Економіка та організація інноваційної діяльності - Навчальний посібник (Павленко І. А., Гончарова Н. П., Швиданенко Г. О.)

2.3. особливостІ створення ІнновацІй та формування попиту на них

2.3.1. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИВЧЕННЯ ТЕМИ

Важливим проблемним питанням даної теми є формування попиту на інновації. Але для сучасної ситуації, що склалася в Україні, складно точно спрогнозувати попит на інноваційну продукцію. Розглянемо деякі напрями вивчення попиту на продукцію, що є результатом інноваційної діяльності.

Формування попиту на інноваційну продукцію провадиться за такими напрямами:

аналіз потреби в проектованому нововведенні або новій послузі;

аналіз попиту на нововведення і пов’язані з ним послуги, вплив на них різноманітних чинників;

аналіз впливу попиту на результати діяльності підприємства;

визначення максимальної можливості збуту й обґрунтування плану збуту з урахуванням результатів вирішення перших трьох завдань, а також виробничих можливостей фірми.

Особливості розвитку нововведень і відмінності їхніх видів багато в чому визначають специфіку аналізу попиту на них у кож­ному конкретному випадку. Насамперед необхідно уточнити, до яких нововведень — базисних чи удосконалених — належить продукція, попит на яку слід вивчити. Таку ідентифікацію можна здійснити двома методами.

По-перше, за допомогою побудови кривих життєвих циклів продукції на підставі даних про обсяги тривалості її пропозиції або збуту на ринку. Якщо циклічна хвиля є вищою і термін життя продукції незначний відносно «великої хвилі», мова йде про еволюційні або часткові нововведення.

По-друге, фірма, що виробляє інноваційну продукцію, проводить порівняльний аналіз параметрів раніше виробленої і нової продукції за визначеною схемою. При цьому виявляється:

наявність у конструктивній розробці нового виробу в порівнянні зі старим принципово інших підходів, наприклад, невідомих законів і закономірностей;

певна кількість нових деталей, вузлів у виробі або операцій у технології;

додаткова сума витрат на зміну виробу і частка її у витратах на новий виріб.

У результаті порівняльного аналізу нову продукцію можна поділити на три групи: 1) така, що раніше не існувала (наприклад, лазерні диски); 2) така, що вироблялася раніше, але істотно змінена конструкційно (наприклад, електрочайник зі штепсельним роз’ємом, умонтованим у підставку); 3) така, що має тільки нове оформлення (наприклад, зубна паста в аерозольному виконанні).

Інноваційна продукція дуже різноманітна за формами. Вона може мати натурально-речову форму (наприклад, верстати, товари для населення) або не мати її («ноу-хау», патенти, ліцензії), різ­нитися за призначенням (для виробництва або кінцевого споживання), за видами продукції тощо. Унаслідок цього і попит, і створення інформаційної бази для його формування мають специфіку в кожному конкретному випадку.

Як ви вже знаєте, попит відбиває обсяг продукції, котрий споживач хоче та в змозі придбати за деякою з можливих цін протягом певного часу на конкретному ринку. З цього визначення випливають основні напрямки аналізу попиту:

обсяг попиту;

наявність потенційних покупців;

потреба в товарі;

можливість придбання товару;

ціна запропонованої продукції;

час реалізації (пропозиції для реалізації) продукції на ринку;

напрямки, ринки збуту продукції.

Попит виражає кількість альтернативних можливостей придбання продукції при різних цінах і рівних інших умовах. Його можна подати в один із трьох способів: у вигляді таблиці, графічно, аналітично. Табличний і графічний способи відображення формування попиту є інструментами його попереднього й оперативного аналізу. У таблиці можна уявити ранжований ряд значень ціни продукції в порядку її зростання або зменшення і відповідну їй кількість одиниць товару, на який існує попит. У разі великої кількості значень ціни, частого її коливання або значного розкиду в кількості проданих одиниць продукції доцільніше детально простежувати тенденцію попиту, групувати значення ціни і подавати дані у вигляді інтервального ряду показників.

Графічне зображення попиту дає можливість побачити напрями його зміни, що широко застосовується для прогнозування попиту, визначення типу товарів, щодо яких він вивчався, розрахунку ступеня гнучкості попиту стосовно основних, впливаючих на нього чинників. Цей метод у значній мірі є інструментом якісного аналізу, що дає змогу наочно відобразити тенденцію зміни попиту під дією різноманітних чинників.

