Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій - Навчальний посібник (Юрченко Л. І.)

1.7. механізм керування товарними запасами

Загальний обсяг роздрібного товарообігу в країні досяг у 2001 р. 34,05 млрд грн, у якому тільки 3,3 \% становить продаж товарів за безготівковими розрахунками. Роздрібний товарообіг підприємств, що є юридичними особами, зріс у 2001 р. на 18,2 \% порівняно з 2000 р. Ще вищі темпи нарощування роздрібного товарообігу спостерігалися в 2002 р. У сільській місцевості роздрібний товарообіг розвивався більш інтенсивно, ніж у містах. На жаль, його частка продовжує залишатися протягом останніх двох років дуже низькою - на рівні 12 \% від загального обсягу товарообігу по підприємствах, що є юридичними особами, у той час як частка сільського населення України складала на кінець 2001 р. понад третину всієї чисельності населення країни.

Висока динаміка товарообігу в країні, на жаль, не супроводжувалася істотним нарощуванням на підприємствах цієї сфери товарних запасів. Відомо, що стабільне положення на ринку може бути за умови наявності товарних запасів на 150 днів безперебійної торгівлі, тоді як їхній фактичний рівень останніми роками досягав лише третини цього показника. Не набули прискорення ці процеси і в 2000 - 2001 рр. Проблема недостатнього рівня товарних запасів у сфері споживчого ринку створює визначену загрозу національній безпеці країни. Забезпеченість товарними запасами менше як на 40 днів може стати причиною "товарного голоду" з усіма його негативними соціальними і політичними наслідками. Разом з тим у чверті областей України цей показник ледь-ледь перевищує цю критичну межу. Якщо рівень споживання товарів залишався б на межі 1990 р., наявних запасів товарів вистачило б лише на 15-18 днів торгівлі.

З переходом до ринкових відносин зростає значення оп-тимізації обсягів і структури товарних запасів у торгівлі з урахуванням форм власності, специфіки регіонів, ланок руху товарів, типів підприємств. Керування товарними запасами включає планування їхнього обсягу й структури відповідно до поставлених підприємством цілей, контроль, для того щоб забезпечити їхню постійну відповідність установленим критеріям, а також аналіз товарооборотності й забезпеченості товарами, їхнє нормування, формування й розміщення.

Відповідно до вказівок статистичних органів у товарних запасах роздрібної торгівлі враховуються запаси всіх товарів, що належать торговельному підприємству або торговельній організації й значаться на їхньому балансі: 1) поточного зберігання, що забезпечують повсякденні потреби торгівлі; 2) сезонного зберігання (картопля, овочі, фрукти), створювані для забезпечення торгівлі за сезонами року; 3) дострокового завезення у важкодоступні райони для забезпечення торгівлі протягом усього періоду між поставками. До товарних запасів роздрібної торгівлі включаються товари, які є в наявності у роздрібній мережі, на дрібнооптових базах, розподільних складах і базах, овоче-, картопле-, фруктосховищах; товари, які знаходяться на базах і складах, що належать роздрібним підприємствам і організаціям; товари, закуплені й оплачені торговельною організацією й залишені на відповідальному зберіганні у постачальників; товари, які здані на перероблення і звітну дату знаходяться на підприємствах як власних, так і інших організацій, сільськогосподарська продукція, закуплена за цінами домовленості.

Товарні запаси в роздрібній торгівлі показуються у звітності в роздрібних цінах, а в картопле-, овоче-, фруктосховищах - у тих цінах, за якими вони враховуються на балансі цих підприємств.

До статистичної звітності про товарні запаси в роздрібній торгівлі не включаються: товари, що перебувають у дорозі, готова продукція на підсобних виробничих підприємствах торговельних організацій, товари постачальника, прийняті торговельною організацією на відповідальне зберігання під охоронну розписку; товари, прийняті від населення й кооперативів на комісію; вільна тара всіх видів (м'яка, тверда, скляна); товари матеріально-технічного постачання; товари заготівель, що проходять по балансу заготівельної діяльності; сировина й допоміжні матеріали, отримані для промислового перероблення; товари відвантажені, по яких розрахункові документи здані на інкасо в установи банків.

