Судова експертологія - Навчальний посібник (Щербаковський М.Г.)

1.5. постанова про призначення судової експертизи

Юридичною підставою проведення судово-експертного дослідження є постанова про призначення експертизи, яка на досудовому слідстві виноситься слідчим.

Постанова про призначення експертизи повинна відповідати певним вимогам і має власну структуру (ст. 196 КПК України). Постанова про призначення експертизи задає спрямованість експертному дослідженню, тому зрозуміла важливість грамотного складання цього документа слідчим. Структура постанови про призначення експертизи включає три частини: вступну, описову і резолютивну.

Вступна частина постанови включає наступні дані:

дату винесення постанови;

місце винесення постанови (найменування населеного пункту);

посаду, звання, прізвище й ініціали особи, яка винесла постанову, найменування органу розслідування;

номер кримінальної справи.

Описова частина постанови містить обґрунтування необхідності залучення спеціальних знань.

Постанова повинна бути мотивованою. Це означає, що в ній зазначаються основні обставини кримінальної справи. У цій частині постанови коротко викладається фабула злочину і обставини, що викликали необхідність використання спеціальних знань; для встановлення якої юридично значимої обставини можуть бути придатні її результати; яка спеціальна мета дослідження.

Слідчим вказуються дані про особливості виявлення, вилучення, зберігання об'єкта експертного дослідження або інші обставини, які могли вплинути на формування його властивостей. У постанові вказується місце виявлення об’єктів, умови їх виготовлення або знаходження в момент виявлення, спосіб вилучення, прийоми відбору і кількість зразків при направленні на експертизу тільки частини речових доказів і т. ін.; умови відбору зразків для порівняльного дослідження та інші відомості. Якщо в постанові ці обставини не описуються, то експертові варто надіслати копії тих протоколів слідчих дій (оглядів, допитів та ін.) або виписки з них, де мова йде про ці обставини.

У виняткових випадках, коли об'єкт дослідження не може бути представлений експертові, експертиза може проводитися по фотознімках і інших копіях об'єкта, його описах та інших матеріалах, залучених до справи. Про проведення експертизи по таких матеріалах має бути зазначено в постанові про її призначення.

Дані, що вказують в описовій частині постанови, необхідні експерту для точного розуміння поставленого завдання і правильної оцінки результатів дослідження. Більше того, знання експертом основних обставин справи дозволяє йому реалізувати при проведенні експертизи своє право на ініціативу, тобто встановлювати обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання (ст. 200 КПК України).

В описовій частині наводяться вихідні дані по розслідуваній кримінальній справі. Вихідні дані включають інформацію, необхідну для вирішення питань, що відносяться до предмета експертизи. Це джерела відомостей про властивості об'єктів експертного дослідження або події, що відбулись. Так, у справах про дорожньо-транспортні події в постанові вказують параметри дорожньої обстановки, швидкість транспортних засобів і інші відомості, що використовуються експертом для вирішення поставлених питань.

Якщо призначається повторна або додаткова експертиза, то в описовій частині вказують, коли, де і ким була проведена попередня експертиза і її висновки. Якщо були проведені кілька додаткових, повторних експертиз, то згадуються всі висновки. У постанові обов'язково наводяться мотиви, що викликали необхідність проведення додаткової або повторної експертизи. Необхідно вказувати, у чому конкретно вважається неясність, неповнота дослідження або в чому вбачається необґрунтованість висновку первинної експертизи, які обставини викликали сумнів у його правильності.

Описова частина завершується посиланням на фактичні і процесуальні підстави призначення експертизи. Це може бути сформульовано таким чином: «Беручи до уваги, що для вирішення питань, що виникли у справі, необхідні спеціальні знання, та керуючись ст. ст. 75 і 196 КПК України, УХВАЛИВ ...». Якщо проведення експертизи доручається експертам судово-експертної установи, відомчої служби, то додатково робиться посилання на ст.198 КПК України, а у випадках обов'язкового призначення експертизи – на ст. 76 КПК України. При призначенні повторної або додаткової експертизи згадується ст. 203 КПК України.

Резолютивна частина постанови умовно складається із трьох розділів.

