1. специфіка спілкування і спільної діяльності дошкільника з ровесниками та їх роль у його психічному розвитку
1.1. Порівняння спілкування дитини з дорослим та з ровесником У системі взаємовідносин дитини з оточуючими можна виділити дві, важливі у виховному плані лінії: дитина-дорослий, дитина-дитина. Взаємовідносини дитина-дорослий мають провідне значення, виступають першоосновою всіх видів ставлення дитини до дійсності й джерелом її психічного розвитку. Дорослий — носій зразків, норм, правил, прийнятих у суспільстві, його позиція характеризується словами: «старший, знаючий, авторитетний, вміючий». З віком у дитини виникають і чимдалі посилюються потреби у самостійності, творчості, самопізнанні, реалізувати які вона прагне з ровесником як з рівним собі партнером. На думку М. І. Лісіної, спілкування дитини з дорослим та з ровесником — різновиди єдиної комунікативної діяльності. Ці різновиди об'єднує предмет діяльності — інша людина, партнер дитини по спілкуванню, а також — продукт, яким виступає самопізнання й самооцінка через пізнання й оцінку партнера (і партнером) [119, с. 19]. Водночас дослідники спілкування між ровесниками у дошкільному віці А. Г. Рузська, Л. М. Царегородцева, Л. Н. Галігузова, Н. І. Ганошенко, О. О. Смірнова, Д. Б. Годовікова, Н. Н. Авдєєва та ін. підкреслюють специфічну роль у загальному психічному розвиткові дитини її спілкування з однолітками порівняно із спілкуванням із дорослими. Контакти з однолітками відзначаються невимушеним і розкутим характером, яскравим емоційним забарвленням. Водночас ці контакти значно поступаються сфері спілкування з дорослими своєю змістовністю та глибиною особистіс-них відносин. На думку колективу психологів під керівництвом А. Г. Рузської, у спілкуванні з ровесником створюються умови, що забезпечують дитині самопізнання й самооцінку у тих видах діяльності, що відбуваються спільно з ровесником. Спілкування з рівним за статусом партнером створює сприятливі умови вільного виявлення творчих потенцій дитини в умовах відсутності обмежувальних настанов та контролю дорослих. Спілкування з ровесником стимулює розвиток ініціативності дошкільників [119, с. 200]. Інші дослідники звертають увагу на те, що у товаристві ровесників відбувається взаємовплив, а у спілкуванні з дорослим останній підпорядковує собі дитину, яка виступає виконавцем (К. Вокслер). Дошкільники рідше виявляють альтруїстичну поведінку щодо дорослого, менш агресивні та менш наполегливі у спробах спілкуватися з ним; а вимоги та протидію частіше адресують ровесникам (Р. Краснор, Б. Л. Вайтинг). Дослідження Є. В. Субботського свідчать, що ровесник сприяє формуванню критичного ставлення. Такої ж думки дотримується Г. А. Цуке-рман. У лабораторії дошкільного виховання Інституту психології ім. Г. С. Костюка у 80-х роках було проведено низку досліджень взаємин дошкільників, які показали їх необхідність при формуванні позитивної спрямованості на іншу людину, у розвитку гуманних почуттів та навичок гуманної поведінки (В. К. Котирло, С. Є. Ку-лачківська, С. О. Ладивір, Ю. О. Приходько). Таким чином, спілкування з дорослим виступає важливим, але недостатнім фактором повноцінного, гармонійного розвитку особистості дошкільника. На його основі повинні розвиватися взаємовідносини дитини з ровесниками, які є необхідною умовою її готовності до шкільного навчання. 1.2. Вплив спілкування з ровесником на психічний розвиток дошкільника Внесок спілкування і спільної діяльності з ровесником у розвиток дошкільника найбільш помітний у п'ятьох сферах особистості: етичній, пізнавальній, самосвідомості, творчих здібностей, здатності до співпраці. Розглянемо вплив спілкування і спільної діяльності з ровесником на кожну з цих сфер. В етичному розвитку відбувається формування моральних уявлень, гуманного ставлення до інших, позитивної емоційної спрямованості на оточуючих, навичок співпраці й взаємодії з партнером, взаєморозуміння, співпереживання (В. К. Котирло, Ю. О. Приходько). Розвиток пізнавальної діяльності полягає: а) у засвоєнні здатності до виділення різноманітних погля- дів на певне явище чи об'єкт та узгодження цих поглядів між собою; б) в оволодінні логічними операціями заперечення, доведення, аргументації, переконування. У розвитку самосвідомості спілкування і спільна діяльність з ровесником становлять неодмінну умову виникнення чимдалі адекватніших оцінок одноліток, а згодом і самооцінки, її когніти-вного, емоційного та вольового компонентів. Розвиток творчості, самостійності, ініціативності відбувається за рахунок того, що діти самостійно налагоджують контакти між собою, визначають їх мету, організовують сюжетно-рольову гру, визначають сюжет та розподіляють ролі, підбирають замінники. Висувають власні ініціативи і приймають ініціативи інших. За відсутності заборон з боку дорослого діти мають можливість діяти на свій розсуд. Навички спілкування і спільної діяльності полягають у розвитку навичок соціальної перцепції, узгодження дітьми своїх думок і дій, розробки спільного плану, насамперед, у грі; здатності висловлювати співчуття, надавати взаємопідтримку, робити вза-ємооцінки; розподіляти іграшки. ВИСНОВКИ про особливості спілкування дошкільника з ровесником: спілкування з дорослим виступає вирішальним, але недостатнім фактором повноцінного, гармонійного розвитку особистості дошкільника; спілкування з однолітками є необхідною умовою формування готовності до навчання у школі; взаємовідносини дитини з ровесниками значно відрізняються за своїми функціями, змістом, енергетикою від спілкування дитини з дорослими; внесок спілкування і спільної діяльності з ровесником у розвиток дошкільника найбільш помітний в етичній, пізнавальній сферах особистості, у розвитку самосвідомості, творчих здібностей, здатності до співпраці.
|
|