У ході аналізу товарних запасів необхідно визначити, чи відповідають фактичні запаси товарів установленим нормам у порівнянному вираженні і в днях товарообігу, виявити причини, що вплинули на відхилення від нормативу; з'ясувати, наскільки товарні запаси задовольняють попит населення й забезпечують виконання планового завдання по роздрібному товарообігу, чи правильно розміщені товарні запаси за структурними підрозділами; уточнити причини затоварення або перебоїв у продажі окремих товарів, наявності товарів низької якості. Важливим моментом в аналізі товарних запасів є встановлення впливу ефективності використання товарних запасів на розмір витрат, пов'язаних з їхнім зберіганням, а тим самим і на обсяг прибутку торговельного підприємства.

Завдання аналізу товарних запасів:

визначення рівня забезпеченості підприємства необхідними товарними ресурсами; факторів, що обумовили їхній розмір, структуру, зміну;

виявлення наднормативних або дефіцитних видів товарних запасів;

установлення ступеня ритмічності поставок, а також їхнього обсягу, комплектності, якості, сортності;

з'ясування своєчасності висновку господарських договорів на поставку товарів;

вивчення показників ефективності їхнього використання й впливу на фінансові результати;

визначення  витрат,  пов'язаних  із  закупівлею й зберіганням запасів, і їхнього впливу на прибуток торговельного підприємства;

• підготовка вихідної бази для нормування й оптимального керування ними й т. ін.

Аналіз товарних запасів включає аналіз загального стану товарних запасів і товарообіговості, розміщення товарних запасів, структури й складу. Найбільш достовірні результати дає потижневий, оперативний і повний аналіз за підсумками місяця. Такий період для аналізу рекомендується, виходячи із закордонного досвіду й досвіду роботи вітчизняних роздрібних підприємств, що функціонують на умовах спільного підприємництва. Аналіз за такий період дозволяє почати певні результативні дії по прискоренню товарообіговості, що й відповідає ідеї керованості товарними запасами.

А це означає, що в складі товарних запасів є вироби, які користуються обмеженим попитом потенційних покупців. У звітному місяці зменшилася частка в товарообігу товарів, закуплених за ВКВ, і відповідно збільшилася в товарних запасах. У зв'язку з тим, що в даний період вони приймаються на продаж в основному на умовах консигнації, підприємство, як правило, не має прямих збитків від уповільнення їхньої реалізації. Однак ці товари займають значну торговельну площу, і якщо ця тенденція збережеться в майбутньому, при аналізі ефективності роботи підприємства може бути виявлений факт нераціонального використання торговельних площ, трудових ресурсів, що і являє собою загублений доход.

Співвідношення часток товарних запасів, які є в торговельному залі й на складі, свідчить про те, що по деяких товарних групах (культурно-побутові, господарські, продовольчі товари) мають значні резерви збільшення ефективності.

Товарооборотність (швидкість обігу товару) - час, необхідний для повного відновлення запасу, або кількість днів, за які обертається середній товарний запас. Вона вимірюється двома показниками: тривалістю одного обороту й кількістю оборотів, зроблених товарними запасами за досліджуваний період.

Час обігу товарів у днях товарообігу визначається за такими формулами:

„    3*360     ґ з

До = —т— , або До =

у кількості оборотів (швидкість обігу);

т   , п

Ко = =" , або Ко = — ,

де   До - тривалість одного обороту, дн.;

Ко - швидкість обігу (кількість оборотів);

З - середні товарні запаси, які визначаються за формулами середнього хронологічного або середнього арифметичного (за даними поточного обліку й звітності); Т - обсяг реалізації; ОТ - одноденний товарообіг; П - кількість днів у періоді. Основними факторами, що визначають ефективність використання товарних запасів, є: структура товарообігу; зміна часу обігу окремих товарних груп і товарів; ефективність роботи комерційних служб по закупівлі товарів; виконання договорів постачальниками, ритмічність поставок; обґрунтованість замовлень, заявок; кон'юнктура ринку; знання обсягу й структури попиту споживачів; платоспроможність торговельних підприємств і населення.

