складу валових витрат виробни-

 

цтва (обігу) та на збільшення вартості основних фондів і нематері- альних активів і до податкового кредиту не включаються.

Сума податку,  що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюдже- ту або відшкодуванню з бюджету, визначається як  різниця між загальною сумою податкових  зобов’язань та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Сплата податку для платників з місячним терміном декларації про податок на додану вартість проводиться до 20-го числа місяця, що настає за звітним періодом. У строки передбачені законом для відповідного  податкового періоду, платник податку подає органу державної податкової служби за місцем свого знаходження подат- кову декларацію, незалежно від того, чи виникло у цьому періоді податкове зобов’язання, чи ні. У разі, коли за результатами звіт- ного періоду сума податкового кредиту більша за суму податкових зобов’язань, тобто має від’ємне значення, то така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку,  що виник за попередні податкові  періоди, а при його відсутності  — зарахо- вується до складу податкового кредиту  наступного  податкового періоду. Якщо у наступному податковому періоді сума має від’ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.  Підставою для отримання відшкодування є за- ява та дані податкової декларації  за звітний  період. До деклара- ції додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових  векселів та оригінали вантажних митних декларацій.

Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової де- кларації, податковий орган зобов’язаний здійснити документальну камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності порушень виявлених в ході перевірки податковий орган має право протягом 30 днів здійснити позапланову докумен- тальну перевірку платника для визначення достовірності нараху- вання бюджетного відшкоду-вання.

Сільськогосподарськими товаровиробниками є ті формування, які в процесі виробничої діяльності виробляють сільськогосподар- ську продукцію і надають послуги.

Спеціальний режим оподаткування передбачає особливий по- рядок використання сум податку на додану вартість, нарахованого

 

з реалізації продукції тваринництва, рослинництва та продукції їх переробки на власних потужностях.

Сума податку, отримана сільськогосподарськими підприємства- ми повністю залишається у розпорядженні підприємства і не під- лягає сплаті до бюджету.

Нарахована сума податку  від реалізованої продукції рослин- ництва і тваринництва  використовується  на придбання товарно- матеріальних  цінностей  виробничого призначення, до яких від- носяться насіння, добрива, отрутохімікати в рослинництві, а в тваринництві — ветеринарні медикаменти,  корми,  різного роду інвентар для тваринницьких ферм, молодняк тварин та інше. При- дбання матеріальних цінностей здійснюється виключно за рахунок коштів, які акумулюються на окремих  для рослинництва  та тва- ринництва рахунках, відкритих в установах банку.

До платників податку, які не відкрили таких рахунків в банку, застосовуються штрафні санкції у вигляді  стягнення  до бюджету сум податку  на додану вартість не перерахованого на спеціальні рахунки. Крім того, за використання коштів із зазначених рахунків не за цільовим призначенням також застосовується штраф у розмірі використаних не за призначенням  коштів.

Спеціальний режим оподаткування сільськогосподарських товаровироб-ників вимагає ведення податкового обліку з податку на додану вартість окремо з операцій по реалізації:

–   продукції рослинництва та продуктів переробки на власних виробничих  потужностях;

–   продукції тваринництва, крім реалізації молока та м’яса жи- вою вагою на переробні підприємств;

–   продукції не сільськогосподарського призначення. Відповідно до таких напрямів платники ведуть «Реєстри отри-

маних та виданих податкових накладних».

Податковий  кредит за придбані товарно-матеріальні  цінності (роботи, послуги), що одночасно використовуються у всіх галузях підприємства, роз-поділяється пропорційно до витрат за відповід- ний податковий період.

Спеціальний режим оподаткування сільськогосподарських товаро-виробників проявляється також у кількості декларацій, що подаються в податковий орган.

Виробники сільськогосподарської продукції подають одночасно три декларації з цього податку, зокрема:

 

–   у першій декларації відображаються обороти з реалізації тва- ринницької продукції та продуктів її переробки на власних потужностях, крім операцій з реалізації молока та м’яса жи- вою вагою переробним підприємствам;

–   у другій декларації відображаються обороти з реалізації про- дукції рослинництва  та продуктів її переробки вироблених на власних виробничих  потужностях;

–   у третій  декларації  відображаються  операції з реалізації несільсько-господарської продукції  та операції з реалізації молока і м’яса живою вагою переробним підприємствам.

Акцизний збір

Акцизний збір — це непрямий податок на окремі види товарів, який включається в їх ціну.

З економічної точки  зору акцизний збір являє собою податок на споживання, який включається  до ціни  товару і сплачується покупцем у складі ціни купленого  товару.

Платниками акцизного збору є:

–   суб’єкти підприємницької діяльності, а також їх філії, від- ділення (інші відокремлені підрозділи), які виробляють під- акцизні товари на митній території України, у тому числі з давальницької сировини;

–   нерезиденти, які виробляють підакцизні товари на митній території України безпосередньо або через їх постійні пред- ставництва;

–   суб’єкти підприємницької діяльності, які імпортують на мит- ну територію України підакцизні товари:

–   фізичні  особи — резиденти або нерезиденти, які ввозять на митну територію України підакцизні товари;

–   юридичні або фізичні особи, яку купують підакцизні товари у податкових агентів.

Перелік товарів, на які встановлюється акцизний збір і ставки акцизного збору затверджуються законодавчо і є єдиними на всій території України як для вітчизняних, так і імпортних товарів.

До числа підакцизних товарів віднесено:

–   тютюнові вироби;

–   спирт етиловий;

–   алкогольні напої;

–   пиво солодове;

 

–   нафтопродукти (легкі, середні та важкі дистиляти, спеціаль- ні та моторні бензини);

–   деякі транспортні  засоби.

Об’єктом оподаткування акцизним збором є:

–  обороти з реалізації  виготовлених  в Україні підакцизних товарів (продукції), у тому числі з давальницької сировини шляхом їх продажу,  обміну на інші товари або (продукцію, роботи чи послуги), безоплатної передачі або з частковою їх оплатою, обсяги відвантажених підакцизних товарів (про- дукції), виготовлених з давальницької сировини;

–   обороти з реалізації товарів для власного споживання та про- мислової переробки (крім оборотів з реалізації чи переробки для виробництва підакцизних товарів);

–   обороти з реалізації підакцизних товарів (продукції) особам, що перебувають у трудових відносинах з платником збору;

–   митна вартість товарів (продукції) з урахуванням нарахова- ного (сплаченого) ввізного мита, що імпортуються (ввозяться або пересилаються на митну територію України, у тому числі в межах товарообмінних бартерних операцій або без оплати їх вартості чи з частковою оплатою.

Не справляється акцизний збір при реалізації підакцизних то- варів:

–   на експорт виключно за іноземну валюту;

–   легкових  автомобілів спеціального призначення для інвалі- дів, оплата вартості яких проводиться органами соціального забезпечення:

–   легкових  автомобілів спеціального призначення  за перелі- ком, що визначається Кабінетом Міністрів України (швидка медична допомога, міліція тощо);

–   реалізація товарів для виробництва підакцизних товарів. У даному випадку  виключається  можливість подвійного опо- даткування;

–   обороти з реалізації спирту етилового для виготовлення лі- карських засобів і ветеринарних препаратів.

Окремими законами  України встановлені певні пільги щодо справляння акцизного збору у спеціальних економічних зонах.

Акцизний збір обчислюється платником податку самостій- но із застосовуванням ставок акцизного збору, які умовно можна розподілити на два види:

 

–   «відсоткові» — які встановлюються у відсотках  до обороту з продажу тютюнових виробів і нафтопродуктів;

–   «тверді» — встановлені у твердих сумах (у гривнях або

ЄВРО) з одиниці реалізованого товару (продукції).

Ставки акцизного збору встановлені у твердих сумах з одиниці товарів, що реалізовані. Ці ставки диференційовано залежно від якісних характеристик товару і визначено в гривнях та в ЄВРО, а сплачується у валюті України по курсу Національного банку.

Мито

В Україні застосовуються такі види мита:

–   адвалерне, що нараховується у відсотках до митної вартості товарів та інших предметів, які обкладаються митом;

–   специфічне, що нараховується в установленому грошовому розмірі  на одиницю товарів та інших предметів, які обкла- даються митом;

–   комбіноване, що поєднує обидва ці види митного обкладен- ня.

Мито нараховується митним  органом України відповідно  до положень Закону України «Про єдиний митний  тариф» і ставок Єдиного митного тарифу України, чинними на день подання мит- ної декларації і сплачується як у валюті України, так і в іноземній валюті.

Мито вноситься до державного бюджету України. При визначен- ні митної вартості і сплаті мита іноземна валюта перераховується у валюту України за курсом Національного банку України, який застосовується для розрахунків по зовнішньоекономічних опера- ціях і діє на день подання митної декларації.

Мито сплачується митним органам України, а стосовно товарів та інших предметів, що пересилаються в міжнародних поштових відправленнях — підприємствам  зв’язку. Порядок надання від- строчки  та розстрочки  сплати мита встановлюється Державною митною службою України.

Допускається зниження ставок мита при ввезенні на митну тери- торію України та вивезенні за межі цієї території товарів та інших предметів:

–   відремонтованих  та раніше ввезених на митну  територію

України або вивезених за межі цієї території;

 

–   пошкоджених до пропуску їх через митний кордон України, але придатних для використання як вироби або матеріали;

–   в інших випадках, що визначаються Кабінетом Міністрів

України.

Мито, сплачене за товари, ввезені на митну територію України для складання, монтажу, переробки або обробки з подальшим зво- ротним вивезенням протягом одного року, може бути повністю або частково повернуто власнику товарів при їх вивезенні за межі мит- ної території України та пред’явленні  свідоцтв про використання цих товарів для цілей, зазначених у цій статті.

Сума над міру стягнутого мита підлягає поверненню власникові товарів та інших предметів на його вимогу протягом одного року з моменту митного оформлення.

Мито, не сплачене у строки, на які було надано відстрочку та роз- строчку сплати, а так само не сплачене в результаті інших дій, що спричинили його недобір, стягується за розпорядженням митних органів України у безспірному порядку.

Своєчасно не сплачене мито стягується в повному обсязі забор- гованості з одночасним нарахуванням  пені в розмірі  0,2 \% суми недоїмки за кожний день прострочення, включаючи день сплати.

