5.2. особливості приймання ювелірних виробів

Згідно з п. 2.6 Інструкції про здійснення державного експертно-пробірного контролю за якістю ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів (затверджена наказом Міністерства фінансів України № 244 від 20.10.1999 р.), під час приймання виробів із дорогоцінних металів експерт-приймальник здійснює вхідний контроль зовнішнього вигляду виробів на відповідність вимогам і повинен відібрати від партії наступну кількість виробів:

для суб’єктів підприємницької діяльності:

- ювелірні заводи — 10—15\%;

- інші суб’єкти підприємницької діяльності — 30\%;

для фізичних осіб — 100\%.

Згідно з п. 2.8 цієї Інструкції, зважування виробів здійснюється з точністю до:

а) для золота, срібла, платини і паладію у вигляді напівфабрикатів і виробів:

- масою до 1 кг — ±0,01 г;

- масою понад 1 кг — ±0,1 г;

б) для золота у вигляді корольків та корточок — ±0,01 г;

в) для золота, платини і паладію у вигляді брухту — ±0,1 г;

г) для срібла у вигляді виробів — ±0,1 г;

д) для срібла у вигляді напівфабрикатів та брухту — ±1,0 г.

Термін виконання експертно-пробірних операцій встановлюється від 1 до 30 календарних днів залежно від обсягів поставок виробів (п. 2.13 Інструкції).

Згідно з п. 3.2 згаданої Інструкції, експертному дослідженню на пробірному камені підлягають:

усі (нові та реставровані) золоті, платинові та паладієві вироби;

срібні нові вироби масою кожний до 15 г:

у партії до 200 шт. — усі вироби;

у партії понад 200 шт. — 15\% виробів, але не менше 50 шт. (за умови проведення аналізу);

срібні нові вироби масою кожний понад 15 г:

у партії до 25 шт. — усі вироби;

у партії понад 25 шт. — 30\% виробів, але не менше 25 шт.;

срібні реставровані вироби — усі без винятку;

срібні вироби іноземного виробництва, що мають покриття з дорогоцінних металів — у повному обсязі незалежно від обсягу партії;

вироби (золоті, срібні), що подаються ювелірними майстернями, приватними майстрами, музеями, слідчими органами — усі без винятку;

дослідні зразки нових виробів — усі без винятку;

вироби, відібрані при здійсненні пробірного контролю, — усі, за винятком виробів зі справжніми відбитками державних пробірних клейм.

Ювелірні вироби повинні відповідати еталонові-зразку за використовуваними матеріалами, формою, конструкцією, оздобленням, розмірами.

Усі деталі повинні бути міцно з'єднані.

Паяні ланцюжки з дорогоцінних металів повинні витримувати навантаження не менше 0,5 кг при діаметрі дроту від 0,25 мм до 0,35 мм, а при діаметрі більше 0,35 мм — навантаження не менше 1 кг.

Намиста повинні витримувати статичне зусилля на розрив не менше 2 кг.

Не допускаються на виробах деформації, задирки, тріщини, гострі ріжучі краї та грані, сліди корозії, плями.

Вироби повинні мати відповідні клейма знаків-іменників і підприємств пробірного контролю.

Для приймання ювелірних виробів необхідно мати відповідне приміщення, яке може служити і для їх зберігання.

Робочий стіл рекомендується робити довжиною 120 см, шириною 70 см, висотою 80 см із шухлядою для зберігання нормативно-технічної документації (НТД) та інструментів. Поверхня столу має бути гладко відполірованою і горизонтальною.

Освітлення повинно виходити з двох джерел світла: над працюючим і дещо позаду нього.

Інвентар та інструмент для приймання ювелірних виробів та проведення експертизи включає:

терези технічні І класу вантажопідйомністю 1 кг,

важки грамові й міліграмові,

лупи 4-, 6- й 10-кратні,

лінійки вимірювальні міліметрові гнучкі,

каратоміри,

мікрометри,

кільцеміри,

штангенциркуль,

мінерали — етало­ни твердості за шкалою Мооса,

білі аркуші паперу,

люмінесцентні лампи типу ДС,

-           бінокулярні стереоскопічні мікроскопи (марок МБС–1, МБС–2, МБС–9),

-           спектральні окуляри та гемологічний спектроскоп,

-           спектрофотометри СФ–10, СФ–18, СФ–20, спектрофотометр Бекмана, Перкіна,

діаграми кольоровості за МКО (див. параграф 3.2.1),

дихроматичні світлофільтри,

білу порцелянову пластинку (неглазурована) — бісквіт,

поляризаційні мікроскопи,

гемологічний рефрактометр,

стереоскопічний поляризаційний мікроскоп,

ртутні лампи типу ПРК–4, СДВ–120Д, СДВШ–1000 зі світлофільтрами УФС–1, УФС–3, УФС–6,

установки ОU–18, прилади типу UVSL-25, Ultrafiоlеt vіеwing Саbіnеt,

рентгеноспектроскоп,

пробірний камінь з набором еталонних пробірних голок,

бромоформ СНВr, рідина Туле (НgІ2 + 2КІ),

розчин хлорного золота,

розчин хромпіку (двохромовокислого калію),

розчин азотнокислого срібла.

