Тема 5

Статистичне вивчення шлюбності та розлучуваності

Методичні вказівки

Статистичний аналіз шлюбності ґрунтується на оцінюванні шлюбного стану і закономірності шлюбного процесу.

Шлюбний стан — факт перебування чоловіка і жінки в юридичному чи фактичному шлюбі. Розрізняють дошлюбний стан, шлюбний стан, післяшлюбний стан. Джерелом інформації є дані перепису населення, що реєструють не лише юридичні, а й фа- ктичні шлюби.

Шлюбний процес — інтенсивність укладання шлюбів у певній країні (регіоні). Джерелом інформації є дані поточного обліку кількості зареєстрованих шлюбів у РАГСах.

Розрізняють традиційний і сучасний типи шлюбності, притаманні відповідному типові відтворення населення. Різновидом сучасного типу шлюбності є консесуальні шлюби. Кожний тип шлюбності має свої риси, представлені в таблиці:

Екстенсивний аналіз розглядає кількість укладених шлюбів або зареєстрованих розлучень, кількість та структуру шлюбних партнерів (розлучених пар) та самотніх осіб.

Статистичний аналіз ґрунтується на методах: групування, відносних і середніх величин, аналізу варіації та взаємозв’язків, аналізу динаміки і сезонних коливань.

Для населення шлюбоздатного віку (15 років і старше) складаються групування за: шлюбним станом і віком одружених, за зрілістю шлюбів, тривалістю перебування у шлюбі для розлучених, а також за мотивами розірвання шлюбу. Окремо будується комбінаційне групування обох наречених за їхнім віком.

Розраховуються відносні величини структури:

коефіцієнти схильності до ранніх і пізніх шлюбів, відповідно:

;     

де Сх — кількість укладених шлюбів за рік у х-віці;

частка розлучених пар, що мають неповнолітніх дітей.

Відносна величина координації — коефіцієнт шлюбної ситуації — показує, скільки самотніх жінок в х-віці припадає на 100 самотніх чоловіків того ж віку:

де — середньорічна чисельність самотніх осіб відповідної статі в х-віці.

Також визначається коефіцієнт несталості шлюбів — показує, скільки зареєстрованих за рік розлучень D припадає на 100 зареєстрованих шлюбів C:

Кн = D : C.

Обчислюється середній, модальний та медіанний вік одружених (розлучених) у розрізі статі, а також середня, модальна, медіанна тривалість перебування у шлюбі. За даними про середній вік нареченого  і нареченої  розраховується лаг віку наречених τ:

.

Аналіз сезонності передбачає визначення сезонної хвилі числа зареєстрованих шлюбів, амплітуди сезонних коливань та індексів сезонності, побудову рядів Фур’є.

Інтенсивний аналіз ґрунтується на системі показників інтенсивності, що оцінюють ступінь поширеності шлюбності і розлучуваності серед населення певного регіону або серед окремих контингентів населення.

Розрізняють загальні, спеціальні, чисті, часткові (вікові) коефіцієнти шлюбності і розлучуваності та сумарний коефіцієнт шлюбності.

Загальні коефіцієнти показують, скільки в середньому одружених (C) чи розлучених (D) припадає на 1000 осіб середнього населення за період, що розглядається. Як правило, це однорічний період, тому у знаменнику подається середньорічне населення (). Загальні коефіцієнти:

шлюбності ;  розлучуваності

Загальні коефіцієнти шлюбності й розлучуваності не придатні для міжрегіональних порівнянь, оскільки значною мірою залежать від: вікової структури населення (частки покоління дітей); шлюбної структури (співвідношення самотніх і одружених осіб у межах вікових груп); частки консесуальних і повторних шлюбів.

Спеціальні коефіцієнти шлюбності та розлучуваності розраховуються окремо для кожної статі по відношенню до населення шлюбоздатного віку (15 і більше років)  і не залежать від частки дітей в усьому населенні.

Наприклад, для чоловіків ():

Чисті коефіцієнти розраховуються для частини населення, здатної продукувати відповідний демографічний процес. Для шлюбності — це сукупність неодружених (самотніх) , а для розлучуваності — сукупність одружених :

;             .

