Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій - Навчальний посібник (Юрченко Л. І.)

3.2. аналіз витрат обороту

Аналіз витрат обороту спрямований на виявлення можливостей підвищення ефективності роботи торгового підприємства за рахунок більш раціонального використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів. Завданням повного аналізу витрат обігу є визначення:

1)         очікуваних (фактичних) рівнів і суми витрат, виконан- ня плану витрат обігу в загальному рівні і за окремими стат- тями витрат;

2)         динаміки і ступеня виконання плану за витратами;

розміру і темпу зміни фактичного (очікуваного) рівня витрат обігу порівняно з плановим рівнем;

величини економії або перевитрати коштів за загальним рівнем та окремими статтями;

змін величини впливу основних факторів на відхилення фактичних витрат від планових;

змін у витратах обігу в підвідомчих підприємствах;

обґрунтованості і напруженості за витратами обігу на підставі "поводження" витрат;

витрати праці для окремих видів товарів;

величини розходжень порівняно з витратами конкурентів.

За підсумками аналізу складають пояснювальну записку, в якій дають конкретні рекомендації з керування витратами і ліквідації нераціональних поточних витрат у торгівлі. Аналіз витрат обігу здійснюється в основному за показниками його рівня, тому що за оцінкою витрат у вартісному вираженні не можна судити про їхню об'єктивність. Перед початком аналізу перевіряють вірогідність даних і забезпечують їх порівнянність, тобто враховують інфляцію, зміну тарифів та ін.

Відносну зміну рівня витрат визначають як різницю між фактичним (очікуваним) рівнем і плановим.

Відносну економію або перевитрату витрат обігу в сумі визначають так: величину товарообігу множать на розмір зміни рівня витрат обігу і ділять на 100.

_ ((*Аио

Ео_    100 "

Абсолютну економію або перевитрату розраховують як різницю між фактичною (очікуваною) сумою витрат і плановою (прогнозованою). Інтенсивність зміни рівня витрат характеризується темпами їхнього зниження або підвищення (Тзм) і вимірюється як відношення розміру їхньої зміни (АУио) до первісного рівня (АУио), або як частка від розподілу зміни рівня витрат на плановий рівень:

АУ

Тш _——100.

Наступним етапом аналізу є вивчення складу і структури витрат, дотримання кошторису за окремими видами витрат. Насамперед вивчаються статті, на які припадають найбільша частка у витратах обороту, й умовно-постійні витрати. Оцінку виконання кошторису витрат обороту по умовно-перемінних статтях варто давати за їх рівнем, а по умовно-постійних - за їх абсолютною величиною.

До факторів, що знижують рівень витрат, відносяться:

зростання обсягу товарообігу і ролі дрібнооптового обороту в його складі;

збільшення в структурі товарообігу частки менш мало-витратних товарів;

підвищення ефективності праці торгових працівників;

впровадження прогресивних методів продажу, повне використання виробничих потужностей, збільшення товарообігу в розрахунку на 1 м2 торгової площі, зростання технічної оснащеності;

раціональне використання оборотних коштів, недопущення випадків утворення наднормативних запасів товарів;

прискорення товарооборотності;

повна ліквідація усіх видів непродуктивних витрат і втрат;

зменшення оборотності товару;

укрупнення торгових підприємств;

•           удосконалювання керування торгівлею. Фактори, що спричинюють зростання витрат:

зменшення обсягів продажу;

збільшення в структурі товарообігу частки товарів з порівняно високим рівнем витрат обігу;

уповільнення товарооборотністі;

збільшення обсягів кредитів;

підвищення цін, ставок, окладів, тарифів;

підвищення якості обслуговування;

збільшення кількості послуг, що робляться покупцям.

Одним з основних факторів, що впливають на рівень і суму витрат обігу, є обсяг товарообігу. З його зростанням, як правило, збільшується загальна сума витрат обігу і сума витрат за умовно-змінними статтями. Рівень витрат теж може підвищуватися. Умовно-постійні витрати зі збільшенням обсягу продажу зростають практично незначно в сумі, але рівень їх може знижуватися або залишатися незмінним. Витрати обороту знижуються, якщо /т > /ио, де /т - індекс товарообігу; /ио -індекс витрат обігу.

Вплив обсягу товарообігу на витрати обігу визначається в такий спосіб: планову суму умовно-змінних витрат збільшуються на відсоток перевиконання або недовиконання (зростання або зниження продажу) плану товарообігу і підсумок ділять на 100. Якщо до отриманого результату додати суму умовно-постійних витрат, то одержимо скориговану суму витрат обігу з урахуванням фактичного обсягу товарообігу. Якщо відняти з цієї скоригованої суми планову абсолютну величину витрат обігу, то одержимо вплив зміни обсягу товарообігу на витрати обігу.

Наступним етапом аналізу повинно стати виявлення об'єктивності значного впливу інших факторів на витрати обігу. Якщо це зумовлено якісним удосконаленням процесу продажу, то така зміна витрат допустима; якщо ж ні, то варто терміново розробити заходи для зменшення впливу інших факторів на умовно-постійні витрати, що їх зазнає підприємство в процесі здійснення ним своїх функцій і задач.

На підставі експериментальних розрахунків виявлено, що при зростанні обсягу продажу на 1\% рівень змінних витрат збільшується приблизно в таких розмірах:

витрати на залізничні, водні, повітряні, автомобільні і гужові перевезення на 0,6-0,8\%;

заробітна плата торгових працівників, залежна від обсягу товарообігу на 0,6-0,9\%;

витрати по збереженню, підсортуванню й упакуванню товарів на 0,8-0,9\%;

4)         зношення санітарного одягу, столової білизни, ма- лоцінних предметів і таких, що швидко зношуються, на 0,6- 0,7\%;

5)         витрати на рекламу для насиченого ринку на 0,6-0,7\%. Останніми роками сума і рівень витрат обігу перебуває під

впливом фактора цін. Це пояснюється переходом до вільного ціноутворення, інфляційними процесами, зниженням ефективності суспільного виробництва, ринковими перетвореннями. Зміна цін і тарифів впливає з різною силою і спрямованістю, позначаючись майже на всіх матеріальних і прирівняних до них витрат. Рівень умовно-змінних витрат при зміні цін залишається колишнім. Рівень умовно-постійних витрат знаходиться в зворотній залежності від зміни рівня цін на товари. Зниження або збільшення витрат обігу за рахунок зміни цін, тарифів, ставок не характеризує ефективність роботи торгового підприємства, тому що зміна цін в основному має характер впливу факторів зовнішнього середовища.

Для розрахунку впливу цін на рівень витрат обігу необхідно мати дані про індекси цін на товари, індекси транспортних тарифів, ставок орендної плати, тарифів на комунальні послуги, індекси посадових окладів, тарифних і відсоткових ставок за користування банківськими кредитами і позиками. Потім рівень витрат обігу за окремими статтями пе-рерозраховується в порівнянні ціни і тарифи. Різниця між рівнем витрат обігу в діючих цінах і порівнянних дасть вплив цінового фактора. Наочно це можна продемонструвати на прикладі двох табл. 14, 15.