Аналітичний метод дає можливість проаналізувати сформовану тенденцію попиту на основні товари і спрогнозувати ситуацію на перспективу. Він застосовується як інструмент поперед­нього і наступного аналізу.

Звертаємо вашу увагу ще на один компонент формування попиту: зворотну (негативну) залежність між ціною продукції і попитом на неї при незмінності всіх інших чинників. Ця залежність називається законом попиту. Детальний опис сутності закону попиту й інших властивостей цієї категорії в даному конспекті ми випускаємо, оскільки все це детально розглядається в курсі «Макроекономіка».

У даній темі вважаємо за необхідне звернути вашу увагу на чинники і види попиту на інноваційну продукцію.

Для формування попиту підприємству-виробнику інноваційної продукції необхідно знати, що впливає на розмір і характер попиту. Вважаємо, що зазначений вплив справляють відповідні чинники. При цьому слід мати на увазі, що чинники, які впливають на попит на нововведення, значно відрізняються від чинників попиту на традиційно запропоновану споживачам продукцію.

З огляду на це слід розглянути вплив найважливіших внутрішніх чинників, що в сукупності характеризують виробничо-торгову стратегію виробника.

1. Якщо підприємство виробляє нову продукцію, то для її поширення на ринку велике значення мають конструктивні особливості запропонованого зразка. Якщо він не відповідає галузевим стандартам, то ускладнюється його післяпродажне обслуговування і використання як комплектуючого. Наслідком цього буде відсутність попиту на дану продукцію або низький рівень його.

2. Аналогічно стандартам на забезпечення попиту на нову продукцію кінцевого побутового споживання (одяг, взуття, меблі тощо) впливає мода. Якщо її дія не врахована, нова продукція не матиме попиту.

3. Не менш важливим чинником попиту є якість нової продукції.

4. Чинником, що сприяє попиту, є умови продажу, зокрема, забезпечення гарантійного обслуговування і сервісу.

5. Між розміром витрат на наукові дослідження і розробки, появою нової продукції у виробництві і виникненням попиту на неї існує прямий зв’язок. Чим вищі витрати на наукові дослідження і розробки фірми-постачальника, тим у кінцевому підсумку швидше поширюється нова продукція.

6. Високий технічний рівень підприємства-виготовлювача забезпечує швидкий перехід до якісно нового щабля виробництва, що дає змогу прискорити пропозицію ринку принципово нової продукції як технічного призначення, так і особистого споживання, стимулюючи виникнення попиту на неї.

7. У свою чергу, високий технічний рівень підприємства-виго­товлювача впливає на швидкість освоєння нової продукції, що в умовах інфляції, яка гальмує інноваційний процес, має величезне значення, а швидкість освоєння в умовах ринкової конкуренції стимулює виробництво і пропозицію нової продукції.

8. Стимулюючий вплив на попит справляє транснаціональний рівень галузі (фірми). Чим він вищий, тим ширша зовнішня інтеграція галузі, на велику кількість закордонних ринків виходить нова продукція, пришвидшується її поширення і збільшується попит на неї.

9. Одним з найважливіших чинників попиту є встановлена ціна на нову продукцію. Ціна може бути і стимулом для просування товару на ринок, і бар’єром для проникнення на нього нових фірм.

10. Для забезпечення попиту на новий виріб (технологію) важ­ливо вибрати найавторитетнішого покупця, що створює «авторитетну думку» про дану продукцію. Така збутова стратегія називається «стратегією світила».

11. Величезне значення для поширення нової продукції мають комунікаційні чинники. Фірми, галузі, що виробляють нову продукцію, характеризуються відкритістю або закритістю з погляду інформаційних контактів. Пропагуючи свої розробки в загальновідомих формах ще до виведення нової продукції на ринок, вони знайомлять з нею споживача, формуючи в нього попит.

12. Близько до комунікаційного стоїть чинник рекламний: високий рівень витрат на рекламу в загальних витратах на виробництво і реалізацію нової продукції сприяє формуванню та підвищенню попиту і навпаки.

13. Одним з найважливіших внутрішніх чинників попиту на інноваційну продукцію є рівень фахової підготовки персоналу підприємства-виробника. Такий зв’язок логічний і зрозумілий.