Вплив структури товарообігу на товарооборотність обчислюється за допомогою прийому ланцюгових підстановок як різниця між умовною оборотністю (при фактичній структурі товарообігу й плановому часі обігу окремих товарів і товарних груп) і плановою. Якщо віднімемо з фактичної товаро-обіговості умовну, то розрахуємо вплив зміни часу обігу окремих товарних груп і товарів.

У свою чергу, вповільнення (прискорення) оборотності окремих товарів і товарних груп обумовлено зниженням (підвищенням) обсягу товарообігу й середніх товарних запасів.

Для оцінки впливу зміни обсягу товарообігу в порівнянні із планом на товарооборотність необхідно від фактичної оборотності відняти умовну (при фактичних середніх залишках і плановому товарообігу) .

Вплив середніх товарних запасів визначається шляхом вирахування з умовної оборотності планової.

Залежність середньої товарооборотності від структурних зрушень розраховується за формулою

Подпись:

До

100

де До   - загальна середньозважена товарооборотність; сіп - частка товарів у загальних запасах по товарній групі (наприклад продовольчих), \%; Дсп    - середня оборотність цього товару або першої групи товарів, дн.;

сін - частка інших товарів, груп товарів у загальних запасах товарів у групі товарів (наприклад, непродовольчих), \%;

Дсн   - середня оборотність по другій групі товарів, дн.

Ефективність використання товарних запасів може бути обчислена й за допомогою показника, який характеризує рентабельність, що визначається як відношення річної (квартальної) суми прибутку до середньорічного (середньоквартально-го) запасу.

Узагальнюючим показником оцінки ефективності вико

ристания товарних запасів може бути інтегральний показник, обчислений за даними про темпи зміни товарооборотності (ІДо) і рентабельності (Ір):

Зростання інтегрального показника свідчить про поліпшення використання товарних запасів.

Економія або перевитрата коштів, обумовлені вповільненням або прискоренням оборотності, визначаються як добуток суми одноденної реалізації й різниці в днях товарооборотності звітних і базисного (планового) періодів:

 

 

де   Е- додаткове залучення (надлишок) товарних запасів;

Т'ф1 - фактичний товарообіг за звітний період, грн; Зф1 - фактичні середні залишки за звітний період,

грн;

П - тривалість періоду, дн.;

.           .           .           . .

іп - планові середні запаси у звітному періоді, грн;

Т'п1 - плановий товарообіг за звітний період, грн.

Наступним етапом аналізу є виявлення товарів з відступами від якості і з уповільненою реалізацією. Його важливість обумовлена серйозними фінансовими наслідками, що загрожують підприємству у випадку збільшення надходження на реалізацію низькоякісних виробів.

Після такого аналізу варто вивчити ефективність комерційної роботи, з тим щоб виявити оптимальну партію закупівель, постачальників, які допускають порушення до

3 - середній запас, реалізований за місяць;

Тм - реалізація за місяць;

Т - середньомісячний обсяг реалізації. В основі цього методу лежить принцип, по якому відхилення фактичного запасу від середнього завжди повинні бути вдвічі меншими (становити 50 \%), ніж відхилення обсягу реалізації від середньомісячного. Наприклад, якщо обсяг реалізації в березні на 50 \% більший, ніж середньомісячний товарообіг за рік або за перший квартал, або за інший плановий період та товарні запаси в магазині, наявні на 1 березня, повинні бути на 25 \% більшими, ніж середні запаси на початок місяця.

За базовим (мінімальним) товарним запасом. Цей спосіб застосовний для магазинів (або для укрупнених товарних груп), у яких оборотність товарних запасів становить 6 раз за рік або менше. Товарні запаси, які необхідно мати на початок місяця, визначають шляхом підсумовування базового товарного запасу й намічуваного обсягу реалізації на місяць:

3н — Тп  3 — Тм .

Нормування товарних запасів з урахуванням їхньої середньорічної зміни. Цей метод застосовується у випадку поступального розвитку економіки торговельного підприємства.

У динамічний ряд товарних запасів включають показники середніх товарних запасів IV кварталу за 3-5 років, що передують плановому, і згладжують його шляхом розрахунків дворічних ковзних середніх простих. Середньорічну зміну товарних запасів ( Д ) визначають за формулою

д = ^,

п -1

де:  Уп - завершальний показник (рівень) згладженого динамічного ряду;

У4 - перший показник (рівень) згладженого динамічного ряду;

п - кількість показників (рівнів) динамічного ряду.

