5.2. грошові потоки і їх використання в проектному аналізіДослідження ефективності проекту базується на порівнянні вигід і витрат. Дана концепція реалізується використанням у фінансовому аналізі грошового потоку, а не прибутку. Це робить обрахунок ефективності більш достовірним і створює сприятливі умови для управління проектами. Для розуміння суті грошового потоку розглянемо його з позицій фінансового менеджменту. Грошовий потік підприємства являє собою сукупність розподілених у часі надходжень і виплат коштів, які генеруються його господарською діяльністю. Висока роль ефективного управління грошовими потоками підприємства у його успішному функціонуванні визначається наступними основними положеннями: Грошові потоки обслуговують здійснення господарської діяльності підприємства практично у всіх її аспектах. Грошовий потік можна сприймати як систему "фінансового кровообігу" господарського організму підприємства. Ефективно організовані грошові потоки підприємства є найважливішим симптомом його "фінансового здоров'я", передумовою досягнення високих кінцевих результатів його господарської діяльності в цілому. Ефективне управління грошовими потоками забезпечує фінансову рівновагу підприємства в процесі його стратегічного розвитку. Темпи цього розвитку, фінансова стійкість підприємства значною мірою визначаються тим, наскільки різні види потоків коштів синхронізовані між собою за обсягами і в часі. Високий рівень такої синхронізації забезпечує істотне прискорення реалізації стратегічних цілей розвитку підприємства. Раціональне формування грошових потоків сприяє підвищенню ритмічності здійснення операційного процесу підприємства. Будь-який збій у здійсненні платежів негативно впливає на формування виробничих запасів сировини і матеріалів, рівень продуктивності праці, реалізації готової продукції тощо. У той же час ефективно організовані грошові потоки підприємства, підвищуючи ритмічність здійснення операційного процесу, забезпечують ріст обсягу виробництва і реалізації його продукції. Ефективне управління грошовими потоками дозволяє скоротити потребу підприємства в позиковому капіталі. Активно керуючи грошовими потоками, можна забезпечити більш раціональне й ощадливе використання власних фінансових ресурсів, формованих із внутрішніх джерел, знизити залежність темпів розвитку підприємства від кредитів. Особливу актуальність цей аспект управління грошовими потоками має для підприємств, що здійснюють певний проект або перебувають на ранніх стадіях свого життєвого циклу, коли доступ до зовнішніх джерел фінансування досить обмежений. Управління грошовими потоками є важливим фінансовим важелем забезпечення прискорення оборотності капіталу підприємства. Цьому сприяє скорочення тривалості виробничого і фінансового циклів, що досягається в процесі результативного управління грошовими потоками. Важливим результатом є зниження потреби в капіталі, який обслуговує господарську діяльність підприємства. Прискорюючи за рахунок ефективного управління грошовими потоками оборот капіталу, підприємство забезпечує ріст суми накопиченого прибутку. Ефективне управління грошовими потоками забезпечує зниження ризику неплатоспроможності підприємства. Навіть у підприємств, що успішно здійснюють господарську діяльність і мають достатню суму прибутку, неплатоспроможність може виникати як наслідок незбалансованості різних видів грошових потоків у часі. Синхронізація надходження і виплат коштів, що досягається в процесі управління грошовими потоками підприємства, дозволяє усунути цей фактор виникнення його неплатоспроможності. Активні форми управління грошовими потоками дозволяють підприємству отримувати додатковий прибуток, що генерується безпосередньо його грошовими активами. Йдеться в першу чергу про ефективне використання тимчасово вільних залишків коштів у складі оборотних активів, та інвестиційних ресурсів, що накопичуються, у здійсненні проектів. Високий рівень синхронізації надходжень і виплат коштів за обсягом і в часі дозволяє знижувати реальну потребу підприємства в поточному і страховому залишках грошових активів, що обслуговують операційний процес, а також резерв інвестиційних ресурсів, що формуються у процесі здійснення реального інвестування. Таким чином, ефективне управління грошовими потоками підприємства сприяє формуванню додаткових інвестиційних ресурсів для здійснення інвестицій. Поняття «грошового потоку» є складним і охоплює декілька видів грошових потоків. З метою забезпечення ефективного цілеспрямованого управління грошовими потоками вони вимагають певної класифікації. Таку класифікацію грошових потоків пропонується здійснювати за наступними основними ознаками (рис.5.2).