Розглянемо тепер зовнішні чинники попиту, значна частина яких характеризує середовище мешкання (функціонування) підприємства, що вироблює або реалізує інноваційну продукцію.

1. Загальноекономічний стан держави. Якщо він стабільний, то не порушується процес, що стимулює науково-технічний прогрес у суспільстві. Економічна дестабілізація суспільства унеможливлює вкладення коштів у техніко-технологічні інновації. Наслідком є падіння попиту на інноваційну продукцію.

2. Особливості політичної обстановки. Політична нестабільність є гальмом для виготовлення нової продукції та товарів народного споживання і стимулом для збуту військово-технічної продукції в конфліктні регіони. Причому цей чинник може діяти різноспрямовано.

3. Важливе значення для стимулювання розробок, пропозиції та попиту на інноваційну продукцію має правове забезпечення всієї господарської діяльності. Цю проблему ми докладно роз- глянемо в окремій темі.

4. Несприятлива екологічна ситуація в регіоні і жорсткість її державного регулювання є стимулом попиту на нову продукцію. Причому урбанізація, що викликає погіршення екології, з часом буде дедалі більше стимулювати попит на засоби захисту як навколишнього середовища, так і населення від його шкідливого впливу.

5. Одним із чинників попиту на нові вироби і технології є сам технічний прогрес і у зв’язку з його прискоренням швидке моральне старіння великої кількості видів продукції.

6. Стимулює попит — підвищення ефективності роботи споживача нововведень, підвищення фондовіддачі, зниження матеріаломісткості, випередження конкурентів за якістю, часом випуску продукції й іншими показниками.

7. Прибутки споживачів — чинник, що прямо впливає на характер попиту: чим вони вищі, тим більший попит. Причому це стосується попиту і на науково-технічну продукцію.

8. Чинником, який акумулює дію багатьох попередніх чинників, є непевність самої інноваційної продукції. Цей чинник знижує попит, причому він діє постійно і породжується самою сутністю інновацій.

На закінчення цієї найважливішої для всього курсу теми наголосимо на необхідності мати ґрунтовні знання про види попиту. Залежно від цілей і завдань формування й аналізу попиту класифікація його видів може бути побудована на різноманітних засадах. Дуже важливою є його диференціація за формами утворення, що відбиває стадії життєвого циклу продукції. При цьому розрізняють:

1. Потенційний попит, що виникає на стадії розроблення і підготовки нової продукції до виходу на ринок.

2. Попит, що формується на етапі виходу нової продукції на ринок.

3. Попит, що розвивається на етапі утвердження нової продук­ції на ринку.

4. Попит, що сформувався відповідно до стадії зрілості інноваційної продукції.

Таке групування видів попиту характеризує стан ринку аналізованого продукту. У цьому випадку розрізняють:

негативний попит — відбиває факт «недолюблювання» товару потенційними споживачами, що намагаються уникнути його купівлі (пригадайте і прокоментуйте ставлення вітчизняного споживача до появи на нашому ринку СВЧ- печей (мікрохвильових);

відсутність попиту — спостерігається у двох випадках: коли споживачі, на яких орієнтовано виробництво даної продукції чи її реалізація, не зацікавлені в ній або не знають про неї;

прихований попит — відбиває неможливість задоволення споживачів за рахунок наявних на ринку товарів і послуг. Така ситуація виникає у двох випадках: коли підприємство-виробник не має інформації про попит, що виник, або коли воно знає про цей попит, але не поспішає задовольняти його;

нерегулярний попит — характеризується виникненням коливань попиту протягом тривалого часу. Це сезонні коливання, характерні для підприємств харчової промисловості тощо;

повноцінний попит — означає адекватність нововведень бажанням споживачів, перехід нововведення в стадію зрілості;

надмірний попит — виникає, коли розмір попиту перевищує розмір пропозиції. Це дуже сприятлива ситуація для виробників. Вона дає змогу вивести на ринок нові продукти і випередити конкурентів;

нераціональний попит — до нього відносять попит на товари, шкідливі для здоров’я. Оскільки велика частина нововведень характеризується неповнотою інформації в цій сфері, необхідна значна реклама й інші засоби інформування потенційних покупців.