Норматив товарних запасів на планований рік визначається шляхом підсумовування завершального показника (рівня) згладженого динамічного ряду й середньорічної зміни товарних запасів.

6. Нормування товарних запасів з використанням їхньої еластичності. Нормування по даному методу здійснює в такій послідовності:

а)         розрахунок коефіцієнтів еластичності запасів товарів і-тої групи:

„    Д 3,- * Т,

Е, =     ,

Д Ті * 3,-

де    Д 3,- , - приріст запасів товарів і-тої групи в базисному періоді, тис. грн. (дн.);

Д Ті - приріст обсягу продажу товарів і-тої групи в

період, що передує базисному, тис. грн; Зі - запаси товарів і-тої групи в період, що передує базисному, тис. грн (дн.);

б)         визначення приросту обсягу продажу товарів і-тій гру- пи в планованому періоді ( Д Тпі ), \%;

в)         визначення приросту запасів товарів і-тої групи в пла- нованому періоді, \%:

Д 3п і = Еі *Д Тп і

г)         визначення нормативу запасів товарів і-тої груп:

„  = Зб.п і (100 + Д 3п і ) Нзі       100 '

де:  Збпі - запаси товарів і-й групи в базисному періоді, тис. грн (дн.).

Загальний норматив товарних запасів дорівнює сумі пото-варних нормативів, нормативному запасу товарів у дорозі й неоформлених відвантаженнях.

7. Нормування товарних запасів методом техніко-еко-номічних розрахунків (див.: Методичні рекомендації з визначення раціональних товарних запасів на підприємствах роздрібної торгівлі. - К., 1990).

Загальний норматив товарних запасів, прогнозований методом техніко-економічних розрахунків, складається з пото-варних нормативів, що включають робочий запас, запас поточного поповнення й страховий запас, і з нормативу запасу товарів у дорозі:

= 3ас + 3серед + 3пр + 3тп + 3стр'

де   Нд - потоварній норматив запасів на планований квартал, дн.;

Зас - представницький асортиментний набір, дн.; Зсеред - запас товарів на середньоденну реалізацію, дн.; Зпр - запас на час приймання й підготовки товарів до продажу, дн.;

Зтп - запас поточного поповнення, дн.;

Зстр - страховий запас, дн. Потоварний норматив запасів у сумі на планований квартал (місяць) (Нс) визначається як добуток потоварного нормативу запасів у днях на середньоденний, що кредитує роздрібний товарообіг за квартал:

тт = тт    * Ткап Н с = Н дн    90 '

де   Ндн - потоварний норматив запасів на планований квартал, дн.;

Тквп - що кредитує роздрібний товарообіг на планований період, у сумі;

90 - кількість днів у планованому періоді. Розрахунок робочого запасу:

а)         представницький асортиментний набір у сумі по то- варній групі дорівнює вартості представлених у торговельно- му залі асортиментних різновидів, а в днях обороту розрахо- вується розподілом його розміру в сумі на середньоденний, що кредитує роздрібний товарообіг товарної групи в планованому періоді;

б)         запас товарів у торговельному залі в розмірі середньо- денної реалізації визначається шляхом розподілу, що креди- тує роздрібний товарообіг планованого періоду, на кількість днів у періоді;

в)         запас на час приймання, підготовки товарів до продажу в днях установлюється шляхом хронометрування часу, затра- чуваного на окремі операції. Час на приймання складається із часу на зовнішній огляд тари, пломб, на розвантаження, пе- ревірку за кількістю і якістю, переміщення товару до місця продажу й зберігання.

Час на підготовку товарів до продажу складається із часу, затрачуваного на розпакування, прасування й викладення товарів у торговельній залі.

Запас поточного поповнення займає найбільшу частку в потоварному нормативі запасів. Він створюється для забезпечення безперебійного продажу в період між надходженнями товарів. Для розрахунку запасу поточного поповнення на планований період необхідно визначити середній інтервал поставки між надходженнями товару.

Середній інтервал поставки на планований період визначається за даними про кількість поставок та їхню вартість за асортиментними позиціями, що входить у товарну групу.

