5. психолого-педагогічні умови формування етичної свідомості та поведінки дошкільника

У процесі формування етичної свідомості й моральної поведінки дошкільника важливим фактором є оцінна дія дорослого. її сприймання та розуміння дитиною згодом призводить до виник­нення такої оцінної дії в самої дитини. Спочатку ця дія спрямовуєть­ся на ровесника, моральна поведінка якого критично й прискіпливо оцінюється. Легше розуміються і оцінюються ті якості, які дорослий найчастіше виділяє і оцінює. Поступово вплив оцінки дорослого на поведінку дітей зростає, оскільки дорослий все більше сприймається як зразок, еталон, з яким дитина порівнює себе і свої дії.

Щоб мати якомога більший виховний вплив, оцінка дорослого повинна відзначатися такими ознаками:

-           бути об'єктивною і тактовною; слід спочатку виділяти по­зитивні сторони, не загострюючи увагу на негативних, але дити­на має зрозуміти, чим саме незадоволений дорослий. Оцінювати не саму дитину, а її вчинки. Осуд використовують у виняткових випадках, показавши, як треба робити;

орієнтованою на саму поведінку дитини, а не на порівняння її з іншими дітьми, яке руйнує взаємини дітей;

—        диференційованою. Потрібно показати, за що саме дитина оцінюється певним чином;

систематичною, з достатнім і різноманітним унаочненням. Співвідношення різних способів оцінки залежить від віку, інди­відуальних особливостей вихованців, ситуації [153, с. 279].

Для формування моральних уявлень дітей важливими є бесіди з дорослими на етичну тематику. Дитина прагне розібратись у складних етичних питаннях, зрозуміти критерії моральної оцінки, намагається знайти виправдання негідним вчинкам ровесників. А відтак ставить запитання дорослим, ініціює бесіди з ними.

Значні виховні можливості містить робота педагогів і батьків з дитячою літературою. Найбільше приваблює старшого дошкіль­ника та тематика дитячої книжки, що розкриває питання соціаль­но-моральної поведінки людини, суспільних норм і цінностей, характеру особистості. Дитина прагне проникнути в сутність вза­ємин між людьми, дати оцінку якостям характеру особистості і вчинкам людини. У процесі роботи над змістом літературних творів дитина прагне з'ясувати ставлення дорослого до прочита­ного, його схвалення чи осуд вчинків героїв.

Згодом у дитини виникають власні оцінки змісту прослухано­го. Герої літературних творів чітко розподіляються на дві проти­лежні групи: позитивні чи негативні. Відповідним чином буду­ється обговорення змісту прочитаного, що включає етапи: аналіз поведінки героїв — оцінювання їх вчинків — оцінка особистості героя (позитивна чи негативна).

Серед ілюстрацій до художніх творів старші дошкільники найкраще сприймають ті, що містять зображення ситуацій спі­лкування, співпраці з виразно зображеною мімікою облич дію­чих осіб.

Важливо, що дитина починає відрізняти текст та ілюстрації до нього як складові частини дитячої книжки. В старшого дошкіль­ника з'являється інтерес не тільки до ілюстрацій, а й до змісту, прихованого у незрозумілому тексті. Така здатність дитини ста­новить передумову до сприймання навчальної літератури в шко­лі, служить мотивом оволодіння навичкою читання.

ВИСНОВКИ про психолого-педагогічні умови формуван­ня етичної свідомості та поведінки дошкільника:

у процесі формування етичної свідомості й моральної поведінки дошкільника важливим фактором є оцінна дія до­рослого;

оцінка дорослого повинна бути об'єктивною і такто­вною, орієнтованою на саму поведінку дитини, а не на порі­вняння її з іншими, диференційованою, систематичною, з достатнім і різноманітним унаочненням;

важливим засобом формування моральних уявлень дітей є бесіди з дорослими на етичну тематику;

роботу з дитячою книжкою на моральну тематику доцільно будувати за схемою аналіз поведінки героїв — оці­нювання їх вчинків — оцінка особистості героя (позитивна чи негативна).