Варто мати на увазі, що вивчення попиту на нововведення має величезне значення, оскільки від його результатів залежить чіткість розроблення виробничої програми, стратегія й обсяги реалізації продукції, а отже, фінансові результати діяльності.

2.3.2. ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

1. Сутність попиту на інновації: методи його визначення.

2. Умови, за яких інновація стає товаром. Формування попиту на інновації.

3. Чинники попиту на інновації.

4. Види попиту.

Питання для поглибленого вивчення теми

1. Специфіка вивчення попиту на інновації в Україні.

2. Сутність поняття «інноваційний потенціал».

3. Структурний аналіз попиту на інновації.

Література

1. Грачева М. В. Инновационная деятельность в промышленности: теория и практика в странах рыночной экономики.— М.: ИМЭМО РАН, 1994. — 315 с.

2. Ковалев Г. Д. Основы инновационного менеджмента: Учеб. для вузов / Под ред. проф. В. А. Швандара. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 1999. — 284 с.

3. Водачек Л., Водачкова О. Стратегия управления инновациями на предприятии. — М.: Экономика. — 1989. — 401 с.

4. Морозов Ю. П. Управление технологическими нововведениями в условиях рыночных отношений. — Н. Новгород, 1995. — 446 с.

5. Поршнев А. Г. Управление инновациями в условиях перехода к рынку. — М.: Мегаполис — Контакт, 1993. — 402 с.

6. Бурнышев К. Инновации и проблемы качества // Вопр. экономики. — 2001. — № 7. — С. 33—47.

7. Кардаш В. Я. Товарна інноваційна політика: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 1999. — 124 с.

8. Крылова Г. Д. Зарубежный опыт управления качеством. — М.: Изд-во стандартов, 1992. — 260 с.

9. Куденко Н. В. Стратегічний маркетинг. — К.: КНЕУ,1998. — 261 с.

10. Котлер Ф. Основы маркетинга. — М.: Прогресс, 1990. — 280 с.

2.3.3. ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ

ТЕСТИ

1. Сукупність підрозділів, що безпосередньо не беруть участі у створенні нової (профільної) продукції підприємства, але своєю діяльністю сприяють роботі основних цехів, називають:

а) виробничою інфраструктурою;

б) інфраструктурою;

в) соціальною інфраструктурою;

г) капітальним будівництвом;

ґ) виробничою структурою.

2. Ви менеджер, працюєте на ринку нових товарів і бажаєте розширити свій ринок. При вивченні ринку нових товарів ви використовуєте таке джерело:

а) думку ваших клієнтів про товари на ринку;

б) думку ваших друзів про новинки;

в) перегляд бізнес-каталогів;

г) власну книгу замовлень;

ґ) думку вашого торгового представника.

3. Коли крива попиту на інвестиції знижується, усе з переліченого залишається постійним, за винятком:

а) стану технології;

б) процентної ставки;

в) оплати праці;

г) стану науки;

ґ) чекань щодо майбутнього попиту на продукцію.

4. Потенційний попит на продукцію формується:

а) на стадії розроблення і підготовки нової продукції до виходу на ринок;

б) на етапі виходу нової продукції на ринок;

в) на етапі утвердження нової продукції на ринку;

г) на стадії зрілості інноваційної продукції.

5. До внутрішніх чинників, що впливають на розмір та харак­тер попиту, відносять:

а) прибутки споживачів;

б) технічний рівень підприємства;

в) рекламу;

г) правове забезпечення;

ґ) ціну на продукцію.

6. До зовнішніх чинників, що впливають на розмір та характер попиту, відносять:

а) прибутки споживачів;

б) технічний рівень підприємства;

в) рекламу;

г) правове забезпечення;

ґ) ціну на продукцію.

7. Стимулюють попит на нову продукцію такі чинники:

а) підвищення фондовіддачі;

б) підвищення матеріаломісткості;

в) випередження конкурентів за часом випуску продукції;

г) випередження конкурентами за якістю продукції.

8. Законом попиту називають:

а) залежність між витратами та попитом на продукцію;

б) залежність між обсягом реалізації та ціною на продукцію;

в) залежність між ціною та попитом на продукцію.

9. Попит — це:

а) обсяг продукції, що задовольняє потреби споживача;

б) обсяг продукції, котрий споживач хоче й у змозі придбати;

в) обсяг продукції, котрий підприємство в змозі виробляти.

