3.3. сучасний стан інноваційних процесів в україні

Розробка та реалізація інновацій вимагає інвестиційних ресурсів, які необхідні для фінансування науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, започаткування і здійснення виробництва інноваційної продукції, її реалізації та вдосконалення. Продукція наукомістких галузей характеризується річними темпами приросту, що в 1,5—2 рази вищі, ніж у промисловості загалом. Так, в інформатиці та мікроелектротці вони становлять 15—30 \%, у біотехно-логії та генній інженерії — 80—100 \%. Прибуток від реалізації завершених науково-технічних розробок у 2002 році в Україні становив майже 218 млн грн і зріс порівняно до попереднього року у 1,5 рази. Рентабельність науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт становить у середньому 14 \%, що значно вище від рентабельності промислового виробництва при збитковості багатьох його галузей. Це підвищує інвестиційну привабливість інноваційних проектів порівняно з іншими проектами.

Ознайомлення з матеріалами машинобудівних підприємств, які здійснювали протягом 2002—2008 років інноваційну діяльність, засвідчимо, що рентабельність коштів, вкладених у реалізацію інноваційних проектів, суттєво вища за рівень прибутковості інших видів діяльності машинобудівні підприємств (табл. 3.2).

Таблиця 3.2

СЕРЕДНІЙ РІВЕНЬ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ ЗА ПЕРІОД 2003—2008 РОКІВ

Рентабельність, \%

Машинобудівні підприємства різних регіонів України

АР Крим

Вінницька область Волинська область Дніпропетровська область Донецька область Житомирська область Закарпатська область Івано-Франківська область Київська область Кіровоградська область Луганська область Львівська область Миколаївська область Одеська область Полтавська область Рівненська область Сумська область Тернопільська область Харківська область Херсонська область Хмельницька область Черкаська область Чернівецька область Чернігівська область

операційної діяльності

12,25

17,34 21,12 14,57 11,65 16,33 17,25 13,12

7,89

12,01

8,02

9,56 19,12 17,02 19,02 10,01 19,65 17,14 16,52 19,21 19,12 16,25 21,12 17,80 фінансової діяльності

12,77 19,01 21,57 17,12 14,13 17,56 17,98 15,32 12,23 14,56 14,63 12,10 21,23 18,65 19,45 15,24 20,51 17,16 18,24 13,51 11,01 12,42 18,14 11,22

інноваційної діяльності

58,56 47,52 65,23 45,56 78,45 56,78 52,14 65,23 69,45 57,25 41,78 65,42 52,32 54,74 65,77 42,14 39,12 51,21 47,12 39,19 37,56 48,32 47,52 64,13

Проте особливістю машинобудівних підприємств є те, що майже понад дві тисячі цих підприємств, які забезпечують майже 15 \% експорту вітчизняної продукції, належать фінансово-промисловим групам, які є учасниками міжнародних проектів та діють через різного роду офшори. З огляду на це, чітко встановити характер і економічні параметри реалізованих ними проектів, у тому числі інноваційних, дуже складно.

Незважаючи на це, дані офіційної статистики показують, що індекс промислового виробництва машинобудівних підприємств за період 2002—2008 років постійно знижувався (табл. 3.3). Це засвідчує, що більшість машинобудівних підприємств є учасниками проектів з розробки і реалізації інновацій, а не базовими підприємствами, реципієнтами, у розвиток інноваційної діяльності яких залучаються інвестиції. Така ситуація характерна як для машинобудівних і приладобудівних вітчизняних підприємств, так і для промисловості України загалом.

Найкрупнішими осередками машинобудування є: АР Крим, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Луганська, Львівська, Миколаївська, Сумська, Харківська та Херсонська області. Зупинимось на деяких з них.

Так, у АР Крим питома вага машинобудування в загальному обсязі промислового виробництва у 2008 році становила 9,7 \%. Машинобудівний комплекс цього регіону представлений 12 науковими установами та 59 промисловими підприємствами, з яких 8 спеціалізується на обробці металу, 23 займаються виробництвом машин та устаткування, 11 — виробництвом електричного та електронного устаткування, 17 — транспортним машинобудуванням. У 2008 році цими машинобудівними підприємствами вироблено промислової продукції на суму 526 880,8 тис. грн. Основою впровадження інноваційних технологій на машинобудівних підприємствах АР Крим є кооперування промислових підприємств із науковими установами.