за масштабами обслуговування господарського процесу
за рівнем достатності за безперервністю формуван- ня
- підприємства в цілому окремого структурного підрозділу окремої господарської операції від опера- ційної діяльно- сті від ін- вести- ційної діяльно- сті від фі- нансової діяльно- сті - негативний - валовий - чистий - надли-піковий - дефіцитний - дискретний - регулярний -з рівномі- рними ча- совими ін- тервалами -з нерівно- мірними часовими інтервала- ми
Рис 5.2. Види грошових потоків За масштабами обслуговування господарського процесу виділяються наступні види грошових потоків: грошовий потік підприємства в цілому; грошовий потік окремого структурного підрозділу підприємства (Така диференціація грошового потоку визначає структурний підрозділ як самостійний об'єкт управління в системі організаційно-господарської будови підприємства); грошовий потік окремих господарських операціях (У системі господарського процесу підприємства такий вид грошового потоку варто розглядати як первинний об'єкт самостійного управління). За видами господарської діяльності відповідно до міжнародних стандартів обліку виділяють наступні види грошових потоків: операційний грошовий потік. Він характеризується грошовими виплатами постачальникам сировини і матеріалів; стороннім виконавцям окремих видів послуг, що забезпечують операційну діяльність; заробітної плати персоналу, зайнятого в операційному процесі, а також здійснюючого управління цим процесом; податкових платежів підприємства в бюджети всіх рівнів і в позабюджетні фонди; інші витрати, зв'язаними зі здійсненням операційного процесу. Одночасно цей вид грошового потоку відображає надходження коштів від покупців продукції; від податкових органів у порядку здійснення перерахунку зайвих сплачених сум і деякі інші платежі, передбачені міжнародними стандартами обліку; грошовий потік від інвестиційної діяльності. Він характеризує платежі і надходження коштів, зв'язані зі здійсненням реального і фінансового інвестування, продажем основних засобів, що вибувають, і нематеріальних активів, ротацією довгострокових фінансових інструментів інвестиційного портфеля й інші аналогічні потоки коштів, що обслуговують інвестиційну діяльність підприємства; фінансовий грошовий потік. Він характеризує надходження і виплати коштів, зв'язаних з залученням додаткового акціонерного чи пайового капіталу, одержанням довгострокових і короткострокових кредитів і позик, сплатою в грошовій формі дивідендів і відсоток по вкладах власників і деякі інші грошові потоки, зв'язані зі здійсненням зовнішнього фінансування господарської діяльності підприємства. 3. За напрямком руху коштів виділяють два основних види грошових потоків: позитивний грошовий потік,, що характеризує сукупність надходжень коштів до підприємства у процесі здійснення усіх видів його господарських операцій (як аналог цього поняття використовується термін „приплив коштів"). негативний грошовий потік, що характеризує сукупність виплат коштів підприємством (або "відплив коштів"). Характеризуючи ці види грошових потоків, варто звернути увагу на високий ступінь їхнього взаємозв'язку. Недостатність обсягів у часі одного з цих потоків обумовлює наступне скорочення обсягів іншого виду цих потоків. Тому в системі управління грошовими потоками підприємства обидва види грошових потоків являють собою єдиний (комплексний) об'єкт фінансового менеджменту. За методом обрахунку обсягу виділяють наступні види грошових потоків підприємства: валовий грошовий потік. Він характеризує всю сукупність витрат чи надходжень коштів у певному періоді часу в розрізі окремих його інтервалів; чистий грошовий потік. Він характеризує різницю між позитивним і негативним грошовими потоками (між надходженням і витратою коштів) у визначеному періоді часу в розрізі окремих його інтервалів. Чистий грошовий потік є найважливішим результатом фінансової діяльності. Сума чистого грошового потоку може характеризуватися як позитивною, так і негативною