Економічна інтеграція України в Європейський Союз - Наукові рекомендації

ІІІ. формування корпоративного іміджу українських підприємств на ринках Європейського союзу

За  радянських  часів  світова  та  європейська  спільнота  не  могла

мати реальної уяви про відмінні риси та специфічні особливості українських підприємств. На світових ринках реалізовувалися товари,

 

28

 

що       не   мали   зареєстрованих   належним   чином   торгових   марок українських підприємств. Їх репрезентували не самі виробники, а загальносоюзні зовнішньоторгівельні організації.

Експорт українських товарів та послуг за умов державної незалежності здійснюється у переважно негативному інформаційному середовищі. Внаслідок інформаційної пасивності урядових структур та однобічного висвітлення українських реалій зарубіжними засобами масової інформації, пропозиції наших виробників сприймаються через призму таких негативних явищ, як наслідки Чорнобильської аварії, демпінгові ціни, корумпованість, домінування тіньової економіки та активізації кримінальних елементів.

Для створення позитивного зовнішньоекономічного іміджу українських підприємств необхідно:

1. Розгорнути широку пропагандистську кампанію за кордоном на державному рівні щодо української історії та культури, національної самобутності, особливо в економічному аспекті. Цю роботу доцільно концентрувати в країнах, перспективних для української зовнішньоекономічної експансії.

2. Визначити найважливіші народногосподарські ланки, що мають найбільшу  перспективу  для  включення  у  міжнародний  поділ  праці.

Відповідно до цього переорієнтувати цільову спрямованість діяльності фінансових, кредитних, адміністративних та інших органів управління.

3. Створити     організаційно-економічні     механізми     підтримки підприємств,  які  визначають  обличчя  українського  бізнесу  за кордоном.

4. Ввести  рейтингову  оцінку  підприємств-експортерів  (визначати

перші 100, 200, 500 фірм, що мають найбільші успіхи на ринках інших країн).

Історичне  минуле, геополітичне  положення  України та національний менталітет дозволяють зробити висновок про можливість формування українського економічного іміджу як такого, в якому має домінувати інтелектуальний продукт, бізнес, заснований на екологічночистих технологіях, рекреаційно-туристичні послуги.

В   сучасній   економічній   ситуації   конче   необхідно   здійснити перехід до регульованого державного експорту кваліфікованої робочої сили, який міг би стати не тільки альтернативою економічній еміграції, але й важливим джерелом інвестування економічних перетворень.

 

ІV. Реформування системи вищої освіти України

 

29

 

Входження  України  у  Європейську  спільноту  вимагає прискореного розвитку системи вищої освіти.

Для цього необхідно забезпечити:

1. Доступність вищої освіти для всіх громадян України.

2. Конкурентоспроможність    освіти,    отриманої    в   Україні.    У випадках неможливості надання освітніх послуг на сучасному рівні по певних наукових напрямах безпосередньо в країні, підготовка спеціалістів повинна організовуватися за кордоном.

3. Здійснювати  реформи,  спрямовані  на демократизацію  системи вищої освіти на основі самоуправління навчальних закладів.

4. В   основу   взаємовідносин   студента   та   вищого   навчального закладу має бути покладено принцип, згідно з яким головне – не тривалість навчання, а обсяг знань, потрібних для отримання диплому про вищу освіту. При цьому, обсяг знань визначає навчальний заклад, а термін   навчання   визначає   сам   студент,   в   залежності   від   своїх особистих інтелектуальних та інших можливостей.

5. Незважаючи на складності економічної ситуації в країні життєво необхідно забезпечити неухильне зростання абсолютних та відносних показників бюджетного фінансування розвитку освіти, стимулювати постійне розширення участі суб’єктів господарювання у фінансовій підтримці підготовки кадрів з вищою освітою.

 

30