Вступ

У Державній національній програмі "Освіта" (Україна XXI ст.), Національній доктрині розвитку освіти в Україні у XXI ст. достатньо окреслені підходи до завдань та змісту освіти, зокрема й освіти вищої, на сучасному етапі національного духовного відродження в Україні, з тим, щоб наша освітня галузь у найближчому майбутньому змогла долучитися до Болонського процесу і тим самим інтегрувалася у світовий освітній простір, а також забезпечувала реалізацію у навчальному процесі найсучасніших (новітніх) технологій.

Зазначимо, що за останні роки в історико-педагогічній науці в Україні з'явилося чимало нових наробок щодо становлення й розвитку національної системи освіти й виховання. Також до наукового обігу введено цілу плеяду яскравих, талановитих, раніше замовчуваних (з відомих на те причин) імен, серед яких чільне місце посідають постаті Г.Ващенка, Б.Грінченка, М.Грушевського, І.Огієнка, С.Русової, С.Смаль-Стоцького, Я.Ряппо, Я.Чепіги та ін., котрі заклали підвалини національної освітньої системи.

Разом з тим, у зв'язку зі зміною соціальних орієнтацій та цінностей, в умовах сьогодення, нового перегляду потребує творча спадщина багатьох зарубіжних і вітчизняних педагогів, передовсім без ідеологічних нашарувань, упередженості і так званого класового підходу до виховання. Це стосується перш за все творчого доробку Дж.Дьюї, С.Френе, М.Монтессорі, Г.Сковороди, Т.Шевченка, І.Франка, А.Макаренка, В.Сухомлинського, Р.Штайнера та ін.

У процесі підготовки навчально-методичного посібника автор дотримувався соціокультурного та діяльнісного підходів до навчання й виховання студентів, а також намагався добирати зміст і засоби з тим, щоб активізувати самостійність майбутніх вчителів в оволодінні історико-педагогічними знаннями в їх історичній ретроспективі.

Навчально-методичний посібник написаний згідно з програмою "Історія педагогіки", рекомендованою Міністерством освіти і науки України для педагогічних вузів, і віддзеркалює основні етапи розвитку зарубіжної та вітчизняної навчально-виховних систем, педагогічних концепцій. Автор намагався розкрити студентам, зокрема й заочникам, процес становлення освіти та виховання як складних соціальних явищ з притаманними їм суперечностями, динамізмом, послідовністю і наступністю

По-новому, на наш погляд, розроблена система практичних завдань для самостійної пізнавальної діяльності студентів, котра спрямована насамперед на розвиток інтересу до історико-педагогічних знань, що врешті-решт поступово стимулюватиме утвердження критичності їхнього педагогічного мислення і сприятиме формуванню у майбутніх вчителів у подальшому педагогічної культури.

Посібник ілюструється структурно-логічними схемами, побудованими за алгоритмом, розробленим А.А.Сбруєвою і М.Ю.Рисіною.

Система модулів і вартісна оцінка всіх видів самостійної діяльності студентів розроблена викладачами кафедри педагогіки (проф.Левківський М.В.; доц. Антонова О.Є.; ст.викладач Осадча З.А.).

Пропоновані матеріали адресуються студентам і викладачам педагогічних інститутів й університетів України. Практичні завдання, тестові контрольні запитання можуть використовуватися при вивченні курсу "Педагогіка" студентами педагогічних ВНЗ.

методичні поради студентам і викладачам щодо реитимгової системи оцінки знань і самостійної роботи майбутніх вчителів

У зв'язку з обмеженою кількістю лекційних годин студенти-заочники опрацьовують матеріал курсу в основному самостійно. При цьому вивчення тем, передбачених програмою, варто розпочинати з поглибленого ознайомлення з текстами у посібнику. Більшість питань, передбачених програмою, поглиблено вивчаються студентами за навчальними посібниками, котрі рекомендуються у списку літератури до конкретних тем.

