Бухгалтерський фінансовий та податковий облік - Навчальний посібник (Шара Є. Ю., Андрієнко О. М., Жидеєва Л. І. )

ТестовІ завдання для самоконтролю

Інформаційна потреба уряду у фінансовій звітності:

а) оцінка якості управління;

б) своєчасність і повнота сплати податків, визначення національного доходу, розподілу ресурсів;

в) участь в капіталі підприємства;

г) немає правильної відповіді.

Актив відображається в Балансі за умови:

а) можливості достовірного визначення його оцінки;

б) можливості отримання в майбутньому економічних вигід, пов'язаних з його використанням;

в) всі наведені відповіді правильні;

г) немає правильної відповіді.

Облікова політика підприємства розкривається у звітності через:

а) Звіт про власний капітал;

б) Звіт про фінансові результати;

в) примітки да фінансових звітів;

г) немає правильної відповіді.

Облікова оцінка — це:

а) правило, яким необхідно користуватися при вимірюванні, оцінці та реєстрації господарських операцій і при відображенні їх результатів у фі- нансовій звітності;

б) попередня оцінка, яка використовується підприємством з метою розподілу витрат і доходів між відповідними звітними періодами;

в) сукупність методів, принципів і процедур, які використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності;

г) немає правильної відповіді.

Принцип автономності:

а) передбачає постійне застосування підприємством обраної облікової політики;

б) передбачає розгляд підприємства як юридичної особи, що відокрем- лена від власників;

в) передбачає, що фінансова звітність повинна містити всю інформа- цію про фактичні та потенційні наслідки операцій та подій, яка може вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

г) немає правильної відповіді.

Принцип превалювання змісту над формою:

а) передбачає облік операцій відповідно до їх сутності;

б) визначає пріоритет оцінки активів, виходячи з витрат на їх виробни- цтво та придбання;

в) згідно з яким методи оцінки, що застосовуються в бухгалтерському обліку, повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань, витрат та зави- щенню оцінки активів і доходів підприємства;

г) немає правильної відповіді.

Принцип історичної (фактичної) собівартості:

а) передбачає облік операцій відповідно до їх сутності;

б) визначає пріоритет оцінки активів, виходячи з витрат на їх виробни- цтво та придбання;

г) немає правильної відповіді.

Принцип періодичності:

а) припускає розподіл діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності;

б) передбачає постійне застосування підприємством обраної облікової політики;

в) передбачає методи оцінки, що застосовуються в бухгалтерському обліку, повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і за- вищенню оцінки активів і доходів підприємства;

г) немає правильної відповіді.

Принцип обачності:

а) припускає розподіл діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності;

б) передбачає постійне застосування підприємством обраної облікової політики;

г) немає правильної відповіді.

10. Принцип послідовності:

а) припускає розподіл діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності;

б) передбачає постійне застосування підприємством обраної облікової політики;

г) немає правильної відповіді.

Принцип безперервності:

а) визначає пріоритет оцінки активів, виходячи з витрат на їх придбан- ня чи виготовлення;

б) припускає розподіл діяльності підприємства за певні періоди часу з метою складання фінансової звітності;

в) передбачає оцінку активів і зобов'язань підприємства, виходячи з припущення, що його діяльність триватиме далі;

г) немає правильної відповіді.

Форми фінансової звітності підприємств встановлює:

а) Державне казначейство України;

б) Міністерство фінансів України;

в) Національний банк України;

г) немає правильної відповіді.

Облікова політика — це...

а) правило, яким слід користуватися при вимірюванні, оцінці та реєст- рації господарських операцій і при відображенні їх результатів у фінансо- вій звітності;

г) немає правильної відповіді.

Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку — це:

а) нормативно-правовий акт, затверджений Мінфіном України, який визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання звітності, що не суперечить міжнародним стандартам;

б) стандартні вимоги до методів і процедур ведення бухгалтерського обліку;

в) стандарти з бухгалтерського обліку, які розробляються комітетом з міжнародних стандартів обліку та рекомендуються до застосування в сві- товій практиці;

г) нормативно-правовий акт з методики та порядку складання фінансо- вої звітності.

Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку включають:

а) стандарти, що регулюють питання складання фінансової звітності;

б) стандарти, орієнтовані на врегулювання питань, пов'язані з відо- браженням активів підприємства та проведенням оцінки основних засобів, нематеріальних активів, запасів, дебіторської заборгованості;

в) стандарти, підпорядковані визначенню облікових процедур з фор- мування доходів та фінансових результатів;

г) усі наведенні варіанти правильні.

Під Міжнародними стандартами бухгалтерського обліку розуміють:

а) сукупність правил, методів і процедур обліку, розроблених профе- сійними організаціями з метою застосування доступних методів і проце- дур країнами світу, які носять рекомендаційний характер;

б) нормативно-правовий акт, затверджений Мінфіном України, який визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання звітності, що не суперечить міжнародним стандартам;

в) облікові правила та процедури, що стосуються виміру, оцінки і на- дання облікової інформації, розроблені відповідними професійними орга- нізаціями;

г) нормативно-правові акти з організації та ведення бухгалтерського обліку.

Заповнити пропущене місце правильною відповіддю: «Структура регулювання бухгалтерського обліку в Україні є такою: перший рівень —другий рівень —третій рівень —

а) Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»;

б) П(С)БО та План рахунків;

в) накази і лист Мінфіну України;

г) Конституція України.

Методологічне керівництво обліком регулює:

а) Міністерство освіти України;

б) Міністерство фінансів України;

в) Верховна Рада України;

г) Державна податкова адміністрація України.

Організація бухгалтерського обліку визначається:

а) Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»;

б) П(С)БО 1;

в) Планом рахунків;

г) Конституцією України.

Підприємство, згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», самостійно:

а) визначає облікову політику підприємства;

б) обирає форму бухгалтерського обліку та розробляє систему і форми управлінського обліку;

в) затверджує правила документообороту і технологію обробки облі- кової інформації, додаткову систему рахунків і реєстрів аналітичного об- ліку та інше;

г) усі наведені варіанти правильні.

21. Принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності включають:

а) обачність, повноту, постійність, автономність, безперервність, нара- хування та відповідність доходів та витрат, превалювання сутності над формою, фактичну собівартість, періодичність, єдиний грошовий ви- мірник;

б) оцінку та калькуляцію, документацію та інвентаризацію, рахунки та подвійний запис, баланс та звітність;

в) оцінку, спостереження, узагальнення, групування;

г) повноту, постійність, відповідність доходів і витрат.

Зобов'язання — це:

а) ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких приведе до отримання економічних вигід у майбут- ньому;

б) потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів;

в) зменшення економічних вигід у вигляді вибуття активів або змен- шення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу;

г) заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому призведе до зменшення ресурсів підприєм- ства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Заповнити пропущене місце правильною відповіддю: «Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень... інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства»:

а) повної;

б) правдивої;

в) неупередженої;

г) усі наведені варіанти правильні.

Споживачами облікової інформації є:

а) інвестори та кредитори;

б) менеджери та управлінський персонал;

в) робітники підприємства;

г) усі відповіді правильні.

Фінансова звітність відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»:

а) є комерційною таємницею підприємства;

б) не є комерційною таємницею;

в) не є комерційною таємницею, крім випадків, передбачених законо- давством;

г) правильної відповіді немає.

Облік операцій по кредиту рахунку 31 «Рахунки в банку» ведуть:

а) у Журналі 2;

б) у Журналі 1;

в) у Відомості 1.2;

г) немає правильної відповіді.

Банк реєструє всі проведені операції у:

а) виписці;

б) Журналі 1;

в) Відомості 1.2;

г) правильної відповіді немає.

З якою періодичністю необхідно здійснювати інвентаризацію в касі?

а) раз на рік;

б) щомісяця;

в) щоквартально і при зміні матеріально відповідальної особи в касі;

г) при зміні керівника підприємства.

У якому документі узагальнюється інформація про рух готівки в касі підприємства?

а) це звіт касира;

б) це матеріальний звіт;

в) це звіт про рух грошових коштів;

г) це звіт про фінансові результати.

Яким документом оформлюється надходження грошей у касу підприємства?

а) видатковим касовим ордером;

б) прибутковим касовим ордером;

в) грошовим чеком;

г) звітом касира.

Який документ подається до установи банку для отримання готівки?

а) заява;

б) акредитив;

в) супроводжувальна відомість;

г) чек.

Якими документами оформляється здавання готівки до банку?

а) чеком;

б) заявою на переказ готівки;

в) прибутковим касовим ордером;

г) платіжним дорученням.

Кому належить ініціатива виписки вимоги-доручення?

а) платнику коштів;

б) податковій адміністрації;

в) банку платника коштів;

г) одержувачу коштів.

Ким встановлюється ліміт залишків готівки в касі?

а) самим підприємством;

б) установою банку;

в) податковою адміністрацією;

г) Міністерством фінансів.

За рахунок яких джерел покривається нестача готівки в касі?

а) витрат обігу;

б) чистого прибутку;

в) страхового фонду;

г) відшкодування матеріально-відповідальної особи.

Платіжні доручення приймаються банком до виконання протягом:

а) місяця;

б) п'ятнадцяти календарних днів;

в) десяти календарних днів;

г) п'яти календарних днів.

Під грошовими коштами розуміють:

а) грошові агрегати;

б) готівку, кошти на рахунках у банках та депозити до запитання;

в) валюту України та іноземну валюту;

г) немає правильної відповіді.

Під готівкою розуміють:

а) валюту України у вигляді грошових коштів;

б) іноземну валюту у вигляді грошових коштів;

в) грошові знаки національної валюти України та обігові пам'ятні та ювілейні монети, які є дійсними платіжними засобами;

г) немає правильної відповіді.

На підприємстві, де штатним розкладом не передбачена посада касира, обов'язки останнього може виконувати:

а) тільки бухгалтер даного підприємства;

б) заступник директора даного підприємства;

в) будь-який інший працівник підприємства за письмовим розпоря- дженням керівника за умови укладання з ним угоди про повну матеріальну відповідальність;

г) немає правильної відповіді.

Обліковий регістр, призначений для обліку касових операцій касиром підприємства, — це:

а) Журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів;

б) Касова книга;

в) Звіт касира;

г) немає правильної відповіді.

Виправлення в касовій книзі проводять шляхом:

а) заклеювання;

б) коректурним способом за підписом касира і бухгалтера;

в) лист з помилкою знищується;

г) лист з помилкою перекреслюється з поміткою «лист зіпсований», правильні записи здійснюються на наступному листі.

Кожне підприємство, яке має касу, веде:

а) дві касові книги: одна в національній валюті, інша — в іноземній валюті;

б) тільки одну касову книгу;

в) може вести декілька касових книг, що обов'язково пронумеровані, прошнуровані і опечатані сургучною (або мастичною) печаткою;

г) немає правильної відповіді.