величинами, що визначають кінцевий результат відповідної господарської діяльності підприємства і що впливають у кінцевому підсумку на формування і динаміку розміру залишку його грошових активів. За рівнем достатності обсягу виділяють наступні види грошових потоків підприємства: надлишковий грошовий потік. Він характеризує такий грошовий потік, при якому надходження коштів істотно перевищують реальну потребу підприємства в цілеспрямованій їхній витраті. Свідченням надлишкового грошового потоку є висока позитивна величина чистого грошового потоку, не використовуваного в процесі здійснення господарської діяльності підприємства; дефіцитний грошовий потік. Він характеризує такий грошовий потік, при якому надходження коштів істотно нижче реальних потреб підприємства в цілеспрямованій їхній витраті. Навіть при позитивному значенні суми чистого грошового потоку він може характеризуватися як дефіцитний, якщо ця сума не забезпечує планову потребу у витраті коштів у всіх передбачених напрямках господарської діяльності підприємства. Негативне ж значення суми чистого грошового потоку автоматично робить цей потік дефіцитним. За безперервністю формування у визначеному періоді розрізняють наступні види грошових потоків підприємства: регулярний грошовий потік. Він характеризує потік чи надходження витрати коштів по окремих господарських операціях (грошовим потокам одного виду), що у розглянутому періоді часу здійснюється постійно по окремих інтервалах цього періоду. Характер регулярного носять більшість видів грошових потоків, що генеруються операційною діяльністю підприємства: потоки, зв'язані з обслуговуванням фінансового кредиту у всіх його формах; грошові потоки, що забезпечують реалізацію довгострокових реальних інвестиційних проектів і т.п.; дискретний грошовий потік. Він характеризує надходження чи витрату коштів, зв'язану зі здійсненням одиничних господарських операцій підприємства в розглянутому періоді часу. Характер дискретного грошового потоку носить одноразова витрата коштів, зв'язана з придбанням підприємством цілісного майнового комплексу; покупкою ліцензії франчайзинга; надходженням фінансових засобів у порядку безоплатної допомоги і т. п. Розглядаючи ці види грошових потоків підприємства, варто звернути увагу на те, що вони розрізняються лише в рамках конкретного інтервалу часу. При визначеному мінімальному тимчасовому інтервалі всі грошові потоки підприємства можуть розглядатися як дискретні. І навпаки — у рамках життєвого циклу підприємства переважна частина його грошових потоків носить регулярний характер. 7. За стабільністю інтервалів формування регулярні грошові потоки характеризуються наступними видами: регулярний грошовий потік з рівномірними часовими інтервалами в рамках розглянутого періоду. Такий грошовий потік коштів носить характер ануїтету; регулярний грошовий потік з нерівномірними часовими інтервалами в рамках розглянутого періоду. Прикладом такого грошового потоку може служити графік лізингових платежів за орендоване майно з погодженими сторонами нерівномірними інтервалами часу їх здійснення протягом періоду лізингової угоди. Розглянута класифікація дозволяє більш цілеспрямовано здійснювати облік, аналіз і планування грошових потоків різних видів на підприємстві. В проектному аналізі використовують грошовий потік (ГП), який створюється чистим прибутком від проекту (ЧП) та неявними надходженнями (НН): ГП=ЧП+НН [5.1] Визначення грошового потоку за вказаною вище формулою дозволяє краще зрозуміти концепцію проектного аналізу. Адже до вигід проекту відносять не лише чистий прибуток, а й ті надходження, які не завжди є очевидними (явними). Класичним прикладом неявних надходжень є амортизаційні відрахування. їх найбільший вплив на величину грошового потоку обумовлений тим, що: амортизація є найбільшою статтею витрат; амортизація знижує податкове зобов'язання; амортизація - це негрошові затрати, оскільки готівкові гроші не залишають підприємство. Механізм впливу