Середня вартість одного надходження по кожній асортиментній позиції (ір розраховується за формулою: . _ Б і nj

де   5] - вартість надходження за асортиментною позицією в планованому періоді, тис. грн; П - кількість надходжень за асортиментною позицією в планованому періоді. Середній інтервал поставки в днях у цілому за товарною групою (I) визначають за формулою

т

Еі * Кда

I _ ^     '

т

Е Бй

т

де    Е Іі   - середня вартість одного надходження за то-і _і

варною групою;

т

Е Б і - вартість всіх надходжень за товарною і _і

групою у планованому періоді;

Кдн - кількість днів у періоді (90 - квартал; 30 -місяць).

Запас поточного поповнення в днях за товарною групою (Зпп) дорівнює половині середнього інтервалу поставки на планований період і розраховується за формулою:

_ I

Зтп _-■

Якщо асортиментні різновиди товару не можна замінити іншими, запас поточного поповнення в днях приймається рівним середньому інтервалу поставки за товарною групою:

Зтп = І.

Середній інтервал поставки по продовольчих товарах, що має вузькі асортименти, розраховується в цілому за товарною групою на планований період без обліку асортиментних позицій за формулою

I _ Кдї

П

де:  І- середній інтервал поставки за товарною групою на планований період, дн.; Кдн - кількість днів у періоді;

п - кількість поставок по товарній групі в планованому періоді.

Запас поточного поповнення в сумі за товарною групою (Нс) дорівнює добутку запасу поточного поповнення в днях на середньоденний що кредитує роздрібний товарообіг планованого періоду:

Н с _ Н д * О т ,

де: Отп - середньоденний обсяг що кредитує роздрібний товарообіг на планований рік (період).

Якщо не можна за даними договорів поставки й специфікацій до них визначити середній інтервал поставки на планований період, можна використати звітні дані;

г) страховий запас створюється для гарантії безперебійного продажу товарів на випадок відхилень від установлених строків і обсягів поставки. Його розмір визначається як подвоєний квадратний корінь із запасу поточного поповнення за формулою

Зстр _ ^"^Зт

д) до загального нормативу товарних запасів, визначеного за допомогою методу техніко-економічних розрахунків, необхідно окремим рядком додати запаси товарів, що перебувають у дорозі, й товарів, відвантажених за документами, не зданими на інкасо. Вони розраховуються на підставі балансових даних торговельного підприємства про залишки товарів й неоформлених відвантаженнях, перерахованих у роздрібні ціни як середня величина за відповідний період ряду звітного року (кварталів, місяців). В умовах насиченого ринку базову величину нормативу товарних запасів доцільно скоригувати на індекс прискорення товарооборотності.

При ненасиченому ринку норматив товарних запасів визначається множенням базової величини товарних запасів у сумі на індекс росту (зниження) товарних запасів.

Нормування товарних запасів методом техніко-еко-номічних розрахунків в оптовій торгівлі має ряд особливостей.

Робочий запас включає тільки запас на час розвантаження, приймання й підготовки товарів до відвантаження; асортиментний норматив не передбачається; у потоварний норматив включаються запаси, що перебувають у дорозі, й неоформлені відвантаження. При цьому норматив товарів, перебувають у дорозі, визначається роздільно за товарами і товарними групами облікової номенклатури; для розрахунку нормативу використовується складський товарообіг.

Максимальна величина товарних запасів (Змах), що може бути розміщена в даному складському приміщенні, визначається за формулою

т       _ К І * V скд -ітаа ~ > К пр

де:  К - коефіцієнт використання обсягу складу, що є функція від типу складування товару; Ускл - складський обсяг, обчислений як добуток складської площі на висоту складського приміщення

за мінусом 0,5 м до виступаючих конструкцій стелі (відповідно до норм протипожежної безпеки); Кпр - коефіцієнт приведення величини у вартісному вираженні до об'ємних одиниць, м3:

1

де 4 - кількість одиниць і-го товару, які займають об'єм 1 м3;

ш{ - середня ціна однієї одиниці і-того товару, тис. грн.

Коефіцієнт використання складського об'єму (К) розраховується за формулою

_ ^п.с Лпр Лс    V скл

де: Зпх - норматив запасу поточного поповнення й страхового запасу, тобто запаси, які перебувають у складах, тис. грн.

