Інвестування: міжнародний аспект - Навчальний посібник (Сазонець І. Л., Федорова В. А.)

Тести

Тести до першого розділу

Економічною умовою збагачення суспільства є наявність не просто грошей, а капіталів — вважав:

а)         Адам Сміт;

б)         Джон Ло;

в)         Томас Манн;

г)         Девід Юм.

Власне тлумачення проблем інвестування капіталів у роботі «Начала політичної економії і оподаткування» подано:

а)         Давідом Рікардо;

б)         Адамом Смітом;

в)         Джоном Ло;

г)         Девідом Юмом.

Цілеспрямоване законодавство, підпорядковане ідеїзалу-чення інвестицій у промисловість, висував як політику держави:

а)         Чарлз Кері;

б)         Давід Рікардо;

в)         Адам Сміт;

г)         Джон Ло.

Засновником Стокгольмської школи економіки був:

а)         Кнут Віксель;

б)         Артур Пігу;

в)         Йозеф Шумпетер;

г)         Чарлз Кері.

Неокласичну теорію інвестицій розвинув у концепцію «економіки добробуту»:

а)         Артур Пігу;

б)         Йозеф Шумпетер;

в)         Кнут Віксель;

г)         Чарльз Кері.

Інституціональний підхід до аналізу інвестиційних процесів започаткував у своїй теорії ефективної конкуренції:

а)         Йозеф Шумпетер;

б)         Д. М. Кейнс;

в)         Артур Пігу;

г)         Кнут Віксель.

Вагомого значення проблемі державного регулювання інвестиційних процесів і формування інвестиційного середовища за умов кризового розвитку в роботі «Загальна теорія зайнятості, процента і грошей» надав:

а)         Д. М. Кейнс;

б)         Йозеф Шумпетер;

в)         Артур Пігу;

г)         Кнут Віксель.

Загальний обсяг коштів, що направляються на відтворення, — це:

а)         валові інвестиції;

б)         реальні інвестиції;

в)         фінансові інвестиції;

г)         прямі інвестиції.

Вкладення коштів в об'єкти інвестування, які розміщуються у територіальних кордонах певної країни, — це:

а)         внутрішні інвестиції;

б)         іноземні інвестиції;

в)         міжнародні інвестиції;

г)         прямі інвестиції.

Вкладення, що здійснюються центральними і місцевими органами влади управління за рахунок коштів бюджетів, позабюджетних фондів і позикових коштів, а також державними підприємствами та установами за рахунок власних і позикових коштів — це:

а)         державні інвестиції;

б)         прямі інвестиції;

в)         довгострокові інвестиції;

г)         реальні інвестиції.

Вкладення коштів, які здійснюються громадянами, а також підприємствами недержавних форм власності, перш за все колективних — є:

а)         приватними інвестиціями;

б)         недержавними інвестиціями;

в)         прямими інвестиціями;

г)         внутрішніми інвестиціями.

Безпосередня участь інвестора у виборі об'єкта інвестування є характерною рисою:

а)         прямих інвестицій;

б)         довгострокових інвестицій;

в)         реальних інвестицій;

г)         державних інвестицій.

Вкладення коштів в об'єкти інвестування, які розміщені за межами країни (сюди також відносять придбання різних фінансових інструментів інших країн — акцій зарубіжних корпорацій, облігацій інших держав тощо) є:

а)         іноземні інвестиції;

б)         фінансові інвестиції;

в)         спільні інвестиції;

г)         державні інвестиції.

Опрацьований механізм залучення інвестицій в статутний капітал шляхом емісії акцій притаманний для:

а)         акціонерних товариств;

б)         холдингових компаній;

в)         товариств з обмеженою відповідальністю;

г)         комерційних банків.

Участь у капіталі товариства фінансових посередників та дрібних індивідуальних інвесторів притаманна для:

а)         акціонерних товариств;

б)         приватних підприємств;

в)         холдингових компаній;

г)         комерційних банків.

Акціонерні товариства мають право залучати інвестиції шляхом емісії облігацій у розмірі (від статутного капіталу):

а)         25 \%;

б)         10 \%;

в)         50 \%;

г)         75 \%.