У першому розділі вказується:

найменування роду, виду експертизи, виходячи з тих спеціальних знань, які необхідні для її проведення. Нерідко слідчий утрудняється в правильному визначенні виду експертизи. У цьому випадку припустимо йменувати експертизу назвою того класу судових експертиз, у який вона входить. Наприклад, назвати експертизу криміналістичною, інженерно-технічною, матеріалознавчою, товарознавчою і т. ін.;

процесуальний вид експертизи: повторна, додаткова, комісійна, комплексна (первинна й одноособова експертизи звичайно не вказуються);

прізвище, ім'я, по батькові, місце роботи, посада експерта (експертів), якщо експертиза проводиться поза експертною установою. При призначенні експертизи в державну експертну установу вказується, що її проведення доручається експертам відповідної установи. Для дотримання прав обвинувачуваного на відвід експерта після ознайомлення з постановою про призначення експертизи (п.1 ч. 2 ст. 197 КПК України) слідчий вправі доручити проведення експертизи конкретному співробітникові експертної установи, указавши його прізвище і посаду або пославшись на Реєстр атестованих судових експертів, у якому наведений список експертів співробітників експертної установи. Наприклад, «...проведення експертизи доручається співробітникам науково-дослідного інституту судових експертиз, включених до Реєстру атестованих експертів за 2006 рік». Якщо призначається додаткова експертиза, то вказується, доручається вона тому самому чи іншому експертові, а при призначенні повторної експертизи можна вказати, що її проведення доручається комісії експертів. Вимоги слідчого обов'язкові для керівника експертної установи;

коли експертиза призначається різним експертним установам, указується їх найменування і провідна установа;

якщо експертиза призначається в експертну установу і приватному експерту, вказується найменування установи і прізвище експерта. Провідною призначається експертна установа;

при необхідності відзначається, що експертиза або окремі дослідження повинні проводитися в присутності слідчого, обвинувачуваного, підозрюваної або інших осіб.

У другому розділі після вказівки виду експертизи і суб'єкта її проведення перераховуються питання, що вимагають вирішення.

Питання, які ставляться перед експертом, повинні ретельно редагуватися, бути визначеними, ясними, такими, що не носять правового характеру. Правильна і точна постановка питань перед експертом служить формуванню конкретного предмета експертизи.

При формулюванні питань слідчий може консультуватися із обізнаною особою, у тому числі з тою, яка буде залучена до проведення експертизи як експерт, а також використати методичні матеріали. У методичній і довідковій літературі з судової експертизи наводяться переліки питань відносно різних видів і родів експертиз. Однак при цьому варто враховувати специфіку конкретної справи і уникати включення в постанову сторонніх питань, вирішення яких не диктується необхідністю розслідування.

У третьому розділі резолютивної частини постанови перераховуються всі об'єкти, надавані в розпорядження експерта: речові докази, зразки для проведення порівняльного дослідження, матеріали кримінальної справи, що містять відомості, які мають значення для дачі висновку, і ін.

Оскільки практично будь-яке дослідження вносить якісь зміни в досліджуваний об'єкт, то слідчий повинен дати дозвіл на видозміну, часткове або повне знищення об'єкта, інакше дослідження буде неможливим.

Не слід направляти на експертизу всі матеріали кримінальної справи. Це не засновано на законі, тим більше, якщо веде до фактичного зупинення провадження у справі на підставах, які не передбачені законом (ст. 206 КПК України).

Перераховуючи об’єкти, необхідно не тільки вказати їх найменування, але й упаковку (вид, номер пакета і т. ін.), у якій вони перебувають, написи, номер печатки і т. ін. Надалі це дозволить оцінити допустимість представлених об'єктів як речових доказів.

Якщо об'єкти дослідження не можуть бути направлені в експертну установу, то в постанові необхідно відзначити, де перебувають ці об'єкти і час, коли експерт може прибути на місце їх знаходження для проведення дослідження.

При призначенні експертизи приватному експертові він розписується в постанові про ознайомлення з обов'язками, правами і відповідальністю судового експерта.

До постанови про призначення повторної або додаткової експертиз обов'язково додаються висновки всіх попередніх експертиз або повідомлення про неможливість дачі висновку. Направляються додаткові матеріали, які виявилися в розпорядженні слідства після проведення попередніх досліджень.

Постанова засвідчується підписом слідчого. Постанова про призначення експертизи, об'єкти дослідження направляються в експертну установу із супровідним листом, підписаним керівником правоохоронного органу.

Експертиза вважається призначеною від дня винесення відповідної постанови.