3. класифікація дитячих ігор. характеристика творчих ігор дошкільника

Ігри дошкільників поділяють на види з урахуванням різних ознак. Наприклад, найбільш поширена класифікація ігор складається з предметно-маніпулятивних, імітаційних (сюжетно-рольових), будівельно-конструктивних та режисерських (комбі­наційних) ігор.

А. П. Усова найбільш помітними різновидами творчих ігор ді­тей вважала режисерські ігри, коли дитина управляє іграшкою, та ігри, де роль виконує сама дитина. До цієї ж думки приєднується і О. Є.^Кравцова [71, с. 138].

Р. И. Жуковська виділила вісім груп найхарактерніших дитя­чих ігор: побутові («в сім'ю», «доньки-матері»); суспільно-виробничі (у водія, будівельника); культурно-суспільні («у дитя­чий садок», «в школу»); ігри на військову та воєнну тематику; іг­ри на сюжети літературних творів; ігри-драматизації; ігри з ігра-шками-тваринами.

С. Л. Новосьолова пропонує вирізняти ігри за ознакою ініціа­тиви дітей. Це три класи ігор: ті, що виникають за ініціативою самих дітей; ті, що виникають за ініціативою дорослих; ті, що ві­дображають традиції певного народу.

До першого класу належать експериментування (з природни­ми об'єктами, з тваринами, з іграшками та іншими предметами) та самодіяльні сюжетні ігри (сюжетно-відображувальні, сюжет­но-рольові, режисерські та театралізовані). Всі ці ігри мають спі­льну ознаку: вони є самодіяльними. Виникають за ініціативою самих дітей.

До другої підгрупи належать навчальні (дидактичні, сюжетно-дидактичні, рухливі, «ігри з правилами») та дозвільні ігри (інте­лектуальні, ігри-забави, розваги, театральна гра, святково-карна­вальні). Ці ігри виникають за ініціативою дорослих, але якщо ді­ти добре їх засвоїли, то можуть гратись у них самостійно.

До третьої групи належать традиційні або народні ігри (обря­дові, тренінгові, дозвільні). При цьому С. Л. Новосьолова вважає, що провідною діяльністю у дошкільному віці виступають самоді­яльні ігри дітей [52, с. 12—13].

Г. А. Урунтаєва пропонує вирізняти види ігрової діяльності дошкільника, як це представлено у Таблиці 2 [153, с. 77].

Таблиця 2

різновиди ігрової діяльності дошкільника

Творчі (сюжетно-рольові) будівельні

Ігри з правилами

дидактичні

Творчо і за власною ініціативою осми­слюють різні сторони життя дорослих за допомогою ролей і ігрових дій

За ініціативою дорослих, за розро­бленими ними правилами, перед­бачають попереднє ознайомлення дітей з цими правилами

Крім згаданих різновидів гри дошкільників, у дитячій психо­логії досліджуються також: ігри на теми літературних творів (Т. А. Маркова, 3. В. Лиштван, І. Д. Власова, В. А. Гелло, Л. П. Бочка-рьова); ігри з тваринами (Янакієва Е., Болгарія); ігри у процесі малювання (Є. А. Фльоріна, Н. П. Сакуліна, Т. С. Комарова, Т. С. Ка­закова); комп'ютерні ігри (В. В. Безменова, Є. В. Зворигіна, Л. А. Яворончук); театралізовані ігри (Сєрьожнікова Р. К.).

До найбільш поширених творчих ігор дошкільників належать будівельні ігри, у яких розгортання певного сюжету пов'язане з предметними діями по спорудженню та конструюванню з куби­ків, конструкторів, допоміжних матеріалів з використанням піс­ку, глини, камінців тощо. Ці ігри дозволяють дошкільнику іміту­вати трудову діяльність дорослого, розкриваючи перед ним вла­стивості різноманітних будівельних матеріалів, закономірності з'єднання частин та деталей, гармонійне їх співвідношення. Та­ким чином, будівельна гра містить значний потенціал для розви­тку інтелекту й творчості дошкільників.

Будівельні ігри та сюжетно-рольові пов'язуються тісними вза-ємопереходами. Створені споруди, будівлі, конструкції охоче ви­користовуються дошкільником для декорування гри сюжетно-рольової: у «побудованих» кімнатах розгортається гра «у сім'ю», у спорудженому «приміщенні» відкривається «магазин» чи «лі­карня». Поєднання сюжетно-рольових та будівельних ігор дозво­ляє дошкільнику повніше відобразити життя людей, змоделювати цілісний його процес, де вирізняються окремі етапи: спочатку спорудження, будівництво, потім використання споруди у важ­ливих для людини цілях. Головна відмінність між будівельними й сюжетно-рольовими іграми полягає у їхньому змісті: будівель­на носить предметний характер, а сюжетно-рольова — комуніка­тивний, коли моделюються відносини між людьми, які виступа­ють у різних своїх ролях. 3 віком дошкільників відмінності між будівельними й сюжетно-рольовими іграми все менш помітні: будівельна гра розгортається як сюжетно-рольова з визначенням сюжету й розподілом ролей. Водночас у будівельних іграх є ознаки, спільні з продуктивною діяльністю дошкільників: діти отримують реальний результат у вигляді споруди, архітектурного комплексу.

В іграх-драматизаціях зміст, ролі, ігрові дії зумовлені сюже­том і змістом певного літературного твору, казки. Вони подібні до сюжетно-рольових ігор: у їх основі лежить умовне відтворен­ня подій, явищ, дій і взаємовідносин та присутні елементи твор­чості. Своєрідність ігор-драматизацій полягає у виконанні дітьми ролей у строгій відповідності до змісту літературного твору. Це відрізняє їх від режисерських ігор, де дитина вільно перебудовує сюжет, створює подібний сюжет до відомого їй за літературним твором; а також від театралізованих ігор, де присутній мотив гри «у театр». Як правило, основою ігор-драматизацій служать казки. У казках образи героїв добре зрозумілі дітям, події розгортають­ся динамічно, вчинки мотивовані, у сюжеті виділяються чіткі етапи. 3ручними для запам'ятовування є віршовані твори. У цих іграх формується мовлення і пам'ять дітей, вони засвоюють гли­бинний зміст твору, причинну зумовленість подій. Розвивається здатність дітей діяти у колективі, узгоджувати свою поведінку з іншими дітьми. Потреба зіграти роль відповідно до змісту казки розвиває здатність дитини виконувати інструкцію, утримувати її у своїй пам'яті.

ВИСНОВКИ про класифікацію ігор дошкільника та особ­ливості його творчих ігор:

розмаїття різновидів ігор дошкільника ставить про­блему їх класифікації, яка на сьогодні не має остаточного вирішення;

крім сюжетно-рольовоїгри, дошкільник оволодіває творчими іграми (будівельними, іграми-драматизаціями) та іграми з правилами (дидактичними, рухливими);

будівельні ігри мають ознаки, спільні з продуктивною діяльністю (отримання оригінального результату), з сю­жетно-рольовою грою (уявна ситуація, роль) та формують у дітей позицію творця, перетворюючого дійсність (спіль­не з трудовою діяльністю);

своєрідність ігор-драматизацій полягає у виконанні дітьми ролей у строгій відповідності до змісту літератур­ного твору, як правило, казки; відступ від змісту літера­турного твору допускається у режисерських та театралі­зованих іграх.