У закритому акціонерному товаристві рух акцій обмежений, що визначається:

а)         обмеженням їх обігу на фондовому ринку;

б)         відсутністю незалежного реєстратора;

в)         обмеженням на кількість емісій акцій;

г)         обмеженням доступу іноземних інвесторів.

Переміщення капіталів з одних активів в інші, більш ефективні, — це:

а)         реінвестиції;

б)         реальні інвестиції;

в)         прямі інвестиції;

г)         фінансові інвестиції.

Суб'єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових та залучених майнових цінностей в об'єкти інвестування, — це:

а)         інвестори;

б)         фінансові посередники;

в)         акціонери;

г)         підприємці.

Користуватися та розпоряджатися об'єктами і результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та торгіве-льні операції, мають право:

а)         інвестори;

б)         держава;

в)         акціонери;

г)         підприємці.

Створення акціонерних товариств — традиційний шлях залучення капіталу у:

а)         Великобританії та США;

б)         Германії;

в)         Японії;

г)         Україні.

Найбільш розвинута система голосування за дорученнями притаманна:

а)         США;

б)         Великобританії;

в)         Японії;

г)         Україні.

Найбільш розвинутою є діяльність інституційних інвесторів у:

а)         США та Великобританії;

б)         Японії;

в)         Германії;

г)         Україні.

24. Найбільш жорсткі правила щодо розкриття інформації існують у:

а)         СІЛА;

б)         Великобританії;

в)         Японії;

г)         Україні.

25. Великим відсотком афілійованих банків у складі акціонерів характеризується корпоративна модель залучення інвестицій:

а)         Японії;

б)         Україні;

в)         США;

г)         Германії.

26. Кількість неафілійованих акціонерів є порівняно низькою у корпоративній моделі;

а)         Японії;

б)         України;

в)         США;

г)         Германії.

27. Ключовий банк, афілійована компанія та уряд є ключовими учасниками моделі корпоративного управління:

а)         Японії;

б)         Германії;

в)         США;

г)         України.

28. Узаконенні обмеження прав акціонерів у частині голосування притаманні для моделі корпоративного управління:

а)         Германії;

б)         Японії;

в)         США;

г)         Росії.

29. Перевагу банківському фінансуванню перед акціонерним віддають компанії:

а)         Германії;

б)         США;

в)         Японії;

г)         України.

30. Банки і корпорації є ключовими учасниками інвестиційної системи:

а)         Германії;

б)         США;

в)         Японії;

г)         Росії.

Тести до другого розділу

Фінансовий посередник, який акумулює кошти індивідуальних інвесторів і здійснює інвестиційну діяльність, як правило, через цінні папери — це:

а)         інституційний інвестор;

б)         інвестор;

в)         брокер;

г)         дилер.

Виключно в сфері спільного інвестування працюють:

а)         інститути спільного інвестування;

б)         банки;

в)         страхові компанії;

г)         кредитні спілки.

Головну роль по організації обліку акціонерів, що є важливим для спільної діяльності інвестиційних фондів та акціонерних товариств, відіграють:

а)         незалежні реєстратори;

б)         банки;

в)         ДКЦПФР;

г)         аудиторські компанії.

Юридична особа, заснована у формі акціонерного товариства, що здійснює виняткову діяльність у галузі спільного інвестування, це:

а)         інвестиційний фонд;

б)         інвестиційна компанія;

в)         банк;

г)         страхова компанія.

Торговець цінними паперами, який, окрім впровадження інших видів діяльності, може залучати кошти для спільного інвестування шляхом емісії цінних паперів та їх розміщення, це:

а)         інвестиційна компанія;

б)         інвестиційний фонд;

в)         пенсійний фонд;

г)         кредитна спілка.

Для здійснення спільного інвестування, залучення коштів юридичних та фізичних осіб інститути спільного інвестування випускають з метою вільного розміщення:

а)         інвестиційні сертифікати;

б)         облігації;

в)         акції;

г)         ощадні сертифікати.

Інститутами спільного інвестування викуп емітованих цінних паперів здійснюється за першою вимогою інвестора, якщо вони:

а)         відкриті;

б)         закриті;

в)         інтервальні;

г)         корпоративні.

