2. особливості уваги дитини немовлячого віку

З перших днів життя у дитини спостерігаються реак­ції на певні подразники. Серед них, насамперед, ті, які мають значення для її життя, які можуть становити загрозу чи негатив­но впливають на дитячий організм. Так, дитина здригається від різких звуків, заплющує очі від різкого світла. Якщо ці подраз­ники продовжують на неї впливати, то у дитини виникає рухо­вий неспокій, вона починає плакати. Перші прояви уваги спря­мовані на уникнення шкідливих та загрозливих для життя подразників.

На першому місяці життя у дитини виявляється орієнтуваль­ний рефлекс, як основа для подальшого розвитку пізнавальної ді­яльності. її увага тепер спрямовується на незвичні, особливо яск­раві об'єкти, які вже не викликають у неї занепокоєння. Така увага пов'язується з першими проявами інтересу до навколишніх предметів. Виникає реакція зосередження у ті моменти, коли ди­тина спрямовує погляд, завмирає, тягнеться до об'єкта, що ви­кликав інтерес. Першим об'єктом, що викликає зосередження, є обличчя дорослого. Така реакція пізніше стає складовою компле­ксу пожвавлення, коли дитина тривало зосереджується на облич­чі матері. Ознайомлення із оточуючим для немовляти опосеред­коване спілкуванням з дорослим. Увагу викликають, насамперед, ті об'єкти, якими діє дорослий, про які він говорить дитині. В кі­нці першого місяця дитина затримує погляд на незвичайному предметі.

Поява реакції зосередження на різних аналізаторах припадає на різні вікові моменти:

3-й тиждень — поява слухового зосередження;

4-й тиждень — поява зорового зосередження на обличчі дорослого і слухового під час його розмови з малюком.

Увага дитини спочатку спрямовується на статичні зовнішні ознаки предметів (колір, блискучість, яскравість, розмір, здат­ність виробляти звук). З розвитком моторної активності дитини, з появою хапання у дитини виникає інтерес до дії з предметами. Увага після 6 міс. стає умовою маніпулювання дитини предмета­ми та його переходу до предметних дій. Дитина довго випробо­вує предмети, обстежує їх, що є не можливим без участі уваги. Це веде до бурхливого розвитку орієнтувально-дослідницької ді­яльності, у якій проявляється здатність і прагнення пізнавати оточуюче.

У немовлячому віці розвиваються перші властивості уваги, пов'язані з успіхами дитини в освоєнні предметів. До кінця 1-го року життя у дитини виникає здатність одночасно діяти з двома предметами, розподіляючи свою увагу: м'ячик дитина штовхає лі­вою ручкою, а правою у цей час трясе коробочку. Дістаючи мілкі предмети (кубики різної форми) з коробочки дитина переключає увагу з того предмета, що дістала, на той, який ще у коробочці.

ВИСНОВКИ щодо розвитку уваги у немовляти:

основою розвитку уваги є вроджена здатність дити­ни реагувати на подразники, від яких залежить збереження її життя й здоров'я;

у кінці 1-го місяця життя виникає реакція зосере­дження та орієнтувальний рефлекс;

перші об'єкти, що викликають увагу дитини, включе­ні у спілкування із дорослим;

на основі реакції зосередження, що супроводжує предметні дії дитини, у 2-му півріччі життя виникає орієн­тувально-дослідницька діяльність дитини, що є фундаме­нтом розвитку пізнавальної діяльності;

розвиток предметних дій дитини в кінці 1-го року спричиняє появу властивостей уваги — розподілу та пере­ключення.