Скільки рахунків у банку може відкрити господарюючий суб'єкт?

а) один;

б) два;

в) кількість рахунків не обмежена;

г) немає правильної відповіді.

Банк повідомляє податкові органи про відкриття рахунку суб'єктом господарювання:

а) протягом 3-х днів;

б) протягом 7-ми днів;

в) протягом 1 дня;

г) немає правильної відповіді.

Розпорядження обслуговуючому банку про перерахування визначеної суми на рахунок іншого підприємства — це:

а) чек;

б) платіжне доручення;

в) платіжна вимога;

г) немає правильної відповіді.

Для одержання готівки в касу підприємства з поточного рахунку касир заповнює такий документ:

а) чек;

б) платіжне доручення;

в) звіт касира;

г) немає правильної відповіді.

Яким документом підтверджується внесення готівки на рахунок у банк?

а) видатковим касовим ордером;

б) чеком;

в) заявою на перказ готівки;

г) немає парвильної відповіді.

В Україні готівковий обіг регулюється такими нормативними документами:

а) Порядком ведення касових операцій у національній валюті України;

б) Інструкцією про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України;

в) Наказом Мінстату України про затвердження типових форм первин- ного обліку касових операцій та П(С)БО 4;

г) усі наведені варіанти правильні.

З касиром повинен бути укладений договір:

а) купівлі-продажу;

б) зберігання;

в) доручення;

г) про повну матеріальну відповідальність.

Відповідальність за дотримання порядку ведення операцій з готівкою покладена на:

а) керівника підприємства;

б) головного бухгалтера;

в) касира;

г) фінансового менеджера.

Гроші, здані до банку або інкасаторам, але не зараховані на поточний рахунок (до 24-ої години наступного дня), є:

а) виручкою;

б) еквівалентами грошових коштів;

в) грошовими коштами;

г) грошовими коштами в дорозі.

До грошових документів належать:

а) оплачені путівки в санаторії, пансіонати і будинки відпочинку;

б) поштові марки;

в) проїзні квитки тощо;

г) усі наведені варіанти правильні.

Щоденний залишок готівки в касі підприємства:

а) обмежений;

б) необмежений;

в) необмежений, крім випадків, передбачених законодавством;

г) обмежений, крім випадків, передбачених законодавством.

Граничний розмір готівки, що може залишатися в касі підприємства на кінець робочого дня, який встановлюється підприємством, називають:

а) лімітом залишку готівки в касі;

б) залишком;

в) запасом;

г) сальдом.

Ліміт каси для кожного підприємства визначається з урахуванням:

а) режиму і специфіки роботи підприємства, його віддаленості від установи банку;

б) обсягу касових оборотів;

в) установлених строків і порядку здавання готівки, готівкової вируч- ки, тривалості операційного часу установи банку та інше;

г) усі наведені варіанти правильні.

56. Заповнити пропущене місце правильною відповіддю: «... — платежі готівкою підприємств, підприємців та фізичних осіб за реалізовану продукцію(товари), виконані роботи, надані послуги) і за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції та іншого майна»:

а) готівкові розрахунки;

б) безготівкові розрахунки;

в) виплати через екстрені обставини;

г) виплати з оплати праці.

57. Надходження готівки в касу оформлюється таким документом:

а) прибутковим касовим ордером;

б) видатковим касовим ордером;

в) накладною;

г) платіжним дорученням.

58. Видача готівки з каси оформлюється таким документом:

а) прибутковим касовим ордером;

б) видатковим касовим ордером;

в) накладною;

г) платіжним дорученням.

59. Прибуткові та видаткові касові ордери до передавання в касу реєструються в:

а) касовій книзі;

б) ж/о № 1;

в) я^рналі реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів;

г) виписці банку.

Приймання і видача грошей за касовими ордерами здійснюється:

а) протягом трьох днів, включаючи день складання;

б) протягом строку, встановленого керівником підприємства за узго- дженням з уповноваженим банком;

в) тільки в день складання;

г) протягом десяти днів.

Аналітичний облік касових операцій ведеться в:

а) касовій книзі;

б) виписці банку;

в) ж/о 1, в-1.1;

г) звіт касира.

Аркуші касової книги повинні бути:

а) пронумеровані;

б) прошнуровані;

в) скріплені печаткою підприємства;

г) усі наведені варіанти правильні.

Касова книга заповнюється:

а) у двох примірниках чорною ручкою або у комп»ютері;

б) у двох примірниках на друкарській машинці;

в) в одному примірнику на комп»ютері;

г) у двох примірниках олівцем.

Виправлення в касовій книзі:

а) забороняються;

б) здійснюються з допомогою заклеювання;

в) здійснюються з допомогою підчистки лезом;

г) не дозволяються, проте, якщо виправлення зроблені, вони повинні бути засвідчені касиром та бухгалтером.

Документ, який передається касиром підприємства в бухгалтерію і являє собою відривний листок касової книги з додатком прибуткових та видаткових касових ордерів, називають:

а) матеріальним звітом:

б) ж/о 1;

в) авансовим звітом;

г) звітом касира.

Синтетичний облік касових операцій ведеться в:

а) касовій книзі;

б) виписці банку;

в) ж/о 1, в-1.1;

г) інвентарній картці.

Для обліку інших грошових коштів використовують такі первинні документи:

а) прибуткові та видаткові касові ордери або накладні, що їх заміню- ють;

б) супровідні відомості;

в) квитанції установ банків, авізо та інші;

г) усі наведені варіанти правильні.

Результати інвентаризації каси оформлюються таким документом:

а) випискою;

б) інвентарним описом;

в) порівняльною відомістю;

г) актом про результати інвентаризації наявних коштів.

Лишки в касі, виявлені при інвентаризації, відносять на збільшення:

а) кредиторської заборгованості;

б) фінансового результату;

в) статутного фонду;

г) зарплати касира.

Нестачі в касі, виявлені при інвентаризації, списуються на:

а) фінансовий результат;

б) витрати підприємства;

в) винних осіб;

г) витрати обігу.

Номінальна вартість фінансових інвестицій — це ...

Пов'язані особи — це ...

До фінансових інвестицій відносять інвестиції у: ...

Інвестиції — це ...

б) грошові, майнові, інтелектуальні цінності, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.

г) новостворені (застосовані) і (або) вдосконалені конкурентно спро- можні технології, продукція або послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого харак- теру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і (або) соці- альної сфери.

У статті «Поточні фінансові інвестиції» відображають:

а) фінансові інвестиції на строк, що не перевищує один рік, які можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент;

б) фінансові інвестиції на період більше одного року, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент;

в) короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно кон- вертуються у певні суми грошових коштів і які характеризуються незнач- ним ризиком зміни вартості.

Фінансові вкладення здійснюють з метою:

а) отримання доходу;

б) виявлення впливу на діяльність підприємства, що інвестується;

в) отримання податкових пільг за інвестиціями.

г) всі наведені варіанти відповідей вірні.

До еквівалентів грошових коштів відносять високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів та:

а) строк погашення яких не перевищує 5 місяців;

б) строк погашення яких на дату балансу не перевищує 3 місяців;

в) початковий строк погашення яких не перевищує 3 місяців;

г) немає правильної відповіді.

Поточні фінансові інвестиції відображаються у складі оборотних активів за справедливою вартістю:

а) для кожної інвестиції окремо;

б) для усього інвестиційного портфеля;

в) для інвестицій, згрупованих за строком придбання;

г) немає правильної відповіді.

Сума зменшення балансової вартості короткострокових фінансових інвестицій відображається у складі:

а) втрат від участі в капіталі;

б) інших витрат;

в) інших операційних витрат;

г) немає правильної відповіді.

До фінансових інвестицій, що надають право власності, належать:

а) боргові цінні папери.

б) довгострокові векселі.

в) внески до статутного капіталу;

г) немає правильної відповіді.

Фінансові інвестиції в боргові цінні папери в момент погашення відображаються в обліку за:

а) фактичною собівартістю;

б) справедливою вартістю;

в) номінальною вартістю;

г) немає правильної відповіді.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про фінансові інвестиції та її розкриття у фінансовій звітності визначаються:

а) Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»;

б) П(С)БО 10;

в) П(С)БО 12;

г) П(С)БО 11.

Заповнити пропущене місце правильною відповіддю: «... — активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (процентів, дивідендів), зростання вартості капіталу або інше для інвестора»:

а) запаси;

б) фінансові інвестиції;

в) основні засоби;

г) дебіторська заборгованість.

За видами фінансові інвестиції поділяються на:

а) вкладання до статутного капіталу інших підприємств;

б) придбання цінних паперів;

в) надання позик іншим фізичним та юридичним особам та переведен- ня грошових коштів на депозит;

г) усі наведені варіанти правильні.

За терміном фінансові інвестиції поділяються на:

а) середньострокові та довгострокові;

б) короткострокові та довгострокові;

в) до року і більше року;

г) короткострокові і середньострокові.

Короткострокові фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і характеризуються незначним ризиком зміни вартості, — це:

а) поточні фінансові інвестиції;

б) фінансові вкладення;

в) еквіваленти грошових коштів;

г) довгострокові фінансові інвестиції.

При придбанні фінансові інвестиції відображаються в обліку за:

а) емісійною вартістю;

б) амортизаційною вартістю;

в) фактичною собівартістю;

г) номінальною вартістю.

Види цінних паперів:

а) акції і облігації;

б) казначейські зобов'язання та депозитні сертифікати;

в) акції, облігації, векселі, чеки;

г) акції, облігації, казначейські зобов'язання та депозитні сертифікати.

Види оцінки цінних паперів:

а) номінальна, емісійна та ринкова;

б) ліквідаційна та викупна;

в) балансова та облікова;

г) усі наведені варіанти правильні.

Джерелами здійснення фінансових інвестицій є:

а) власні та залучені;

б) кошти резервного капіталу, нерозподіленого прибутку та кредитів банку;

в) власні;

г) залучені.

Аналітичний облік по рахунку 35 ведеться:

а) за валютою розрахунків;

б) за видами фінансових інвестицій;

в) за видами цінних паперів;

г) за видами діяльності.

Заповнити пропущене місце правильною відповіддю: «... — цінний папір, що засвідчує внесення його власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цінних паперів у передбачений в ньому термін, з виплатою фіксованого проценту, якщо інше не передбачено умовами випуску»:

а) акція;

б) облігація;

в) депозитний сертифікат;

г) казначейське зобов'язання.

Облік розрахунків по претензіях ведеться в:

а) журналі 3;

б) журналі 3 і відомості 3.2;

в) відомості 3.2;

г) всі відповіді неправильні.

Аналітичний облік розрахунків із відшкодування належного матеріального збитку ведеться:

а) за кожним фактом заподіяного збитку;

б) за кожною винною особою;

в) за місцем зберігання ТМЦ;

г) всі відповіді неправильні.