ІСІ, який здійснює випуск інвестиційних сертифікатів без зобов'язань щодо їхнього викупу, — це фонд:

а)         закритий;

б)         відкритий;

в)         інтервальний;

г)         корпоративний.

ІСІ, які викуповують свої цінні папери на вимогу інвестора виключно в обумовлений термін, але не рідше одного разу на рік — це ІСІ:

а)         інтервальний;

б)         закритий;

в)         відкритий;

г)         корпоративний.

Якщо 90 \% вартості всіх активів ІСІ складають грошові кошти, державні цінні папери, цінні папери інших емітентів, які пройшли лістинг на фондовій біржі або в торгово-інформаційній системі, це є ознакою, що такий ІСІ є:

а)         диверсифікованим;

б)         інтервальним;

в)         відкритим;

г)         корпоративним.

Якщо частка цінних паперів кожного емітента (виключно державних) в активах ІСІ не перевищує 10 \% від загального обсягу емісії, загальна вартість цінних паперів, які складають активи ICI в кількості, що перевищує 5 \% загального обсягу емісії, не перевищує 40 °\%о вартості чистих активів ICI, це є ознакою, що такий ICI є:

а)         диверсифікованим;

б)         інтервальним;

в)         відкритим;

г)         корпоративним.

12. Кількісний склад акціонерів (не менше 100) є ознакою того, що ICI є:

а)         корпоративним;

б)         інтервальним;

в)         відкритим;

г)         диверсифікованим.

13. Якщо активи ICI перебувають у спільній власності не менш ніж 100 інвесторів, такий фонд є:

а)         пайовим;

б)         інтервальним;

в)         відкритим;

г)         диверсифікованим.

14. У страхових компаніях частка нерухомості у процентах до обсягів технічних резервів складає не більше:

а)         10 \%;

б)         50 \%;

в)         40 \%;

г)         30 \%.

15. У страхових компаніях частка депозитів у процентах до обсягів технічних резервів складає не більше:

а)         30 \%;

б)         50 \%;

в)         40 \%;

г)         10 \%.

16. У страхових компаніях частка прав вимог до перестра-ховиків у процентах до обсягів технічних резервів складає не більше:

а)         50 \%;

б)         30 \%;

в)         40 \%;

г)         10 \%.

У страхових компаніях частка цінних паперів, які забезпечують прибуток у процентах до обсягів технічних резервів, складає не більше:

а)         40 \%;

б)         30 \%;

в)         50 \%;

г)         10 \%.

Участь банків у статутних капіталах акціонерних товариств обмежується:

а)         15 \%;

б)         30 \%;

в)         50 \%;

г)         10 \%.

Сумарна участь банків у статутних капіталах акціонерних товариств обмежується:

а)         10 \%;

б)         30 \%;

в)         50 \%;

г)         15 \%.

Фонд, метою якого є здійснення пенсійних виплат учасникам пенсійної схеми, є:

а)         пенсійним фондом;

б)         взаємним фондом;

в)         компанією зі страхування життя;

г)         донорським фондом.

Засновником пенсійного фонду може бути:

а)         приватна компанія, що засновує фонд для своїх працівників, ор- гани місцевої влади, що засновують фонд для своїх службовців, фізич- на особа, яка фінансує свій власний пенсійний фонд;

б)         органи державного управління;

в)         державний пенсійний фонд;

г)         політичні партії.

Якщо спонсор пенсійної схеми робить тільки внески в інтересах учасників схеми і сума внеску складає визначену частку прибутку спонсора або зарплати службовця, то це схема:

а)         з встановленими внесками;

б)         з встановленими виплатами;

в)         змішана схема;

г)         схема з гарантованими мінімальними виплатами.

Якщо спонсор бере на себе зобов'язання періодично виплачувати службовцю (чи його родині у випадку смерті до виходу на пенсію), що пішов на пенсію, встановлену суму, то це схема;

а)         з встановленими виплатами;

б)         з встановленими внесками;

в)         змішана схема;

г)         схема з гарантованими мінімальними виплатами.

Пенсійна схема, що одержала гарантіївід страхової компанії, називається;

а)         застрахованою;

б)         з встановленими внесками;

в)         змішана схема;

г)         схема з гарантованими мінімальними виплатами.