ПРЯМІ ПОДАТКИ Податок на прибуток підприємств

Платниками податку на прибуток є резиденти та нерези- денти.

Об’єктом оподаткування визначено прибуток, який визнача- ється шляхом виключення із суми скоригованого валового доходу скоригованих валових витрат платника податку,  та нарахованих амортизаційних відрахувань.

Валовий доход — це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній морській економічній зоні так і за її межами.

Основну ставку податку встановлено в розмірі 25 \% до об’єкта оподаткування.

Окремою категорією платників податку на прибуток визначено нерезидентів. Прибуток таких платників оподатковується на за- гальних підставах, тобто за ставкою 25 \%.

 

Платники податку у терміни, передбачені для квартальної звіт- ності, подають Декларацію  про прибуток підприємства за звітний квартал, півріччя, 9 місяців; у терміни передбачені для місячної звітності  — за 11 місяців  звітного року та в терміни,  передбачені для річної звітності — Декларацію  за звітний  рік.

Податок на прибуток обчислюється як різниця між скориговани- ми валовими доходами та валовими витратами і сумою нарахованої амортизації шляхом множення  на ставку податку.

Для визначення податкового зобов’язання звітного періоду на- рахована сума податку зменшується на суму:

–   придбаних  у звітному  періоді торгових  патентів за місцем реєстрації платника податку в сумі, що не перевищує нара- ховану суму податку;

–   податку сплаченого від прибутку (крім пасивного), отрима- ного за кордоном у розмірі,  що не перевищує визначений граничний розмір заліку;

–   податку, сплаченого з пасивного прибутку за кордоном у разі наявності міжнародного договору;

–   сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів та пере- вищення суми таких внесків над нарахованою сумою податку минулих податкових  періодів, у тому числі що відноситься на зменшення нарахованої суми податку та підлягає перене- сенню на наступні звітні періоди.

Сплата податку здійснюється протягом 10-ти календарних днів після настання граничного терміну подання податкової деклара- ції.

Підприємства  — виробники сільськогосподарської продукції подають податкову декларацію за результатами звітного  року у терміни, передбачені для річної форми звітності.

Справляння податку  здійснюється  із осіб незалежно від віку, громадянства, статі, раси, національності, соціального і майнового стану, належності до громадських організацій та політичних пар- тій. Платниками податку є також і неповнолітні громадяни.

ЄДИНИЙ ПОДАТОК

Єдиний податок відноситься  до прямих  загальнодержавних податків. Він сплачується суб’єктами малого підприємництва за ра- хунок власних коштів і включається в ціну товару на стадії вироб- ництва у виробників незалежно від фінансового стану платника.

 

Для переходу на спрощену систему оподатковування  суб’єкт малого підприємництва має подати письмову заяву в орган держав- ної податкової служби за місцем державної реєстрації не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного звітного податкового періоду (кварталу),  за умови сплати всіх установлених податків  та зборів за попередній звітний  (податковий) період.

З метою переходу на єдиний податок новостворені й зареєстровані юридичні особи — суб’єкти малого підприємництва, які подали за- яву встановленого зразка на право користування спрощеною систе- мою оподаткування до органу податкової служби, стають суб’єктами цієї системи з того кварталу, в якому здійснено їхню державну реє- страцію. Орган державної податкової служби протягом 10 днів з мо- менту подання заяви повинен видати безоплатно Свідоцтво, а в разі негативного результату платнику надається вмотивоване рішення щодо відмови у його видачі в письмовій формі. Спрощену систему оподатковування (установлення єдиного податку) запровадже- но для таких суб’єктів малого підприємництва:

–   юридичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми власності, а в яких за рік середньооблікова чисельність працівників не переви- щує 50 осіб і обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за календарний рік –1 млн гривень;

–   фізичних осіб, які здійснюють  підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, якщо кількість осіб, які пере- бувають у трудових відносинах з такою особою, включаючи членів її сім’ї, за календарний рік не перевищує 10 осіб та обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, по- слуг) — 500 тис. гривень.

Суб’єкти підприємницької діяльності — юридичні особи мо- жуть самостійно вибрати ставку єдиного податку:

–   6 \% суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, по- слуг) без урахування акцизного збору з одночасною сплатою податку на додану вартість;

–   10 \% суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору, але зі включенням ПДВ до складу єдиного податку.

Об’єктом оподаткування єдиним податком юридичних осіб — суб’єктів малого підприємництва є виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

 

Суб’єкти  підприємницької діяльності  — фізичні  особи мають право вибирати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком, одержуючи свідоцтво про сплату єдиного податку.

Ставки єдиного податку для фізичних осіб установлюють міс- цеві ради за місцем державної реєстрації суб’єкта підприємниць- кої діяльності з урахуванням виду діяльності в фіксованих сумах. Ставка податку не може становити менше 20 та більше 200 гривень за календарний місяць.

Якщо  фізична особа — суб’єкт  підприємницької діяльності здійснює кілька видів діяльності, то вона отримує тільки одне сві- доцтво і сплачує один податок, який не перевищує максимальної ставки.

Для платника єдиного податку (фізичної особи), який провадить підприємницьку діяльність  з використанням найманої праці або коли участь у підприємницькій діяльності беруть члени його сім’ї, ставка єдиного податку збільшується на 50 \% за кожну особу.

Суми єдиного податку  сплачуються фізичними і юридичними особами до бюджету щомісяця до 20 числа місяця, наступного  за звітним, в якому одержано виручку, на окремий рахунок відділень Державного  казначейства України. Наступного  дня після надхо- дження коштів від юридичних осіб відділення Державного казна- чейства України переказують суми податку в таких розмірах:

–   до Державного бюджету України — 20 \%;

–   до місцевого бюджету — 23 \%;

–   до Пенсійного фонду — 42 \%;

–   на обов’язкове соціальне страхування  — 15 \% (у тому чис- лі 4 \% до Державного фонду сприяння зайнятості населен- ня).

Суми єдиного податку, сплачені фізичними особами Державним казначейством розподіляються наступним чином:

–   до місцевого бюджету — 43 \%;

–   до Пенсійного фонду — 42 \%;

–   на обов’язкове соціальне страхування — 15 \% (у тому числі

4 \% до Державного фонду сприяння зайнятості населення).

Податок з доходів фізичних осіб

Платниками даного податку є резиденти, тобто фізичні  особи, які мають місце проживання в Україні та отримують доходи як на

 

території України, так із-за кордону та нерезиденти, фізичні особи, які отримують доходи, джерелом походження яких є Україна.

Об’єктом оподаткування резидента є:

1. Загальний місячний оподатковуваний дохід.

2. Чистий  річний оподатковуваний  дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного  оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року.

3. Доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті.

4. Іноземні доходи.

Об’єктом оподаткування нерезидента є:

1. Загальний місячний оподатковуваний дохід з джерелом його походження з України.

2. Загальний  річний оподатковуваний  дохід з джерелом його походження з України.

3. Доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті.

Платники податку з доходів фізичних осіб мають право на по- датковий кредит. Податковий кредит — це сума витрат, понесена платником податку — резидентом, протягом року,  підтверджена документально за виключенням витрат на сплату податку  на до- дану вартість і акцизного збору, на суму яких дозволено зменшити суму загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року.

Підставами для нарахування податкового кредиту є суми поне- сених витрат, які зазначені у річній податковій декларації та до- кументально підтверджені, а саме: фіскальним або товарним чеком, касовим ордером, товарною накладною, іншими розрахунковими документами або договором, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та визначають суму таких витрат. Дані документи підлягають зберіганню платником податку  протягом  строку,  до- статнього для проведення податковим органом податкової пере- вірки стосовно нарахування такого податкового кредиту.

Крім  цього кожен  платник податку  має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримувано- го з джерел на території України від одного працедавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги. Податко-

 

ва соціальна пільга — це економічна  категорія, яка дає право на зменшення щомісячного оподатковуваного доходу на встановлену законодавством суму.

Підвищена пільга в розмірі 150 \% від суми загальної подат- кової соціальної пільги надається:

–   самотній матері або самотньому батьку (опікуну, піклуваль- нику) — у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;

–   особі, яка утримує дитину-інваліда І або II групи — у розра- хунку на кожну дитину віком до 18 років;

–   особам, які мають троє чи більше дітей віком до 18 років — у розрахунку на кожну таку дитину;

–   вдівцю або вдові;

–   особам, віднесеним законом до 1 або 2 категорії осіб, постраж- далих внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв’язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи;

–   учням, студентам, аспірантам, ординаторам, ад’юнктам, вій- ськовослужбовцям строкової служби;

–   інвалідам І або II групи, у тому числі з дитинства;

–   особам, яким присуджено довічну стипендію як громадяни- ну, що зазнали переслідувань за правозахисну  діяльність, включаючи журналістів;

Підвищена пільга у розмірі 200 \% від суми загальної податкової соціальної пільги:

Герою України, Герою Радянського Союзу або повному кавалеру ордена Слави чи Трудової Слави;

–   учаснику бойових дій під час Другої  світової війни  або осо- бі, яка у той час працювала в тилу і має відповідні державні відзнаки;

–   колишньому в’язню концтаборів, гетто та інших місць при- мусового утримання під час Другої світової війни  або особі, яка визнана репресованою чи реабілітованою;

–   особі, яка була насильно вивезена з території  колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни  з колишнім СРСР або були окупо- вані фашистською Німеччиною та її союзниками;

 

–   особі, яка перебувала на блокадній  території  колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941 року по 27 січні 1944 року.

Податкова соціальна пільга  застосовується до нарахованого місячного  доходу у вигляді  заробітної плати виключно за одним місцем його нарахування (виплати). Рішення про місце застосуван- ня податкової соціальної пільги приймається платником податку самостійно, незалежно від основного місця роботи чи за сумісни- цтвом. Рішення про застосування податкової соціальної пільги фік- сується платником у заяві за формою, затвердженою центральним податковим органом. У разі застосування підвищеної  податкової соціальної пільги, до заяви додаються відповідні підтверджуючі документи.

Податкова соціальна пільга застосовується до доходу, отримано- го платником податку у вигляді заробітної плати протягом звітного податкового місяця, якщо його розмір не перевищує суми місячно- го прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня звітного податкового року,  помноженої на 1,4 та окру- гленої до найближчих 10 гривень. Ставка податку становить 15 \% від об’єкта оподаткування.

