Ділова українська мова - Навчальний посібник (Плотницька І.М.)
3.6. прислівник
Прислівник. Правопис прислівників. Орфограми в прислівниках.
Ключові слова: прислівник, орфограми в прислівниках.
Прислівник - це повнозначна незмінювана частина мови, що
виражає ознаку дії, стану чи ознаку якості або предмета
Прислівник у реченні пов' язується з дієсловом, виконуючи
роль обставини дії: наприклад, "Державний службовець повинен:
сумлінно виконувати свої службові обов 'язки;
шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників,
дотримуватися високої культури спілкування;
не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам
державної служби або негативно вплинути на репутацію державного службовця
" (Закон України про державну службу // Відом. Верховної Ради. - 1993. - №
5. - Ст. 5. - Розд. 1).
Прислівник може також пов' язуватися з прикметником,
дієприкметником або іншим прислівником, слугуючи для вираження ознаки якості у
ролі обставини міри, ступеня: Наприклад, "Ніхто не може бути свавільно
позбавлений життя " (Конституція України. - Ст. 27).
Рідше прислівник входить у зв' язок з іменником, виконуючи роль
неузгодженого означення. Менш типовою для частини прислівників є роль присудка
в односкладному реченні.
|
(синонімічних чи антонімічних прислівників) 5) в яких
повторювані основи, розділені прийменниками, що перейшли в суфікси, і
частками
|
давно, часто-густо, ледве-ледве, зроду-звіку
всього-на-всього
|
Окремо
|
Окремо пишуться прислівникові сполучення (вони виконують у
реченні роль обставин), які складаються з прийменника та іменника, що не
втратили повністю ознак, властивих їм як частинам мови (іменник зберігає
лексичне значення і граматичну форму, прислівник - граматичне значення):
1)
утворені від іменника з
прийменниками без, в, до, з,
на, під, по;
2) в яких
повторюються
основи, розділені
прийменниками;
3)
утворені поєднанням
іменника в називному відмінку
з іменником в орудному
відмінку.
|
без сліду, без упину, під силу, з переляку, з радості, в
затишку, в нагороду, на зло, на льоту, на чолі, до вподоби, до пари, по змозі
раз у раз, з року в рік
кінець кінцем, одним одна
|
Орфограми в прислівниках
|
Назви орфограм
|
Правила
|
Приклади
|
Одна буква н і дві букви нн у прислівниках
|
У прислівниках пишеться стільки н, скільки їх було у
прикметниках і дієприкметниках, від яких вони утворені.
|
давній - давно, розкішний - розкішно, синій - синьо, старанний
- старанно, натхненний -натхненно
|
Не з прислівниками
|
Не з прислівниками на -о, -е
пишеться разом:
1)якщо не є префіксом, за
|
байдуже — небайдуже,
|
|
допомогою якого утворюється нове слово з протилежним
лексичним значенням;
2)якщо прислівник без не не вживається (не з частиною
кореня).
Не є часткою і пишеться з прислівниками на -о,-е окремо:
1) коли не
заперечує
лексичне значення слова, що
протиставляється в реченні
іншому слову;
2) коли
прислівник виступає
в реченні присудком.
|
далеко — недалеко, вдоволено — невдоволено
невгамовно, невилазно, невпізнанно, невпинно
не бездарно, а
талановито,
не глибоко, а мілко
|
Ні з
прислівниками
|
Ні у прислівниках, як правило, є префіксом і тому пишеться
разом. У ролі частки ні виступає у фразеологічних зворотах.
|
нітрохи, нізвідки, нізащо
ні туди ні сюди, ні так ні сяк
|
Букви и, і в кінці прислівників
|
Буква и пишеться в кінці прислівників після букв, що позначають
тверді приголосні, а буква і - після букв, що позначають м'які або пом'якшені
приголосні. Завжди пишемо и:
а) у кінці
прислівників після
г, к, х;
б) у кінці
прислівників з
префіксом по-.
|
почасти, догори, восени
в цілості, вгорі, іззовні
навкруги, навтіки, верхи
по-китайськи
|
|
|
|
|
|
Російський Суржиковий Український
варіант
варіант варіант
в
дальнейшем в
дальнішому надалі
|