Для підтримки університетів, коледжів, музеїв, шкіл спонсорами створюються установа, що називається:

а)         донорським фондом;

б)         взаємним фондом;

в)         компанією зі страхування життя;

г)         пенсійним фондом.

Тести до третього розділу

Об'єкт реального інвестування, намічений до реалізації у формі придбання, нового будівництва, розширення, реконструкції на основі розгляду та оцінки бізнес-плану і формі документа, який містить систему взаємопов'язаних у часі й просторі та узгоджених з ресурсами заходів і дій, спрямованих на розвиток підприємства, це:

а)         інвестиційний проект;

б)         інвестиційна програма;

в)         техніко-економічне обгрунтування;

г)         капітальні вкладення.

Комплекс інвестиційних проектів і фінансових інвестицій, які реалізуються з метою економічного і соціального розвитку підприємства, це:

а)         інвестиційна програма;

б)         інвестиційний проект;

в)         техніко-економічне обгрунтування;

г)         капітальні вкладення.

Цільові програми, що містять множину взаємопов'язаних проектів, об'єднаних загальною метою, виділеними ресурсами та обмеженим часом їх виконання та можуть бути міжнародними, національними, міжгалузевими, галузевими, — це:

а)         мегапроекти;

б)         мультипроекти;

в)         монопроекти;

г)         транспортні проекти.

Проекти, що здійснюються в організаціях та на фірмах і пов'язані з визначеною концепцією й напрямом стратегічного розвитку організацій та підприємств (фірм) і перетворення їх у прибуткові, фінансово стійкі, ефективно функціонуючі фірми та компанії — це:

а)         мультипроекти;

б)         мегапроекти;

в)         монопроекти;

г)         реальні проекти.

5. Інвестиційні, інноваційні та інші проекти, що мають визначену мету та обмеження у фінансах, ресурсах, часі та потребують створення єдиної проектної команди, — це:

а)         монопроекти;

б)         мегапроекти;

в)         мультипроекти;

г)         реальні проекти.

6. Час від першої затрати на здійснення проекту до останньої вигоди проекту — це:

а)         життєвий цикл проекту;

б)         термін виконання проекту;

в)         окупність проекту;

г)         тривалість проекту.

Виконання всіх необхідних робіт для досягнення мети проекту — це:

а)         реалізація проекту;

б)         термін виконання проекту;

в)         окупність проекту;

г)         тривалість проекту.

Комплексна характеристика підприємства з позицій наступного інвестування, в якій, як правило, розглядаються перспективи розвитку, економічного стану, ефективність використання активів, стан платоспроможності та фінансової стійкості, — це:

а)         інвестиційна привабливість;

б)         інвестиційний проект;

в)         техніко-економічне обгрунтування;

г)         капітальні вкладення.

Визначити ступінь обов'язкових виплат дивідендів по акціях, що важливо для реалізації інвестиційного проекту, через те, що по цих акціях початкову платоспроможність буде обмежено, дозволяє коефіцієнт:

а)         покриття дивідендів по привілейованих акціях:

б)         ліквідності акцій на фондовій біржі;

в)         балансової вартості однієї акції;

г)         автономії.

Інвестиційну привабливість акцій ВАТ характеризує коефіцієнт:

а)         ліквідності акцій на фондовій біржі:

б)         покриття дивідендів по привілейованих акціях;

в)         балансової вартості однієї акції;

г)         автономії.

Про забезпечення акцій АТреальними активами по балансу свідчить:

а)         балансова вартість однієї акції;

б)         ліквідність акцій на фондовій біржі;

в)         довгострокова заборгованість;

г)         автономія.

Відношення всіх ліквідних активів до суми поточної (короткострокової) заборгованості характеризує коефіцієнт:

а)         «критичної оцінки» ліквідності;

б)         ліквідності акцій на фондовій біржі;

в)         довгострокової заборгованості;

г)         автономії.

Ступінь додаткових витрат, які будуть проведені при реалізації інвестиційного проекту, дозволяє оцінити коефіцієнт:

а)         довгострокової заборгованості;

б)         ліквідності акцій на фондовій біржі;

в)         «критичної оцінки» ліквідності;

г)         автономії.