Крім  цього діють інші ставки податку  відповідно  до норм За- кону:

1. Ставка податку  становить 5 \% від об’єкта оподаткування, нарахованого податковим агентом як:

–   процент на депозит (вклад) у банк чи небанківську фінансову установу відповідно до закону (крім страховиків);

–   процентний або дисконтний дохід за ощадним (депозитним)

сертифікатом;

–   в інших випадках, прямо визначених відповідними нормами цього Закону.

2. Ставка податку  становить подвійний розмір загальної став- ки — 26 \% від об’єкта оподаткування, нарахованого як виграш чи приз (крім у державну лотерею у грошовому виразі), або будь-яких інших доходів, нарахованих на користь нерезидентів — фізичних осіб.

 

Особливості оподаткування  доходів громадян, які займаються підприємницькою діяльністю

Важливим аспектом податкового регулювання  є справляння прибуткового податку  у фіксованому розмірі  з придбанням па- тенту з фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності. В сучасних  умовах ця система оподаткування стала найпоширені- шою при оподаткуванні суб’єктів малого бізнесу. Це зумовлено, насамперед, невеликими розмірами податкових ставок і простотою застосування.

Основним нормативним  документом,  що регулює справляння фіксованого прибуткового податку  є Декрет Кабінету  Міністрів України від 26.12.92 р. № 13–92 «Про прибутковий податок з гро- мадян» з відповідними змінами і доповненнями.

Фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності, можуть самостійно обрати оподаткування фіксованим прибутковим по- датком. Однак, існують певні обмеження щодо застосування фік- сованого податку:

–   неперевищення валового доходу платника податку від само- стійного  здійснення  підприємницької діяльності  або з ви- користанням найманої прані за останні 12 календарних  мі- сяців, що передують місяцю придбання патенту, семи тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (на сьогодні

119000 грн);

–   продаж товарів і надання супутніх послуг на ринках зі спла- тою ринкового  збору;

–   кількість працівників, які перебувають із платником подат- ку в трудових відносинах,  включаючи членів його сім’ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності, не перевищує п’яти;

–   відсутність торгівлі лікеро-горілчаними та тютюновими ви- робами.

Ставки фіксованого прибуткового податку встановлюються ор- ганами місцевого самоврядування у фіксованій сумі в межах від

20 до 100 грн на місяць. Критерієм диференціації щодо визначення розміру ставок виступає територіальне розташування місця тор- гівлі. При цьому на розмір фіксованої ставки не впливають площа торгового залу, асортимент товару та інші параметри торговельної діяльності.

 

Якщо підприємець використовує працю найманих працівників то розмір фіксованого податку збільшується на 50 \% за кожного на- йманого працівника. У випадку, якщо патент уже оформлений, але залучаються додаткові працівники, за умов відповідної  доплати, в нього вносяться зміни  протягом трьох днів після повідомлення платником податкового органу про такі зміни.

Суб’єкти підприємницької діяльності які сплачують фіксований прибутковий податок звільняються від сплати таких податків  і зборів:

–   податку на промисел;

–   плати за торговий патент та внесків до фондів соціального страхування в частині нарахувань на фонд оплати праці на- йманих працівників.

Для одержання патенту платник податку подає до податкового органу заяву, складену в довільній  формі, яка повинна містити інформацію про місце здійснення підприємницької діяльності, пе- релік осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником по- датку та їх ідентифікаційні номери або членів його сім’ї, які беруть участь у здійсненні  підприємницької діяльності та їх ідентифіка- ційні номери, інформацію про доходи суб’єкта  підприємницької діяльності — фізичної особи від здійснення підприємницької діяль- ності за останні 12 місяців або про неотримання таких доходів. Крім поданої заяви, підставою для видачі податковим органом патенту є документ, що засвідчує сплату фіксованого податку не менше ніж за один календарний місяць.

Наказом ДПА  України під 25.03.98  р. № 137, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.0 З.98 р. за № 196/2636, за- тверджений Порядок заповнення патенту про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян.

Патент видається на строк від одного до дванадцяти кален- дарних місяців  за вибором платника фіксованого податку.  У разі продовження терміну дії патенту — на зворотному боці оригіналу патенту за підписом керівника, а в разі його відсутності заступни- ка керівника державної податкової інспекції, що видала патент, робиться відмітка про продовження патенту на підставі документа про сплату фіксованого податку. У заяві на одержання (продовжен- ня) патенту такий  суб’єкт  підприємницької діяльності  повинен зазначити  суму одержаного валового доходу за попередні перед одержанням (продовженням) патенту 12 календарних місяців або

 

про неотримання таких доходів. Попередня перевірка достовірності даних, зазначених у заяві про доходи громадянина від здійснення підприємницької діяльності або даних про їх неотримання подат- ковим органом не здійснюється.

Податковий орган зобов’язаний видати патент протягом трьох робо- чих днів з дня прийняття вказаної заяви від платника податку, а в разі недодержання встановлених умов, відмовити у його видачі (про- довженні).

Зазначеним Декретом встановлено, що платник фіксованого податку  звільняється  від ведення обов’язкового  обліку  доходів і витрат, який передбачає ведення фізичною особою — суб’єктом підприємницької діяльності  протягом року Книги обліку доходів і витрат за формою № 10 з метою визначення його доходу, одер- жаного  від здійснення  підприємницької діяльності, для оподат- кування його прибутковим податком. Доходи громадян, одержані від здійснення підприємницької діяльності, що оподатковуються фіксованим податком, не включаються до складу їх сукупного опо- даткованого доходу за підсумками звітного року.

У разі перевищення зазначеного рівня валового доходу платник фіксованого податку повинен перейти на загальну систему оподат- кування з наступного після такого перевищення місяця (кварталу, року),  залежно від того, за який період сплачено фіксований  по- даток.

Громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю — платники фіксованого податку подають до податкового органу де- кларацію за наслідками кожного звітного кварталу протягом 40 ка- лендарних днів, наступних за останнім днем звітного кварталу.  В декларації платник фіксованого податку зазначає лише період, в якому він працював за фіксованим податком, розмір валового до- ходу та суму сплаченого за звітний  період фіксованого податку.

Надходження  від фіксованого прибуткового податку зарахову- ються до місцевого бюджету — 90 \% за місцем проживання плат- ника та до Пенсійного фонду — 10 \%.

За порушення в сфері оподаткування на платників фіксованого податку накладаються такі санкції:

–   за торгівлю  лікеро-горілчаними та тютюновими виробами накладається штраф в розмірі 200 \% вартості одержаної для оптової торгівлі партії, але менше за 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для оптової торгівлі), а також

 

за рішенням керівника податкового органу патент може бути скасовано до кінця терміну його дії;

–   якщо  торгівля  здійснюється  особою за дорученням або від імені  платника фіксованого податку,  але відомості про неї не внесені до патенту, то підприємця позбавляють права за- стосовувати цю ставку податку протягом 12 календарних мі- сяців і накладають штраф в розмірі повної суми фіксованого податку з розрахунку за місяць за кожну особу, відомості про яку не внесені до патенту, а також за рішенням керівника по- даткового органу патент може бути скасований до закінчення терміну його дії;

–   якщо здійснювався продаж підакцизних товарів без застосу- вання Реєстраторів розрахункових операцій, то накладається фінансова санкція у п’ятикратному розмірі вартості прода- них товарів.

РЕСУРСНІ ПЛАТЕЖІ

В Україні сформовано розвинуту  систему ресурсних платежів. Природні  ресурси є власністю держави, тому за їх використання встановлено плату, яка призначена для покриття видатків на їх від- творення та ефективне використання. Стягнення плати за користу- вання природними ресурсами носить обов’язковий характер. Про- те, на відміну від податкових методів формування доходів, ресурсні платежі  встановлюються, як правило, з розрахунку на одиницю природного ресурсу, що витрачається чи застосовуються.

До системи платежів  за використання природних  ресурсів від- носяться:

–   плата за користування надрами;

–   збір за спеціальне використання водних ресурсів;

–   збір за забруднення навколишнього середовища;

–   лісовий податок;

–   збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок дер- жавного бюджету;

–   рентна плата за нафту і газ;

–   відрахування  від плати за транзит природного газу, нафти і аміаку;

–   збір за використання радіочастотних ресурсів.

 

ФІКСОВАНИЙ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИЙ ПОДАТОК

З метою послаблення податкового тиску  на сільськогосподар- ських товаровиробників  було запроваджено фіксований сільсько- господарський податок.

Головним моментом, що спонукав запровадження цього подат- ку, була розробка такого  фінансового механізму, який би змен- шив податковий тиск на сільськогосподарського товаровиробника і суттєво спростив би механізм нарахування податків. Фіксований податок на 1 січня 2006 року ввібрав в себе чотири податки та три збори, які нараховувалися сільськогосподарськими товаровироб- никами до набрання чинності цього Закону. Зокрема, в цей податок ввійшли податок на прибуток підприємств, плата за землю, пода- ток з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, комунальний податок, збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок  державного бюджету, плата за при- дбання торгового патенту на здійснення торговельної діяльності, збір за спеціальне водокористування.

Основною умовою переходу сільськогосподарських товаровироб- ників на фіксований  сільськогосподарський податок є наявність земель сільсько-господарського призначення  та 75-відсотковий обсяг реалізації сільсько-господарської продукції власного вироб- ництва і продукції її переробки, включаючи переробку на даваль- ницьких умовах, до загального обсягу реалізації  за попередній звітний  рік.

Об’єктом оподаткування фіксованим  сільськогосподарським податком є площа сільськогосподарських угідь,  яка передана то- варовиробнику у власність або надана йому у користування, в тому числі й на умовах оренди.

При визначенні розміру податку закріплену площу перемножу- ють на її грошову оцінку, проведену станом на 1 липня1995 року і ставку  фіксованого сільськогосподарського податку.  Грошова оцінка землі, проведена на 1 липня  1995 року,  визначається за методикою,  яка затверджена Кабінетом Міністрів України 23 бе- резня 1995 р. № 213.