95. Аналітичний облік розрахунків за підзвітними особами ведеться:

а) у журналі 3;

б) у журналі 3 і відомості 3.2;

в) у відомості 3.2;

г) всі відповіді неправильні.

96. На підставі якого документа списуються використані підзвітні суми?

а) видаткового касового ордера;

б) акта виконаних робіт;

в) звіту про використання коштів, наданих на відрядження та у підзвіт;

г) прибуткового касового ордера.

97. Який документ є основою для пред'явлення претензії до органів залізничного транспорту при виявленні нестачі товарів у момент їх оприбуткування?

а) товарно-супроводжувальні документи;

б) приймальний акт;

в) товарно-транспортна накладна;

г) комерційний акт.

98. За якою оцінкою показується в балансі залишок дебіторської заборгованості за товари (роботи, послуги)?

а) чистою реалізаційною вартістю;

б) плановою собівартістю;

в) договірними (ринковими) цінами;

г) первинною вартістю.

99. Резерв сумнівних боргів не створюється для поточної дебітор- ської заборгованості:

а) за іншою дебіторською заборгованістю, яка не пов'язана з реалізаці- єю товарів;

б) щодо реалізації готової продукції, товарів;

в) щодо надання послуг;

г) щодо виконання робіт.

100. До поточної дебіторської заборгованості не відноситься забор- гованість, яка:

а) виникла поза операційним циклом;

б) виникла у ході операційного циклу;

в) буде погашена протягом 9 місяців з дати балансу;

г) буде погашена протягом 12 місяців з дати балансу.

Безнадійний борг — це:

а) дебіторська заборгованість, щодо якої існує ймовірність її неповер- нення боржником;

б) поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником;

в) дебіторська заборгованість, за якою минув строк позовної дав- ності;

г) усі відповіді неправильні.

Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, роботи, послуги, щодо якої існує невпевненість у її погашенні боржником, це:

а) безнадійна дебіторська заборгованість;

б) сумнівний борг;

в) довгострокова дебіторська заборгованість;

г) усі відповіді неправильні.

Які умови визнання дебіторської заборгованості активом?

а) відбувається зменшення активів або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства;

б) відбувається збільшення активів або зменшення зобов'язань, що призводить до збільшення власного капіталу підприємства;

в) існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигід та може бути достовірно визначена її сума;

г) усі відповіді неправильні.

Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги включається до підсумку балансу за:

а) чистою реалізаційною вартістю;

б) теперішньою вартістю;

в) дисконтованою вартістю;

г) усі відповіді неправильні.

Величина резерву сумнівних боргів визначається виходячи з:

а) платоспроможності окремих дебіторів або на основі класифікації дебіторської заборгованості;

б) обраної економічної політики підприємства;

в) платоспроможності та ліквідності підприємства;

г) усі відповіді неправильні.

Сума резерву сумнівних боргів у звітному періоді відображається у:

а) звіті про фінансові результати у складі інших операційних витрат;

б) звіті про фінансові результати у складі інших витрат;

в) балансі;

г) усі відповіді неправильні.

Амортизація — це:

а) сума амортизації об'єкта необоротних активів з початку їх корисно- го використання;

б) систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації);

в) поступове віднесення затрат на придбання основних засобів на за- трати виробництва в межах норм амортизаційних відрахувань;

г) всі відповіді неправильні.

Балансова вартість основних засобів — це:

а) залишкова вартість;

б) первинна вартість;

в) справедлива вартість;

г) всі відповіді неправильні.

Суму дооцінки необоротних активів у Балансі відображають у статті:

а) додатковий капітал;

б) статутний капітал;

в) інший додатковий капітал;

г) всі відповіді неправильні.

У статті Балансу «Основні засоби» наводиться:

а) вартість власних та отриманих на умовах фінансового лізингу об'єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів;

б) вартість незавершених капітальних інвестицій у будівництво, ство- рення, виготовлення, реконструкцію, модернізацію і придбання основних засобів;

в) вартість діючих основних засобів;

г) всі відповіді неправильні.

Хто дає дозвіл на відчуження (продаж) основних засобів на державному підприємстві?

а) керівник підприємства;

б) Міністерство або Фонд держмайна;

в) податкова адміністрація;

г) державна адміністрація.

За рахунок якого джерела відображається утримання невиробничих основних засобів у фінансовому обліку?

а) адміністративних витрат;

б) чистого прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства;

в) надзвичайних витрат;

г) інших витрат операційної діяльності.

В якому випадку не змінюється первісна вартість основних засобів?

а) передачі в операційну оренду;

б) реконструкції;

в) дооцінки;

г) модернізації.

Ким надається дозвіл на застосування методів амортизації основних засобів?

а) Міністерством фінансів;

б) Міністерством економіки;

в) вирішує саме підприємство;

г) податкова адміністрація.

Яким документом оформлюється ліквідація основних засобів?

а) актом;

б) накладною;

в) рахунком-фактурою;

г) інвентаризаційним описом.

Яким документом оформлюється зарахування необоротних активів на баланс підприємства?

а) актом приймання-передачі;

б) накладною;

в) рахунком-фактурою;

г) актом списання.

Амортизація не нараховується на основні засоби, що знаходяться:

а) у орендаря у фінансовій оренді;

б) у власності підприємства;

в) у орендодавця в операційній оренді;

г) на консервації.

В якому документі аналітичного обліку відображається інформація про об'єкт основних засобів?

а) інвентарній картці;

б) описі інвентарних карток;

в) інвентарному списку основних засобів;

г) інвентарному опису.

На підставі якого документа об'єкт основних засобів вводиться в експлуатацію?

а) Акта приймання-передачі основних засобів;

б) інвентарного списку основних засобів;

в) товарно-транспортної накладної;

г) накладної.

Вартість необоротних активів, яка амортизується, — це:

а) первинна (переоцінена) вартість за вирахуванням ліквідаційної вар- тості;

б) залишкова вартість;

в) залишкова вартість за вирахуванням ліквідаційної вартості;

г) ліквідаційна вартість за вирахуванням залишкової вартості.

Амортизація основних засобів нараховується із застосуванням методу:

а) прямолінійного;

б) ідентифікованої собівартості відповідної одиниці;

в) ефективної ставки відсотка;

г) середньозваженої собівартості.

Яка з груп основних засобів не амортизується?

а) земельні ділянки;

б) транспортні засоби;

в) багаторічні насадження;

г) робоча і продуктивна худоба;

Групою основних засобів є:

а) однотипні основні засоби, які схожі за своїми технічними характе- ристиками;

б) основні засоби з однаковим строком користування;

в) основні засоби, на які амортизація нараховується тільки одним ме- тодом;

г) немає правильної відповіді.

Метод амортизації основних засобів, заснований на припущенні, що функціональна корисність об'єкта залежить від результатів його використання, називається:

а) кумулятивним;

б) методом зменшення залишкової вартості;

в) виробничим;

г) немає правильної відповіді.

Не є об'єктом амортизації:

а) земельні ділянки;

б) робоча та продуктивна худоба;

в) багаторічні насадження;

г) немає правильної відповіді.

Необоротні активи — це:

а) всі активи, що не є оборотними, та інвестиції в матеріальні, нематеріальні та фінансові ресурси, термін використання яких перевищує рік або операційний цикл;

б) матеріальні активи, які утримуються підприємством з метою вико- ристання у виробництві або постачанні товарів, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних та соціально-культурних фу- нкцій, очікуваний строк корисного використання яких більше одного року (або операційний цикл, якщо він більше одного року);

в) об'єкти, що використовуються в процесі виробництва, а також для цілей управління протягом періоду менше ніж один рік незалежно від їх вартості;

г) придбані або самостійно виготовлені вироби, які підлягають пода- льшій переробці на підприємстві.

Характерною рисою основних засобів є:

а) тривалий строк використання;

б) поступовий знос;

в) передача вартості на собівартість новоствореного продукту;

г) всі варіанти правильні.

Об'єкти, які мають однакове функціональне призначення та однакову справедливу вартість, — це:

а) необоротні активи;

б) оборотні активи;

в) подібні активи;

г) запаси.

Об'єкт основних засобів визнається як актив за умов:

а) збільшення зобов'язань та достовірності оцінки;

б) імовірності отримання економічних вигід у майбутньому, збільшен- ня зобов'язань та достовірності оцінки;

в) зменшення власного капіталу внаслідок його вилучення або розпо- ділу власниками;

г) імовірності отримання економічних вигід у майбутньому та достові- рності оцінки.

За функціональним призначенням основні засоби поділяють на:

а) виробничі та невиробничі;

б) промислово-виробничі та невиробничі;

в) власні та залучені;

г) діючі та недіючі.

За ступенем використання у процесі виробничої діяльності основні засоби поділяють на:

а) діючі та недіючі;

б) власні та залучені;

в) виробничі та товарні;

г) діючі, недіючі, в запасі та на консервації.

За якою вартістю основні засоби зараховуються до валюти балансу?

а) первісною;

б) балансовою або залишковою;

в) первісною або залишковою;

г) ліквідаційною.

За якою вартістю основні засоби зараховуються на баланс підприємства при їх надходженні:

а) первісною;

б) ліквідаційною;

в) реалізаційною;

г) відновною.

Первісна вартість основних засобів при надходженні через придбання формується як:

а) ціна придбання за вирахуванням знижок, мита та інші податки, які не підлягають поверненню, а також інші витрати, пов'язані з придбанням та доведенням активу до стану, придатного до використання;

б) сума прямих та накладних витрат, понесених на створення активу;

в) балансова вартість;

г) ринкова вартість на дату прийняття на баланс за вирахуванням сум нарахованого зносу за весь термін його фактичного використання.

Первісна вартість основних засобів при надходженні через створення формується як:

а) сума прямих та накладних витрат, понесених на створення активу;

б) ціна придбання за вирахуванням знижок, мита, інші податки, які не підлягають поверненню, та інші витрати, пов'язані з придбанням та дове- денням активу до стану, придатного до використання;

в) справедлива вартість переданого основного засобу, збільшена на суму грошових коштів, яка була створена в результаті обміну;

Первісна вартість основних засобів при надходженні через обмін на неподібний об'єкт формується як:

а) ринкова вартість на дату прийняття на баланс за вирахуванням сум нарахованого зносу за весь термін його фактичного використання;

б) справедлива вартість переданого основного засобу, збільшена на суму грошових коштів, яка була створена в результаті обміну;

в) балансова вартість;

г) сума прямих та накладних витрат, понесених на створення активу.

Первісна вартість основних засобів при надходженні через обмін на подібний об'єкт формується як:

а) сума прямих та накладних витрат, понесених на створення активу;

б) ринкова вартість на дату прийняття на баланс за вирахуванням сум нарахованого зносу за весь термін його фактичного використання;

в) балансова вартість;

г) ціна придбання за вирахуванням знижок, мита та інші податки, які не підлягають поверненню, а також інші витрати, пов'язані з придбанням та доведенням активу до стану, придатного до використання.