14. Рівень власного капіталу в активах підприємства і відповідно його фінансову незалежність характеризує коефіцієнт:

а)         автономії.

б)         ліквідності акцій на фондовій біржі;

в)         довгострокової заборгованості;

г)         балансової вартості однієї акції.

15. Ефективність використовуваних підприємством активів на основі їхньої прибутковості дозволяє оцінити коефіцієнт:

а)         прибутковості всіх використовуваних активів;

б)         ліквідності акцій на фондовій біржі;

в)         довгострокової заборгованості;

г)         балансової вартості однієї акції.

Тести до четвертого розділу

1. У формі консорціумів найчастіше функціонують:

а)         ТНК;

б)         БНК;

в)         міжнародні корпоративні союзи;

г)         трансатлантичні альянси.

Придбання фірмою-виробником одного із своїх постачальників це:

а)         вертикальне злиття;

б)         горизонтальне злиття;

в)         конгеретичне злиття;

г)         конгломеративне злиття.

Контроль над частковою власністю, уникнення ризику, окремі законодавчі правила та звітність є перевагами:

а)         консорціумів;

б)         корпоративних альянсів;

в)         холдингових компаній;

г)         поглинаючої компанії.

4. Злиття, при якому компанії, що зливаються, не діють як ціла економічна одиниця і від якого не очікується поточного економічного ефекту, — це:

а)         фінансове злиття;

б)         конгеретичне злиття;

в)         операційне злиття;

г)         конгломеративне злиття.

Варіанти здійснення інвестицій ТНК:

а)         — контракти на виробництві;

спільне підприємство;

пряме інвестування;

б)         — складальний завод;

ліцензійні угоди;

спільне підприємство;

іноземне підприємство;

пряме інвестування;

в)         — складальний завод;

контракти на виробництво;

спільне підприємство;

пряме інвестування;

г)         — складальний завод;

ліцензійні угоди;

контракти на виробництво;

спільне підприємство;

пряме інвестування.

Мінімальним рівнем володіння може вважатися участь у акціонерному капіталі на рівні:

а)         50 \%;

б)         33 \%;

в)         25 \%;

г)         10 \%.

Легкість вимушеного розчленування є недоліком:

а)         холдингових компаній;

б)         БНК;

в)         міжнародних корпоративних союзів;

г)         трансатлантичних альянсів.

Якщо компанія володіє великими частками акціонерного капіталу інших компаній і здійснює контроль над цими компаніями, вона може бути:

а)         холдинговою компанією;

б)         ТНК;

в)         БНК;

г)         корпорацією.

Внаслідок укладання спільних угод про співробітництво, які близькі до злиття, створюються:

а)         корпоративні альянси;

б)         ТНК;

в)         БНК;

г)         холдингові компанії.

Якщо при проведенні злиття кожна сторона, що бере участь в угоді, наймає інвестиційну банківську фірму, щоб оцінити вартість компанії, яка поглинається, і допомогти встановити справжню ціну, то це:

а)         дружне злиття;

б)         вороже поглинання;

в)         створення холдингової компанії;

г)         створення міжнародної корпорації.

Країна, у якій розташовано головний підрозділ міжнародної корпорації, — це:

а)         країна базування;

б)         приймаюча країна;

в)         країна донор;

г)         країна реципієнт.

Країна, у якій міжнародна корпорація має дочірні, асоційовані компанії чи філії, створенні на основі прямих інвестицій, — це:

а)         приймаюча країна;

б)         країна базування;

в)         країна донор;

г)         країна реципієнт.

Якщо головна компанія належить капіталу однієї країни, а філії розкидані по багатьох країнах світу, то це:

а)         ТНК;

б)         БНК;

в)         міжнародний корпоративний союз;

г)         трансатлантичний альянс.

Якщо головна компанія належить капіталу двох і більше країн, а філії знаходяться у різних країнах, то це:

а)         БНК;

б)         ТНК;

в)         міжнародний корпоративний союз;

г)         трансатлантичний альянс.

Переважна більшість сучасних міжнародних корпорацій має форму:

а)         ТНК;

б)         БНК;

в)         міжнародних корпоративних союзів;

г)         трансатлантичних альянсів.