8. Розрахунок нормативу з використанням індексного методу. Сутність цього методу полягає в тому, що він максимально враховує тенденцію випереджального розвитку товарообігу порівняно з товарними запасами. У формалізованому вигляді розрахунок індексу такий:

I   —  X ;

Т+ 3 ;

де: І - індекс взаємозв'язку товарних запасів і товарообігу;

3 - середні товарні запаси (місяць, квартал); Т - роздрібний товарообіг (місяць, квартал).

Тому що на приватні показники індексу в окремі періоди істотно впливає співвідношення попиту та пропозиції, а також інші фактори, рекомендується за останні три роки обчислювати середню величину індексу ( 3 ) за середньою арифметичною:

- — І1 + І2 + ІЗ

1          3 '

де Іі, І2, Із - величини порівнянних місячних або квартальних індексів, обчислені за 3 роки, що передують плановому періоду.

Норматив товарних запасів за допомогою індексного методу розраховується за формулою

ї

Чй      Т       1 - ї

де Зн - норматив товарних запасів на планований період (місяць, квартал);

І - середня величина індексу. 9. Раціональні нормативи товарних запасів у сумі і в днях обороту для торговельних підприємств на квартал або місяць можна розрахувати за допомогою моделей керування запасами (модель Уілсона). Цей метод найбільше відповідає ринковій економіці, коли економія стає найважливішою передумовою фінансової стабільності підприємства:

^спг

2 С 2 Т,

Сі

де:  допт - оптимальна партія поставки по товарній групі на плановий рік (квартал), в одиницях; С - витрати по збереженню одиниці товару в планованому кварталі, грн;

С2 - витрати на доставку однієї партії товару в планованому кварталі, грн;

Гпл - роздрібний оборот, що кредитується по товарній групі на планований квартал, од.

Оскільки в період завезення запаси одних різновидів товару будуть максимальними в день надходження чергової партії, а запаси інших різновидів - мінімальними, норматив товарних запасів буде дорівнювати половині оптимальної партії поставки.

10. Норматив товарних запасів (Нз), необхідних для безперебійної торгівлі ними в планованому році з урахуванням обсягу попиту населення на даний товар, визначається за формулою

_ Н Т3* С       _ Н гш * С

Н3 _    , або Нз _     п ,

де:  Нтз - норматив товарних запасів поточного року у вартісному або кількісному вираженні; С - обсяг попиту споживачів на товар даного виду в планованому році;

Го - величина обсягу продажу в поточномуо році (у вартісному або кількісному вираженні); Нпл - плановий норматив товарних запасів у днях товарообігу (розрахований будь-яким підходящим для даної групи методом); п - кількість робочих днів у році. Кожний з перерахованих методів має свої переваги й недоліки, ними можна користуватися, виходячи з обставин, цілей і завдань, що стоять перед фірмою з урахуванням кон'юнктури ринку. Із впровадженням науково обґрунтованих потоварних нормативів запасів на підприємствах можна поліпшити формування асортиментів, підвищити ефективність закупівлі товарів, збільшити розміри продажів і прискорити товарооборотність, що сприятиме оптимальному використанню фінансових ресурсів.

Система керування товарними запасами грунтується на їхній мінімізації, прискоренні товарооборотності й добре налагодженому обліку й контролі за їхнім формуванням і використанням, а також на виявленні відхилень часу знаходження товарів у магазині від реалізації.

Припустимий мінімальний рівень запасів означає рівень, до якого теоретично можна знизити запаси, перш ніж зробити замовлення на їхнє поповнення. Час виконання замовлення являє собою час, необхідний постачальникові для виконання замовлення. Наприклад, якщо за тиждень реалізується 100 пар чоловічого взуття (у середньому) і якщо потрібно два тижні для виконання нового замовлення, то допустимий мінімальний рівень запасів буде дорівнює 200 одиницям (ПМРЗ=4ВЗРВ, де ПМРЗ - допустимий мінімальний рівень запасів; 4В3 - час виконання замовлення; РВ - рівень використання товару протягом часу виконання замовлення).