138. Первісна вартість основних засобів при надходженні через внесення до статутного капіталу та інші надходження формуються як:

в) ціна придбання за вирахуванням знижок, мита та інші податки, які не підлягають поверненню, а також інші витрати, пов'язані з придбанням та доведенням активу до стану, придатного до використання;

г) сума прямих та накладних витрат, понесених на створення активу.

139. Аналітичний облік основних засобів ведеться в:

а) інвентарній картці;

б) картці обліку руху основних засобів;

в) матеріальному звіті;

г) картці складського обліку.

140. Основні засоби вилучаються з активів у випадку:

а) ліквідації чи продажу;

б) продажу чи безоплатної передачі;

в) невідповідності критеріям визнання активом;

г) продажу, безоплатної передачі, невідповідності критеріям визнання активом.

Систематичний розподіл вартості, що амортизується протягом строку корисного використання, — це:

а) знос;

б) амортизація;

в) переоцінка;

г) інвентаризація.

Об'єктами амортизації є:

а) оборотні активи;

б) необоротні активи, крім землі;

в) немонетарні активи;

г) грошові засоби та їх еквіваленти.

143. Амортизація нараховується при введенні в експлуатацію об'єкта основних засобів:

а) з першого числа місяця, наступного за місяцем прийняття об'єкта на облік;

б) з дня введення об'єкта в експлуатацію;

в) через місяць після введення об'єкта в експлуатацію;

г) з моменту оплати цього об'єкта.

144. Амортизація припиняє нараховуватися при виведенні з експлуатації об'єкта основних засобів:

а) з першого числа місяця, наступного за місяцем вибуття об'єкта;

б) з дня виведення об'єкта з експлуатації;

в) через місяць після виведення об'єкта з експлуатації;

г) з моменту ліквідації об'єкта.

За прямолінійним методом нарахування амортизації суму амортизаційних відрахувань визначають:

а) множенням кумулятивного коефіцієнта на залишкову вартість;

б) діленням вартості, що амортизується, на очікуваний період часу ви- користання об'єкта основних засобів;

в) множенням первинної вартості на норму амортизації;

г) відніманням від первинної вартості зносу.

За методом зменшення залишкової вартості нарахування амортизації суму амортизаційних відрахувань визначають:

а) множенням первинної вартості на норму амортизації;

б) діленням вартості, що амортизується, на очікуваний період часу ви- користання об'єкта основних засобів;

в) за фактичним місячним обсягом виробництва та виробничої ставки амортизації;

г) за залишковою вартістю на початок звітного року або первинною вартістю об'єкта на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації.

Річна норма амортизації обчислюється:

а) діленням справедливої вартості об'єкта, який переоцінюється, на йо- го залишкову вартість;

б) діленням кількості років, що залишаються до кінця строку корисної експлуатації об'єкта основних засобів, на суму числа років його викорис- тання;

в) відніманням від первинної вартості зносу;

г) як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об'єкта з результату від ділення ліквідацій- ної вартості об'єкта на його первинну вартість.

За методом подвійного зменшення залишкової вартості нарахування амортизації суму амортизаційних відрахувань визначають:

а) за залишковою вартістю на початок звітного року або первинною вартістю об'єкта на дату початку нарахування амортизації та подвоєної рі- чної норми амортизації;

б) відніманням від первинної вартості зносу;

в) множенням первісної вартості на коефіцієнт індексації;

За кумулятивним методом нарахування амортизації суму амортизаційних відрахувань визначають:

а) як добуток вартості, що амортизується, та кумулятивного коефіці- єнта;

б) за залишковою вартістю на початок звітного року або первинною вартістю об'єкта на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації;

в) за фактичним місячним обсягом виробництва та виробничої ставки амортизації;

г) множенням первинної вартості на норму амортизації.

Кумулятивний коефіцієнт визначається:

а) діленням вартості, що амортизується, на загальний обсяг продукції, який підприємство очікує виробити з використанням об'єкта основних за- собів;

б) як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об'єкта з результату від ділення ліквідацій- ної вартості об'єкта на його первинну вартість;

в) діленням справедливої вартості об'єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість;

г) діленням кількості років, що залишаються до кінця строку корисної експлуатації об'єкта основних засобів, на суму числа років його викорис- тання.

За виробничим методом нарахування амортизації суму амортизаційних відрахувань визначають:

а) як фактичний місячний обсяг виробництва та виробничої ставки амортизації;

б) множенням первісної вартості на коефіцієнт індексації;

в) як різницю між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об'єкта з результату від ділення ліквідацій- ної вартості об'єкта на його первинну вартість;

г) за залишковою вартістю на початок звітного року або первинною вартістю об'єкта на дату початку нарахування амортизації та подвоєної рі- чної норми амортизації.

Виробничий коефіцієнт визначається:

б) діленням вартості, що амортизується, на очікуваний період часу ви- користання об'єкта основних засобів;

в) як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об'єкта з результату від ділення ліквідацій- ної вартості об'єкта на його первинну вартість;

г) діленням справедливої вартості об'єкта, який переоцінюється, на йо- го залишкову вартість.

За податковим методом нарахування амортизації суму амортизаційних відрахувань визначають:

а) застосування норм амортизації, визначених Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», до балансової вартості груп осно- вних засобів;

б) за фактичним місячним обсягом виробництва та виробничої ставки амортизації;

в) діленням вартості, що амортизується, на загальний обсяг продукції, який підприємство очікує виробити з використанням об'єкта основних за- собів;

г) як добуток вартості, що амортизується, та кумулятивного коефіці- єнта.

Балансова вартість основних засобів при нарахуванні амортизації за податковим методом визначається як:

а) первісна вартість та знос;

б) первинна вартість мінус ліквідаційна;

в) немає правильної відповіді;

г) первинна вартість помножена на коефіцієнт індексації.

Види ремонтів:

а) частковий та повний;

б) поточний та капітальний;

в) зовнішній та внутрішній;

г) частковий та повний, зовнішній та внутрішній.

Амортизація інших необоротних матеріальних активів нараховується за:

а) прямолінійним методом;

б) виробничим методом;

в) кумулятивним методом;

г) усі відповіді правильні;

д) правильні відповіді а) і б).

У якій оцінці нематеріальні активи включаються в валюту балансу?

а) за залишковою вартістю;

б) за первісною вартістю;

в) на суму зносу;

г) за вартістю можливої реалізації.

Яким документом оформлюється ліквідація нематеріальних активів?

а) актом;

б) накладною;

в) рахунком-фактурою;

г) інвентаризаційним описом.

Яким документом оформлюється зарахування нематеріальних активів на баланс підприємства?

а) актом приймання-передачі;

б) накладною;

в) рахунком-фактурою;

г) актом списання.

Як впливає нарахування амортизації нематеріальних активів на затрати підприємства?

а) збільшуються;

б) зменшуються;

в) залишаються без змін;

г) збільшуються на 50 \% зносу.

У якому документі аналітичного обліку відображається інформація про нематеріальні активи?

а) інвентарній картці;

б) описі інвентарних карток;

в) інвентарному списку основних засобів;

г) інвентарному описі.

Вартість нематеріальних активів, яка амортизується, — це:

а) первинна (переоцінена) вартість за вирахуванням ліквідаційної вартості;

б) залишкова вартість;

в) залишкова вартість за вирахуванням ліквідаційної вартості;

г) ліквідаційна вартість за вирахуванням залишкової вартості.

Амортизація нематеріальних активів нараховується із застосуванням методу:

а) прямолінійного;

б) ідентифікованої собівартості відповідної одиниці;

в) ефективної ставки відсотка;

г) середньозваженої собівартості.

Які з наведених витрат визнаються нематеріальним активом?

а) вартість досліджень;

б) вартість підготовки кадрів;

в) вартість програми для ЕОМ;

г) вартість видань.

До якої класифікаційної групи нематеріальних активів необхідно включити придбану підприємством ліцензію на здійснення певної діяльності?

а) права користування майном;

б) права на об'єкти промислової власності;

в) авторські та суміжні з ними права;

г) інші нематеріальні активи.

Є три класичні підходи до оцінки нематеріальних активів, а саме: витратний, порівняльний і підхід прибутковості. Який з них найчастіше використовують на підприємствах України?

а) витратний;

б) порівняльний;

в) підхід прибутковості;

г) немає правильної відповіді.

Що з цього переліку не є складовою первісної вартості нематеріального активу?

а) вартість придбання;

б) митний збір (при імпорті);

в) податки, що не підлягають відшкодуванню;

г) витрати на рекламу, просування продукції на ринку.

Первісна вартість нематеріальних активів, отриманих внаслідок обміну, дорівнює:

а) первісній вартості переданого об'єкта;

б) залишковій вартості переданого об'єкта;

в) балансовій вартості переданого об'єкта;

г) ринковій вартості переданого об'єкта.

Індекс переоцінки визначається шляхом:

а) множення справедливої вартості об'єкта на його ринкову вартість;

б) ділення справедливої вартості об'єкта на його залишкову вартість;

в) сумування справедливої вартості об'єкта і його залишкової вартості;

г) ділення ринкової вартості об'єкта на його залишкову вартість.

Який метод нарахування амортизації нематеріальних активів використовують найчастіше на підприємствах України?

а) метод прямолінійного списання;

б) метод зменшення залишкової вартості;

в) метод прискореного зменшення залишкової вартості;

г) кумулятивного.

Запаси — це ...

Виробничі запаси — це ...

Сировина — це ...

Матеріали — це ...

Первісна вартість запасів включає в себе ...

Транспортно-заготівельні витрати — це ...

Малоцінні швидкозношувальні предмети — це ...

Тара — це ...

Регістром синтетичного обліку запасів є ...

Які з наведених об'єктів не входять до складу запасів підприємства?

а) товари, що надійшли від іншого підприємства і знаходяться на кон- сигнації;

б) товари, передані на консигнацію іншому підприємству;

в) запаси, що знаходяться в дорозі і придбані в іншого підприємства на умовах «фоб — станція відвантаження»;

г) жодна із наведених позицій.

Які з наведених статей не включаються до первісної вартості запасів, придбаних за плату?

а) суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не від- шкодовуються підприємству;

б) витрати на заготівлю;

в) витрати на збут;

г) усі наведені вище позиції.

Вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів, які були передані в експлуатацію і знаходились у складі запасів підприємства:

а) не виключаються зі складу активів до повного нарахування суми амортизації;

б) виключаються зі складу активів з подальшою організацією операти- вного кількісного обліку таких предметів;

в) не виключаються зі складу активів протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року від да- ти зарахування;

г) жодна із наведених позицій.

Яке з наведених повідомлень є неправильним відносно постійної системи обліку запасів?