Ставки фіксованого сільськогосподарського податку  з одного гектара сільськогосподарських угідь  до їх грошової оцінки ста- новлять:

• для ріллі, сіножатей та пасовищ — 0,15 \%;

• для багаторічних насаджень — 0,09 \%;

 

• для земель водного фонду, які використовуються рибниць- кими, рибальськими та риболовецькими господарствами для розведення, вирощування  та вилову риби у внутрішніх во- доймах — 0,45 \% грошової оцінки одиниці  площі ріллі  по областях та Автономній Республіці Крим.

Сплата податку проводиться щомісячно протягом 30 календар- них днів, наступних за останнім календарним днем базового звітно- го (податкового) місяця у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку, у таких розмірах:

• у I кварталі — 10 відсотків;

• у II кварталі — 10 відсотків;

• у III кварталі — 50 відсотків;

• у IV кварталі — 30 відсотків.

Отже, розрахунок суми податку здійснюється за формулою:

 

х

 

 

Г

 

 

х

 

П= Пр             р

0,0015 + Пс

с    0,0015 +Пп           п

0,0015 +Пбн

Гбн

0,0009,

 

 

х

 

 

Г

 

 

х

 

 

х

 

 

Г

 

 

х

 

 

х

 

 

х

 

де Пр  — площа ріллі, що належить платнику податку; Гр  — грошова оцінка ріллі;

Пс  — площа сіножатей, що належать платнику податку; Гс — грошова оцінка сіножатей;

Пп  — площа пасовищ, що належать платнику податку; Гп  — грошова оцінка пасовищ;

Пбн  — площа багаторічних насаджень, що належать платнику податку;

Гбн  — грошова оцінка багаторічних насаджень.

ПОДАТОК З ВЛАСНИКІВ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ ТА ІНШИХ САМОХІДНИХ МАШИН І МЕХАНІЗМІВ

Податок з власників транспортних засобів є майновим податком, і згідно із Законом платниками цього податку є підприємства, уста- нови та організації, які є юридичними особами, мають зареєстро- вані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, визначені цим Законом як об’єкти оподаткування під відпо- відним кодом Гармонізованої системи опису та кодування товарів. Тобто цей податок сплачується за власні транспортні  засоби, що перебувають на балансі підприємств, причому на його сплату не

 

впливають такі  чинники, як обмеженість використання, не екс- плуатація транспортних засобів чи експлуатація неповний рік.

Об’єктами  оподаткування є транспортні  засоби та інші само- хідні машини  і механізми  під відповідним  кодом Гармонізованої системи опису та кодування товарів, визначені ст. 2 цього Закону. У цій же статті перелічено транспортні  засоби, що не є об’єктами оподаткування.

Варто звернути увагу на визначення терміну «зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством» та «власні транспортні за- соби». Він свідчить про те, що якщо будь-яка особа має транспортні засоби, що не є її власністю (наприклад, вони отриманні в оренду), то платником податку виступає орендодавець.

Слід зазначити,  що право власності на транспортні  засоби має бути підтверджене одним із таких документів:

–   довідка-рахунок, видана суб’єктом  підприємницької діяль- ності, який реалізує транспортні  засоби;

–   угоди, в тому числі укладені на товарних біржах та інші по- свідчені в установленому порядку документи, що встановлю- ють право власності на транспортний засіб;

–   копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку, із зазначенням юридичної  чи фізичної особи, яка визнається власником транспортного засобу, його марки,  моделі, року випуску, а також ідентифікаційних номерів вузлів та агре- гатів;

–   довідка органу соціального захисту населення, який виділив автомобіль або мотоколяску;

–  акти приймання-передачі транспортних засобів, видані підприємствами — виробниками  транспортних засобів або підприємствами, які переобладнали чи встановили на тран- спортному засобі спеціальний пристрій згідно із свідоцтвом про відповідність конструкції транспортного засобу вимогам безпеки дорожнього руху,  із зазначенням їх ідентифікацій- них номерів та конкретного одержувача, скріплені підписом посадової особи підприємства і печаткою;

–   посвідчення митного органу про реєстрацію транспортного засобу або його вузлів і агрегатів, що мають ідентифікаційні номери, в підрозділах  ДАІ  — для фізичних осіб, вантажна митна декларація — для юридичних осіб; або належним чи- ном оформлені довідка-рахунок та вантажна митна декла-

 

рація (засвідчена митним органом копія) — для фізичних та юридичних осіб.

Для реєстрації транспортних засобів, що перебували в експлуа- тації і зареєстровані в підрозділах ДАІ крім зазначених документів додається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (техніч- ний паспорт) з відміткою підрозділу ДАІ про зняття транспортного засобу з обліку. Перед відчуженням, передачею такий  транспорт- ний засіб повинен бути знятий з обліку в підрозділі ДАІ.

Відчуження, передача власником придбаних транспортних за- собів не зареєстрованих у підрозділах ДАІ, не провадяться.

Слід мати на увазі, що основою для визначення бази оподатку- вання податком є транспортні  засоби та інші самохідні машини і механізми  що рахуються на балансі платника та зареєстровані в установленому порядку станом на 1 січня поточного року. Держав- ній реєстрації та обліку  підлягають призначені  для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування автомобілі, автобуси, самохідні машини, сконструйовані на шасі автомобілів, мотоцикли усіх типів, марок і моделей, причепи, напівпричепи та мотоколяски.

Державна реєстрація і облік здійснюються  органами Держав- тоінспекції МВС України, а їх порядок установлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок  реєстрації та обліку  транспортних засобів, що здій- снюється органами Державтоінспекції України, затверджено по- становою Кабінету Міністрів України від 07.09.98 р. № 1388 «Про затвердження Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних  машин,  сконструйованих на шасі автомобілів,  мотоциклів усіх  типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок»  із відповідними змінами та допо- вненнями.

МІСЦЕВІ ПОДАТКИ І ЗБОРИ

Види місцевих податків і зборів, їх граничні розміри та порядок обчислення і спрямування на зміцнення бюджетів місцевого само- врядування визначені Декретом Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки  і збори» від 20.05.93  р. та Законом України від

18.02.1997  р. № 77/97  «Про систему оподаткування» з послідую- чими змінами та доповненнями.

 

До місцевих податків і зборів належать:

–   податок з реклами;

–   комунальний податок;

–   збір за парковку автомобілів;

–   ринковий збір;

–   збір за видачу ордера на квартиру;

–   збір з власників собак;

–   курортний збір;

–   збір за участь у бігах на іподромі;

–   збір за виграш на бігах на іподромі;

–   збір з осіб, які беруть участь у грі  на тоталізаторі  на іпо- дромі;

–   збір за право використання місцевої символіки;

–   збір за право проведення кіно- і телезйомок;

–   збір за проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпро- дажу і лотерей;

–   збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі. Місцеві податки і збори включаються до складу валових витрат,

які виключаються зі скоригованого валового доходу, а отже, змен- шують суму оподатковуваного прибутку. Їх відносять на собівар- тість продукції (робіт, послуг).

Органи місцевого самоврядування мають право: запроваджувати тільки ті податки і збори, що передбачені законодавчими актами; установлювати ставки,  що не перевищують граничних розмірів, передбачених законодавчими  актами;  установлювати додаткові пільги для окремих платників податків (установлення ставки ниж- че за мінімальну, звільнення від податку).

Практичні завдання

Завдання 5.1. Проведення розрахунків по ПДВ.

На основі вихідних даних провести всі необхідні розрахунки (в таблиці 5.1.1), а також заповнити:

1. Податкову накладну на операцію № 6.

2. Реєстр отриманих і виданих податкових накладних.

3. Знайти сальдо по розрахунках з бюджетом по ПДВ.

Вихідні данні: на підприємстві в серпні 20    року відбулися на- ступні  операції з реалізації і придбання товарно — матеріальних цінностей і послуг (таблиця 5.1.1).

 

Завдання 5.2. Розрахунок обороту, що оподатковується, та суми податку на додану вартість по продажу підакцизних товарів.

Вихідні дані: Завод «Продтовари» виробив і продав 100000 пля- шок  по 0,5 л підакцизного вина.  Собівартість  однієї  пляшки вина — 8,40 грн, розмір націнки — 25 \%. Ставка акцизного збо- ру — 0,40 грн з 1 л вина.

 

 

Вихідні дані для розрахунку ПДВ

Таблиця 5.1.1

 

 

 

НАЗВА ОПЕРАЦІЇ

 

ВАРІАНТИ

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

1.Реалізовані запасні частини, тис. грн

 

- ТОВ «Дружба»

4,9

7,8

6,2

6,4

6,5

7,2

3,3

8,1

8,5

8,6

- в т. Ч. ПДВ, тис. грн?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

- ТОВ «Лан»

3,9

2,8

7,7

6,2

3,8

4,5

4,3

5,1

5,8

6,2

- в т. Ч. ПДВ, тис. грн?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

- МП «Скіф»

18,9

13,4

10,8

7,9

13,2

18,2

14,4

5,9

17,5

9,3

- в т. Ч. ПДВ, тис. грн?

 

2. Надано послуги по ремо- нту сільськогосподарської техніки

 

СТОВ «Піківець»

19,3

18,4

17,9

16,5

14,9

15,1

18,6

17,9

13,7

18,1

- в т. Ч. ПДВ, тис. грн?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СТОВ «Максимівна»

17,9

16,7

16,2

18,1

17,3

18,8

13,1

17,8

16,3

14,8

- в т. Ч. ПДВ, тис. грн?

 

3. Реалізовані  овочі на кон- сервний завод

 

- кількість, т

2

4

3

11

8

7

9

6

2

5

- оптова ціна реалізації 1 т без

ПДВ. тис. грн

 

0,3

 

0,4

 

0,5

 

0,2

 

0,6

 

0,3

 

0,4

 

0,7

 

0,2

 

0,5

- ПДВ?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

- оптова ціна 1 т з ПДВ?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

- сума. тис.грн?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Реалізовані овочі на кол- госпному ринку за роздрібною ціною

 

- кількість, т

0,5

0,2

1,0

101

0,7

0,8

0,6

0,8

101

1,2

 

- торгівельна націнка до опто- вої ціни з ПДВ,  \%

 

10

 

11

 

12

 

15

 

8

 

30

 

31

 

19

 

16

 

17

- роздрібна ціна  за 1 т.,  тис. грн?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

- сума?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5. Отримано від ХТЗ косарки

 

- кількість, шт.