Запорізькі машинобудівні підприємства є центром вітчизняного авіадвигунобудування, виробництва трансформаторів та іншої ви-сокотехнологічної продукції, яка в окремих аспектах не має світових аналогів. Найбільш інноваційно активними підприємствами Запорізької області є ВАТ «Мотор Січ», ВАТ «Запорізький трансформаторний завод», ДП «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» ім. академіка О. І. Івченка», ЗАТ «Запорізький завод важкого кранобудування», ВАТ «Запорізький абразивний комбінат». Одним з факторів, які забезпечують активний розвиток машинобудівних підприємств області, є взаємодія наукових організацій та промислових підприємств у напрямку підготовки й перепідготовки фахівців, розробки і реалізації нових ідей, проведення експертизи інноваційних проектів тощо.

Дніпропетровська область забезпечує понад 10 \% загальнонаціонального обсягу машинобудівної продукції. Особливістю машинобудівної продукції області є наукомісткість. Поряд з виробництвом виробничого обладнання для металургійної, вугільної, гірничо-видобувної, обробної та інших галузей дніпропетровськими машинобудівними підприємствами реалізовуються проекти, які є вагомим внеском у розвиток ракетно-космічного потенціалу України.

До машинобудівного комплексу Луганської області належить 159 підприємств. Завдяки розробці інноваційних продуктів і впровадженню креативних технологічних процесів машинобудівні підприємства експортують продукцію більш як у 30 країн. Обсяг експорту складає близько 110 млн грн щороку. Завдяки використанню інноваційної стратегії розвитку машинобудівні підприємства Луганської області постійно нарощують обсяг виробництва. Так, темп зростання товарної продукції склав у 2003 році 18,7 \%, 2004 — 22,5 \%, 2005 — 18 \%, 2006 — 24 \%, 2007 — 7,7 \%, 2008 — 5 \%. Провідними машинобудівними підприємствами області є ВАТ «Первомайський електромеханічний завод ім. К. Маркса», ВАТ «Стахановський вагонобудівний завод», ЗАТ «Луганський ливарно-механічний завод», ДП «Полоснянський вагоноремонтний завод».

Швидкими темпами розвивається також машинобудування у Волинській області. За темпами промислового виробництва у 2008 році область посідала друге місце серед регіонів України. Продукція підприємств машинобудування в загальнообласному обсязі реалізації склала більше 40 \%. Найактивніше у сфері інноваційної діяльності працює ВАТ «Луцький автомобільний завод». Успішність реалізованих ним інноваційних проектів значною мірою забезпечена тісною співпрацею з провідними іноземними виробниками продукції машинобудування. Так, завод входить до складу шведської корпорації БКБ. Продукція цього підприємства широко використовується для виробництва автомобілів, тракторів, комбайнів тощо. Завдяки реалізації інноваційної програми управління якістю та управління навколишнім середовищем ВАТ «Луцький автомобільний завод» експортує понад 70 \% виробленої продукції у 25 країн світу.

Одним з найкрупніших осередків машинобудування в Україні є Донбас. Так, у Донецькій області в машинобудуванні діє 201 машинобудівне підприємство й 11 галузевих інститутів. Машинобудівні підприємства області забезпечують основну частку устаткування для вітчизняних промислових підприємств. Основними напрямами машинобудування є металургійне, гірничошахтне й транспортне. Головний напрям інноваційної діяльності донецьких машинобудівних підприємств є забезпечення нововведень щодо підвищення якості продукції і її відповідності міжнародним стандартам якості. Висока якість машинобудівної продукції області дозволяє постійно нарощувати обсяг її експорту. На експорт реалізовується близько 70 \% металургійного устаткування, 30 \% прохідницьких комбайнів, 80 \% цистерн.

У Львівській області в машинобудуванні працює близько 600 підприємств, які виробляють пасажирський транспорт, сільськогосподарську техніку, вантажо-підйомну техніку, а також нафтопромислове обладнання та бурові інструменти. Упродовж 1991—2008 років 52 машинобудівних підприємства львівської області отримали 104,9 млн дол. США прямих іноземних інвестицій із 16 країн світу. Майже всі залученні кошти використані для розробки та реалізації інновацій. Кращі зразки інноваційної продукції машинобудівних підприємств визнані на загальнонаціональному рівні, зокрема отримано нагороди на конкурсах «100 кращих товарів України», «Автомобіль року в Україні 2007» тощо.

У структурі промислового виробництва Миколаївської області питома вага підприємств машинобудування, ремонту та монтажу машин і устаткування складає близько 20—22 \%. Протягом 2007— 2008 років приріст обсягів промислового виробництва машинобудівних підприємств склав майже 27 \% порівняно з 2006 роком. Найкрупнішими машинобудівними підприємствами області є ДП «НВКГ «Зоря-машпроект», ВАТ «Первомайськдизельмаш», ВАТ «Миколаївський завод мастильного та фільтруючого обладнання», ВАТ «Первомайський завод «Фрегат».