Чисті коефіцієнти залежать від вікової структури населення та від частки консесуальних і повторних шлюбів.

Інтенсивність шлюбності і розлучуваності в окремих х-вікових групах визначають часткові (вікові) коефіцієнти:

шлюбності              розлучуваності

Зазначені коефіцієнти шлюбності (розлучуваності) взаємозв’я­зані між собою так:

;        

де , — відповідно частка самотніх і одружених у шлюбо- здатному віці, s15+ — частка населення шлюбоздатного віку в усьому населенні.

За віковими (частковими) коефіцієнтами шлюбності визначається сумарний коефіцієнт шлюбності:

де h — величина вікового інтервалу (1, 5 або 10 років). Коефіцієнт показує, скільки разів у середньому кожна людина візьме шлюб за все своє життя. Сумарний коефіцієнт обчислюється як сума вікових коефіцієнтів шлюбності. Оскільки останні розраховуються в проміле, то для визначення кількості шлюбів у середньому на одну особу сума коефіцієнтів ділиться на 1000.

На основі взаємозв’язаних коефіцієнтів шлюбності (розлучуваності) складаються багатофакторні індексні моделі.

Література

1. Демографічна криза в Україні. Проблеми дослідження, витоки, складові, напрямки протидії / За ред. В. С. Стешенко. — К.: НАН України, Ін-т економіки, 2001. — 560 с.

2. Народонаселение. Энциклопедический словарь. — М.: Больш. рос. энц., 1994. — С. 45—49, 204, 205.

4. Пресса Р. Народонаселение и его изучение. — М.: Статистика, 1966. — С. 195—213.

5. Стеценко С. Г., Швець В. Г. Статистика населення: Підручник. — К.: Вища шк., 1993. — С. 260—281.

6. Чуйко Л. В. Браки и разводы. — М., 1975.

Термінологічний словник

Консесуальний шлюб — юридично не оформлені шлюбні стосунки.

Лаг віку наречених — різниця між віком (середнім) нареченого і нареченої.

Шлюб — соціальний інститут, який узаконює, впорядковує сімейні відносини між чоловіком і жінкою, а також взаємні права та обов’язки стосовно дітей.

Шлюбоздатний вік — законодавчо встановлений мінімальний вік укладання шлюбу.

Юридичний шлюб — шлюб, що зареєстрований у відповідній державній установі.

Запитання для самоконтролю

Чим відрізняються поняття шлюбного стану і шлюбного процесу?

Який спосіб статистичного спостереження дає можливість зареєструвати кількість консесуальних шлюбів?

Чи зіставні в часі між собою складові коефіцієнта несталості шлюбів?

Які коефіцієнти шлюбності і розлучуваності не зазнають впливу вікової структури населення, зокрема частки дітей?

План практичного заняття

Визначення структури шлюбних партнерів за шлюбним станом.

Обчислення системи показників шлюбності та розлучуваності.

Статистична оцінка шлюбної ситуації.

Навчальні завдання

1. Розподіл зареєстрованих шлюбів за шлюбним станом подружжя характеризується даними:

Розрахуйте структуру шлюбних партнерів за їхнім шлюбним станом, а також частку повторних шлюбів. Результати порівняйте в межах статі і проаналізуйте.

2. У країні загальний коефіцієнт шлюбності становить 6 ‰, частка чоловіків шлюбоздатного віку, які не перебувають у шлюбі, серед усіх чоловіків шлюбоздатного віку дорівнює 35 \%, а частка чоловіків шлюбоздатного віку в усьому населенні — 30 \%. Визначте чистий спеціальний коефіцієнт шлюбності чоловіків.

3. Загальний коефіцієнт шлюбності становить 8‰, чистий спеціальний коефіцієнт шлюбності жінок дорівнює 64‰, а частка жінок шлюбоздатного віку в усьому населенні — 40\%. Визначте частку самотніх жінок шлюбоздатного віку.

