Тема 11

РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ В ДОШКІЛЬНОМУ ВІЦІ Хід заняття

Обговорення теоретичного матеріалу Лекції № 11.

Контроль самостійної роботи (конспект: Богуш А. М. Фор­мирование оценочно-контрольных действий в процессе развития речи детей // Воспитание детей дошкольного возраста / Под ред. Л. Н. Проколиенко. — К.: Рад. школа, 1991. — С. 186—198).

Індивідуальна робота студентів над виконанням завдань.

Обговорення результатів індивідуальної роботи студентів.

Підсумок.

Методичне забезпечення заняття

І. Завдання для індивідуального виконання

1. Яка потреба немовляти є джерелом розвитку мовлення?

Вставте пропущені слова: «Реагувати на слова дорослих ди­тина починає дуже рано. На... вона зосереджується на голосі до­рослого. В... зі всіх голосових дій дорослого виділяє звук мов­лення, встановлює зв'язок між словом і предметом або дією.

Чим пояснюється такий факт? Для якого віку він характе­рний? Вимовляння схвальних за змістом слів, але із строгою інтонацією і нахмуреним обличчям викликає у малюка негати­вні емоції.

Чим пояснюється такий факт? Для якого віку він характе­рний?

Якщо предмет змінює своє місцезнаходження або ракурс, то малюк його не впізнає. Згодом дитина вже знаходить декілька знайомих предметів незалежно від їх місцезнаходження.

Яка функція мовлення проявляється у таких фактах? У віці 7—8 міс. немовля виконує знайомі рухи за словесною інструкці­єю: «встань», «сядь», «долоньки», «до побачення» та ін. 9— 10-місячний малюк розуміє елементарні доручення («дай мамі ложку»), у 10—11 міс. дитина вибирає предмети за словесною вказівкою дорослого.

У чому полягає найважливіше досягнення в розвитку мов­лення немовляти?

Як називається форма мовлення дитини, що має такі озна­ки? Склади і звуки перемішані зі сміхом і супроводжуються ру­хами. Згодом можна почути слова або їх уривки, які поєднуються з відповідними рухами і мімікою (ні, «ам»). Так дитина відпові­дає на звертання дорослого. Коли виникає таке мовлення?

Яка функція мовлення виявляється, коли дитина позначає словом групи предметів на основі зовнішніх виразних, але не суттєвих, ознак. Так, словом «кі» вона називає кішку, хутряний комір і шубу, бо вони пухнасті. Для дітей якого віку характерні такі явища?

Що виступає механізмами засвоєння мовлення у немовля-чому віці?

Як називається форма мовлення, зрозуміла тільки в кон­тексті конкретної ситуації, в яку включені співбесідники. Це емоційна, уривчаста, доповнювана жестами і мімікою форма мо­влення. Складається з відповідей дитини на запитання дорослого і запитання самої дитини, її бажань, вимог, пропозицій. Будуєть­ся як діалог, що пов'язано з недостатньою самостійністю дитини, невіддільністю її діяльності від діяльності дорослих. Коли вона виникає?

Яка функція мовлення виявляється, коли кажучи «овочі», «іграшки», «одяг», дитина має на увазі предмети, які зустрічали­ся в її особистому досвіді і з якими вона діяла, а не абстрактне поняття, засноване на істотних ознаках.

Яка функція мовлення виявляється у таких фактах? Малюк за своєю ініціативою починає відображати в мові все те, що він сприймає. Для якого віку це характерно?

Як називається форма мовлення? Дитина розрізняє пред­мети за їх ознаками, кількістю і передає ці відмінності в мові, відтворює почуті вірші, казки, пісеньки. Мовлення включається в гру, відображаючи в ній реальні життєві ситуації. З'являється здатність розмовляти з персонажем гри. Коли виникає таке мов­лення?

Яка функція мовлення виявляється, коли дитина відносить слово до групи схожих предметів, незалежно від деяких зовніш­ніх відмінностей: ляльки великі і маленькі, гумові і пластмасові, знайомі і нові. Для дітей якого віку характерні такі явища?

