4.2. аналіз балансу, як основна складова фінансового аналізу

Основним джерелом інформації для аналізу фінансового стану є бухгалтерський баланс підприємства.

Баланс — це групування моментної інформації на початок і кінець звітного періоду, тобто в ньому фіксується підсумок господарських операцій на звітну дату.

Для аналізу фінансового стану підприємства важливо вміти читати баланс, тобто знати зміст кожної зі статей, спосіб її оцінки, взаємозв'язок з іншими статтями, а також давати якісну характеристику їх. Уміння читати баланс дає можливість:

одержати необхідний обсяг інформації про підприємство;

розрахувати рівень забезпеченості підприємства власними оборотними коштами;

визначити, через вплив яких чинників змінилася величина оборотних коштів;

•           оцінити фінансовий стан підприємства за звітний період. Аналіз фінансового стану за звітний період починається з його

загальної оцінки за даними балансу. Для того щоб проаналізувати всі аспекти фінансового стану підприємства, потрібно здійснити підготовчий етап — привести звітний баланс до такої форми, яка, з одного боку, дає можливість об'єктивного аналізу, а з іншого — є максимально зручною для проведення аналітичних розрахунків.

Аналіз балансу починається з експрес-аналізу, метою якого є поточна, нескладна і нетривала за часом виконання оцінка фінансового стану та динаміки розвитку підприємства. Експрес-аналіз балансу передбачає передусім кілька етапів його проведення:

підготовчий;

попередній огляд бухгалтерської звітності;

читання балансу.

На першому етапі маємо переконатися в тому, що баланс готовий до читання. Для цього виконується проста лічильна перевірка балансу за формальними ознаками і по суті. На цьому етапі слід перевірити правильність заповнення граф, наявність усіх необхідних форм і додатків, перевірити валюту балансу і всі проміжні підсумки, а також відповідність складеного балансу всім вимогам П(С)БО.

Експрес-аналіз показників балансу підприємства здійснюється в динаміці за допомогою персональних комп'ютерів. При цьому застосовується проста система аналітичних таблиць, що розміщуються на екрані дисплея, послідовний перегляд яких даватиме повну інформацію про фінансовий стан підприємства. В цих таблицях можуть розкриватися:

господарські засоби підприємства (величина господарських засобів, основні засоби, нематеріальні активи, оборотні кошти);

основні засоби підприємства та їх структура (вартість основних засобів, у тому числі активної частини, за первісною та остаточною вартістю, коефіцієнтом зносу та відновлення);

структура і динаміка оборотних коштів (підсумок розділу II активу балансу);

динаміка основних результатів господарської діяльності підприємства (обсяг реалізації, прибуток, рентабельність);

ефективність використання фінансових ресурсів (показники всіх фінансових ресурсів, у тому числі власних і залучених, рентабельність фінансових ресурсів, виражені у відсотках).

Залежно від мети аналізу фінансового стану за допомогою комп'ютера можна дістати цілу низку інших аналітичних таблиць.

На другому етапі потрібно ознайомитися з примітками до звіту, оцінити тенденції зміни основних показників діяльності, якісну модифікацію в майбутньому фінансовому стані підприємства.

Основним у експрес-аналізі є третій етап — читання балансу, яке передбачає попереднє загальне ознайомлення з результатами роботи підприємства і його фінансовим станом безпосередньо за бухгалтерським балансом, а також розрахунок коефіцієнтів, що характеризують фінансовий стан підприємства. В процесі читання балансу з'ясовують:

характер змін його підсумків, окремих розділів і статей;

правильність розміщення майна підприємства;

поточну платоспроможність і ліквідність підприємства.

Читання балансу починають зі встановлення зміни валюти балансу за аналізований період. Для цього порівнюють валюту балансу за звітній і попередній періоди. Таке порівняння дає змогу визначити загальну тенденцію зміни балансу. Якщо валюта балансу збільшується — це оцінюється позитивно, зменшується — негативно. Збільшення валюти балансу свідчить, як правило, про зростання виробничих можливостей підприємства. Проте при цьому треба враховувати чинник інфляції. Зменшення валюти балансу означає спад у господарській діяльності підприємства (зниження попиту на продукцію, відсутність сировини, матеріалів тощо). Слід зауважити, що валюта балансу відображає орієнтовну оцінку суми коштів, які перебувають у розпорядженні підприємства. Ця оцінка є обліковою і не відображає реальної суми грошових коштів, які можна одержати за майно, наприклад, у разі ліквідації підприємства. Поточна «ціна» активів визначається ринковою кон'юнктурою і може відхилятися в будь-який бік від звітної, особливо в період інфляції.