8

10

12

3

5

26

17

18

11

10

- ціна «франко склад» поста- чальника без ПДВ, тис. грн

 

1,5

 

2,0

 

1,7

 

1,8

 

1,6

 

1,3

 

1,9

 

2,1

 

1,4

 

1,5

- сума придбання?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

- транспортні  витрати, в \%

до суми придбання

 

15

 

20

 

25

 

10

 

30

 

17

 

19

 

30

 

25

 

20

- сума придбання з транспор- тними витратами, тис. грн

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

- сума ПДВ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6. Реалізовані косарки

 

- кількість шт.

6

8

5

1

2

25

15

15

10

5

- закупівельна ціна,  врахову- ючи транспортні витрати без ПДВ, тис. грн?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

- торгова націнка \%

15

20

16

17

22

25

10

12

14

15

- ціна реалізації, тис. грн?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

- ПДВ, тис. грн?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

- сума реалізації з ПДВ?

7. Реалізовано працівнику підприємства автомобіль по залишковій вартості

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

- балансова вартість, тис. грн

30,5

33,8

32,5

29,8

30,0

29,6

30,5

36,7

35,0

40,0

- ступінь зносу, \%

30

50

35

25

40

45

55

60

20

15

-  залишкова  вартість,  тис. грн?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

- ПДВ, тис.грн

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8. Закуплено  у різних поста- чальників ТМЦ

 

- включаючи ПДВ  на суму, тис. грн?

 

20,1

 

25,0

 

32,0

 

64,5

 

45,2

 

15,3

 

18,5

 

30,0

 

41,0

 

25,5

 

- сума податкового  кредиту, тис. грн?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9. Отримано із республіки Молдова, товари, що не вхо- дять до переліку  критичного імпорту:

 

- митна вартість, тис. грн

46

52

71

84

89

69

100

59

70

86

- митні  збори в \% до митної вартості

 

18

 

15

 

12

 

14

 

20

 

15

 

17

 

16

 

19

 

22

- перераховані  митні  збори, тис.грн?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

- загальна вартість товарів тис. грн?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

10. Реалізовано молоко тис. грн

 

- на молокозавод за гроші

13

16

18

19

14

15

12

17

13

20

- в т. Ч. ПДВ, тис. грн?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

- різним організаціям

8

3

14

12

11

9

7

6

10

5

- в т. Ч. ПДВ, тис. грн?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

11. Реалізовано м’ясо ВРХ в живій вазі тис. грн

 

- Уманський птахокомбінат

12

14

17

22

11

10

9

13

14

15

- в т. Ч. ПДВ, тис. грн?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

- різним організаціям

5

6

7

9

4

11

12

10

8

6

- в т. Ч. ПДВ, тис. грн?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реєстр отриманих і виданих податкових накладних (Ч. 1)

 

з/п

Податкова накладна (вантажна, митна деклара- ція,

чек, тощо)

Сума погашеного податкового векселя

 

Імпорт това- рів,

на які оформ- лено подат- ковий век- сель

 

Роботи отри- мані від нерез-

идентів

 

Придбання товару (на митній терито- рії України)

Дата отримання

Номер

По-

ста- чаль- ник

Назва

Індивідуальний номер

Вартість (без ПДВ)

Сума ПДВ

Вартість (без ПДВ)

Сума ПДВ

Вартість (без ПДВ)

Сума ПДВ

з правом включення до подат- кового кредиту

база оподаткування ПДВ

на території України

імпортовані  з оплатою ПДВ

при митному оформленні

 

вексель, погашений у по- передньому звітному періоді

коригування вартості (+ чи -)

за ставкою 20 \% до бази оподаткування

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Придбання товарів (на митній території

України та імпортних)

Проведення розрахунків за придбані товари

 

 

без права включення до податкового кредиту

на мит- ній те- риторії України

 

імпортовані (дані про оплату ПДВ)

 

товари, що відносяться до складу валових

витрат та підлягають амортизації

 

товари, що не від- носяться до складу валових

витрат та не підлягають амортизації

 

Форма оплати (пот. Рах., бартер, готівка, інше)

дата оплати

 

дата видачі векселя

оформлення оплати вексе- лем

 

 

на митній території

України

 

імпортні

 

дата видачі векселя

дата по- гашення векселем

 

 

зазначена у векселі

 

фактична

 

з ПДВ для здійснення неопо- датковуваних операцій

(п. 3.2 ст. 3, ст.. 5)

без ПДВ

ПДВ сплачено при митному оформленні

 

ПДВ сплачено

 

звільнено від оподаткування

 

на митній території України

 

імпортовані

 

для здійснення оподатко- вуваних операцій

З ПДВ для здійснення нео- податковуваних операцій (п. 3.2 ст. 3, ст..5)

 

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

28

29

30

31

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реєстр отриманих і виданих податкових накладних (Ч. 2)

 

 

з/п

 

Податкова на- кладна

Загальний обсяг продажу товарів, робіт, послуг, включаючи

ПДВ (7+15)

Обсяг продажу товарів (робіт, послуг), по яких

не виникають податкові зобов’язання

 

Номер накладної

 

Дата виписки

 

Покупець

 

Індивідуальний податковий номер покупця

Загальні обсяги продажу товарів (робіт, послуг) (8+9+10+11+12+13+14)

 

Особам, які є платниками податку

Особам, які не є платниками податку

На експорт, крім послуг передбачених ост. Абз. Пп..

6.2.1, абз. Другим і третім п… 6.2.4, п… 6.2.2 ст. 6, за ставкою 0 \%

 

За ставкою 0 \%

звільнених від оподаткування (ст..5)

 

не є об’єктом оподаткування (п. 3.2 ст. 3.)

 

за ставкою 0 \%

 

звільнених від оподаткування (ст..5)

 

не є об’єктом оподаткування (п. 3.2. ст..3)

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Обсяги продажу товарів (ро- біт, послуг), по яких вини- кає податкове зобов’язання

 

Обсяг проведення коригувань

Проведен- ня роз- рахунків

з продажу товарів, робіт, по- слуг

 

Загальні обсяги продажу (16+17+18+19)

 

продаж на митній території України

коригу- вання з продажу товарів (робіт, послуг),

що оподат- ковуються за ставкою

20 \%

коригу- вання з продажу товарів (робіт, послуг), по яких ПДВ не нарахо- вується

форма розрахунку (бартер, готівка, оплата з по- точного рахунку та ін.)

 

Дата проведення розрахунку

платникам

ПДВ

неплатни- кам ПДВ

без оподаткування

(+, —)

 

сума ПДВ (+, —)

 

база оподаткування

 

за ставкою 0 \% (+, —)

без оподатку- вання

ПДВ за став- кою 20 \%

база оподатку- вання

ПДВ за став- кою 20 \%

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ɉɈȾȺɌɄɈȼȺ ɇȺɄɅȺȾɇȺ

(ɮɪɚɝɦɟɧɬ)

 

 

Ⱦɚɬɚ ɜɢɩɢɫɤɢ ɩɨɞɚɬɤɨɜɨʀ ɧɚɤɥɚɞɧɨʀ     

 

ɉɨɪɹɞɤɨɜɢɣ ɧɨɦɟɪ             

 

 

Ɉɫɨɛɚ (ɩɥɚɬɧɢɤ ɩɨɞɚɬɤɭ)

- ɩɪɨɞɚɜɟɰɶ

ɉɪɨɞɚɜɟɰɶ        ɉɨɤɭɩɟɰɶ

Ɉɫɨɛɚ (ɩɥɚɬɧɢɤ ɩɨɞɚɬɤɭ)

- ɩɨɤɭɩɟɰɶ

 

(ɧɚɡɜɚ, ɩɪɿɡɜɢɳɟ, ɿɦ’ɹ, ɩɨ ɛɚɬɶɤɨɜɿ –

ɞɥɹ ɮɿɡɢɱɧɨʀ ɨɫɨɛɢ)

(ɧɚɡɜɚ, ɩɪɿɡɜɢɳɟ, ɿɦ’ɹ, ɩɨ ɛɚɬɶɤɨɜɿ –

ɞɥɹ ɮɿɡɢɱɧɨʀ ɨɫɨɛɢ)

 

Подпись: Оподаткування підприємствПодпись: Фінансове забезпечення поточної діяльності підприємствПодпись: 115

ɍɦɨɜɚ ɩɪɨɞɚɠɭ   

(ɮɨɪɦɚ ɰɢɜɿɥɶɧɨ-ɩɪɚɜɨɜɨɝɨ ɞɨɝɨɜɨɪɭ)

 

 

Ɋɨɡ-

ɞɿɥ

 

Ⱦɚɬɚ ɜɿɞɜɚɧɬɚ- ɠɟɧɧɹ (ɜɢɤɨɧɚɧɧɹ) (ɨɩɥɚɬɢ*) ɬɨɜɚɪɿɜ (ɪɨɛɿɬ, ɩɨɫɥɭɝ)

 

ɇɨɦɟɧɤɥɚɬɭɪɚ ɩɨɫɬɚɜɤɢ ɬɨɜɚɪɿɜ (ɪɨɛɿɬ, ɩɨɫɥɭɝ) ɩɪɨɞɚɜɰɹ

 

Ɉɞɢɧɢɰɹ ɜɢɦɿɪɭ ɬɨɜɚɪɭ

 

Ʉɿɥɶɤɿɫɬɶ (ɨɛ’ɽɦ, ɨɛɫɹɝ)

 

ɐɿɧɚ ɩɪɨɞɚɠɭ ɩɪɨɞɭɤɰɿʀ ɛɟɡ ɭɪɚɯɭɜɚɧɧɹ ɉȾȼ

Ɉɛɫɹɝɢ ɩɪɨɞɚɠɭ (ɛɚɡɚ ɨɩɨɞɚɬɤɭɜɚɧɧɹ) ɛɟɡ

ɭɪɚɯɭɜɚɧɧɹ ɉȾȼ, ɳɨ ɩɿɞɥɹɝɚɸɬɶ ɨɩɨɞɚɬɤɭɜɚɧɧɸ ɡɚ ɫɬɚɜɤɚɦɢ

 

Ɂɚɝɚɥɶɧɚ ɫɭɦɚ ɤɨɲɬɿɜ, ɳɨ ɩɿɞɥɹɝɚɽ ɨɩɥɚɬɿ

 