а) система постійного обліку запасів сприяє кращому контролю запасів;

б) бухгалтерські записи постійно відображають запаси, які є в наявнос- ті у будь-який момент часу;

в) собівартість реалізованої продукції визнається, коли за кожним про- дажем здійснюється запис:

Дт «Собівартість реалізованої продукції» Кт «Фінансові результати»;

г) придбання запасів відображається по дебету рахунку «Виробничі запаси».

Витрати на транспортування сировини включаються до:

а) загальновиробничих витрат;

б) загальногосподарських витрат;

в) первісної вартості сировини;

г) витрат на виробництво;

Фактична собівартість готової продукції визначається шляхом:

а) додавання до виробничої собівартості загальновиробничих змінних та постійних розподілених витрат;

б) узагальнення усіх витрат на виробництво;

в) вирахування із виробничої собівартості залишків незавершеного ви- робництва;

г) додавання до цехової собівартості витрат з реалізації продукції.

До якої групи рахунків належить рахунок 20 «Виробничі запаси»?

а) регулюючої;

б) основної, інвентарної, ресурсів;

в) операційної;

г) збірно-розподільної.

Який з наведених бухгалтерських рахунків не належить до рахунків обліку виробничих запасів на промисловому підприємстві?

а) 23 «Виробництво»;

б) 201 «Сировина і матеріали»;

в) 203 «Паливо»;

г) 207 «Запасні частини».

Як обліковуються виробничі запаси у місцях зберігання?

а) у натуральному (кількісному) виразі;

б) у вартісному виразі;

в) не обліковуються;

г) правильної відповіді немає.

До якої групи рахунків належить рахунок 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»?

а) основних ресурсів;

б) регулюючої;

в) операційної;

г) збірно-розподільної.

Що визначає сальдо по синтетичному рахунку 201 «Матеріали»?

а) залишок матеріалів за фактичною собівартістю без ПДВ;

б) залишок матеріалів за ціною придбання з ПДВ;

в) залишок матеріалів за плановою собівартістю;

г) залишок матеріалів за ціною придбання без ПДВ.

До яких бухгалтерських рахунків відноситься рахунок 20 «Виробничі запаси»?

а) активних, калькуляційних;

б) пасивних, фондових;

в) активних, матеріальних;

г) пасивних, розрахункових.

Комірник складу при значному обсязі документообороту складає:

а) звіт касира;

б) обліковий регістр;

в) товарний звіт;

г) головну книгу.

Збільшення залишків запасів на кінець кварталу порівняно з залишками запасів на початок кварталу зменшує:

а) витрати виробництва;

б) валові доходи;

в) валові витрати;

г) собівартість запасів.

Облік МШП ведеться у:

а) зведеній відомості руху матеріалів у грошовому вираженні;

б) лімітно-забірних картках;

в) картках (книгах) кількісного обліку;

г) реєстрах на здачу первинної документації про витрачання та надхо- дження товарно-матеріальних цінностей.

Запаси — це:

а) активи, які утримуються для подальшого продая^, використання у виробництві або в адміністративних цілях, знаходяться у процесі вироб- ництва з метою подальшого продажу;

б) вироби, що придбані та виготовлені будь-якими підприємствами, які не підлягають подальшій переробці;

в) основні засоби, що складають активи підприємства;

г) матеріальні цінності, які призначені для подальшої реалізації.

Запаси визнаються активом за умов:

а) збільшення зобов'язань та достовірності оцінки;

б) імовірності отримання економічних вигід у майбутньому, збільшен- ня зобов'язань та достовірності оцінки;

в) зменшення власного капіталу внаслідок його вилучення або розпо- ділу власниками;

г) імовірності отримання економічних вигід у майбутньому та достові- рності оцінки.

Запаси включають:

а) будівлі та споруди, транспортні засоби, машини й обладнання, ін- струменти та пристосування;

б) сировину та матеріали, НЗВ, готову продукцію, товари, МТТТП, по- точні біологічні активи рослинництва, поточні біологічні активи тварин- ництва;

в) основні засоби, нематеріальні активи, довгострокову дебіторську за- боргованість, довгострокові фінансові інвестиції, капітальні інвестиції, відстрочені податкові активи;

г) виробничі запаси, векселі одержані, грошові кошти та їх еквівален- ти, короткострокову дебіторську заборгованість.

Запаси поділяються на:

а) промислово-виробничі та невиробничі;

б) виробничі та товарні;

в) натуральні, грошові та трудові;

г) власні та орендовані.

Виробничі запаси — це:

а) активи, що придбані або самостійно виготовлені підприємством, які підлягають подальшій переробці;

б) вироби, придбані підприємством, призначені для подальшого продажу;

в) активи, які утримуються для подальшого продажу, використання у виробництві або в адміністративних цілях, знаходяться у процесі вироб- ництва з метою подальшого продажу;

г) вироби, що придбані та виготовлені будь-якими підприємствами, які не підлягають подальшій переробці.

Залежно від функціональної ролі у виробництві виробничі запаси класифікують на:

а) промислово-виробничі, невиробничі, виробничі різних галузей на- родного господарства;

б) основні та допоміжні;

в) сировина і матеріали, купівельні напівфабрикати, НЗВ, МТТТП, пото- чні біологічні активи;

г) будівлі та споруди, транспортні засоби, машини й обладнання, ін- струменти та пристосування, довгострокові біологічні активи, багаторічні насадження.

За економічною класифікацією виробничі запаси класифікують на:

а) промислово-виробничі, невиробничі, виробничі різних галузей на- родного господарства;

б) основні та допоміжні;

в) сировину і матеріали, купівельні напівфабрикати, НЗВ, МТТТП, пото- чні біологічні активи;

г) сировина та матеріали, НЗВ, готова продукція, товари, МТТТП, пото- чні біологічні активи.

202. До основних виробничих запасів належать:

а) запаси, які створюють основу продукту, що виробляється у процесі виробництва;

б) запаси, які використовуються засобами праці і при цьому змінюють лише свою форму і розмір;

в) запаси, які забезпечують нормальний хід виробництва та сприяють виготовленню виробів, але не включаються до їх маси або хімічного скла- ду, не змінюючи своєї форми;

г) запаси, які використовуються для ремонтів та входять до складу ви- робу без будь-яких зовнішніх змін.

203. До допоміжних виробничих запасів належать:

а) запаси, які приєднуються до основних для придання продукту виро- бництва необхідних властивостей (фарба для тканин, лак для меблів), та запаси, які використовуються засобами праці (мастила для засобів праці) і при цьому змінюють лише свою форму і розмір;

б) запаси, які забезпечують нормальний хід виробництва та сприяють виготовленню виробів, але не включаються до їх маси або хімічного скла- ду, не змінюючи своєї форми;

в) запаси, які використовуються для ремонтів та входять до складу ви- робу без будь-яких зовнішніх змін;

г) усі наведені вище варіанти правильні.

204. Під номенклатурою виробничих запасів розуміють:

а) перелік рахунків бухгалтерського обліку;

б) систематизований перелік використовуваних на підприємстві виро- бничих запасів за видами, сортами, марками, типами, розміром тощо;

в) перелік матеріальних цінностей, що використовуються для вироб- ництва продукції, виконання робіт, надання послуг;

г) перелік найменувань продукції, що виробляється на підприємстві.

205. Відмітною рисою виробничих запасів є:

а) тривалий строк використання та поступове зношення;

б) невизначений строк одержання прибутку;

в) передача вартості на собівартість новоствореного продукту;

г) повне споживання при використанні та перенесення своєї вартості на собівартість продукції.

206. Види оцінки запасів:

а) первинна, балансова, амортизаційна, реалізаційна, ліквідаційна;

б) фактична, залишкова, реалізаційна, справедлива;

в) первісна та чиста реалізаційна;

г) первісна, чиста реалізаційна, справедлива, балансова.

Сума фактичних витрат на придбання або виготовлення запасів називається:

а) первісною вартістю;

б) ліквідаційною вартістю;

в) чистою реалізаційною вартістю;

г) балансовою вартістю.

Балансова вартість — це:

а) вартість запасів, яка визначається за найменшою з двох оцінок: пер- вісною вартістю або чистою реалізаційною;

б) очікувана ціна реалізації запасів за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізації;

в) сума фактичних витрат на придбання або виготовлення запасів;

г) сума, за якою можна обміняти актив чи погасити заборгованість по операціях між поінформованими, зацікавленими та незалежними сторонами.

Первісна вартість запасів при надходженні через придбання формується як:

а) ціна придбання за вирахуванням непрямих податків, сума ввізного мита, ТЗВ та інші витрати, пов'язані з придбанням та доведенням активу до стану, придатного до використання;

б) сума прямих та накладних витрат, понесених на створення активу;

в) балансова вартість;

г) справедлива вартість.

Первісна вартість запасів при надходженні через створення формується як:

а) сума прямих та накладних витрат, понесених на створення активу;

б) ціна придбання за вирахуванням непрямих податків, сума ввізного мита, ТЗВ та інші витрати, пов'язані з придбанням та доведенням активу до стану, придатного до використання;

в) справедлива вартість переданого активу, збільшена на суму грошо- вих коштів, яка була створена у результаті обміну;

г) балансова вартість.

Первісна вартість запасів при надходженні через обмін на неподібний об'єкт формується як:

а) ринкова вартість на дату прийняття на баланс;

б) залишкова або справедлива вартість;

в) балансова вартість;

г) сума прямих та накладних витрат, понесених на створення активу.

Первісна вартість запасів при надходженні через обмін на подібний об'єкт формується як:

а) сума прямих та накладних витрат, понесених на створення активу;

б) ринкова вартість на дату прийняття на баланс;

в) справедлива вартість;

г) ціна придбання за вирахуванням знижок, мита й інші податки, які не підлягають поверненню, та інші витрати, пов'язані з придбанням та доведенням активу до стану, придатного до використання.

До первинної вартості виробничих запасів не включаються:

а) понаднормові витрати і нестачі запасів:

б) проценти за користування позиками;

в) витрати на збут, загальновиробничі витрати тощо;

г) усі наведені вище варіанти правильні.

До транспортно-заготівельних витрат відносяться:

а) затрати на заготівлю запасів;

б) витрати на оплату тарифів за вантажно-розвантажувальні роботи та транспортування запасів;

в) витрати зі страхування;

г) усі наведені варіанти правильні.

Транспортно-заготівельні витрати розподіляються між:

а) залишком готової продукції та реалізованої;

б) залишком запасів та сумою запасів, що вибули;

в) залишком готової продукції та залишком запасів;

г) витратами виробництва та витратами діяльності.

Джерелами надходження виробничих запасів є:

а) придбання;

б) внески до статутного капіталу, безоплатне одержання;

в) власне виготовлення, обмін;

г) усі наведені варіанти правильні.