Якщо ТНК передає місцевій фірмі патент, марку, найменування, ноу-хау і надає технічну допомогу, а фірма-покупець виплачує початкову суму і роялті, то такий варіант здійснення інвестицій має назву:

а)         ліцензійні угоди;

б)         складальний завод;

в)         спільне підприємство;

г)         іноземне підприємство;

д)         пряме інвестування;

Якщо одна фірма з'єднується з іншою, яка має таке саме виробництво, то це:

а)         горизонтальне злиття;

б)         вертикальне злиття;

в)         конгеретичне злиття;

г)         конгломеративне злиття.

Злиття компаній, які є близькими за природою та за діями, але не виробників однієї продукції — це:

а)         конгеретичне злиття;

б)         вертикальне злиття;

в)         горизонтальне злиття;

г)         конгломеративне злиття.

Якщо акціонери компанії, яка буде придбана, потім одержать спеціальні платежі у вигляді акцій компанії, що придбає, готівку, облігації, або комбіновано — готівку на цінні папери, то це є:

а)         дружнє злиття;

б)         вороже поглинання;

в)         створення холдингової компанії;

г)         створення міжнародної корпорації.

Якщо керівництво компанії, яка поглинається, буде спонукати акціонерів не пропонувати свої акції, стверджуючи, що запропонована ціна нижче ринкової, то це:

а)         вороже поглинання;

б)         дружнє злиття;

в)         створення холдингової компанії;

г)         створення міжнародної корпорації.

Злиття двох компаній, при якому їх операції об'єднані з метою отримання можливого ефекту синергізму — це:

а)         операційне злиття;

б)         конгеретичне злиття;

в)         фінансове злиття;

г)         конгломеративне злиття.

Звернення до особи, що дружньо ставиться до існуючого керівництва компанії, яка поглинається, з питанням про придбання частки акцій цієї компанії має назву:

а)         «білий сквайр»;

б)         «білий лицар»;

в)         «сірий лицар»;

г)         «золоті парашути».

Залучення до процесу злиття компанії, компанії для конкуренції з потенційним покупцем має назву:

а)         «білий лицар»;

б)         «білий сквайр»;

в)         «сірий лицар»;

г)         «золоті парашути».

Спосіб, який призводить до фактичного економічного самогубства компанії через прагнення уникнути поглинання, має назву:

а)         «отруєна пілюля»;

б)         «білий сквайр»;

в)         «сірий лицар»;

г)         «золоті парашути».

Проведення вигідних одноразових виплат, або надання пільг керівництву компанії, яка поглинається, має назву:

а)         «золоті парашути»;

б)         «білий сквайр»;

в)         «сірий лицар»;

г)         «отруєна пілюля».

Тести до п'ятого розділу

Всі види цінностей, які вносяться іноземними інвесторами в об'єкти інвестиційної діяльності на території даної держави, — це:

а)         іноземні інвестиції;

б)         міжнародні інвестиції;

в)         фінансові інвестиції;

г)         довгострокові інвестиції.

Територія України, на якій встановлюється і діє спеціальний правовий режим економічної діяльності та порядок застосування і дії законодавства України, — це:

а)         спеціальна (вільна) економічна зона;

б)         територія пріоритетного розвитку;

в)         прикордонна зона;

г)         трансгранична зона.

Територія, на якій склалися несприятливі соціально-економічні та екологічні умови, незадовільний стан зайнятості населення і на якій запроваджується спеціальний режим інвестиційної діяльності для створення нових робочих місць, — це:

а)         територія пріоритетного розвитку;

б)         спеціальна (вільна) економічна зона;

в)         прикордонна зона; територія пріоритетного розвитку;

г)         трансгранична зона.

У1900році було створено міжнародну рейтингову агенцію:

а)         Moody's Investors Servise;

б)         Standard & Poor's;

в)         CBRS;

г)         DBRS.

В 1941 році було засновано рейтингову агенцію:

а)         Standard & Poor's;

б)         Moody's Investors Servise;

в)         CBRS;

г)         DBRS.

Найвища якість цінних паперів за оцінкою Standard & Poor's:

а)         AAA;

б)         ААа;

в)         А++;

г)         AA.