20 \%

0 \%

(ɪɟɚɥɿɡɚɰɿɹ ɧɚ ɦɢɬɧɿɣ ɬɟɪɢɬɨɪɿʀ ɍɤɪɚʀɧɢ)

 

0 \%

 

Ɂɜɿɥɶɧɟɧɧɹ ɜɿɞ ɉȾȼ (ɫɬ. 5)

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

ȱ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ɍɫɶɨɝɨ ɩɨ ɪɨɡɞɿɥɭ ȱ

 

 

 

 

 

 

 

 

ȱȱ

Ɍɨɜɚɪɧɨ-ɬɪɚɧɫɩɨɪɬɧɿ ɜɢɬɪɚɬɢ

 

 

 

 

 

 

 

 

ȱȱȱ

Ɂɜɨɪɨɬɧɚ (ɡɚɫɬɚɜɧɚ) ɬɚɪɚ

ɯ

ɯ

ɯ

ɯ

ɯ

ɯ

ɯ

 

ȱV

ɇɚɞɚɧɨ

ɩɨɤɭɩɰɸ

ɧɚɞɛɚɜɤɚ (+)

 

 

 

 

 

 

 

 

ɡɧɢɠɤɚ (-)

 

 

 

 

 

 

 

 

V

Vȱȱ

ɍɫɶɨɝɨ ɩɨ ɪɨɡɞɿɥɚɯ ȱ+ȱȱ+ȱV

 

 

 

 

 

 

 

 

ɉɨɞɚɬɨɤ ɧɚ ɞɨɞɚɧɭ ɜɚɪɬɿɫɬɶ

 

 

 

 

 

 

 

 

Ɂɚɝɚɥɶɧɚ ɫɭɦɚ ɡ ɉȾȼ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(ɩɿɞɩɢɫ ɿ ɩɪɿɡɜɢɳɟ ɨɫɨɛɢ, ɹɤɚ ɫɤɥɚɥɚ ɩɨɞɚɬɤɨɜɭ ɧɚɤɥɚɞɧɭ)

 

Необхідно: 1. Визначити оподаткований  податком на додану вартість оборот.

2.Розрахувати суму ПДВ.

3.Визначити відпускну вартість всього вина.

4.Розрахувати ціну продажу однієї пляшки вина. Розрахунок показників виконати за формою таблиці 5.2.1.

Таблиця 5.2.1

Розрахунок суми ПДВ по підакцизних товарах

 

Показники

Сума, грн

1.

Собівартість всього вина, що продається

 

2.

Сума націнки

 

3.

Сума акцизного збору

 

4.

Оборот, що оподатковується ПДВ

 

5.

Сума ПДВ

 

6.

Відпускна ціна всього вина

 

7.

Ціна продажу однієї пляшки вина

 

 

Методичні вказівки: Оборот, що обкладається ПДВ — це сума собівартості, націнки і акцизного збору.

Сума ПДВ визначається шляхом множення встановленої ставки на оподатковуваний оборот.

Відпускна ціна однієї пляшки вина розраховується діленням вартості всього вина на кількість проданих його пляшок.

Завдання 5.3. Визначення суми податку на додану вартість, яку належить сплатити до бюджету за звітний період.

Вихідні дані: Завод «Еталон» у звітному періоді за результатами господарської діяльності мав такі показники:

1. Собівартість виробленої та проданої продукції — 450 тис. грн.

2. Вартість придбаних і витрачених  на виробництво продукції сировини і матеріалів — 210 тис. грн.

3.Вартість  придбаних  у звітному  періоді основних фондів, що амортизуються — 150 тис. грн.

4. Націнка при продажу продукції — 20 \%.

Необхідно: 1. Визначити суму ПДВ в складі вартості придбаних матеріалів, сировини та основних фондів (податковий кредит).

 

2. Розрахувати оптову та роздрібну ціну продажу продукції.

3. Розрахувати суму ПДВ (податкове зобов’язання).

4. Розрахувати суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету. Розрахунок провести в таблиці 5.3.1.

Таблиця 5.3.1

Визначення суми ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету

 

 

 

Показники

Сума, грн

1.

Собівартість виробленої і проданої продукції

 

 

2.

Вартість придбаних з ПДВ та витрачених на вироб- ництво проданої продукції сировини і матеріалів

 

 

3.

Вартість придбаних  у звітному  періоді основних фондів

 

 

4.

Сума націнки, яка входить в ціну  продукції, яка продається

 

 

5.

Сума ПДВ у вартості придбаних і витрачених на ви- робництво сировини і матеріалів, а також у вартості придбаних основних фондів

 

6.

Оптова ціна реалізованої продукції

 

7.

Відпускна ціна реалізованої продукції

 

 

8.

Сума ПДВ, отриманого підприємством за продану продукцію

 

9.

Сума ПДВ, яку слід сплатити до бюджету

 

 

Методичні вказівки: сума націнки визначається множенням встановленого її розміру  на собівартість реалізованої продук- ції.

Сума ПДВ у вартості придбаних  і витрачених  на виробництво сировини і матеріалів, а також у вартості придбаних основних фон- дів визначається множенням вартості цих матеріалів, сировини і основних фондів на 20 \% та діленням на 120 \%.

Оптова ціна реалізованої продукції складається із собівартості цієї продукції та суми націнки.

 

Відпускна ціна реалізованої продукції розраховується множен- ням її оптової ціни на коефіцієнт 1,2 (розмір ПДВ).

Сума ПДВ, отриманого підприємством у ціні продукції, визна- чається множенням вартості проданої продукції на 20 \% і діленням на 120 \%.

Сума ПДВ, яку слід сплатити до бюджету, розраховується у ви- гляді різниці між її сумою, отриманою підприємством у складі ви- ручки за продану продукцію і сумою, сплаченою у складі вартості придбаних сировини, матеріалів і основних фондів.

Завдання 5.4. Визначення суми акцизного збору по підакцизних товарах, що продаються.

Вихідні дані: підприємство  по реалізації підакцизних товарів за місяць має такі дані (таблиця 5.4.1).

Необхідно: розрахувати суму акцизного збору по підакцизних товарах, які реалізуються.

Розрахунок провести у формі таблиці 5.4.1.

Таблиця 5.4.1

Найменування товарів, що продаються, їх кількість та ставки акцизного збору

 

 

Найменування товарі, що продається

Оди- ниця вимі- ру

 

Кіль- кість

 

Ставки акцизу

Сума ак- цизу, грн

 

Пиво солодове

 

л

 

50000

0,31 грн за л

 

 

Вина виноградні

 

л

 

5000

0,6 грн за л

 

 

Вина ігристі шампанські

 

л

 

4500

0,9 грн за л

 

 

Горілка, 40 \%

 

л

 

5000

 

16,0 грн за л

100 \%

спирту

 

Всього

х

х

х

 

 

Метоичні вказівки: сума акцизного збору розраховується мно- женням встановленої ставки акцизу на кількість (оборот) відповід- них видів підакцизних товарів, що продаються.

Завдання 5.5. Визначення суми акцизного збору, що включа- ється в ціну товарів, які виробляються і продаються в Украї- ні.

Вихідні дані: підприємство по виробництву і реалізації бензину мало такі показники:

1. Обсяг виробленого і реалізованого бензину: марки А — 76 ста- новить 1850 т.

2.Собівартість 1 т бензину — 4500 грн.

3.Націнка — 25 \%.

4. Ставки акцизу — 60 євро за 1 т.

5. Курс євро до гривні — 9,53 грн.

Необхідно: визначити  суму акцизу, який включається  в ціну реалізованого бензину та відпускну ціну бензину.

Розв’язок оформити у вигляді таблиці 5.5.1.

Таблиця 5.5.1

Розрахунок суми акцизного збору, який включається в ціну товару

 

Показники

Сума, грн

1. Собівартість бензину, що продається, всього

 

2. Сума націнки

 

3. Всього оптова ціна (вартість) без акцизу

 

4. Сума акцизного збору

 

5. Оподатковуваний ПДВ оборот

 

6. Сума ПДВ

 

7. Відпускна ціна (вартість) бензину з урахуванням акцизного збору і ПДВ

 

 

Методичні вказівки: собівартість всього проданого бензину ви- значається множенням собівартості 1 т на продану кількість.

Сума націнки розраховується множенням установленого її роз- міру на собівартість всього проданого бензину.

Сума собівартості та націнки складе оптову ціну (вартість) бен- зину без акцизного збору та ПДВ.

 

Сума акцизного збору розраховується множенням установленої його ставки в перерахунку на гривні на кількість реалізованого бензину.

Оподатковуваний ПДВ оборот визначається складанням оптової ціни і суми акцизного збору. Сума ПДВ розраховується множенням установленої ставки на оподатковуваний оборот.

Відпускна ціна бензину (з урахуванням акцизного збору і ПДВ)

визначається складанням відповідних складових.

Завдання 5.6. Нарахування податку з власників транспортних засобів.

Вихідні дані: На балансі підприємства обліковувались наступні транспортні  засоби:

 

 

Вид транспортного засобу

 

Кіль- кість

Об’єм двигуна, куб.см

Ставка за

100 куб. см, грн

Газ — 34

1

2500

10,0

Газ — 53

2

6500

15,0

КАМАЗ

2

11500

20,0

 

Необхідно: Скласти розрахунок податку з власників транспорт- них засобів та інших самохідних машин і механізмів. Розрахунок подати в таблиці 5.6.1.

Методичні вказівки: податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів розраховується юридич- ними особами на підставі даних про кількість автомобілів та інших транспортних засобів станом на 1 січня  поточного року,  об’ємів циліндрів їх двигунів та діючих ставок податку.

Розрахунок суми податку по видах і марках транспортних засо- бів здійснюється множенням встановленої ставки податку на сумар- ний об’єм циліндрів двигунів відповідних транспортних засобів.

Загальна сума податку визначається додаванням розрахованих сум по видах і марках транспортних засобів. Складений розрахунок подається в податкову інспекцію за місцем реєстрації платника не пізніше 1 березня, а нарахована сума податку вноситься в бюджет щоквартально до 15 числа місяця, наступного за звітним  кварта- лом.