Доречно відзначити, що після першого поглибленого знайомства з текстом (за нашим посібником), варто повернутися до ключових слів і термінів (окреслених на початку теми) і спробувати продумати власне їх усвідомлення.

У разі опрацювання рекомендованої літератури та першоджерел (обов'язкові з них для опрацювання - подані у додатку А), слід, насамперед, спробувати осмислити систему проблемних запитань та запитань для самоперевірки з теми.

За власним бажанням майбутні вчителі можуть писати реферати з конкретної теми та виконувати групу творчих завдань. Результати їх виконання студенти обов'язково повідомляють на семінарських заняттях, під час поточних консультацій чи консультацій до семестрового екзамену.

У звязку з запровадженням модульно-рейтингової системи вивчення курсу "Історія педагогіки" доцільно зазначити, що, метою впровадження рейтингової системи оцінки знань і самостійної роботи студентів є підвищення якості навчання, посилення його мотивації шляхом стимулювання активної, систематичної роботи студентів протягом усього семестру та створення умов для прояву кожної особистості, а також заради підвищення об'єктивності оцінки підсумків навчальної діяльності студентів.

Рейтингова система базується на таких основних засадах:

1.         Навчальний рейтинг студента визначається з усіх опанованих ним дисциплін і видів робіт, які передбачені навчальним планом.

Для зручності підрахунків усі навчальні дисципліни й види робіт, з яких у семестрі передбачена підсумкова форма контролю (екзамен), оцінюються в 100 балів за семестр. Це максимальна сума балів за всі види навчальних та індивідуальних занять, самостійної роботи, практик та контрольних заходів з даної дисципліни чи виду робіт.

Оцінка в 100 балів складається з двох основних оціночних блоків і розподіляється в певних пропорціях між собою:

блок - бали за активну участь у заняттях і за самостійну роботу (вивчення й конспектування першоджерел, освоєння тем і розділів, курсових і контрольних робіт та ін.) протягом семестру;

блок - бали за контрольні підсумкові зрізи (екзамен).

Пропорції і максимум оціночних балів за кожний з обов'язкових видів робіт з окремої дисципліни встановлюють кафедри і через викладача доводять до студентів на початку семестру. При цьому частка екзамену у визначенні рейтингу складає 40 \%.

Студент, який набрав в сумі 61 бал, оцінюється в цілому на "задовільно". Оцінка "задовільно" ставиться також, якщо студент набрав в сумі від 61 до 74 балів, "добре" - 75-90 балів, "відмінно" - 91-100 балів.

3 "Історії педагогіки" викладачі кафедри можуть встановлювати суму балів за результати поточного та проміжного контролю протягом семестру, що дає право автоматичного отримання екзаменаційної оцінки без складання екзамену.

Індивідуальний рейтинг студента з "Історії педагогіки" встановлюється за результатами поточного, проміжного та підсумкового контролю і виражається в балах.

Викладачі кафедри можуть встановлювати заохочувальні бали за активну участь в обговоренні матеріалу, творче виконання завдань, за додаткову індивідуальну роботу, яка сприяє поглибленому вивченню курсу (публікації, виступи на наукових конференціях, участь в олімпіадах тощо), а також вилучати певну кількість балів за пропуски навчальних занять, несвоєчасне виконання завдань і таке інше. Але при додатковому нарахуванні балів їхня загальна сума не повинна перевищувати 80 балів.

Загальний навчальний рейтинг студента визначається за семестр комісією деканату в складі декана (заступника) та представника кафедри педагогіки як зважений показник його рейтингу з "Історії педагогіки" у зв'язку з екзаменом (на стаціонарних відділеннях за 5-6 семестр; а на заочному - у 7-8 семестрах).

Рейтинг з "Історії педагогіки" враховується деканатами і представниками кафедри педагогіки при визначенні загального зваженого рейтингу студента.