Первинними документами з надходження запасів є:

а) прибутковий касовий ордер;

б) накладна, товарно-транспортна накладна, рахунок-фактура, прибут- ковий ордер, накладна на здачу готової продукції, товарний чек, акт при- ймання, комерційний акт, податкова накладна;

в) вимога, лімітно-забірна картка, накладна на реалізацію на сторону, рахунок-фактура, товаро-транспортна накладна, накладна, податкова на- кладна, акт на списання МШП, акт на вибуття МШП;

г) платіжне доручення, платіжна вимога доручення, чек, вексель.

Первинними документами з вибуття запасів є:

а) прибутковий касовий ордер;

г) платіжне доручення, платіжна вимога доручення, чек, вексель.

Документом аналітичного обліку запасів є:

а) матеріальний звіт;

б) касова книга;

в) інвентарна картка;

г) картка складського обліку.

Звітним документом матеріально відповідальної особи є:

а) звіт про використання коштів, наданих на відрядження та у підзвіт;

б) матеріальний звіт та реєстри здачі документів;

в) касовий звіт;

г) виписка.

Регістром синтетичного обліку запасів є:

а) відомість обліку запасів;

б) картка складського обліку;

в) Ж 5 та 5а;

г) Ж 7.

За якою вартістю оцінюються запаси при вибутті?

а) первісною;

б) за вартістю, визначеною за одним з таких методів: ідентифікованої собівартості, середньозваженої собівартості, ФІФО, методом нормативних затрат та ціни реалізації;

в) обліковою;

г) первісною або чистою реалізаційною.

Метод середньозваженої собівартості базується на:

а) оцінці запасів із застосуванням норм витрат на одиницю продукції;

б) оцінці запасів за середніми цінами;

в) оцінці запасів із застосуванням середнього проценту торговельної націнки;

г) оцінці запасів за фактичними цінами.

Метод ідентифікованої собівартості базується на:

а) оцінці запасів за середніми цінами;

б) оцінці запасів із застосуванням норм витрат на одиницю продукції;

в) оцінці запасів із застосуванням середнього проценту торговельної націнки;

г) оцінці запасів за фактичними цінами.

Метод нормативних затрат базується на:

а) оцінці запасів за середніми цінами;

б) оцінці запасів із застосуванням норм витрат на одиницю продукції;

в) оцінці запасів із застосуванням середнього проценту торговельної націнки;

г) оцінці запасів за фактичними цінами.

Метод ціни реалізації базується на:

а) оцінці запасів за середніми цінами;

б) оцінці запасів із застосуванням норм витрат на одиницю продукції;

в) оцінці запасів із застосуванням середнього проценту торговельної націнки;

г) оцінці запасів за фактичними цінами.

Напрямами вибуття запасів є:

а) використання у виробництві та управлінні підприємством;

б) продаж, безоплатна передача;

в) внески до статутного капіталу;

г) усі наведені вище варіанти правильні.

Залежно від терміну корисного використання МШП класифікують на:

а) короткострокові та довгострокові;

б) оборотні і необоротні;

в) постійні й оборотні;

г) середньострокові та довгострокові.

Для обліку зміни запасу МШП (інструментів, пристроїв) призначено такий документ:

а) відомість на повернення (вилучення) постійного запасу інструментів (пристроїв);

б) картка обліку МШП;

в) відомість видачі МШП;

г) виписка складу.

Для обліку МШП, які були видані у тривале користування, призначено документ:

а) відомість на повернення (вилучення) постійного запасу інструментів (пристроїв);

б) картка обліку МШП;

в) відомість видачі МШП;

г) акт на вибуття МШП.

Нестачі запасів, виявлені при інвентаризації, списуються на:

а) фінансовий результат;

б) витрати підприємства;

в) винних осіб;

г) витрати обігу.

Аналітичний облік виробничих запасів ведеться в розрізі:

а) сортів виробничих запасів;

б) однорідних груп виробничих запасів;

в) найменувань та однорідних груп.

Прямі витрати — це...

Непрямі витрати — це...

Центри відповідальності (Місце виникнення витрат) — це...

Калькуляція — це...

Витрати виробництва — це ...

Виробничі витрати — це ...

Собівартість продукції — це ...

Елемент витрат — це ...

Незавершене виробництво — це ...

У складі незавершеного виробництва не відображаються ...

Витрати в незавершеному виробництві на кінець звітного періоду відображає:

а) сальдо рахунку 23 «Виробництво»;

б) сальдо рахунку 25 «Напівфабрикати»;

в) дебетовий оборот рахунку 26 «Готова продукція»;

г) дебетовий оборот рахунку 23 «Виробництво».

За даними якого рахунку визначається залишок незавершеного виробництва:

а) 23 «Виробництво»;

б) 39 «Витрати майбутніх періодів»;

в) 26 «Готова продукція»;

г) 20 «Виробничі запаси».

До статті калькуляції «Втрати від браку» включаються:

а) вартість зворотних відходів;

б) утримання з винуватців браку;

в) витрати по виправленню браку;

г) немає правильної відповіді.

Втрати від браку до складу незавершеного виробництва:

а) не включаються;

б) включаються тільки до собівартості незавершених замовлень при позамовному методі обліку витрат;

в) включаються;

г) немає правильної відповіді.

Визначаючи вартість незавершеного виробництва, необхідно враховувати:

а) фактично здійснені прямі витрати, транспортно-заготівельні ви- трати;

б) додаткову заробітну плату за визначеним відсотком та витрати на соціальне страхування;

в) загальновиробничі (накладні) витрати, виходячи з визначеної під- приємством бази розподілу;

г) всі наведені варіанти відповідей вірні.

Допоміжне виробництво — це виробництво, призначене для:

а) виконання робіт з обслуговування обладнання основного виробництва;

б) забезпечення безперервної роботи основного виробництва;

в) задоволення соціально-культурних потреб працівників підприємства;

г) немає правильної відповіді.

Наявність взаємних послуг (зустрічних послуг) притаманна:

а) цехам основного виробництва;

б) обслуговуючим виробництвам та господарствам;

в) однорідним групам виробничих запасів;

г) найменуванням та однорідним групам.

До прямих матеріальних витрат відносяться:

а) вартість комплектуючих матеріалів;

б) основні матеріали;

в) допоміжні матеріали;

г) немає правильної відповіді.

До інших прямих витрат відносяться:

а) знос спеціального обладнання;

б) цехові витрати;

в) непрямі матеріальні витрати та витрати на оплату праці;

г) немає правильної відповіді.

Вибір методу обліку витрат і калькулювання не залежить від:

а) рішення керівництва;

б) особливостей технологічного процесу;

в) кількості облікових працівників;

г) немає правильної відповіді.

Для індивідуальних виробництв характерним є метод обліку витрат і калькулювання:

а) попередільний;

б) позамовний;

в) змішаний;

г) немає правильної відповіді.

Витрати, зібрані на калькуляційних рахунках, розподіляються:

а) між видами виробництв;

б) між цехами підприємства;

в) між готовою продукцією та незавершеним виробництвом щодо ко- жної аналітичної позиції;

г) немає правильної відповіді.

До собівартості реалізації не включаються:

а) нерозподілені постійні загальновиробничі витрати;

б) адміністративні витрати;

в) інші прямі витрати;

г) немає правильної відповіді.

Незавершене виробництво — це:

а) продукція, яка не пройшла всіх передбачених технологічним проце- сом стадій обробки;

б) продукція, яка не прийнята відділом технічного контролю;

в) сальдо по рахунку 23 «Виробництво»;

г) усе вищеперераховане.

Якщо товари обліковуються за цінами продажу, то різниця між купівельною вартістю і цінами продажу відображається на:

а) рахунку «Торгова націнка»;

б) рахунку «Інші доходи від операційної діяльності»;

в) рахунку «Дохід від реалізації товарів»;

г) рахунку «Інші надзвичайні доходи».

До якої групи рахунків належить рахунок 26 «Готова продукція»?

а) операційної;

б) основної, ресурсів;

в) калькуляційної;

г) розподільної.

Брак у виробництві оформлюється:

а) актом про брак;

б) нормативною калькуляцією браку;

в) лімітно-забірною карткою;

г) немає правильної відповіді.

Втрати від браку до складу незавершеного виробництва:

а) не включаються;

б) включаються тільки до собівартості незавершених замовлень при позамовному методі обліку витрат;

в) включаються;

г) немає правильної відповіді.

Рахунок 25 «Напівфабрикати» ведуть тільки підприємства, які:

а) застосовують напівфабрикатний варіант обліку витрат;

б) реалізують напівфабрикати власного виробництва на сторону;

в) застосовують безнапівфабрикатний варіант обліку витрат;

г) немає правильної відповіді.

Витрати майбутніх періодів — це ...

До витрат майбутніх періодів відносять:

а) витрати, пов'язані з освоєнням нових виробництв та агрегатів;

б) сплачену авансом орендну плату, передплати на газети, журнали, періодичні та довідкові видання тощо.

в) своєчасно невидана заробітна плата працівникам підприємства;

г) вірні відповіді наведено в пунктах а) та б).

Витрати, пов'язані з освоєнням нових виробництв та агрегатів списуються:

а) щомісячно в розмірах, встановлених у спеціальних розрахунках;

б) щорічно;

в) щоквартально;

г) не списується взагалі.

Підставою для відображення операції по одержанню векселя у бухгалтерському обліку є:

а) акцепт векселя;

б) надходження векселя на підприємство;

в) отримання в банку вексельного бланку.

Обліковим регістром для відображення довгострокових позик є:

а) журнал 2;

б) журнал 3;

в) журнал 4;

г) немає правильної відповіді.

Заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди, — це:

а) дебіторська заборгованість;

б) забезпечення;

в) зобов'язання;

г) немає правильної відповіді.

Вилучити з переліку неможливу операцію з простим векселем одержаним:

а) передача в заставу вже отриманих кредитів;

б) пред'явлення покупцю;

в) передача третій особі (індосанту);

г) немає правильної відповіді.

Грошові кошти і матеріальні цінності, передані у користування на визначений строк, називають:

а) забезпеченням;

б) орендою;

в) кредитом;

г) позикою.

Форми кредиту:

а) банківський, комерційний;

б) лізинговий, іпотечний;

в) бланковий, консорціумний;

г) усі наведені варіанти правильні.

За строком користування кредити поділяються:

а) короткострокові, довгострокові;

б) прострочений, відстрочений;

в) середньострокові, довгострокові;

г) короткострокові, середньострокові, довгострокові, прострочений, відстрочений.

За забезпеченням:

а) забезпечений, не забезпечений;

б) ломбардний, гарантований;

в) стандартні, з підвищеним ризиком;

г) забезпечений, не забезпечений, ломбардний, гарантований.

За ступенем ризику:

а) разові, відповідно до кредитної лінії, гарантійні;

б) ломбардний, гарантований;

в) стандартні, з підвищеним ризиком;

г) бланковий, консорціумний.

344. За способом надання:

а) разові, відповідно до кредитної лінії, гарантійні;

б) водночас, у розстрочку, довгострокові', з регресією платежів, після закінчення;

в) стандартні, з підвищеним ризиком;

г) лізинговий, іпотечний.