 

 

 

Ɋɨɡɪɚɯɭɧɨɤ

ɩɨɞɚɬɤɭ ɡ ɜɥɚɫɧɢɤɿɜ ɬɪɚɧɫɩɨɪɬɧɢɯ ɡɚɫɨɛɿɜ ɬɚ ɿɧɲɢɯ  ɫɚɦɨɯɿɞɧɢɯ ɦɚɲɢɧ ɿ ɦɟɯɚɧɿɡɦɿɜ ɩɨ _       ɧɚ 20   ɪɿɤ

Ɍɚɛɥɢɰɹ 5.6.1

 

Подпись: Оподаткування підприємствПодпись: Фінансове забезпечення поточної діяльності підприємствПодпись: 121

 

ʋ

 

ȼɢɞ ɿ ɦɚɪɤɚ ɬɪɚɧɫɩɨɪɬɧɨɝɨ ɡɚɫɨɛɭ

Ɉɛ’ɽɦ ɰɢɥɿɧɞɪɚ ɞɜɢɝɭɧɚ, ɤɭɛ. ɫɦ

Ʉɿɥɶɤɿɫɬɶ ɬɪɚɧɫɩɨɪɬɧ ɢɯ ɡɚɫɨɛɿɜ, ɲɬ.

 

ɋɭɦɚɪɧɢɣ ɨɛ’ɽɦ, ɤɭɛ. ɫɦ

ɋɬɚɜɤɚ ɩɨɞɚɬɤɭ ɧɚ ɪɿɤ ɡɚ 100 ɤɭɛ. ɫɦ

 

ɋɭɦɚ ɩɨɞɚɬɤɭ, ɝɪɧ

ɉɿɥɶɝɢ

ɋɭɦɚ ɩɨɞɚɬɤɭ, ɳɨ ɩɿɞɥɹɝɚɽ ɫɩɥɚɬɿ, ɝɪɧ

 

Ʉɨɞ ɩɿɥɶɝɢ

 

ɋɭɦɚ, ɝɪɧ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ɋɬɪɨɤɢ ɫɩɥɚɬɢ ɩɨɞɚɬɤɭ:

1 – ɣ ɤɜɚɪɬɚɥ  ɝɪɧ ɞɨ «            »_        20        ɪ.          3 – ɣ ɤɜɚɪɬɚɥ  ɝɪɧ ɞɨ «            »__      20        ɪ.

2 – ɣ ɤɜɚɪɬɚɥ  ɝɪɧ ɞɨ «            »_        20        ɪ.          4 – ɣ ɤɜɚɪɬɚɥ   ɝɪɧ ɞɨ «            »__      _20      ɪ.

Ƚɨɥɨɜɧɢɣ ɛɭɯɝɚɥɬɟɪ    

 

Завдання 5.7. Розрахунок суми єдиного податку.

Вихідні дані: Підприємство  за півріччя мало такі  результати роботи (таблиця 5.7.1).

Необхідно: Розрахувати суму єдиного податку. Розв’язок офор- мити в таблиці 5.7.1.

 

 

Розрахунок сплати єдиного податку

Таблиця 5.7.1

 

 

 

Показники

 

За звітний квартал

У тому числі

 

Наростаючим підсум- ком з початку року

Перший місяць кварталу

Другий місяць кварталу

Середньооблікова чисельність пра- цюючих, осіб

 

25

 

25

 

25

 

25

Виручка від реалізації продукції без акцизного збору, тис. грн

 

250

 

80

 

85

 

480

Виручка від  реалізації  основних фондів

 

-

 

-

 

-

 

-

Всього виручки, тис. грн

 

 

 

 

Ставка єдиного податку,  \%

6,0

6,0

6,0

6,0

Нараховано єдиного податку,  тис. грн

 

 

 

 

Фактично сплачено єдиного подат- ку, тис. грн

 

9,9

 

4,8

 

5,1

 

23,7

Підлягає  сплаті  єдиного податку, тис. грн

 

 

 

 

 

Методичні вказівки: єдиний податок сплачують суб’єкти малого підприємництва. Ставка податку складає 6 або 10 \%. Об’єктом опо- даткування є виручка (доход) без врахування акцизного збору.

Сума податку розраховується множенням установленої ставки на суму виручки від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг

 

без урахування  акцизного збору, а також виручки, отриманої від реалізації основних фондів.

Розрахунок податку суб’єкти підприємницької діяльності здій- снюють щоквартально за схемою, установленою податковим орга- ном. Цей розрахунок подається в податкову інспекцію до 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Кожного кварталу платники податку розраховують податок за перший і другий місяці  кварталу. Розрахунок  місячних платежів податку проводиться у встановленому порядку.

Завдання 5.8. Розрахунок суми комунального податку.

Вихідні дані:

1. Середньоспискова чисельність працюючих в МП «Ікар» скла- ла: у липні — 450 осіб, в серпні — 448 осіб, у вересні — 454 особи.

2. Неоподатковуваний мінімум доходів громадян — 17 грн.

Необхідно: Розрахувати суму комунального податку. Розраху- нок здійснити за формою таблиці 5.8.1.

 

 

Розрахунок комунального податку за        квартал 20      року Назва підприємства, організації

Таблиця 5.8.1

 

 

 

 

Показники

Мі- сяць

1

Мі- сяць

2

Мі- сяць

3

 

Всього за квартал

 

1.

Середньоспискова чисельність працюючих, осіб

 

 

 

 

 

2.

Неоподатковуваний мінімум до- ходів громадян, грн

 

 

 

 

 

3.

Фонд оплати праці,  який нале- жить оподаткуванню, тис.грн

 

 

 

 

4.

Ставка податку,  \%

 

 

 

 

5.

Сума податку, тис. грн

 

 

 

 

 

6.

Сплачено (сума, № та дата пла- тіжного документу), тис.грн

 

 

 

 

 

7.

Сплачено за даними ДПА, тис. грн

 

 

 

 

 

 

Фінансове забезпечення поточної діяльності підприємств

123

 

 

8.

Підлягає  донарахуванню (змен- шенню), тис.грн

 

 

 

 

Примітка: п. 7,8 заповнюється податковою інспекцією.

Керівник       

Головний бухгалтер            

Методичні вказівки: комунальний податок сплачують всі юри- дичні особи, крім сільськогосподарських підприємств, бюджетних установ та організацій.

Розраховується він як добуток встановленої ставки податку та фонду неоподатковуваної заробітної плати.

Неоподатковуваний фонд заробітної плати визначається мно- женням неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на серед- ньоспискову чисельність працівників у відповідному періоді.

Сплата податку проводиться щомісячно до 15 числа місяця, на- ступного за звітним.

Завдання 5.9. Розрахунок фіксованого сільськогосподарського податку.

Вихідні дані: сільськогосподарське  підприємство  у своєму ко- ристуванні має такі сільськогосподарські угіддя:

 

 

Вид земельних угідь

Площа земель- них угідь, га

Вартісна оцінка землі, грн/га

Рілля

2000

4450

Сіножаті

912

2100

Пасовища

120

1520

Багаторічні насадження

140

5230

 

Необхідно: розрахувати суму фіксованого сільськогосподар- ського податку.

Методичні вказівки: сума платежу на рік визначається множен- ням вартості відповідних угідь на встановлену ставку податку.

Складений розрахунок  подається податковому органу до 1 лю- того поточного року.

Суми нарахованого фіксованого сільськогосподарського податку включаються до складу валових витрат платника цього платежу.

 

 

 

Ɋɨɡɪɚɯɭɧɨɤ

ɮɿɤɫɨɜɚɧɨɝɨ ɫɿɥɶɫɶɤɨɝɨɫɩɨɞɚɪɫɶɤɨɝɨ ɩɨɞɚɬɤɭ ɡɚ 20_ɪ.

Ɍɚɛɥɢɰɹ 5.9.1

 

Подпись: Оподаткування підприємствПодпись: Фінансове забезпечення поточної діяльності підприємствПодпись: 125

Ɋɿɥɥɹ

ɋɿɧɨɠɚɬɿ

ɉɚɫɨɜɢɳɚ

Ȼɚɝɚɬɨɪɿɱɧɿ ɧɚɫɚɞɠɟɧɧɹ

 

ȼɫɶɨɝɨ ɫɭɦɚ ɩɨɞɚɬɤɭ, ɝɪɧ

 

ɉɥɨɳɚ,

ɝɚ

Ƚɪɨɲɨɜɚ ɨɰɿɧɤɚ 1 ɝɚ ɡɟɦɥɿ, ɝɪɧ

ɋɭɦɚ ɩɨɞɚɬɤɭ, ɝɪɧ

 

ɉɥɨɳɚ,

ɝɚ

Ƚɪɨɲɨɜɚ ɨɰɿɧɤɚ 1 ɝɚ ɡɟɦɥɿ, ɝɪɧ

ɋɭɦɚ ɩɨɞɚɬɤɭ, ɝɪɧ

 

ɉɥɨɳɚ,

ɝɚ

Ƚɪɨɲɨɜɚ ɨɰɿɧɤɚ 1 ɝɚ ɡɟɦɥɿ, ɝɪɧ

ɋɭɦɚ ɩɨɞɚɬɤɭ, ɝɪɧ

 

ɉɥɨɳɚ,

ɝɚ

Ƚɪɨɲɨɜɚ ɨɰɿɧɤɚ 1 ɝɚ ɡɟɦɥɿ, ɝɪɧ

ɋɭɦɚ ɩɨɞɚɬɤɭ, ɝɪɧ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ɂɚ ɬɟɪɦɿɧɚɦɢ ɫɩɥɚɬɢ ɩɨ 1/3 ɤɜɚɪɬɚɥɶɧɨʀ ɫɭɦɢ:

Ⱦɨ 30.02.20__ɪ.          ɝɪɧ.      Ⱦɨ 30.05.20__ɪ.       ɝɪɧ.         Ⱦɨ 30.08.20     ɪ.__ɝɪɧ.               Ⱦɨ 30.11.20     ɪ.__ɝɪɧ. Ⱦɨ 30.03.20__ɪ.          ɝɪɧ.      Ⱦɨ 30.06.20__ɪ.       ɝɪɧ.         Ⱦɨ 30.09.20     ɪ.__ɝɪɧ.               Ⱦɨ 30.12.20     ɪ.__ɝɪɧ. Ⱦɨ 30.04.20__ɪ.          ɝɪɧ.      Ⱦɨ 30.07.20__ɪ.       ɝɪɧ.         Ⱦɨ 30.10.20     ɪ.__ɝɪɧ.               Ⱦɨ 30.01.20     ɪ.__ɝɪɧ.