Для загальної оцінки зміни фінансового стану потрібно визначити співвідношення динаміки балансу і динаміки обсягів виробництва, реалізації продукції, а також прибутку підприємства. Більш швидкий темп зростання обсягів виробництва, реалізації продукції і прибутку порівняно з темпом зростання валюти балансу свідчить про поліпшення використання коштів підприємства. Відставання темпу зростання цих показників від темпів зростання суми балансу свідчитиме про погіршення використання коштів підприємств. Для розрахунку темпів зростання названих показників використовують звіти про виробництво продукції, фінансові результати, баланс.

При читанні балансу за даними форми 1 та форми 2 з'являється можливість також розраховувати і порівнювати наведені показники з даними попередніх періодів, аналогічними показниками інших підприємств, а також загальноприйнятими, стандартними значеннями показників прибутку, випущеної та реалізованої продукції із розрахунку на одну гривню, середньорічної (квартальної) вартості майна. В державах з ринковою економікою ці показники використовують для характеристики ділової активності керівництва підприємства. Для зарубіжних підприємств такі показники розробляють фінансові, податкові служби, а також різні підприємницькі союзи і фірми. В СНД такі показники поки що розробляються на замовлення підприємств і відомств.

Отже, розглянута методика аналізу загальної валюти балансу може бути доповнена розрахунком коефіцієнтів: приросту валюти балансу, коефіцієнтів виручки від реалізації продукції, приросту прибутку від реалізації, прибутку від інших видів діяльності підприємства. Ці коефіцієнти також дають змогу оцінити загальний фінансовий стан підприємства.

Коефіцієнт приросту майна (Кб) розраховують за формулою

Кб = -Б^БЧ

б      Б0 '

де Б1 Б0 — середня величина майна за звітний і попередній періоди.

Коефіцієнт приросту виручки від реалізації продукції (К„) розраховується за формулою

К„ = ^ 100,

° V

де У1, ¥0 — виручка від реалізації продукції за звітний і попередній періоди.

Аналогічно розраховуються коефіцієнти приросту прибутку від реалізації та інших видів діяльності.

Якщо коефіцієнт приросту виручки від реалізації (прибутку від реалізації та інших видів діяльності) буде вищий за коефіцієнт приросту майна, то це свідчитиме про покращання ситуації з коштами на підприємстві порівняно з попереднім звітним періодом, і навпаки, якщо спостерігатиметься відставання, то це характеризує погіршення використання коштів підприємства.

І, насамкінець, крім зміни валюти балансу в цілому необхідно проаналізувати характер зміни окремих статей балансу, тобто провести горизонтальний та вертикальний аналізи його (табл. 4.1).

Горизонтальний аналіз балансу полягає в порівнянні кожної статті балансу з попереднім звітним періодом, розрахунку змін абсолютних і відносних величин, а також якісній характеристиці виявлених відхилень.

Вертикальний аналіз балансу передбачає розрахунок відносних показників. Його мета — розрахунок питомої ваги окремих статей у загальній сумі валюти балансу і оцінка її змін. За допомогою вертикального аналізу можна здійснювати міжгосподарські порівняння. Крім того, відносні показники пом'якшують негативний вплив інфляційних процесів.

Горизонтальний (динамічний) аналіз цих показників дає змогу встановити абсолютні відхилення і темпи зростання за кожною статтею балансу, а вертикальний (структурний) — зробити висновки про співвідношення власного і позикового капіталу, що свідчить про рівень автономності підприємства при ринкових відносинах, його фінансову стабільність. Горизонтальний та вертикальний аналізи можуть здійснюватися за кілька звітних періодів.

Отже, на основі результатів аналізу балансу можна виділити головні ознаки, наявність яких у балансі дає підстави вважати його «позитивним». Цими ознаками є такі: 1) збільшення валюти балансу на кінець звітного періоду порівняно з його початком; 2) зростання темпів приросту всіх активів порівняно з темпами приросту необоротних активів; 3) перевищення власного капіталу підприємства над позиковим і збільшення темпів його зростання порівняно з темпами зростання залученого капіталу; 4) приблизно однакові темпи приросту дебіторської і кредиторської заборгованості; 5) збільшення частки власних оборотних коштів понад 10 \%.

Після розгляду основних напрямів аналізу балансу необхідно ознайомитися також із впливом інфляції на валюту балансу.