4. роль експресивних засобів у спілкуванні дитини й дорослого

Найбільш сприятливе для розвитку особистості дітей середнього та старшого дошкільного віку спілкування на фоні позитивного, теплого, емоційно забарвленого ставлення вихова­теля до дитини (за С. Є. Кулачківською).

Позитивні результати дав експеримент, у якому вихователів навчали виражати емоції, а дітей адекватно їх розуміти.

Під час цього експерименту з вихователями проводилася бесі­да про значення експресії у процесі спілкування, а також спеціа­льне навчання способам вираження своїх емоцій.

Формування у дітей розуміння експресивних засобів було здійснено методами:

а)         ідентифікації різних емоцій за їх зображенням у формі пор- трета, сюжетних картинок;

б)         опису дітьми портрета вихователя, зображеного на малюнку;

в)         передачі дитиною характерних для вихователя способів ви- раження позитивних і негативних почуттів.

Під час спілкування дорослий виразно виявляв зацікавленість роботою дитини, свою прихильність до неї, заохочення її дій, ви­користовував посмішки, лагідну розмову.

ВИСНОВОК про роль експресивних засобів у спілкуванні дитини й дорослого:

дитина недостатньо володіє вмінням розпізнавати і розшифровувати експресивно-мімічні засоби спілкування, використовувані дорослим, і потребує спеціального на­вчання цьому;

розуміння експресивних засобів спілкування дитиною відбувається за умови, якщо дорослий виразно виявляє за­цікавленість до роботи дитини, свою прихильність до неї, заохочення її дій, використовує посмішки, ласкаву розмову.