7.         Найвища якість цінних паперів за оцінкою Moody's Investors Servise;

а)         ААа;

б)         AAA;

в)         А++;

г)         АА.

8.         Найвища якість цінних паперів за оцінкою DBRS:

а)         ААА;

б)         ААа;

в)         А++;

г)         АА.

9.         Найвища якість цінних паперів за оцінкою CBRS:

а)         А++;

б)         ААа;

в)         ААА;

г)         АА.

Перший інвестиційний рейтинг Україні-емітенту було надано рейтинговою агенцією:

а)         Nippon Investors Servise;

б)         Moody's Investors Servise;

в)         CBRS;

г)         DBRS.

Перший інвестиційний рейтинг Україні-емітенту був:

а)         ВВ+;

б)         ААа;

в)         А++;

г)         АА.

Найбільший обсяг прямих іноземних інвестицій в економіку України здійснили:

а)         США;

б)         Кіпр;

в)         Великобританія;

г)         Німеччина.

Найбільший обсяг інвестицій спрямовано в:

а)         м. Київ;

б)         Дніпропетровську область;

в)         Київська область;

г)         Запорізька область.

За обсягом залучення інвестицій Дніпропетровська обл. займає:

а)         1 місце;

б)         2 місце;

в)         3 місце;

г)         4 місце.

Найбільш привабливою галуззю економіки для інвесторів у ВЕЗ і ТПР є:

а)         металургія;

б)         машинобудування;

в)         харчова промисловість;

г)         виробництво електроенергії.

Тести до шостого розділу

Московська компанія, що одержала монопольні права на торгівлю з Росією, була заснована:

а)         1554 р.;

б)         1595 р.

в)         1588 р.

г)         1600 р.

Торгівлю рабами здійснювала компанія:

а)         Африканська;

б)         Московська;

в)         Східна;

г)         Левантійська.

Джордж Стефенсон почав будувати паровози з:

а)         1814 р.;

б)         1847 р.;

в)         1861 р.;

г)         1905 р.

Націоналізація англо-французької Загальної компанії Су-ецького каналу відбулась:

а)         1956 р.;

б)         1957 р.

в)         1961 р.

на будівництво Панамського

г)         1966 р.

Англія уступила всі права каналу США у:

а)         1901 р.;

б)         1957 р.;

в)         1961 р.;

г)         1966 р.

«Новий курс» Ф. Рузвельта почав впроваджуватись з:

а)         1933 р.;

б)         1957 р.;

в)         1961 р.;

г)         1966 р.

7. У результаті функціонувати у:

а)         1967 р.;

б)         1957 р.;

в)         1961 р.;

г)         1966 р.

військових дій Суецький канал перестав

8. Ріст цін на нафту прискорив відновлення Суецького каналу, який знов відкрився у:

а)         1975 р.;

б)         1957 р.;

в)         1961 р.;

г)         1966 р.

9. СІІІЛ одержали в безстрокове використання зону Панамського каналу у:

а)         1903 р.

б)         1914 р.;

в)         1916 р.;

г)         1921 р.

10. Акціонерне товариство «Рейн-Майн-Дунай» було створено у:

а)         1921 р.;

б)         1957 р.;

в)         1961 р.;

г)         1966 р.

Перевезення товару прямим сполученням передбачає його транспортування за єдиним транспортним документом протягом усього шляху слідування — це:

а)         транзит;

б)         міжнародні перевезення;

в)         транзит вантажів;

г)         транзитні послуги.

Національна Програма будівництва суден рибопромислового флоту розрахована на:

а)         2002—2010 рр.;

б)         2000—2015 рр.;

в)         2010—2015 рр.;

г)         2000—2010 рр.

13. Комплексна програма утвердження України як транзитної держави розрахована на:

а)         2002—2010 рр.

б)         2000—2015 рр.;

в)         2010—2015 рр.;

г)         2000—2010 рр.

Координацію учасників транзиту здійснює:

а)         Міністерство транспорту України;

б)         Кабінет Міністрів України;

в)         обласні державні адміністрації;

г)         спеціальні міжнародні організації.

Державна програма розвитку промисловості розрахована на:

а)         2003—2011 рр.;

б)         2000—2015 рр.;

в)         2010—2015 рр.;

г)         2000—2010 рр.