3. побутова діяльність у дошкільному віці

Правила поведінки та норми ввічливості продовжують активно засвоюватися дитиною у дошкільному віці (С. В. Пєтєрі-на). У побутовій діяльності більш відчутним стає орієнтація на вимоги оточуючих, прагнення за допомогою правильної поведінки заслужити схвалення дорослих, сподобатись іншим. Тому для до­шкільника важливим стає не просто наслідування дій дорослих, а якісне виконання побутових процесів. Діти звертають увагу на критерії оцінювання дорослим якості виконання дій по самообслу­говуванню: погано вимив руки, бо не користувався милом; непра­вильно розклав іграшки, коли прибирав у кімнаті. Поступово ці критерії, які спочатку використовує дорослий, дитина починає вживати при оцінюванні товаришів. Сама ж робить аналогічні по­милки, не помічаючи їх. Виникають ситуації, коли дошкільник намагається пояснити одноліткові, як слід виконувати той чи ін­ший побутовий процес, але при цьому вихоплює лише окремі фра­гменти, не розкриваючи цілісної послідовності операцій. Напри­клад, дає настанову: «поскладай одяг на стільчик. Ось так, на спи­нку». Але не пояснює, які речі слід скласти спочатку, які зверху на них, як розправити складки, щоб одяг не зім'явся.

Дитина із захопленням ставиться до виконання побутових процесів, прагне допомогти дорослому у прибиранні кімнати, у пранні, у догляді за квітами та тваринами тощо. Якщо раніше ди­тину приваблювало саме виконання процесу, то тепер основний інтерес переміщується на отримання схвалення, подяки дорослого.

Спостерігається розширення у розумінні смислу побутових процесів, вихід у цьому розумінні на рівень соціальних відносин: потрібно вимити руки перед тим, як розкладати хліб до обіду ін­шим дітям, бо від бруду на руках вони можуть захворіти. Відзна­чається здатність передбачити наслідки своїх дій.

Протягом дошкільного віку вдосконалюється здатність комен­тувати побутові процеси, описувати їх у мовленні, пояснюючи іншим дітям; зростає соціальна зорієнтованість мотивації вико­нання побутових процесів (прагнення уникнути сорому, заува­жень, негативних оцінок ровесників та дорослих).

Дорослий може сприяти засвоєнню дитиною як мотиваційною, так і операційною стороною побутової діяльності. Для дошкільни­ка засвоєння нових культурно-гігієнічних навичок відбувається ле­гше й швидше за умови чітких пояснень з боку дорослого значення цих навичок і послідовності операцій, з яких вони складаються. Участь дорослого у першому практичному виконанні дії зменшу­ється порівняно із раннім віком, коли у побутовому процесі дії до­рослого й дитини тісно переплітались. Тепер дошкільник діє за словесною інструкцією. Для закріплення культурно-гігієнічних на­вичок важливо систематично й уважно контролювати дитину, звер­тати її увагу на ознаки якісного виконання побутового процесу, по­яснювати недоліки та орієнтувати на їх подальше подолання.

Навички, якими дитина оволоділа у ранньому віці, ще біль­ше автоматизуються, поєднуються у ланцюжки, створюючи певну систему. Зростає кількість стійких навичок — звичок, які зумовлюються внутрішніми потребами дитини, а не зовні­шніми вимогами дорослих. До кінця дошкільного віку побуто­ві процеси здійснюються без нагадувань дорослих, за ініціати­вою самих дітей.

Режим дня продовжує відігравати важливу роль в організації по­ведінки дитини. Протягом всього дня дитина використовує засвоєні навички, вдосконалює їх та оволодіває новими. Прокидаючись, вона застеляє свою постіль, вмивається, одягається. Вміє поводитися за столом під час вживання їжі, використовуючи при цьому столові прилади. Допомагає батькам або вихователю прибрати зі столу, бе­ре участь у митті посуду. Стежить за своєю зовнішністю: причісу­ється, коли помічає якісь негаразди у зачісці; доглядає за своїм одя­гом, помічає, коли він забруднився чи розірваний тощо.

Включення дитини у працю дорослих приводить до зближен­ня культурно-гігієнічних навичок із трудовими. Навички самооб­слуговування поширюються на допомогу оточуючим: зав'язати шарфик не тільки собі, але й товаришеві, принести ганчірку та допомогти витерти розлиту кимось воду, рознести на столики та­рілки до обіду всім дітям.

ВИСНОВКИ про особливості розвитку побутової діяль­ності в дошкільному віці:

переважає соціальна мотивація виконання побутових процесів дошкільником, який орієнтується на вимоги та схвалення оточуючих;

відбувається усвідомлення зв'язку між налагодженням нормальних взаємин з оточуючими та дотриманням пра­вил поведінки в побутовій діяльності;

операційна сторона побутової діяльності розвива­ється як вдосконалення якості виконання засвоєних куль­турно-гігієнічних навичок та засвоєння нових;

зростає внутрішня складова у мотивації побутової діяльності, у дитини формується потреба дотримуватися культурно-гігієнічних норм та на цій основі навички перехо­дять у звички;

роль дорослого у розвитку побутової діяльності до­шкільника полягає у поясненні значення навичок та у роз­критті операційного їх складу; для закріплення навичок у поведінці дитини дорослий повинен систематично контро­лювати їх виконання;

навички самообслуговування набувають ознак трудових дій, коли дитина використовує їх на допомогу оточуючим.