3.3. числівник

Особливості відмінювання числівників. Сполучення числівників з іменниками.

Числівники як компоненти складних іменників і прикмет­ників.

Ключове слово: числівник.

Числівник - це самостійна частина мови, що означає кількість і порядок предметів при лічбі

Інше визначення числівника:

Числівник - це частина мови, що означає абстрактно-ма­тематичне число або певну кількість однорідних предметів чи порядок предметів при лічбі

Неозначено-кількісні і збірні числівники офіційно-діловому стилю не властиві.

У ділових паперах цифрова інформація записується у вигляді цифр:

Якщо перша частина відчислівникового слова записується цифрами, то кінцева частина приєднується через дефіс: 52-мільйонний - п 'ятдесятидвохмільйонний 13-поверховий - тринадцятиповерховий 76-процентний - сімдесятишестипроцентний 350-квартирний - трьохсотп'ятдесятиквартирний 150-річчя - стоп'ятдесятиріччя

Літери дописуються до цифр тільки на позначення порядкових числівників: 8-й, 9-ї, 14-у, 19-го, 10-му, 90-х (наприклад: 8-й поверх, з 10-ї ранку, 26-го березня, на 110-му кілометрі, на початку 90-х років).

Якщо закінчення числівника позначається однією літерою, то до цифри дописується лише закінчення (від основи літери не відриваються): перша - 1-а, друга -2-а, третю - 3-тю.

До римських цифр літери не дописуються: І квартал, у ІІ кварталі, з XV сторіччя, але римська нумерація останнім часом не широко використовується.

В обліково-фінансових документах після цифри (або перед нею) у дужках пишеться числівник. Наприклад: 160 (сто шістдесят) гривень; сто шістдесят (160) гривень.

Особливості відмінювання числівників

Числівник характеризується великою системою відмінкових парадигм. Кількісні числівники змінюються за відмінками, а порядкові - за відмінками, родами і числами.

У системі кількісних числівників можна виділити групу числівників, що мають особливі форми тільки називного -знахідного відмінків: збірні, деякі неозначено-кількісні (багато, небагато, мало, чимало, немало) та окремі дробові числівники (півтора, півтори, півтораста). В інших відмінках числівники півтора, півтори, півтораста не змінюються; усі збірні числівники, крім числівника обоє, переходять на систему відмінювання власне кількісних числівників.

Власне кількісні і дробові числівники виступають у формах усіх відмінків. Виділяють кілька типів їх відмінювання.

1. Числівники один, одна, одно (одне) відмінюються, як займенники той, та, те.

2. Числівники два, три, чотири у непрямих відмінках мають однакові закінчення (крім знахідного й орудного відмінків):

3. Числівники від п'яти до тридцяти, а також від п'ятдесяти до вісімдесяти становлять один тип відмінювання, причому в складних числівниках змінюється тільки друга частина:

Н. п'ять Р. п'яти

(п' ятьох) Д. п' яти

(п' ятьом)

сім

семи

(сімох)

семи

(сімом)

одинадцять

одинадцяти

(одинадцятьох)

одинадцяти

(однинадцятьом)

74

З.

п' ять

сім

одинадцять

О.

М.

(п' ятьох) п' ятьма (п' ятьома) (на) п' яти (п' ятьох)

(сімох)

сьома

(сімома)

(на) семи (сімох)

(одинадцятьох) одинадцятьма (одинадцятьома) (на) одинадцяти (одинадцятьох)

Н. вісімдесят

Р.  вісімдесяти (вісімдесятьох) Д. вісімдесяти (вісімдесятьом) З.  вісімдесят (вісімдесятьох) О. вісімдесятьма (вісімдесятьома) М. (на) вісімдесяти (вісімдесятьох)

змінюються в обох частинах: Н. двісті Р. двохсот

Д.

З. О. М.

двомстам як Н. або Р. двомастами (на) двохстах

6. Числівники тисяча, мільйон, мільярд, нуль відмінюються як іменники в однині.

Дробові числівники відмінюються в обох частинах: чи-сельникове слово змінюється як кількісний числівник, а знаменникове - як порядковий номер: одна друга, одної другої, одній другій, одну другу, однією (одною) другою, (на) одній другій, одну другу, однією (одною) другою, (на) одній другій.

З усіх збірних числівників повну систему відмінкових форма має слово обоє, що змінюється як числівник два: обоє, обох, обом, обох і обоє, обома, (на) обох.

