Збірник задач з курсу «Економічний аналіз» - Навчальний посібник (Болюх М. А., Горбаток М. І.)

Семінарське заняття 1

Роль економічного аналізу в обґрунтуванні управлінських рішень.

Історія розвитку та місце економічного аналізу серед наук.

Предмет і задачі економічного аналізу.

Види економічного аналізу.

Фактори і резерви господарської діяльності.

Методичні поради до вивчення матеріалу

Предмет економічного аналізу

Студент має звернути увагу на те, що економічний аналіз є специфічною галуззю економічної науки. Він вийшов із надр бухгалтерського обліку. Як самостійна наукова дисципліна сформувався наприкінці XIX — на початку XX століття. У своєму розвитку пройшов чотири етапи.

Важливо зрозуміти, що економічний аналіз відіграє значну роль в управлінні виробництвом, його удосконаленні. Він сприяє підвищенню ефективності господарювання.

Змістом економічного аналізу є глибоке комплексне дослідження всіх сторін діяльності підприємств та їх підрозділів за будь-який період з використанням відповідних джерел інформації.

Вивчаючи питання про мету економічного аналізу, студент має звернути увагу на те, що в підручниках автори або зовсім не дають визначення мети аналізу, або формулюють її не точно. Так, деякі автори визнають, що метою аналізу є пошук резервів. З цією позицією погодитися не можна, оскільки виявлення невикористаних резервів — це не мета, а одне із завдань економічного аналізу. Мети аналізу можна досягти лише в разі вирішення не окремих його завдань, а всіх основних завдань, і до того ж — у комплексі. Мета і завдання аналізу — поняття близькі, але не тотожні: ставити між ними знак рівності неправомірно.

Метою економічного аналізу є сприяння підвищенню ефектив­ності роботи підприємств та підрозділів, подальшому їх розвитку й удосконаленню економічної діяльності.

Основними об’єктами економічного аналізу є господарські процеси, явища і ситуації, ресурси, фактори і резерви, а також підприємство як об’єкт вивчення. Особливу увагу слід звернути на характеристику основних показників діяльності підприємств, а також на класифікацію ресурсів, факторів і резервів.

Одним із актуальних напрямків формування у студентів навичок критичного мислення є відповідність визначень предмета аналізу основним вимогам, що ставляться до будь-якого визначення. Визначення має бути:

1) стислим, чітким;

2) конкретним;

3) повним, вичерпним;

4) ясним, зрозумілим.

З-поміж відомих визначень предмета економічного аналізу багато громіздких, недостатньо конкретних і неповних.

Важливим напрямком розвитку у студентів навичок критичного мислення є порівняння визначень, що вивчаються, з більш досконалими і науково обґрунтованими, які беруться за еталон. Завдяки такому порівнянню можна виявляти основні недоліки визначень і з’ясовувати способи усунення таких недоліків.

У багатьох визначеннях предмета економічного аналізу йдеться про те, що предметом аналізу є господарська діяльність підприємств.

Термін «господарська діяльність» звужує поняття різнобічної діяльності підприємств, яка включає фінансову, організаційну, технічну, конструкторську та інші види діяльності.

Наведене визначення предмета аналізу потрібно доповнити словом «підрозділів» (цехи, дільниці, бригади), діяльність яких є важливим об’єктом оперативного економічного аналізу.

Питання про інформаційне забезпечення економічного аналізу немає потреби розглядати у визначенні його предмета. Деякі автори підручників зайве перевантажують визначення предмета аналізу, перелічуючи джерела інформації.

В окремих підручниках у визначенні предмета аналізу розгля­даються основні завдання останнього, але це не виправдано.

Предметом економічного аналізу є діяльність підприємств та їх підрозділів, спрямована на досягнення максимальних результатів за рахунок раціонального використання всіх ресурсів, високої якості праці і продукції.

Розглядаючи зв’язок аналізу з іншими економічними дисциплінами, слід насамперед зазначити, що економічний аналіз безпосередньо пов’язаний з діалектичним матеріалізмом і політичною економією, які є методологічною основою аналізу.

Економічний аналіз тісно пов’язаний також з бухгалтерським обліком, статистикою, плануванням, галузевими економіками, маркетингом, організацією виробництва і управління, фінансами і кредитом, аудитом, кібернетикою та іншими галузями знань.