Однак, якщо виріб має невисокі витрати на виробництво й реалізацію і його роздрібна ціна досить прийнятна й сприяє реалізації, можливий висщий страховий запас. Якщо ж час виконання замовлення продовжиться й перевищить рівень використання товару, страховий запас може бути скорочений, оскільки інтерес до товару значно зменшився.

При визначенні необхідного обсягу товарних запасів виникають дві проблеми, пов'язані з мінімізацією витрат на покупку товару й витрат на зберігання товару. Перша група витрат включає витрати на пошук постачальника, оплату телефонних розмов, послуг зв'язку, виписку рахунків, документоване оформлення, контроль за надходженням товарів тощо. При цьому відомо, що чим більше замовлення, тим нижчі повинні бути витрати на одиницю товару. Друга група витрат пов'язана із вкладенням фінансових ресурсів у товар; витратами на складське обслуговування; витратами, що виникають у результаті псування товару або його старіння. Чим більше замовлення, тим вищі витрати на зберігання. Оптимальна вели-

де   2 - оптимальна величина закуповуваної партії;

т - річний обсяг закуповуваних товарів у шт., кг або інших кількісних показниках;

О - витрати по обслуговуванню закупівель, розраховуючи на одну партію;

К - ціна франко-склад покупця за одиницю товару (ціна закупівлі);

ч - витрати по складуванню у відсотках від вартості середньорічного товарного запасу, виражаються в одиницях, наприклад 10 \%=0,1. Запаси в будь-якій формі зв'язують капітал підприємства (фірми), тому завжди виникає питання, наскільки витрати на зберігання запасів більші за ефект від їхньої ліквідації або відмови від їхнього придбання. Оскільки торгівля недостатньо забезпечена власними оборотними коштами в умовах переходу до ринку, закупівля товарів і формування запасів можливі тільки при одержанні на це кредитів. У зв'язку з цим підприємства повинні  постійно  стежити за товарообо-ротністю, прораховувати припустимий рівень відсотків за кредит при сформованій товарооборотності. Проілюструємо це на простому прикладі.

Кредит під товарні запаси в межах нормативу можна одержати під 250\% річних, або 20,8\% на місяць. Середня торговельна надбавка по гривневому товарообігу за попередній місяць при товарооборотності в 30 днів становила 36\%. З'ясуємо, чи зуміє підприємство покрити торговельною надбавкою запропонований варіант відсотків по банківському кредиту й оплатити інші витрати. Крім сплати відсотків за кредит для функціонування підприємства, необхідно виплатити заробітну плату працівникам (4\% до обсягу товарообігу), зробити всі відрахування, пов'язані з оплатою праці (3\% до обсягу товарообігу), сплатити податок на додану вартість (2\% до обсягу товарообігу), здійснити витрати, пов'язані з утриманням будинків, устаткування, нарахуванням амортизації, у середньому становлять 2\%, інші витрати - 4\% до загального товарообігу. Загальна їхня сума дорівнює 35,8\%, тобто запропоновані умови кредитування при незмінних інших витратах і товарооборот-ності покриють всі витрати, однак не забезпечать необхідного прибутку. Якщо одержати кредит на інших умовах не можна, тоді необхідно розпочати реальні дії по забезпеченню більше високого рівня товарооборотності; це здійснюється щоденним контролем за швидкістю реалізації товарів. Темп зростання товарообігу повинен завжди, навіть в умовах ненасиченого ринку, перевищувати темп зростання товарних запасів.

Щоб визначити граничний строк реалізації товарів, із загального запасу вирахувується його частина, що не змінюється: страховий і робочий запас, розміри яких повинні підтримуватися постійними. Інша змінна за обсягом й часом частина загальної величини запасу, що дорівнює половині загального строку, поповнення всіх видів представницького набору, і буде вважатися граничним строком реалізації.

У групі продовольчих товарів граничним строком реалізації є той період, протягом якого підприємство гарантує їхню схоронність і якість. По продуктах, що швидко псуються, максимальні строки зберігання визначені діючими стандартами, технічними умовами й іншими нормативними документами. Вони встановлені з урахуванням кліматичних поясів, пори року й оснащення торговельних підприємств холодильним устаткуванням.

Граничний строк реалізації застосовується в якості середнього по кожній товарній групі. Він може бути диференційований по окремих різновидах з урахуванням попиту, умов продажу або завезення. Зокрема, одяг і білизна можуть поділятися на товари літнього й зимового асортиментів і т. д.