345. За строками погашення:

а) разові, відповідно до кредитної лінії, гарантійні;

б) водночас, у розстрочку, довгострокові, з регресією платежів, після закінчення;

в) прострочений, відстрочений;

г) короткострокові, довгострокові.

346. Принципи кредитування:

а) забезпеченість, строковість;

б) платність повернення;

в) платність, цільове використання;

г) правильна відповідь наведена у варіантах а і б.

347. Яким документом регулюються кредитні відносини:

а) заявою про надання кредиту;

б) кредитним договором;

в) установчими документами;

г) усі наведені вище варіанти правильні.

348. Аналітичний облік довгострокових кредитів ведеться за:

а) позикодавцями;

б) видами кредитів;

в) строками погашення;

г) всі наведені варіанти правильні.

349. Заповнити пропущене місце правильною відповіддю: «... — це письмово оформлене боргове зобов'язання встановленого зразка, яке засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку певну суму грошей власнику векселя»:

а) вексель;

б) акредитив;

в) наказ про сплату боргу;

г) інкасо.

350. Види векселів:

а) відзивний та невідзивний;

б) покритий та непокритий;

в) простий та переказний;

г) основний та накладний;

д) немає правильної відповіді.

Як класифікують векселі залежно від строку погашення:

а) простий та переказний;

б) короткостроковий, середньостроковий та довгостроковий;

в) короткостроковий та довгостроковий;

г) до року та більше року.

Заповнити пропущене місце правильною відповіддю: «... — письмовий документ, який містить просте і нічим не обумовлене зобов'язання векселедавця сплатити векселедержателю зазначену грошову суму у визначений строк в обумовленому місці»:

а) вексель;

б) чек;

в) тратта;

г) соло.

353. Письмовий документ, який містить простий і нічим не обумовлений наказ векселедавця платнику сплатити певну суму грошей отримувачу у визначений строк і у визначеному місці, називають:

а) інкасо;

б) вексель;

в) тратта;

г) аваль.

Обліковим реєстром по обліку довгострокових векселів виданих є:

а) ж/о 2;

б) ж/о 3;

в) ж/о 6;

г) виписка банку.

Рахунок 51 призначений для обліку і узагальнення інформації про:

а) розрахунки з постачальниками, підрядчиками та іншими кредитора- ми, заборгованість за якими забезпечена векселями;

б) розрахунки за випущеними облігаціями та сплаченими власними облігаціями строком погашення більше 12-ти місяців;

в) розрахунки за короткостроковими кредитами;

г) наявність та рух виробничих запасів.

До довгострокових зобов'язань належать:

а) довгострокові кредити банку, інші довгострокові фінансові зо- бов'язання, відстрочені податкові зобов'язання та інші;

б) векселі видані, кредиторська заборгованість за товари, роботи, по- слуги;

в) заборгованість за розрахунками з одержаних авансів, з бюджетом, з позабюджетних платежів, зі страхування, з оплати праці, з учасниками, із внутрішніх розрахунків та інші;

г) всі наведені варіанти правильні.

Довгостроковими зобов'язаннями називаються зобов'язання:

а) з невизначеними сумою або часом погашення на дату балансу;

б) які не є поточними;

в) які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців з дати балансу;

Зобов'язання з невизначеною сумою або часом погашення на дату балансу називаються:

а) забезпечення;

б) доходи майбутніх періодів;

в) поточні зобов'язання;

г) довгострокові зобов'язання.

Забезпечення створюються для відшкодування таких витрат:

а) виплату відпусток працівникам, додаткового пенсійного забезпечення;

б) виконання гарантійних зобов'язань, реструктуризації;

в) виконання зобов'язань щодо обтяжливих контрактів тощо;

г) усі наведені варіанти правильні.

360. Аналітичний облік довгострокових зобов'язань з оренди ведеться за:

а) видами, термінами;

б) орендодавцями;

в) терміном;

г) орендодавцями, об'єктами оренди.

361. Виникнення різниць при визначенні податку на прибуток може бути пов'язане з:

а) відмінністю у визначенні витрат періоду та валових витрат;

б) відмінністю у визначенні облікового доходу та валового доходу;

в) різними підходами до відображення сум переоцінки активів;

г) всі наведені варіанти правильні.

362. Аналітичний облік інших довгострокових зобов'язань ведеться за:

а) видами, термінами;

б) кредиторами;

в) терміном;

г) кредиторами, видами залучених коштів.

363. Аналітичний облік довгострокових зобов'язань за облігаціями ведеться:

а) за терміном видачі;

б) видами та термінами погашення;

в) сумою нарахованих відсотків;

г) немає правильної відповіді. г) немає правильної відповіді.

Де ведеться синтетичний облік орендованих основних засобів:

а) у журналі 14;

б) взагалі не ведеться;

в) у журналі 13;

г) у Головній книзі.

Господарська операція фізичної чи юридичної особи, що передбачає передачу орендарю права користування основними засобами на строк, що не перевищує строку їх повної амортизації, з обов'язковим поверненням таких основних засобів їх власнику після закінчення строку орендної угоди, — це:

а) лізинг;

б) фінансова оренда;

в) операційна оренда;

г) операційний лізинг.

Проводка Дт 10 — Кт 10 відображає:

а) зарахування на баланс основних засобів, які перебували у фінансо- вій оренді та за якими закінчився термін фінансової оренди на суму нара- хованої амортизації;

б) це проведення не має змісту;

в) одержання об'єкта фінансової оренди за теперішньою вартістю суми мінімальних орендних платежів (справедливою вартістю);

г) зарахування на баланс основних засобів, які перебували у фінансо- вій оренді та за якими закінчився термін фінансової оренди на вартість ос- новних засобів за оцінкою, що передбачена угодою оренди.

Який строк дії довіреності на одержання товарно-матеріальних цінностей (без централізовано-кільцевого перевезення)?

а) не обмежений;

б) не більше 15 днів;

в) залежить від місця одержання товарів;

г) до 10 днів.

Який документ надає право на податковий кредит з ПДВ?

а) товарно-транспортна накладна;

б) будь-який супровідний документ;

в) податкова накладна;

г) рахунок-фактура.

Бухгалтерським записом Дт 631 Кт 361 відображається в обліку:

а) зменшення зобов'язань перед постачальниками за рахунок списання дебіторської заборгованості покупців;

б) збільшення кредиторської заборгованості покупців за рахунок спи- сання зобов'язань перед постачальниками;

в) зменшення зобов'язання перед постачальниками;

г) закриття розрахунків з контрагентом у межах бартерної угоди.

Що означає кредитове сальдо по рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками»?:

а) суму попередньої оплати за товари;

б) суму заборгованості за отримані, але не сплачені товари;

в) дебіторську заборгованість покупців;

г) суму кредиторської заборгованості, забезпеченої векселем.

Яким документом оформляється доставка товарів на склад оптових підприємств автотранспортом?

а) фактура;

б) накладна;

в) товарно-транспортна накладна;

г) приймальний акт.

Отримання сировини від постачальника передбачає оформлення:

а) інвентарної картки;

б) лімітно-забірної картки;

в) реєстру прибуткових документів;

г) довіреності.

Ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до надходження економічних вигод у майбутньому, називаються зобов'язаннями.

а) так;

б) ні.

П(С)БО 11 застосовується з урахуванням особливостей оцінки та розкриття інформації щодо зобов'язань, установлених іншими положеннями бухгалтерського обліку.

а) так;

б) ні.

Зобов'язання, на які нараховуються відсотки та які підлягають погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу, потрібно розглядати як:

а) довгострокове зобов'язання;

б) короткострокове зобов'язання;

в) середньострокове зобов'язання;

г) немає правильної відповіді.

П(С)БО 11 має назву:

а) «Об'єднання підприємств»;

б) «Зобов'язання»;

в) «Дебіторська заборгованість»;

г) немає правильної відповіді.

До якого господарського процесу належить облік операцій з постачальниками ?

а) виробництва;

б) реалізації;

в) постачання;

г) усі відповіді правильні.

Дайте правильне визначення поняття «акцепт розрахункових документів»:

а) це підпис керівника (або уповноваженої особи) (акцептанта) на на- кладній, який засвідчує згоду на оприбуткування товару;

б) це підпис керівника (або уповноваженої особи) (акцептанта) на ра- хунку, який засвідчує згоду на його оплату;

в) це довідка бухгалтерії, яка засвідчує оприбуткування товару;

г) це документ для пред'явлення претензій постачальнику.

Яка з названих нижче контролюючих служб на підприємстві не відповідальна за встановлення методів, форми платежів і розрахунків у договорі?

а) бухгалтерія;

б) фінансовий відділ;

в) маркетинг;

г) юридична служба.

Який з перелічених документів не використовується при оприбуткуванні ТМЦ?

а) товаротранспортна накладна;

б) податкова накладна;

в) акт про приймання матеріалів;

г) рахунок-фактура.

Синтетичний облік рахунку 63 ведуть;

а) у журналі № 3;

б) відомості 1;

в) журналі № 4;

г) податковій накладній.

Претензія покупця при нестачі ТМЦ може бути відхилена:

а) за рішенням продавця;

б) якщо нестачі занадто великі;

в) за рішенням арбітражного суду;

г) якщо постачальник вважає претензію безпідставною.

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про зобов'язання та розкриття інформації про них у фінансовій звітності регламентується:

а) П(С)БО 11;

б) П(С)БО 10;

в) П(С)БО 7;

г) П(С)БО 2.

Зобов'язання — це:

а) ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких приведе до отримання економічних вигод у майбут- ньому;

б) потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів;

в) зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або змен- шення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу;

Зобов'язання визнаються за умов:

а) достовірності оцінки та імовірності зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення;

б) імовірності отримання економічних вигод у майбутньому, збіль- шення зобов'язань та достовірності оцінки;

в) зменшення власного капіталу внаслідок його вилучення або розпо- ділу власниками;

г) імовірності отримання економічних вигод у майбутньому та досто- вірності оцінки.

Види зобов'язань:

а) забезпечення та непередбачені зобов'язання;

б) доходи майбутніх періодів;

в) поточні та довгострокові зобов'язання;

г) усі наведені варіанти правильні.

У якому із законів України дано визначення поняття «фінансовий кредит»?

а) Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників по- датків перед бюджетами та державними цільовими фондами»;

б) Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»;

в) Закон України «Про господарські товариства»;

г) Закон України «Про підприємства в Україні».

Яка з позик не належить до банківської за строком повернення?

а) строкова;

б) до запитання;

в) прострочена;

г) за вимогою кредитора.

Яка кореспонденція означає: отримано кредит на купівлю обладнання у розмірі 50 тис. грн на 4 місяці?

а) Дт 311 Кт 601;

б) Дт 311 Кт 501

в) Дт 312 Кт 601

г) Дт 312 Кт 501.