Види економічного аналізу

Потрібно звернути увагу на вивчення й висвітлення наведених далі питань.

Характеристика поняття «вид» в аналізі. Основи класифікації видів економічного аналізу.

Особливості організації та методики ведення поточного, оперативного і перспективного аналізу.

Використання результатів поточного, оперативного і перспективного аналізу в управлінні виробництвом.

Організація, методика та основні напрямки здійснення аналізу діяльності підприємства, внутрішньогосподарського та галузевого аналізу.

Міжзаводський порівняльний аналіз та його роль у підвищенні ефективності ринкової економіки.

Функціонально-вартісний аналіз як метод виявлення резервів зниження витрат.

На першому етапі розвитку аналізу відбувалося лише розширення кількості оцінних показників. При цьому основна увага зверталася на вдосконалення та уніфікацію методики їх вивчення. Головним джерелом інформації була дедалі зростаюча звітність. Тому аналіз міг бути лише заключним. Він проводився після закінчення року, кварталу, місяця і складання відповідного звіту. Водночас єдина методика аналізу звітності підприємства стала швидко диференціюватися, пристосовуватися до галузевих особливостей господарств. Так з’явилися методики аналізу ді- яльності промислових підприємств, торгівлі, сільськогосподарських, будівельних та інших організацій. Створювалися також численні методики аналізу діяльності більш дрібних галузей промисловості та інших сфер народного господарства.

У 50-ті роки різноманітні варіанти заключного аналізу стали доповнюватися принципово новим поточним, або оперативним, аналізом, а згодом почали створюватися методики попереднього, або перспективного, аналізу.

В останні три десятиліття розвиток економічного аналізу пов’я­зувався, здебільшого, з тематичним або вузько функціональним напрямком аналізу окремих об’єктів. Було відпрацьовано методики порівняльного, функціонально-вартісного та системного ана­лізу. З огляду на значне урізноманітнення економічного аналізу постає потреба в поділі його на види та напрямки.

Насамперед, студент має з’ясувати сутність загальнотеоретич­ного поняття виду в аналізі. При цьому потрібно звернути увагу на те, що вид має характерні особливості стосовно призначення та використання.

В основу класифікації видів економічного аналізу покладено функції управління, оскільки аналіз є однією зі специфічних функ­цій управління виробництвом, яка необхідна для здійснення інших його функцій.

Студент має розглянути класифікацію видів економічного ана­лізу залежно від змісту процесу управління, характеру об’єктів і рівня управління, а також від змісту і повноти явищ, які вивчаються, від періодичності проведення аналізу, способів вивчення об’єктів та інших ознак.

Особливу увагу потрібно приділити розкриттю змісту, завдань і особливостей поточного, оперативного і стратегічного аналізу, а також визначенню організації, джерел інформації і методики цих видів аналізу.

Слід звернути увагу на використання результатів аналізу в управлінні виробництвом.

Студент має зрозуміти, що оперативним є аналіз роботи кожного підрозділу підприємства, який проводиться за даними оперативних джерел інформації із залученням працівників і використовується для щоденного оцінювання підсумків роботи, вияв­лення причинних зв’язків і резервів, розробки необхідних заходів і контролю за їх виконанням.

Необхідно розглянути також організацію, методику та основні напрямки проведення аналізу діяльності підприємства, внутрішньогосподарського і галузевого аналізу. Потрібно зазначити, що ці види аналізу використовуються для оцінювання роботи й виявлення резервів виробництва, а також розкрити їх основні особливості.

Студент має приділити увагу змісту, завданням і особливостям організації міжзаводського порівняльного і функціонально-вартісного аналізу, а також підкреслити їх роль у виявленні резер­вів виробництва і підвищенні ефективності ринкової економіки.

Фактори — це рушійні сили або причини зміни процесів і явищ, які впливають на результат.

Резерв має два значення.

Резерв — це запас ресурсів, який свідомо не витрачається і підтримується на певному рівні як засіб, що забезпечує безперерв­ність роботи господарства.

Резерв — це невикористана частина фактора або втрачена можливість зростання виробництва продукції, підвищення продуктивності праці, якості продукції, підвищення рентабельності.