Якщо час знаходження товару в магазині наближається до граничного терміну реалізації або перевищує його, необхідно вживати заходів до запобігання подальшого збільшення запасів цього товару, прискорення його реалізації. Якщо цього виявиться недостатньо, варто вирішити питання про переміщення продукції в інші структурні підрозділи або про їхню реалізацію підприємствам інших регіонів чи на інших сегментах ринку.

Постійний контроль за станом товарних запасів - одна з найважливіших умов керування ними. Для його здійснення повинна бути використана електронно-обчислювальна техніка. За її допомогою можна щодня отримувати відомості про оборот і залишки товарів, звіт про реалізацію товарів кожним продавцем. При відсутності персонального комп'ютера рекомендується проводити оперативний аналіз і контроль за товарними запасами шляхом складання тижневої сигнальної інформації не по всіх товарних групах, а лише по тих, фактичні запаси яких відхиляються від оптимальних на 15-20 \% і більше.

Передумовою керування товарними запасами є правильний облік товарних запасів і реалізації не тільки в сумарному вираженні, а й у кількісному: у штуках, одиницях, кілограмах, тоннах, упаковках. Адже споживач купує певні фасони, моделі, оздоблення, упакування, штуки, маси й обсяги в зручному для нього вигляді. Облік фізичного руху товарів, збір інформації про продаж конкретних найменувань товарів украй необхідний для керівника, тому що тільки завдяки детальному обліку можна ефективно розмістити товарні ресурси й забезпечити прискорену реалізацію, а також підвищити обґрунтованість прийнятих щодо закупівлі товарів рішень.

Основними технічними коштами вирішення цього завдання є застосування у вузлах розрахунків магазинів контрольно-касових машин, які можуть ураховувати й видавати не тільки загальні підсумки, а й підсумки по окремих позиціях. Наприклад, при реалізації чоловічих штанів можна реєструвати, узагальнювати, аналізувати роздільно вид тканини, ціну, фасон, кольори й ін. Контроль за фізичним рухом товарів побудований на визначенні обов'язкового (з погляду попиту й прибутковості) асортименту. Важливим розділом системи керування запасами є їхня стандартизація.

Основними напрямами вдосконалювання обліку товарних запасів, поряд з перерахованими вище, є: організація оперативного (щоденного, щотижневого) обліку; розширення номенклатури товарів, які враховують у статистичній звітності; поліпшення порядку проведення інвентаризації; впровадження персональних комп'ютерів.

Контроль запасів за правилом "ABC", якевикористову-ють за рубежем, може широко застосовуватися в практиці керування товарними запасами й на вітчизняних торговельних підприємствах. Закон Парето, що грунтується на аналізі "ABC", говорить, що на 20\% всіх виробів, які перебувають у запасах, припадає 80\% усіх витрат. Тривалі спостереження за запасами показують, що всі вироби (товари), що зберігаються на складі, поєднуються в три групи:

вироби "А" - найдорожчі. На їхню частку припадає приблизно 75-80\% загальної вартості запасів, але вони становлять лише 10-20\% загальної кількості товарів, що перебувають там;

вироби "В" - середні за цінами. їхня частка в загальній сумі запасів становить приблизно 10-15\%, але в кількісному вираженні ці запаси становлять 30-40\% збереженої продукції. Такі запаси потребують постійного обліку й уваги;

вироби "С" - найдешевші. Вони становлять 5-10\% від загальної вартості збережених виробів і 40-50\% від загального обсягу зберігання, потребують звичайного контролю.

Правило 80/20 дає можливість систематизувати облік і контроль за запасами, а також приймати обґрунтовані рішення по закупівлі товарів. Із цього правила випливає вимога про більш пильний контроль (контроль у цьому випадку не означає схоронність, а рухливість товарів, що реалізуються) за дорогими виробами. Особлива увага до дорогих виробів пояснюється тим, що значна частина капіталу фірми (підприємства) практично не "працює" при зберіганні на складі невеликої кількості товарів.

Постійний облік і контроль за такими запасами з часом виправдають вкладені в запаси гроші і принесуть прибуток.