4. За даними перепису у віці 25—29 років у регіоні нараховується 22 тис. одружених чоловіків та 46 тис. заміжніх жінок. Кількість неодружених становила: серед чоловіків — 18 тис. осіб, а серед жінок — 12 тис. осіб. Визначте коефіцієнти шлюбного стану та шлюбної ситуації в регіоні.

5. Середньорічна чисельність населення регіону становила 2609 тис. осіб, у т. ч. шлюбоздатного віку — 2143 тис. осіб. Протягом року було зареєстровано 20 тис. шлюбів. Визначте загальні та спеціальні коефіцієнти шлюбності.

6. Середньорічна чисельність населення регіону становила 3500 тис. осіб, у т. ч. шлюбоздатного віку — 2200 тис. осіб. За рік зареєстровано 12 тис. розлучень. Визначте загальні та спеціальні коефіцієнти розлучуваності.

7. Протягом року в регіоні зареєстровано 9,6 тис. шлюбів та 6 тис. розлучень. Загальна чисельність населення регіону становила 1600 тис. осіб. Розрахуйте загальні коефіцієнти шлюбності і розлучуваності, а також коефіцієнт несталості шлюбів.

8. За наведеними нижче даними обчисліть спеціальні та часткові коефіцієнти шлюбності і розлучуваності жінок:

Результати проаналізуйте.

9. За даними завд. 8 визначте загальний та вікові коефіцієнти несталості шлюбів, а також загальні коефіцієнти шлюбності та розлучуваності, якщо відомо, що частка жінок шлюбоздатного віку в усьому населенні становить 35 \%.

Розв’язування типових задач

Інтенсивність укладання шлюбів і розлучень серед жінок шлюбоздатного віку в регіоні характеризується даними:

Визначте:

1) спеціальні та вікові коефіцієнти шлюбності і розлучуваності;

2) загальні коефіцієнти шлюбності та розлучуваності, якщо відомо, що частка жінок шлюбоздатного віку в усьому населенні складає 30\%;

3) загальний коефіцієнт несталості шлюбів;

4) чисті коефіцієнти шлюбності й розлучуваності, якщо чисель­ність самотніх жінок шлюбоздатного віку становить 39 720 осіб, а таких, що перебувають у шлюбі, 54 000 осіб;

5) сумарний коефіцієнт шлюбності. Результати проаналізуйте.

Спеціальні коефіцієнти обчислюються в розрахунку на 1000 жі­нок шлюбоздатного віку:

,

тобто за рік у регіоні на кожну тисячу жінок шлюбоздатного віку припадало 33 зареєстровані шлюби і 13 розлучень. Вікові коефіцієнти розраховуються окремо для кожної вікової групи жінок, зокрема для жінок до 25 років:

.

Очевидно, що саме в цій групі інтенсивність укладання шлюбів найвища, що пояснюється більшою схильністю жінок до ранніх шлюбів. Найбільший рівень розлучуваності спостерігається у віці від 25 до 35 років, де на кожну тисячу жінок цього віку припадає в середньому 34 розлучення.

Загальні коефіцієнти шлюбності й розлучуваності можна розрахувати множенням спеціальних на частку жінок шлюбоздатного віку в усьому населенні:

,

d = 13,3 × 0,3 = 3,99‰.

Отже, загальний рівень шлюбності майже вдвічі переважає рівень розлучуваності, про що свідчить коефіцієнт несталості шлюбів Кн = 3,99 : 9,9 = 0,403, або 40,3\%.

Чистий коефіцієнт шлюбності жінок складає

,

а розлучуваності —

.

Таким чином, на кожну тисячу самотніх жінок шлюбоздатного віку за рік у середньому реєструвалось 78 шлюбів, а на кожну тисячу заміжніх жінок — 23 розлучення.

Сумарний коефіцієнт шлюбності розраховується як сума вікових коефіцієнтів із h = 10 і становить Сsum = (10 × 169,5) : 1000 = = 1,695, тобто за існуючого режиму шлюбності і відсутності смертності жінок у шлюбоздатному віці в середньому кожна жінка може укласти 1,7 шлюби, або майже двічі вийти заміж.