залежить від методу нарахування амортизації. Грошовий потік проекту можна розглядати і як різницю відповідних надходжень та витрат коштів. При цьому приливи коштів поділяють на грошові надходження від: продажу товарів та послуг і інших видів діяльності, обумовлених проектом; реінвестиції - продаж основних фондів та нематеріальних активів, продаж фінансових інструментів, лізингу, які використовувались в проекті; продаж фінансових інструментів на первинному ринку, інкасація дебіторської заборгованості, грошової позики, Відтік коштів містить: поточні витрати операційної діяльності в межах проекту без амортизаційних відрахувань; створення або придбання основних фондів та нематеріальних активів, фінансових інструментів на вторинному ринку, оплата арендованого майна; 3) купівля фінанасових інструментів на первинному ринку, виплата дивідендів, повернення казни, виплата відсотків. Управління грошовими потоками є важливою складовою ефективної реалізації проекту. Цей процес базується на відповідних принципах, основними з який є такі. 1. Принцип інформативної вірогідності. Як і кожна управлінська система, керування грошовими потоками повинне бути забезпечене необхідною інформаційною базою. Створення такої інформаційної бази є ускладненим, тому що пряма фінансо- ва звітність, що базується на єдиних методичних принципах бух- галтерського обліку, відсутня. Певні міжнародні стандарти фор- мування такої звітності почали розроблятися тільки з 1971 року і на думку багатьох фахівців ще далекі від завершення (хоча зага- льні параметри таких стандартів уже затверджені, вони допуска- ють варіативність методів визначення окремих показників при- йнятої системи звітності). Відмінності методів ведення бухгал- терського обліку в нашій країні від прийнятих у міжнародній практиці ще більше ускладнюють завдання формування достові- рної інформаційної бази керування грошовими потоками підпри- ємства. У цих умовах забезпечення принципу інформативної ві- рогідності зв'язано зі здійсненням складних обчислень, що вима- гають уніфікації методичних підходів. Принцип забезпечення збалансованості. Грошові потоки мають різні ознаки класифікації. їх підпорядкованість єдиним цілям і завданням вимагає забезпечення збалансованості грошових потоків за видами, обсягами, тимчасовими інтервалам і іншими істотним характеристикам. Реалізація цього принципу зв'язана з оптимізацією грошових потоків проекту в процесі управління ними. Принцип забезпечення ефективності. Грошові потоки характеризуються істотною нерівномірністю надходження і витрати коштів у розрізі окремих проміжків часу, що приводить до формування значних обсягів тимчасово вільних грошових активів підприємства. Власне кажучи ці тимчасово вільні залишки коштів носять характер непродуктивних активів (до моменту їхнього використання в господарському процесі), що втрачають свою вартість у часі. Реалізація принципу ефективності в процесі керування грошовими потоками полягає в забезпеченні ефективного їх використання шляхом здійснення реінвестицій або нових інвестицій. 4. Принцип забезпечення ліквідності. Висока нерівномірність окремих видів грошових потоків породжує тимчасовий дефіцит коштів підприємства, що негативно позначається на рівні його платоспроможності. Тому в процесі управління грошовими потоками необхідно забезпечувати достатній рівень їх ліквідності протягом усього розглянутого періоду. Реалізація цього принципу здійснюється шляхом відповідної синхронізації позитивного і негативного грошових потоків у розрізі кожного інтервалу визначеного розрахункового періоду. З урахуванням розглянутих принципів організовується конкретний процес управління грошовими потоками. Він повинен відповідати загальному фінансовому менеджменту підприємства, що здійснює проект. Основною метою керування грошовими потоками є забезпечення фінансової рівноваги підприємства в процесі його розвитку шляхом збалансування обсягів надходження і витрат коштів і їх синхронізації в часі. |