За цим же типом відмінюються неозначено-кількісні числівники кілька, декілька, багато, небагато, якщо вони поєднуються з іменниками, які означають конкретні предмети, що підлягають лічбі: багато днів, багатьох днів, багатьом дням, багато днів, багатьма днями, (по) багатьох днях.

У складених кількісних числівників відмінюється кожне слово: сто п'ятдесят вісім, ста п'ятдесяти восьми (вісьмох), ста п'ятдесяти восьми (вісьмом) і т.д.

Порядкові числівники відмінюються за відмінками, родами і числами. У складених порядкових числівниках відмінюється тільки останнє слово.

Н. третій (третє) третя

Р. третього третьої

Д. третьому третій

З. як Н. або Р.

О. третім третьою

М. (на) третьому третій

У назвах дати іменник при числівнику ставиться в родовому відмінку: вісімнадцятого січня, перед двадцять четвертим лютого.

У діловій сфері не використовуються паралельні й розмовні форми на позначення часу, тому не вживається для цього прийменник у (в).

Називаючи точний час, треба пам'ятати, що вживається прийменник о (об) (Прийду о 10 годині або Прийду об 11 годині); до 30 хвилин - двадцять на десяту (годину); після 30 хвилин -за десять чотирнадцята (година). У певному контексті при­йменник на вказує на приблизність (Прийду на 10 годину).

Сполучення числівників з іменниками

Збірні числівники, які рідко функціонують в усному мовлен­ні, поєднуються з такими іменниками:

Числівники як компоненти складних іменників і прикметників

Відмінювання займенників. Займенники у ділових паперах. Увічлива форма займенника.

Ключові слова: займенник, увічлива форма займенника.

Займенник - це самостійна частина мови, яка вказує на предмети, ознаки і кількість, але не називає їх.

Інше визначення займенника

Займенник - це частина мови, яка узагальнено вказує на предмети, ознаки або кількість, не називаючи їх.

У процесі мовлення значення займенників конкретизується через контекст.

Адміністративна система залишається в цілому малорезуль­тативною, вона еклектично поєднує як інститути, що діста­лися у спадок від минулої доби, так і нові інститути, що сформу­валися у незалежній Україні.

Внаслідок цього адміністративний апарат є структурно недосконалим, громіздким і відірваним від людей, їх життєвих потреб і інтересів.

Займенники я, ти, хто узагальнено вказують на особу мовця (я), на того, до кого звертається мовець (ти), на особу, про яку запитують (хто), а конкретне значення виражається іменниками , що є назвами осіб.

3. Зворотний займенник себе відмінюється як особовий займенник ти, починаючи з родового відмінка: Р. себе Д. собі

3.         себе О. собою М.       на собі

Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність (Конституція України. - Ст. 35).

Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах (Конституція України. - Ст. 21).

Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування (Там само. - Ст. 49).

Кожна людина має невід 'ємне право на життя.

Кожен має право на повагу його гідності (Там само. - Ст. 27, 28).

8. Заперечні і неозначені займенники змінюються за типами відмінювання питально-відносних займенників: ніхто — як хто, нічий — як чий тощо.

У відмінкових формах заперечних займенників з приймен­ником усі складові частини його пишуться окремо, наприклад: ніхто, нікого, але ні до кого; ніким, але ні з ким; ні на кому; ніякий, ніякого, але ні з якого; ніяким, але ні з яким, ні на кому.

Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводжен­ню чи покаранню.

Жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам (Там само. - Ст. 28).

Увічлива форма займенника

В офіційно-діловому стилі займенники використовуються не так активно, як в інших стилях. Окремі займенники треба вживати залежно від значення: кожний - усі по одному; всякий -різноманітний, різний; будь-який - який завгодно на вибір, наприклад: Будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються за законом ( Конституція України. - Ст. 52).

В офіційно-діловому мовленні у складнопідрядних реченнях, в головній частині яких іде мова про предмет або особу, вико­ристовуються сполучні слова що, який, а не котрий: Київська міська та районні в місті ради мають власні виконавчі органи, які утворюються відповідно Київською міською радою, район­ними в місті радами, підзвітні та підконтрольні відповідним радам; брати участь в укладанні міжнародних договорів, що стосуються міста.

Сполучне слово що, зазвичай, уживається, якщо йдеться про предмети, а який — про істот.

У діловому мовленні перевага віддається формі множини особових займенників. За українською мовною традицією за­йменник, який вказує на дійову особу, у реченні вживається в називному відмінку: ми підписали.

У листах, запрошеннях тощо використовується в усіх від­мінках увічлива форма займенників Ви, Ваш, Ваша, Ваше. Ваші, коли звертаються до однієї посадової особи.