8.2. аналіз показників соціальної захищеності працівників підприємства

Аналіз забезпеченості підприємства трудовими ресурсами слід проводити у тісному зв'язку з вивченням виконання плану соціального розвитку підприємства за такими групами показників:

підвищення кваліфікації працівників;

поліпшення умов праці та зміцнення здоров'я працівників;

поліпшення соціально-культурних і житлово-побутових умов;

соціальна захищеність членів трудового колективу.

Для аналізу використовують такі форми плану економічного і соціального розвитку, як «Підвищення рівня кваліфікації і освіченості кадрів», «Основні показники з поліпшення умов і охорони праці, зміцнення здоров'я працівників», «План поліпшення соціально-культурних і житлово-побутових умов персоналу і членів їхніх сімей», колективний договір у частині соціального захисту працівників підприємства і пенсіонерів, а також звітні дані про виконання намічених заходів для соціального розвитку підприємства і підвищення рівня соціальної захищеності членів трудового колективу.

Аналізуючи динаміку і виконання плану з підвищення кваліфікації працівників підприємства, вивчають такі показники:

відсоток працівників, які навчаються у вищих, середніх, середніх спеціальних навчальних закладах, у системі підготовки робочих кадрів на підприємстві;

чисельність і відсоток працівників, які підвищують свою кваліфікацію;

відсоток працівників, зайнятих некваліфікованою працею, тощо.

Показники соціально-кваліфікаційної структури мають також відображати організацію перекваліфікації і працевлаштування вивільнених працівників.

Виконання і перевиконання плану з підвищення кваліфікації працівників сприяє зростанню продуктивності їхньої праці і позитивно характеризує роботу підприємства.

Для оцінювання заходів з поліпшення умов праці і зміцнення здоров'я працівників використовують такі показники:

забезпеченість робітників санітарно-побутовими приміщеннями;

рівень санітарно-гігієнічних умов праці;

рівень частоти травматизму з розрахунку на 100 осіб;

відсоток працівників з професійними захворюваннями;

відсоток загальної захворюваності працівників;

кількість днів тимчасової непрацездатності на 100 осіб;

відсоток працівників, що зміцнили своє здоров'я в санаторіях, профілакторіях, будинках відпочинку, за туристичними путівками і т. д.

Аналізують також виконання заходів з охорони праці і техніки безпеки.

Соціально-культурні і житлово-побутові умови працівників та членів їх сімей характеризуються такими показниками, як забезпеченість працівників житлом, виконання плану з будівництва нового житла, наявність і будівництво об'єктів соцкультпобуту, дитячих ясел і садків, профілакторіїв, санаторіїв, будинків відпочинку, упорядкування населених пунктів, обладнання житлового фонду комунальними зручностями (водогін, опалення, каналізація, газ) і т. д.

Велику увагу приділяють питанням соціальноїзахищеності членів трудового колективу, розв'язання яких із розвитком ринкових відносин все більше покладають на підприємства. Найтипові-шими напрямами соціального захисту, які визначають у колективних договорах, є:

надання матеріальної допомоги, і перш за все багатодітним сім'ям;

забезпечення працівників підприємства садово-городніми ділянками;

надання безпроцентних позик на будівництво житла;

відпуск будівельних матеріалів за зниженими цінами;

реалізація продукції підсобного сільського господарства за зниженими цінами;

надання допомоги на лікування, придбання путівок, одноразової допомоги при виході на пенсію, до ювілейних дат, до весілля;

відпустки;

часткова оплата харчування;

проїзду тощо.

Особливо актуальними питання соціальної захищеності працівників є для тих підприємств, які перебувають на межі банкрутства. Це заходи для збереження робочих місць, недопущення масового звільнення працівників, фінансової підтримки частини звільнених працівників, які бажають зайнятися підприємницькою діяльністю, заходи з дострокового виходу на пенсію працівників передпенсій-ного віку, тимчасового обмеження зростання заробітної плати, переходу на неповний робочий день і неповний робочий тиждень, щоб зберегти чисельність персоналу. Одним із заходів пом'якшення соціальних наслідків кризи неспроможних підприємств є першочергове надання працівникам, що звільняються, можливості влаштуватися на вакантні місця за іншими, суміжними спеціальностями з можливістю перекваліфікації.

Для підтримки виробничого потенціалу підприємства важливо зберегти робочі місця для випускників коледжів, професійних училищ, шкіл.

У процесі аналізу вивчають виконання колективного договору за всіма його напрямами, а також динаміку основних показників як за загальною сумою, так і з розрахунку на одного працівника. Для повнішого оцінювання проводять міжфірмовий порівняльний аналіз. Після завершення аналізу розробляють конкретні заходи, спрямовані на підвищення рівня соціального захисту персоналу підприємства, поліпшення умов його праці, соціально-культурних і житлово-побутових умов, які враховують, розробляючи план соціального розвитку і колективний договір на наступний рік.