Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з курсу: «Економічний аналіз»

Лабораторна робота № 18

Тема: Рейтингова оцінка діяльності емітента.

Завдання: Визначити рейтинг 10 підприємств, використовуючи інформацію наведену у файлі на диску D/Мои документы /GOLOVKO/ BAZAGOL/ZVIT, та результати лабораторних робіт № 16,17.

 

Показники, за якими визначається рейтинг (j=10), визначити і обгрунтувати самостійно, використовуючи матеріали попередніх лабораторних робіт.

Розрахунки провести двома методами: методом сум та методом відстаней. Провести порівняння методів.

Розрахунки податі у вигляді таблиць та діаграм

 

“Рейтингова оцінка діяльності емітента”

 

підпр.

Значення показників (коефіцієнтів)

 

Отримане

місце

(рейтинг)

1

2

3

i

10(n)

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

j

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

10(m)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

m+1

(еталон)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Метод сум.

Підсумовуються фактичні значення для шкірного об’єкту або розраховуються за формулою

 -відповідно фактичне і базове значення і-го показника на j- му підприємстві.

2. Метод відстаней.

Основою методу відстаней є облік близькості об'єктів за порівнюваними показниками до об'єкта-еталона.

Важно правильно визначити еталон. За еталон може бути прийнятий умовний об'єкт із максимальними елементами за всіма показниками:

 або

 .              У деяких випадках типовим об'єктом вважається такий, значення показників якого рівні середнім арифметичним рівням показників у досліджуваній сукупності. Однак у сукупності економічних об'єктів, де переважають асиметричні розподіли, середнє арифметичне як характеристику типового, еталонного об'єкта утрачає своє значення.

Іноді пропонується використовувати додатково як еталон 100\%-ве виконання плану за всіма показниками, вказуючи при цьому на небажаність як недовиконання, так і перевиконання плану.

Розрахунок комплексної оцінки проводиться за формулою евклідової відстані від крапки еталона до конкретних значень показників оцінюваних об'єктів. Перед конкретними розрахунками, коли елементами відстані є непорівнянні одиниці показників, проводиться нормування шляхом ділення значень показників  на значення показника еталонного об'єкта . Для кожного об'єкта розраховується відстань до еталона за формулою Евклідової відстані:

Упорядковуючи значення  за зростанням, одержуємо комплексне ранжирування господарських об'єктів, причому найменш віддалений від крапки еталона об'єкт одержує найвищу оцінку (перше місце) і т д.

Необхідно звертати увагу на обґрунтованість відстаней між значеннями показників конкретного підприємства J і еталона з урахуванням того, що окремі сторони діяльності роблять і однаковий вплив на ефективність виробництва. За таких умов на окремі показники можна дивитися як на рівноправні, що є однаково важливі. Для того щоб окремим показникам додавати чи іншу вагу й одержувати економічно більш обґрунтовані відстані, доцільно використовувати коефіцієнти порівняльної значимості . Пропонуємо, застосовуючи метод відстаней, використовувати виражені цілими числами коефіцієнти, що істотно відрізняються один від одного, тому що чутливість методу до змін коефіцієнтів , є незначною.

 

[1]  Негашев Е.В. Анализ финансов предпреятия в условиях рынка. - М.: Высшая школа,1997.

[2] Порядковий номер групи визначає номер лабораторної роботи.

[3] Інколи використовують коефіцієнт швидкої ліквідності

,

який визначає співвідношення швидколіквідних  активів та термінових боргів і  показує скільки одиниць найбіш ліквідних активів припадає на одиницю термінових  боргів.

 

[4] Інколи доцільніше розглядати коефіцієнт відносно власних обігових коштів (380+430-080), форма №1.В цьому випадку нижня межа 0,1

[5] Оберненим до коефіцієнта фінансової незалежності є коефіцієнт фінансової залежності, який показує скільки одиниць сукупних джерел припадає на одиницю власного капіталу, а звідси і рекомендовані для зміни цього коефіцієнта  (1-2).

[6] Крім наведених коефіцієнтів аналізують також динаміку коефіцієнта концентрації позикового капіталу

К конц.поз.кап = (форма №1) і показує скільки позикового капіталу припадає на одиницю сукупних джерел. Повинен зменшуватись, верхня межа 0,5.

[7] Перед проведенням розрахунків відносних величин слід провести аналіз динаміки абсолютних  і власних  величин  оборотних коштів за декілька періодів. Звісно їх збільшення  дає змогу не лише сплачувати поточні борги, але і розширювати виробництво.

 

[8] В деяких випадках застосовують коефіцієнт стійкості, який показує забезпеченість     

          запасів та затрат підприємства цільовими коштами:          

де (*) інформація з приміток до звітів ( за П(С)БО).

[9] Інколи доцільно проводити аналіз оборотності всіх нематеріальних активів або деяких їх складових.

[10] Прибуток від звичайної діяльності див. також у формі №2 (170)

[11] Величина коефіцієнта є оберненою величиною до величини коефіцієнта рентабельності власного капіталу за чистим прибутком (коеф. №35), тобто Р чист.пр.відн.акт.=

[12] Величина коефіцієнта є оберненою величиною до величини коефіцієнта рентабельності власного капіталу  (коеф. №33), тобто Р вл.кап..від.чист..пр.=

[13] Перед проведенням розрахунків відносних величин слід провести аналіз динаміки абсолютних величин за декілька періодів: дохід на акцію (320 форма  № 2) і дивіденд на акцію (340 форма № 2). Звісно, що збільшення показників означає поліпшення умов достатнього реінвестування прибутку.