Приймання ювелірних виробів за кількістю здійснюється відповідно до Інструкції П-6 і супровідних документів у такому порядку:

1. Перевіряються супровідні документи: рахунки-фактури, поштові перекази, якщо вироби надходять в посилках поштою — цілісність сургучевих печаток; пакувальні відомості зважування, якщо вироби надходять через спецзв'язок (експертиза документів).

2. Перевіряється цілісність упакування, наявність пломб виготовлювача.

3. Перевіряється вага брутто коробок, посилок. Терміни приймання виробів: за вагою брутто та кількістю місць — не пізніше терміну, встановленого для розвантаження; за вагою нетто і кількістю товарних одиниць в кожному місці одночасно з розкриванням тари — не пізніше 10 днів з моменту отримання.

4. Якщо за вагою брутто немає розбіжностей, посилки розкриваються і перевіряється наявність виробів за актом вкладання або за пакувальною відомістю. Вироби, вкладені у коробки, посилки повинні мати маркувальні ярлики з фотопаперу із пломбою.

5. Перевіряється наявність ярликів, пломб виготовлювача і відбитків клейм підприємства пробірного контролю. Якщо виявляють вироби без ярликів і пломб, то про це доводиться до відома виготовлювача, а самі вироби відсилають для маркування і опломбовування.

6. Перевіряється маса виробів (якщо ціна вказана за 1 г) шляхом зважування з точністю до 0,01 г для платинових і золотих виробів, і до 0,1 г — для срібних виробів.

Якщо від зважуваного виробу з дорогоцінного металу відірвалась етикетка, для виробу після зважування пишуть нову етикетку з повним зазначенням реквізитів, підписують і обидві етикетки прикріплюють на нитці до виробу із зазначенням номера акта на етикетці-дублікаті.

Якщо відірвалась етикетка від виробу із вставками з дорогоцінних каменів, то на цей виріб складається акт і разом з етикеткою акт і виріб відправляються виготовлювачу для перевірки і повторного опломбовування.

У випадку нестачі виробів у коробці (посилці) за пломбою виготовлювача приймання припиняється, телефонограмою повідомляється виготовлювач або телефонограмою ж викликається його представник для участі в подальшому прийманні і складанні двостороннього акта. Якщо виготовлювач висло­влює бажання компенсувати нестачу, то акт про розбіжності в кількості не складається.

Приймання ювелірних виробів за якістю здійснюється відповідно до Інструкції П-7 методом суцільної перевірки. Термін приймання за якістю — не пізніше 10 днів з дня отримання.

Приймання ювелірних виробів за якістю та комплектністю здійснюється у чіткій відповідності з вимогами ДСТУ 3527–97 «Вироби ювелірні з дорогоцінних металів. Загальні технічні умови», а також супровідних документів. У разі відсутності стандартів та супровідних документів складається акт про фактичну якість, комплектність з зазначенням відсутніх документів.

Приймання за якістю здійснюється в такому порядку:

Перевірка транспортного упакування (тари) для перевезення залізницею, водним, повітряним транспортом, поштовими посилками, засобами спецзв'язку.

Перевірка реквізитів маркування транспортної тари.

Перевірка первинного упакування (коробок, футлярів тощо).

Перевірка маркування самих виробів (ярлики, пломби, знаки-іменники, клейма підприємства пробірного контролю).

Перевірка відповідності сорту (ґатунку), вказаного в ярлиці, сортові (ґатунку) в супровідних документах.

Перевірка відповідності виробів затвердженим еталонам-зразкам, технічним описам, стандартам.

В ювелірних виробах з дорогоцінними каменями перевіряють маркувальні ярлики, в яких зазначені найменування виробу, сплав і його проба, загальна вага виробу, кількість і види каменів, їх маса в каратах (якщо великі діаманти, смарагди, то зазначається їх шифр), дата випуску, номер ВТК.

Перевірка зовнішнього вигляду виробів, якість клеймування, маркування та упакування здійснюється органолептичним методом в умовах природного освітлення або під світлом електричної лампи потужністю не більше 40 Вт, розташованої від виробу на відстані не більш як 300 мм.

Якість закріплення каменів перевіряється легким похитуванням вставки з боку площадки каменя заокругленим пластмасовим або дерев'яним стрижнем.

Контроль самовідмикання замків здійснюється шляхом десятиразового випробування їх дії.

Особливу увагу звертають на те, щоб вставки не виходили за межі нижньої частини оправи; щоб не було тріщин, міхурів, відколів по рундисту, бічних гранях і вершинах кутів; щоб грані не були заовалені; щоб не було відхилень за формою та розмірами; щоб не було раковин, тріщин, задирок на металевих частинах та деталях виробу.

У разі виявлення невідповідностей якості (не пізніше 24 годин з моменту виявлення) викликається представник виготовлювача. Далі перевірка якості здійснюється так само, як і в разі виявлення невідповідності за кількістю.