Зважений загальний рейтинг студента за семестр (Р) визначається формулою: Р = (к1Р1+...+к"Р")/п, де Р1,..., Рп означають кількість залікових балів з дисциплін, опанованих студентом за семестр, п - кількість навчальних дисциплін, Кп -коефіцієнт зваженості. к = 1, якщо на навчальну дисципліну відведено 100 годин. Оскільки на вивчення курсу "Історію педагогіки" відведено 48 годин, то ка = 48/100.

Остаточний рейтинг випускника визначається як середнє арифметичне усіх попередніх семестрових рейтингів.

Після визначення загального навчального рейтингу кожного студента за певний період комісія деканату з представниками кафедри педагогіки проводить ранжування студентів і оголошує результати.

При перезарахуванні навчальних дисциплін студентам, які мають вищу освіту або вчилися в інших вищих закладах освіти, комісія виставляє відповідну оцінку за складений іспит або диференційований залік і визначає бал на рівні нижчої вилки перевідної шкали.

Після ранжування випускників за остаточним рейтингом за весь період навчання в додатку до диплома робиться запис про рейтинг у вигляді простого дробу, де знаменник вказує на кількість випускників факультету, а чисельник -місце, яке займає серед них власник диплому!

Студенти з високим рейтингом мають переважне право на призначення іменних стипендій, надбавок до стипендій, отримання грантів, інших винагород, перехід до навчання за індивідуальним планом, виїзд на стажування за кордон, направлення в магістратуру й аспірантуру, моральні заохочення; випускники -на першочергове сприяння в працевлаштуванні, укладення вигідних контрактів тощо.

Методичні поради модефіковані на основі матеріалів рішення вченої ради Житомирського державного педагогічного університету імені Івана Франка (протокол № 11 від 26.05.2003 р.).

Отже, можна лише побажати майбутнім вчителям цілеспрямованості й наснаги, терпіння, сили волі в оволодінні надбаннями вітчизняної й світової педагогічної культури. Успіхів усім Вам у цій студійній справі.

ВИДИ РОБОТИ СТУДЕНТІВ, ЯКІ ПІДЛЯГАЮТЬ ОЦІНЮВАННЮ Теоретичний блок

Відвідування лекцій - 0,1 б.

Ведення конспекту лекцій - 0,2 б.

Участь у проведенні лекції на рівні відповідей на проблемні запитання - 0,2 б.

Участь у проведенні лекції на рівні виконання індивідуального завдання дослідницького характеру - 0,2 б.

Практичний блок

Відвідування практичних занять - 0,25 б.

Ведення зошита для практичних занять - 0,25 б.

Участь у діловій грі:

підготовка та проведення опитування студентів групи - 0,25 б.;

підготовка та застосування наочності (портрети педагогів, малюнки, фото тощо) - 0,2 б.;

розробка та застосування логічної схеми - 0,25 б.;

наявність проблемних запитань - 0,2 б.

Участь у проведенні заняття на рівні відповідей на запитання - 0,2 б.

Підготовка індивідуальних завдань практичного характеру - 0,25 б.

Самостіна робота

Вивчення обов'язкових творів класиків педагогіки - 10,0 б.

Ведення конспектів першоджерел - 10,0 б.

Підготовка творчих робіт реферативного характеру - 5,0 б.

Науково-дослідна робота студентів

Робота у державному архіві - 4,0 б.

Науково-дослідна робота у проблемних групах - 4,0 б.

Написання студентських наукових робіт - 8,0 б.

Участь у науково-практичних конференціях - 4,0 б.

Опублікування студентської наукової статті - 10 б.

Групова робота

Підготовка матеріалів про одного з педагогів для участі в студентській конференції - 3,0 б.

Участь у "Конкурсі педагогічних ідей" - 2,5 б.

Штрафні санкції за пропуски занять

Пропуск лекції - 1,0 б.;

Пропуск практичного заняття - 1,0 б.

і блок

історія зарубіжної школи та педагогіки

Модуль 1.1. Освіта й виховання у світовій суспільній цивілізації, в епоху Середньовіччя та Відродження (вартісна оцінка модуля - 5 б.).