10. Повноцінний попит характеризує:

а) неможливість задоволення споживачів за рахунок наявних на ринку товарів і послуг;

б) виникнення коливань попиту протягом значних проміжків часу;

в) адекватність нововведень бажанням споживачів, перехід нововведення в стадію зрілості, надмірний попит;

г) попит на товари, шкідливі для здоров’я.

11. Нерегулярний попит характеризує:

а) неможливість задоволення споживачів за рахунок наявних на ринку товарів і послуг;

б) виникнення коливань попиту протягом значних проміжків часу;

в) адекватність нововведень бажанням споживачів, перехід нововведення в стадію зрілості, надмірний попит;

г) попит на товари, шкідливі для здоров’я.

12. Повноцінний попит характеризує:

а) неможливість задоволення споживачів за рахунок наявних на ринку товарів і послуг;

б) виникнення коливань попиту протягом значних проміжків часу;

в) адекватність нововведень бажанням споживачів, перехід нововведення в стадію зрілості, надмірний попит;

г) попит на товари, шкідливі для здоров’я.

13. Нераціональний попит характеризує:

а) неможливість задоволення споживачів за рахунок наявних на ринку товарів і послуг;

б) виникнення коливань попиту протягом значних проміжків часу;

в) адекватність нововведень бажанням споживачів, перехід нововведення в стадію зрілості, надмірний попит;

г) попит на товари, шкідливі для здоров’я.

14. Абсолютний рівень якості продукції:

а) це рівень якості, при якому загальний розмір суспільних витрат на виробництво і використання продукції є мінімальним;

б) визначається шляхом обчислення обраних показників якості без порівняння їх з відповідними показниками аналогічних вітчизняних і закордонних зразків виробів;

в) це оцінка якості, що враховує пріоритетні напрями і темпи розвитку науки і техніки;

г) відбиває ступінь відповідності певного виробу сучасним віт­чизняним і закордонним вимогам;

ґ) задовольняє всі вимоги споживача.

15. Рівень якості, при якому загальний розмір суспільних витрат на виробництво і використання продукції за певних умов її споживання є мінімальним, називається:

а) абсолютним рівнем якості;

б) відносним рівнем якості;

в) перспективним рівнем якості;

г) оптимальним рівнем якості;

ґ) нормативним рівнем якості.

16. Показники якості виробництва продукції характеризують:

а) рівень дефектності продукції;

б) відповідність готового виробу вимогам нормативно-техніч­ної документації;

в) технічний рівень продукції;

г) естетичні властивості виробу;

ґ) експлуатаційні властивості продукту.

17. Щоб одержати від реалізації продукції запланований приріст виторгу, необхідно виконати такі вимоги:

а) розмір попиту має значно перевищувати розмір пропозиції;

б) розмір попиту має не перевищувати розмір пропозиції;

в) цінова еластичність має дорівнювати одиниці;

г) цінова еластичність має бути більше одиниці;

ґ) поточні витрати на виробництво одиниці продукції мають зростати.

ЗАВДАННЯ

Завдання 1

Ви працюєте у відділі головного технолога. Перебуваючи у відрядженні на родинному підприємстві, ви виявили, що ваші колеги модернізували технологічний процес (витрати на модернізацію — 650 тис. грн, модернізація виконана за 8 місяців, економічний ефект — 925 тис. грн). До кого ви звернетеся після прибуття на підприємство з ідеєю провести подібну модернізацію? Варіанти відповіді:

а) до начальника свого відділу;

б) до головного технолога;

в) до головного інженера;

г) до співробітників свого відділу.

Завдання 2

Перед вами, старшим інженером бюро нової техніки великого машинобудівного підприємства, — винахідник, що пропонує абсолютно новий кривошипно-шпіндельний верстат з дистанційним управлінням. Які ваші дії? Варіанти відповіді:

а) чітко і безапеляційно не приймете цю «дику» і зовсім нереальну пропозицію;

б) запропонуєте винахіднику розробити необхідну документацію і зробити діючий макет, бо інакше неможливо оцінити подану ідею;

в) сформулюєте питання, на які повинен буде відповісти винахідник під час наступної зустрічі.

Завдання 3

Які фірми першими беруть на себе освоєння нової техніки і технології? Назвіть ці фірми і дайте коментар.