Яка функція мовлення виявляється, коли слово дорослого управляє увагою дітей, сприйняттям, рухами, діями. Дитина ро­зуміє назви предметів, їх якості, виконувані з ними дії, деякі оці­нки. Поведінка підпорядковується словесній інструкції доросло­го, у зв'язку з чим складаються елементи довільності. Малюк під впливом інструкції дорослого може не тільки почати, але і зага­льмувати дію, що створює нові можливості для засвоєння правил поведінки. Для дітей якого віку характерні такі явища?

Про що свідчать явища? Після 1 р. 10 міс. малюк вживає речення більше ніж з двох слів. У них він включає своє ім'я. В 2—3 роки швидко збільшується кількість слів, члени яких узго­джуються між собою спочатку за допомогою флексій (2;1—2;3), а потім службових слів — часток, сполучників, прийменників

(2;3—3;0).

Якою специфічною потребою дитини обумовлений бурх­ливий розвиток її предметної діяльності, що приводить до появи в мові дієслів, до постановки дитиною численних запитань про назви предметів, до стрибкоподібного збільшення активного сло­вника? Для дітей якого віку характерні такі явища?

Про що свідчать такі явища? У віці від 1;3—1;8 дитина вживає слова-речення із супроводом жестів і міміки. Малюк ви­мовляє «мама» і тягнеться до іграшки, що означає: «мамо, дай іг­рашку». Значення таких слів-речень залежить від ситуації мов­лення. У віці 1;8—1;10 з'являються двослівні речення: «мамо, ням-ням».

Словесні новоутворення малюка не суперечать правилам граматики і не враховують виключення з них. Засвоєння якої сторони мовлення виявляється в самостійному словотворенні ди­тини? Коли воно з'являється?

Яка функція мовлення виявляється у фрагменті? У якому віці вона з'являється? Катя малює телевізор: «Так, телевізор. На­малюю антену (малює антену). Ось! А як намалювати хвилі? Я намалюю дівчинку. (Малює дівчинку в телевізорі.) Мікрофон намалюю. (Малює) Зараз я намалюю окуляри, синій бантик. (Ма­лює дівчинці окуляри і бантик.) Вимикач від телевізора. А це різ­ні звуки (проводить горизонтальні лінії)».

Як називають дії дитини зі складання словесних каламбу­рів, коли дитина підбирає слова, подібні за звучанням, кілька ра­зів з інтересом повторює їх, порівнює звучання та значення, радіє своїм відкриттям, а також спроби римування слів, гра словами, коли дитина навмисно змінює звучання слова, придумує слова, не співвіднесені з предметами? Для якого віку вони характерні?

Як називають форму мовлення дитини, яке спирається на зміст самого мовлення, у ньому зростає вміст вербальних засобів порівняно із невербальними. Його одиницею вже стає не слово, а речення. Які умови появи цієї форми мовлення?

Як називають форму мовлення, описану у фрагменті? Ко­ли вона виникає?

Дорослий: Чи сваришся ти з дітьми в грі? Якщо сваришся, то чому?

Наташа: Іноді. І з Сашею навіть б'ємося. Саша — це мій брат. Він мені заважає гратись завжди. Балується, іграшки ховає.

Женя А.: Так, я сварюся через те, що вони мене не слухають і заважають мені гратись. Я з Русланом тепер не дружу, тому що він увесь час нам заважає.

Як називають форму мовлення, описану у фрагменті? У якому віці вона виникає?

Катя: А давай прикрасимо? (тримають в руках іграшку).

Настя: Пішли (підходять до столу і сідають). Катя: Де прикрашати?

Настя (указує пальцем): Ось! Ось! Бери олівець... Цей бери! Ось! (показує пальцем).

Яка форма мовлення спирається на розвиток мислення і вимагає від дитини уміння встановлювати і відображати в мов­ленні причинно-наслідкові зв'язки, передаючи достатньо склад­ний зміст? Якими є умови її розвитку?

Яка функція мовлення виявляється у фрагменті?

За допомогою мовлення дитина впливає на дорослого і одно­літка. Наведемо приклад. Діти чергують. Максим Д. (6 р.) ди­виться, як Наташа (6 р. 5 міс.) розкладає виделки. Мовчки почи­нає перекладати виделки зубцями до себе.

Наташа: Максиме, що ти робиш? Так не можна!

Максим (сміється): Можна!

Наташа: Тетяно Сергіївно, скажіть Максиму, що так не можна робити!

Вихователь: Максиме, звичайно ж, не можна! (Максим швид­ко розкладає виделки правильно.)