Харківська область є лідером машинобудування в Україні. Тільки в цьому регіоні виробляють парові турбіни, більше половини підйомних кранів, понад третину тракторів, п'яту частину комбайнів, кожен восьмий відвальний плуг та кожен десятий електродвигун і генератор змінного струму. До найбільш інноваційної продукції машинобудівних підприємств Харківської області належать системи керування для ракет і космічних апаратів, а також турбіни для теплових, атомних та гідроелектростанцій. Найкрупнішими машинобудівними підприємствами цього регіону є ВАТ «Харківський верстатобудівний завод», ВАТ «Харківський підшипниковий завод», ВАТ «Турбоатом», ДП «Харківський машинобудівний завод «ФЕД»», ДП «Завод ім. Малишева», НВО «Електротяжмаш».

Серед машинобудівних підприємств Херсонської області доцільно виокремити суднобудівні і судноремонтні підприємства. На жаль, фактичний обсяг виробництва суден на сьогодні далеко не відповідає наявним виробничим потужностям. Однією з причин цього факта є неконкурентоспроможність застосовуваних технологій і брак фінансових ресурсів. До розвалу СРСР головним замовником суден була держава, вона ж і фінансувала підприємства. Сьогодні держава суден не закуповує. Поодинокі підприємства знаходять покупців серед приватних бізнес-структур як в Україні, так і за кордоном, проте цього недостатньо для технологічного оновлення виробничого потенціалу суднобудівних підприємств.

Заслуговує на увагу інноваційна активність сумських машинобудівних підприємств. Протягом останніх років ними розроблено та реалізовується 22 інвестиційних проекти та пропозиції на загальну суму 30 млн дол. США зі строком окупності від одного до п'яти років. Значна частка цих проектів має інноваційних характер. Одним з найуспішніших інноваторів та реципієнтів прямих іноземних інвестицій в області є АТ «Сумське науково-виробниче об'єднання ім. М. В. Фрунзе». Загалом сумськими машинобудівними підприємствами у 2008 році впроваджено 41 новий технологічний процес, із них 15 — маловідходних ресурсозберігаючих, і освоєно 15 нових видів продукції. У додатку А наведено перелік найкрупніших машинобудівних підприємств у розрізі регіонів України.

Умови залучення інвестиційних ресурсів для реалізації інноваційних проектів машинобудівними підприємствами значною мірою залежать від стану інвестиційного клімату країни, регіону та конкретних машинобудівних підприємств. Проблема активізування інноваційної діяльності є актуальною як для України, так і для економічно розвинених країн. Так, у 2001 році європейські компанії виділили на розвиток інноваційних технологій 200 млрд дол. За підрахунками економістів інноваційно-брокерської фірми «Соломон Сміт Борні» в результаті цього очікувалось зростання продуктивності праці, а також зростання ВВП на 0,5 \%.

Інноваційна модель розвитку економіки вимагає здійснення витрат на фінансування інноваційної діяльності не менше 1,74 \% ВВП. В Україні цей показник повинен бути вищим унаслідок низького рівня ВВП на душу населення, деформованої структури економіки та промисловості, низького рівня фінансування інноваційних процесів упродовж останніх десяти років тощо. Фактично українська наука фінансується в розмірі 1 \% від ВВП. Сьогодні в Україні за рахунок коштів іноземних інвесторів науково-технічна діяльність фінансується на 23 \%, а інноваційна на 6,5 \%. У таблиці 3.5 наведено очікувану динаміку витрат на науково-технічну та інноваційну діяльність до 2011 року.

Однією з характерних ознак сучасного розвитку інноваційних процесів є те, що незважаючи на постійну тенденцію до зниження чисельності науковців в Україні, кількість організацій, які виконують наукові дослідження і розробки, залишається майже незмінною (табл. 3.5).

У 2008 році порівняно із 1995 роком чисельність науковців знизилася на 79 554 особи, а кількість організацій, які виконують наукові дослідження й розробки за той самий період майже не змінилася. Ця тенденція засвідчує, що інтелектуальний потенціал наукових організацій знижується.

Для України характерним є те, що фахівці, які виконують наукові та науково-технічні роботи, зосереджені переважно в науково-дослідних організаціях, у тому числі в них працює більшість докторів і кандидатів наук (90,3 \%).

В Україні досить розвинутий науковий потенціал і є певний досвід у розробці та впровадженні інновацій, проте на сьогодні стан більшості форм інноваційної діяльності такий, що гальмує інноваційні процеси, зокрема на стадії впровадження інноваційних продуктів і технологій у виробничо-господарську й управлінську діяльність машинобудівних підприємств.