Завдання 4

Оцініть тенденції зміни попиту за допомогою критеріїв: «пряма», «зворотна», «специфічна». Заповніть відповідні графи таблиці.

ВПЛИВ ЧИННИКІВ НА ЗМІНУ ПОПИТУ НА НОВУ ПРОДУКЦІЮ

Фактори попиту

Тенденції зміни попиту

І. Внутрішні

1. Відповідність галузевим стандартам 2. Відповідність тенденціям моди 3. Висока якість нової продукції  4. Гарантійне та сервісне обслуговування нової продукції 5. Розмір витрат на наукові дослідження 6. Швидкість упровадження 7. Транснаціональний рівень продукції 8. Ціна 9. Авторитет покупця 10. Сегмент ринку 11. Комунікація 11. Витрати на рекламу 13. Рівень підготовки кадрів

ІІ. Зовнішні

1. Стан економіки 2. Політичне становище 3. Правова база 4. Екологічна сфера 5. Технічний прогрес   6. Співвідношення на ринку старої та нової продукції 7. Дієвість реклами 8. Прибутки споживачів 9. Наявність замінників 10. Непевність

 

Завдання 5

Дайте відповідь на питання про причини купівлі вами нового телевізора:

а) Ви купуєте тому, що:

у вас немає телевізора;

ви заміняєте старий на новий;

вам потрібен ще один (який числом).

б) Які параметри в обраному телевізорі вас приваблюють? Розташуйте переваги одну за одною:

розмір екрана;

система управління;

якість зображення;

дизайн;

можливість комплектації;

габарити.

в) Чи є у вас телевізор даного виробника?

Поставте в потрібному місці знак «+».

Завдання 6

Є такі інноваційні проекти:

а) пропонується добувати прісну воду, розтоплюючи під соняч­ними променями айсберги, прибуксовані до берега жаркої країни з Антарктиди або Гренландії;

б) пропонується використовувати як холодильник звичайний ящик, піднятий на аеростаті на висоту, де температура навколишнього повітря нижче нуля;

в) пропонується саджати картоплю на занурену в землю металеву стрічку з отворами. При збиранні врожаю достатньо буде намотати цю стрічку на барабан: усі бульби будуть зібрані швидко і без втрат.

Чи реальні проекти? Який з них, на вашу думку, міг би бути реалізований уже в наші дні?

Завдання 7

Один досвідчений менеджер рекомендував доручати вирішення найскладнішого завдання найледачішому співробітнику. Чим ви це можете пояснити?

Завдання 8

Яка головна відмінність науки від лженауки, наприклад, астрономії від астрології?

Завдання 9

Назвіть показники технічного рівня інтелектуального продукту.

Завдання 10

У конструкторському відділі, що розробляє прилади технічного контролю, розпочато дослідницьку роботу, що має привести до створення нового сімейства приладів. Керує роботою кандидат наук — ентузіаст нового напряму. У групі проектантів головний конструктор і молодий інженер. Поточна тематика відділу потребує час від часу підключення кожного з трьох проектантів, але половину робочого дня (або більше) вони можуть працювати на «свою тему».

Чим, на ваш погляд, закінчиться проект? Як ви організували б роботи зі створення нової розробки?

Завдання 11

Група співробітників неспеціалізованого малого підприємства «Інженерна ідея» винайшла нову коптильну установку, у якій м’ясо, птиця і риба коптяться за 10 хвилин. Експериментальний зразок установки виправдав сподівання винахідників. Установка виявилася компактною, дим не виділяється, копчені продукти високої якості.

Якби ви були директором малого підприємства «Інженерна ідея», то який би варіант діяльності вибрали:

а) організація спільного розроблення і випуску коптильні з яким-небудь великим підприємством або науково-виробничим об’єднанням;

б) складання ліцензійного договору з яким-небудь підприєм- ством або науково-виробничим об’єднанням на право розроблення і випуску коптильні;

в) самостійне розроблення документації, випуск зразків коптильні і подальше її серійне виробництво в кооперації;

г) патентування установки від імені малого підприємства «Інженерна ідея» і наступний продаж патенту без проведення спеціальних розробок.

Завдання 12

Існує чотири групи критеріїв оцінювання ринкових перспектив інноваційного продукту: ринкова, товарна, збутова, виробнича. Які чинники характеризують кожну групу?