1. елементи трудової діяльності в ранньому дитинстві

Праця — діяльність, спрямована на виробництво сус­пільно-корисних продуктів (матеріальних або ідеальних). Цілі ді­яльностей визначаються не особистими потребами, а задаються суспільством. Праця — діяльність соціальна за природою (ціля­ми) і за характером (не можлива без розподілу праці). Праця є необхідною умовою появи і розвитку свідомості. Застосування і виготовлення знарядь відрізняє працю від простого привласнення продуктів природи. В праці людина керується об'єктивними вла­стивостями предметів, а не їх біологічним значенням. Виникають пізнавальні потреби в з'ясуванні цих властивостей, внаслідок чо­го розвиваються вищі процеси опрацювання інформації: мислен­ня і уява. Дитяча праця — умова виховання моральних, товари­ських якостей, умінь взаємодії з ровесниками та старшими.

Основними різновидами дитячої праці протягом дошкільного дитинства виступають обов'язкові трудові справи (самообслу­говування, щоденна допомога старшим, співпраця з однолітками та дорослими) та трудові справи за інтересами (індивідуальна ро­бота, доручення, співпраця з дітьми та дорослими) (М. Машовець).

Досвід дитини раннього віку інтенсивно збагачується завдяки постійному включенню у спілкування та взаємодію з дорослими, які виконують різноманітні трудові процеси. Спостереження за працею дорослого розкриває перед дитиною значення праці: ма­ма пришиває гудзики, щоб батько одягнув сорочку; в'яже носо­чки, щоб взимку було тепло і т. д. Активність малюка спонукає його допомагати дорослим, включатись у спільну з ними діяль­ність: малюк бере до рук віник, коли мама починає підмітати; не­се лійку, щоб сестричка полила квіти. Зрозуміло, що результати такої допомоги ще не влаштовують дорослого — дитина не воло­діє достатніми вміннями та навичками. На перших етапах появи трудової діяльності виразно переважає її мотиваційна сторона. Прагнення дитини працювати спільно з дорослим лежить в осно­ві вироблення таких важливих якостей особистості, як працьови­тість, наполегливість тощо.

Іншим сприятливим моментом для розвитку елементів трудо­вої діяльності у дошкільному віці є стрімке оволодіння дитиною світом предметів, діями з ними. Водночас предметні дії є осно­вою і трудової діяльності, у ході якої предмети зазнають послідо­вних, планомірних, корисних перетворень. Предметно-маніпуля-тивна гра та трудова діяльність тісно пов'язані у дитини раннього віку, чітко не відокремлюються в її свідомості. Головне для ди­тини — процес виконання трудових дій, а не результат, тому ди­тина часто не доводить справи до кінця, не звертає уваги на не­якісне виконання. Слабо розвинені на цьому етапі необхідні нави­чки та вміння у володінні знаряддями праці, доступними дитині: лопаткою, віником, лійкою тощо.

Важливою віхою у процесі становлення трудової діяльності є усвідомлення дитиною в кінці 3-го року життя значущості ре­зультату своєї праці. Таке усвідомлення виникає у зв'язку з праг­ненням малюка отримати схвалення дорослого, привернути його увагу до своїх досягнень. Зростає бажання дитини діяти само­стійно, що стимулює оволодіння нею знаряддями праці. Склада­ються сприятливі умови для формування в дитини орієнтації на якісний результат, на розуміння його значущості для оточую­чих — насамперед, для близьких дорослих (мами, бабусі), для інших дітей (братика, сестрички). Якщо чисто витерти помиту чашку для меншого братика, то він зможе краще втримати її у своїх ручках. Поступово на основі розуміння дитиною важливості її трудових дій для оточуючих складаються суспільні мотиви праці.

Відокремлення результату праці від її процесу у свідомості дитини сприяє становленню її до кінця раннього віку як суб'єкта діяльності, свідченням чого є поява у мовленні малюка займен­ника «Я» та власного імені. Водночас, зростає розуміння зв'язку між власними трудовими діями малюка та якістю отримуваного результату праці. У дитини виникає здатність передбачати ре­зультат своїх дій за виконуваним процесом праці: якщо всі ігра­шки покласти на свої місця, то у кімнаті буде прибрано. Уявлен­ня про майбутній результат становить психологічну умову появи дій планування та контролю. У мовленні дитини з'являються діє­слова у майбутньому часі, що вказують на планування нею своїх дій: «приберу», «витру», «допоможу».

Успіхи у розвитку предметних та трудових дій, у засвоєнні навичок самообслуговування приводять до появи автоматизова­них дій з добре знайомими дитині знаряддями та предметами.

Як відзначає Г. О. Урунтаєва, у трудовій діяльності вирізня­ються результативні дії, спрямовані на перетворення предметів, та передумови продуктивних дій, що передбачають створення чогось нового. Такі дії виконуються тільки у співпраці з дорос­лим — малюк разом з мамою ліпить вареники, готуючи обід для родини. Самостійно одержати новий продукт дитина ще не може.

ВИСНОВКИ про розвиток передумов трудової діяльності у ранньому віці:

закладається мотиваційна сторона трудової діяль­ності дитини, джерелом якої служить потреба у співпраці та взаємодії із дорослим, прагнення діяти як дорослий;

передумови трудової діяльності складаються на ос­нові предметної діяльності малюка і пов'язані з розвитком його самосвідомості та особистості;

відбувається засвоєння автоматизованих дій і фор­мування на їх основі перших найпростіших трудових умінь і навичок;

дитина відмежовує себе від своїх дій, що сприяє усві­домленню нею результату діяльності та його зв'язку з ви­конаними діями;

дитина прагне до досягнення результату своїх дій і отримання його оцінки дорослим.