 

Завдання 5.10. Складання розрахунку плати за воду.

Вихідні дані: Підприємству у другому кварталі  міським водоканалом було відпущено  16560 куб.м  води. Ліміт відпуску води на квартал встановлено в об’ємі 15700 куб. м.

Норматив плати за один кубічний метр води, використаної у межах ліміту, становить 3,6 коп.  за понадлімітне  використання води плата стягується у п’ятикратному розмірі по відношенню до плати в межах ліміту.

Необхідно: скласти розрахунок плати за воду в таблиці 5.10.1. Методичні вказівки: плату за воду здійснюють  всі суб’єкти підприємницької діяльності  незалежно від форм власності, які мають самостійний баланс, поточний рахунок в банку. При цьому плата стягується за воду, яка використовується  для задоволення власних потреб, незалежно від того, звідки вона потрапляє:  з водогосподарської мережі, підземних  джерел або від підприємств

комунального господарства.

Суму платежу  за використання водних ресурсів платники визначають самостійно кожного місяця відповідно до фактичного обсягу використаної води з різних джерел водних ресурсів, встановлених лімітів її використання та нормативів плати за 1 куб. м з урахуванням наданих пільг.

Загальна сума платежу складається з суми платежу за використану воду в межах ліміту і суми платежу за понадлімітне використання води.

Нарахована сума платежу  вноситься до бюджету не пізніше

20 числа місяця, наступного за звітним.

 

 

 

Ɋɨɡɪɚɯɭɧɨɤ

ɩɥɚɬɢ ɡɚ ɫɩɟɰɿɚɥɶɧɟ ɜɢɤɨɪɢɫɬɚɧɧɹ ɜɨɞɧɢɯ ɪɟɫɭɪɫɿɜ ɡɚ    ɦɿɫɹɰɶ 20     ɪ.

ɉɥɚɬɧɢɤ           

Ɍɚɛɥɢɰɹ 5.10.1

 

Подпись: Оподаткування підприємствПодпись: Фінансове забезпечення поточної діяльності підприємствПодпись: 127

ɇɚɡɜɚ

ɜɨɞɨɝɨɫɩɨ- ɞɚɪɫɶɤɨʀ ɫɢɫɬɟɦɢ

ȼɫɬɚɧɨ-

ɜɥɟɧɢɣ ɥɿɦɿɬ ɜɢɤɨɪɢ- ɫɬɚɧɧɹ ɜɨɞɢ, ɤɭɛ. ɦ

Ɉɛɫɹɝ ɜɢɤɨɪɢɫɬɚɧɨʀ ɜɨɞɢ,

ɤɭɛ ɦ.

ɇɨɪɦɚɬɢɜ

ɩɥɚɬɢ ɡɚ 1 ɤɭɛ.ɦ ɜɨɞɢ, ɤɨɩ.

ɉɿɥɶɝɨɜɢɣ

ɤɨɟɮɿɰɿɽɧɬ

ɋɭɦɚ ɩɥɚɬɢ

ɡɚ ɜɢɤɨɪɢɫɬɚ- ɧɭ ɜɨɞɭ ɜ ɦɟɠɚɯ ɥɿɦɿɬɭ, ɝɪɧ

ɋɭɦɚ ɩɥɚɬɢ

ɡɚ ɩɨɧɚɞ- ɥɿɦɿɬɧɟ ɜɢɤɨɪɢɫɬɚɧ- ɧɹ ɜɨɞɧɢɯ ɪɟɫɭɪɫɿɜ, ɝɪɧ

ȼɫɶɨɝɨ

ɩɥɚɬɢ,

ɝɪɧ

ȼɫɶɨɝɨ

ɭ ɬɨɦɭ ɱɢɫɥɿ

ɭ ɦɟɠɚɯ

ɥɿɦɿɬɭ

ɩɨɧɚɞ

ɥɿɦɿɬ

1.ȼɨɞɨɤɚɧɚɥ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ȼɫɶɨɝɨ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдання 5.11. Розрахунок податку з доходів фізичних осіб.

Вихідні дані: 1. Робітнику виробничого цеху, який станом на

1.01. працював на підприємстві нарахована заробітна плата за осно- вним місцем роботи:

 

Варіанти

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

2080

2010

1800

1750

1420

2450

1830

1960

1670

1740

 

Необхідно: розрахувати податок з доходів фізичних осіб.

2.Робітниця підприємства є самотньою матір’ю з двома дітьми до 18 років. У січні  20__ року вона подала заяву встановленого зразка про застосування податкової пільги в підвищеному розмірі. Їй нарахована заробітна плата (оклад + премія). Оклад: а) 2710 грн; б) 2850 грн.

Необхідно: розрахувати податок з доходів фізичних осіб.

 

Премія (варіанти)

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

510

520

620

740

800

850

730

580

600

700

 

3. Виконавчому директору виплачено:

 

 

Варіанти

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Зарплата

2300

2350

2400

3450

3500

3550

3600

2650

3700

Фін. допомога

500

350

400

350

450

750

800

650

900

750

 

Необхідно: розрахувати податок з доходів фізичних осіб.

Водій Скомороха І. П. працює на двох підприємствах: А і Б. На підприємстві А він отримує доход у вигляді  заробітної плати за основним місцем роботи. На підприємстві Б отримує доход у ви- гляді заробітної плати як не за основним місцем роботи. При цьому водій є Героєм України і має право на отримання соціальної пільги в розмірі 200 \%. Він написав заяву на підприємство Б з проханням застосовувати при обчисленні податку на доходи пільгу та додав до заяви всі необхідні документи.

 

Підпри- ємство

Варіанти

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

А

1400

1450

1500

1550

1600

1650

1700

1750

1800

1850

Б

1700

1650

1600

1550

1500

1450

1400

1350

1300

1250

 

Необхідно: розрахувати податок з доходів фізичних осіб. Робітнику в січні місяці нарахована заробітна плата та лікарня-

ні. Заява про застосування податкової пільги написана.

 

 

Варіанти

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Зарп- лата

 

1400

 

1430

 

1470

 

1540

 

1550

 

1580

 

1600

 

1620

 

1650

 

1700

Лікар- няні

 

240

 

680

 

510

 

400

 

490

 

360

 

440

 

335

 

470

 

360

 

Необхідно: розрахувати податок з доходів фізичних осіб.

Завдання 5.12. Розрахувати суму податків і платежів, які спла- тить підприємство.

ТОВ з 1 січня поточного року перейшло на сплату єдиного подат- ку за ставкою 6 \% і зареєструвалось платником ПДВ. У 1 кварталі звітного року підприємство отримало виручку від реалізації товарів на суму 190 тис. грн. Від реалізації старих офісних меблів підпри- ємство отримало 4,8 тис. грн,  а їх залишкова  вартість складала

0,8 тис. грн у цьому самому періоді ТОВ оприбуткувало товарів на суму 48 тис. грн; придбало автомобіль для використання у ви- робничій діяльності за 102 тис. грн та виплатило заробітну плату працюючим  у сумі 18 тис. грн.

Контрольні питання

1. Охарактеризуйте суть податків.

2. Назвіть функції податків.

3. Охарактеризуйте систему оподаткування в Україні.

4. Дайте характеристику податку на прибуток.

5. Охарактеризуйте порядок справляння ПДВ.

6. Як стягується акцизний збір і мито?

 

7. Охарактеризуйте платежі за ресурси.

8. Які податки відносяться до місцевих податків  і зборів? Оха- рактеризуйте їх.

9. Охарактеризуйте порядок оподаткування доходів фізичних осіб.

10. Як оподатковуються суб’єкти малого підприємництва?

11. Які відрахування  здійснюють  підприємства в державні ці- льові фонди?

Тестові завдання

1. Який з названих платежів належить до місцевих податків і зборів?

а) податок на землю;

б) комунальний податок;

в) податок на нерухоме майно;

г)  мито.

2.Назвіть непрямі податки, що включаються в ціну товару

а) Податок з продажу;

б) ПДВ;

в) податок з реклами.

3. Назвіть об’єкт оподаткування, що використовується для об- числення ПДВ

а) Собівартість випущеної продукції;

б) відпускна ціна продукції, відвантаженої  покупцям;

в) прибуток від реалізації продукції.

4.Назвіть можливі джерела відшкодування вхідного ПДВ на підприємстві?

а) виручка  від реалізації продукції;

б) амортизаційні відрахування;

в) ПДВ, отриманий від реалізації продукції;

г)  кошти резервного фонду.

5.Назвіть  податки  і  збори, що  їх  заміняє  фіксований сільськогоспо-дарський податок?

 

а) акцизний збір;

б) ПДВ;

в) податок з власників транспортних засобів і самохідних  ма- шин;

г)  збір за забруднення навколишнього середовища.

6.Які фактори впливають на розмір ФСП?

а) обсяг отриманого прибутку;

б) родючість землі і структура сільськогосподарських угідь;

в) отримана виручка  від реалізації сільськогосподарської про- дукції;

г)  вартісна оцінка сільськогосподарських угідь.

7. Хто приймає рішення про форми сплати фіксованого сіль- ськогосподарського податку?

а) платник податку;

б) районна податкова адміністрація;

в) Кабінет міністрів;

г)  районна адміністрація.

8. Які фактори впливають на розмір ставки податку з власників транспортних засобів?

а) потужність двигуна автомобіля;

б) пробіг автомобіля;

в) екологічний стан автомобіля;

г)  час випуску автомобіля.

9. Чи залежить розмір земельного податку від результатів гос- подарської діяльності землекористувачів?

а) так;

б) ні;

в) тільки в сільськогосподарських підприємствах.

10.Від сплати земельного податку не звільняються:

а) заповідники;

б) дослідні господарства навчальних  закладів сільськогоспо- дарського профілю;

в) органи державної влади;

 

г)  транспортні  підприємства.

11. Підакцизними товарами в Україні є:

а) спирт;

б) ювелірні вироби;

в) вироби з шоколаду;

г)  кольорові телевізори.

12. Товариство з обмеженою відповідальністю, що користується спро-щеною системою оподаткування за ставкою 10 \% сплачує:

а) податок на додану вартість;

б) єдиний податок;

в) податок на землю;

г)  збір на обов’язкове соціальне страхування.