На підставі якого Положення (стандарту) бухгалтерського обліку позичальник відображає у бухгалтерському обліку інформацію про отримані кредити?

а) 10 «Дебіторська заборгованість»;

б) 11 «Зобов'язання»;

в) 15 «Дохід»;

г) 20 «Консолідована фінансова звітність».

Що не є основним критерієм оцінки кредитоспроможності постачальника?

а) діяльність підприємства на ринку цінних паперів;

б) якість продукції, що випускається;

в) попит на продукцію;

г) обсяги експорту продукції.

До кредитів суб'єктного призначення належить кредит:

а) іпотечний;

б) споживчий;

в) обліковий;

г) міжбанківський.

Який з наведених документів не подається при оформленні кредиту, коли клієнт не вперше звертається до цього банку?

а) бізнес-план;

б) лист про надання кредиту;

в) кредитний договір;

г) установчий договір.

Який рахунок використовується для обліку витрат, пов'язаних з нарахуванням та сплатою відсотків?

а) 684 «Розрахунки за відсотками»;

б) 91 «Загальновиробничі витрати»;

в) 951 «Відсотки за кредит»;

г) 952 «Інші фінансові витрати».

Що означає кореспонденція рахунків Дт 951-Кт 684?

а) сплачено відсоток за користування кредитом;

б) списано на фінансовий результат перераховані відсотки за пер- ший рік;

в) відображено відсотки за кредит за перший рік;

г) отримано на поточний рахунок короткостроковий кредит банку.

Який з документів не належить до документації операцій із довгострокових позик?

а) виписка банку;

б) вексель;

в) акт переоцінки;

г) платіжне доручення.

Що не може бути предметом застави?

а) цінні папери, що належать позикодавцю на правах власності;

б) національні культурні та історичні цінності, що є державною влас- ністю;

в) корпоративні права;

г) рухоме майно.

Який з видів кредиту не можна віднести до критерій забезпечення?

а) забезпечений заставою;

б) ломбардний;

в) бланковий;

г) лізинговий.

Вексель, який забезпечує заборгованість перед постачальниками, підрядниками і іншими кредиторами терміном менше 12 місяців:

а) короткостроковий вексель виданий;

б) довгостроковий вексель виданий;

в) простий вексель;

г) немає правильної відповіді.

Винагорода, обчислена у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу, це:

а) заробітна плата;

б) оплата праці;

в) доходи фізичних осіб;

г) витрата на заробітну плату.

Заповнити пропущене місце: «... — це законодавством встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якої не може проводитись оплата за виконану робітником місячну, погодинну норму праці»:

а) мінімальна заробітна плата;

б) прожитковий мінімум;

в) споживчий кошик;

г) допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

Основою організації оплати праці на Україні є:

а) тарифні сітки, тарифні ставки, посадові оклади, тарифно-кваліфіка- ційні характеристики;

б) тарифна система;

в) погодинна, відрядна заробітна плата;

г) Закон України «Про оплату праці».

Сукупність правил, за допомогою яких забезпечується порівняльна оцінка праці, залежно від кваліфікації, умов її виконання, відповідальності, значення галузі та інших факторів, що характеризують якісну сторону праці, називають:

а) методом оплати праці;

б) оплата праці;

в) тарифною системою оплати праці;

г) трудовою дисципліною.

Тарифна система оплати праці складається із:

а) тарифних сіток, тарифних ставок, посадових окладів, тарифно- кваліфікаційних характеристик;

б) погодинної, відрядної заробітної плати;

в) тарифних ставок, посадових окладів, тарифно-кваліфікаційних хара- ктеристик;

г) основної, додаткової заробітної плати.

Види заробітної плати:

а) погодинна, відрядна;

б) основна, додаткова, інші заохочувальні та компенсаційні виплати;

в) пряма, непряма;

г) основна, додаткова.

Форми оплати праці:

а) основна, додаткова;

б) погодинна, відрядна;

в) пряма, прогресивна, акордна;

г) основна, преміальна, бригадна, прогресивна.

Працівників підприємства, залежно від участі в господарській діяльності підприємства, поділяють на:

а) робітників, керівників, спеціалістів, службовців;

б) промислово-виробничий, непромисловий персонал;

в) основні, допоміжні;

г) робітників, керівників, службовців.

Промислово-виробничий персонал це:

а) робітники, керівники, спеціалісти, службовці;

б) робітники і службовці капітального ремонту, транспортного, житло- во-комунального, культурно-побутового господарства;

в) основні, допоміжні;

г) робітники, керівники, службовці.

Непромисловий персонал підприємства це:

а) робітники, керівники, спеціалісти, службовці;

в) основні, допоміжні;

г) робітники, керівники, службовці.

Облік руху особового складу ведеться у:

а) бухгалтерії;

б) відділі кадрів;

в) органах ДГТС;

г) касі.

Первинними документами з обліку руху особового складу є:

а) накладна, товаро-транспортна накладна, рахунок-фактура;

б) прибутковий, видатковий касовий ордер;

в) наказ (розпорядження) про прийом на роботу, про звільнення з ро- боти, про переведення на іншу роботу, про надання відпустки тощо;

г) табель обліку робочого часу, наряд.

Витрати на оплату праці складаються з:

а) фонду основної та додаткової заробітної плати;

б) відрядної та погодинної форми оплати праці;

в) прямих та непрямих;

г) фонду основної та додаткової заробітної плати, інших заохочуваль- них та компенсаційних виплат.

У фонд основної заробітної плати включається:

а) заробітна плата, нарахована за виконану роботу відповідно до вста- новлених норм праці;

б) суми відсотків або комісійних, нарахованих залежно від обсягу до- ходів, отриманих від реалізації продукції;

в) суми авторського гонорару робітникам мистецтва, редакцій газет, радіо, телебачення;

г) усі наведені варіанти відповідей правильні.

Первинними документами для нарахування основної заробітної плати робітникам-погодинникам є:

а) табель обліку робочого часу;

б) штатний розклад;

в) накази про присвоєні розряди;

г) усі наведені варіанти відповідей правильні.

Первинними документами для нарахування основної заробітної плати робітникам-відрядникам є:

а) табель обліку робочого часу;

б) наряд на відрядну роботу, маршрутні листки, відомість випуску продукції, рапорт про виробіток;

в) листок непрацездатності;

г) накладна, рахунок-фактура.

У фонд додаткової заробітної плати включається:

а) надбавки та доплати до тарифних ставок і посадових окладів, премії за виробничі результати, винагороди за вислугу років, стаж роботи;

б) оплата праці в вихідні та святкові дні, у понаднормовий час, у ніч- ний час;

в) оплата відпусток, оплата змушених прогулів, оплата робочого часу робітникам, які залучені до виконання державних або громадських за- вдань;

г) усі наведені варіанти відповідей правильні.

Первинними документами для нарахування додаткової заробітної плати є:

а) наказ про надання відпустки, наказ про преміювання;

б) листки на доплату;

в) наряд на понаднормову роботу, акт про брак тощо;

г) усі наведені варіанти відповідей правильні.

Оплата праці в вихідні та понаднормові години оплачується у:

а) подвійному розмірі;

б) за звичайними розцінками;

в) підвищеному розмірі, але не менше 20 \% тарифної ставки (окладу);

г) підвищеному розмірі, але не нижче 2/3 тарифної ставки (окладу).

Оплата праці в нічний час оплачується у:

а) подвійному розмірі;

б) за звичайними розцінками;

в) підвищеному розмірі, але не менше 20 \% тарифної ставки (окладу);

г) підвищеному розмірі, але не нижче 2/3 тарифної ставки (окладу).

Тривалість щорічної відпустки встановлена у межах:

а) не менше 24 календарних днів;

б) 31 календарного дня;

в) від 24 до ЗІ календарних днів;

г) до 24 календарних днів.

Оплата додаткової праці та інших заохочувальних і компенсаційних виплат здійснюється:

а) за середнім заробітком;

б) у подвійному розмірі;

б) підвищеному розмірі, але не менше 20 \% тарифної ставки (окладу); г) за звичайними розцінками.

Розрахунок середньої заробітної плати застосовується у випадках:

а) виконання державних та суспільних обов'язків, виплати вихідної допомоги при звільненні;

б) службових відряджень, вимушених прогулів, направлення робітни- ків у медичний заклад, залучення робітників до виконання військових обов'язків;

в) надання відпустки, забезпечення допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю;

г) усі наведені варіанти правильні.

У підрахунок середньої заробітної плати включаються:

а) основна заробітна плата;

б) доплати та надбавки за понаднормові роботи, роботу в нічний час, керівництво бригадою тощо;

в) виробничі премії, винагороди за результатами роботи підприємства за рік та вислугу років тощо;

г) усі наведені варіанти правильні.

Час простоїв з вини робітника оплачується:

а) у подвійному розмірі;

б) не оплачується;

в) за звичайними розцінками;

г) підвищеному розмірі, але не нижче 2/3 тарифної ставки (окладу).

На розмір допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю впливає:

а) стаж роботи;

б) середньоденна заробітна плата;

в) тривалість робочого дня;

г) правильна відповідь наведена у варіантах а) і б).

Розмір допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю (незалежно від стажу роботи) розраховується для:

а) робітників до 18 років, робітникам із бувших сиріт, ветеранів війни;

б) робітникам, віднесеним до 1-4 категорії осіб, постраждалих внаслі- док Чорнобильської катастрофи, робітникам у яких тимчасова непрацезда- тність настала внаслідок трудової травми або професійного захворювання;

в) жінкам (чоловікам) військовослужбовців;

г) правильна відповідь наведена у всіх варіантах.

Допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю виплачується за рахунок коштів:

а) Фонду соціального страхування;

б) прибутку підприємства;

в) підприємства — перші 5 днів, Фонду соціального страхування — інші;

г) резервного капіталу.

Періодом, за який розраховується середня заробітна плата для оплати відпусток, є:

а) 2 місяці;

б) фактично відпрацьований час;

в) 6 місяців;

г) 12 місяців або фактично відпрацьований час.

До елементу «Витрати на оплату праці» включаються:

а) витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, витра- ти, передбачені законодавством про працю, за невідпрацьований час;

б) виплати громадянам за виконання робіт згідно з договорами граж- дансько-правового характеру, виплати звільненим робітникам вихідної допомоги та середнього заробітку;

в) витрати, пов'язані з підготовкою та перепідготовкою кадрів;

г) усі наведені варіанти відповідей правильні.

Аналітичний облік заробітної плати ведеться у:

а) платіжній відомості;

б) особових рахунках;

в) картці складського обліку;

г) Ж/о 5, 5А.

Синтетичний облік заробітної плати ведеться у:

а) платіжній відомості;

б) особових рахунках;

в) картці складського обліку;

г) Ж/о 5, 5А.

Рахунок 66 призначений для обліку:

а) розрахунків із заробітної плати;

б) виробничих запасів;

в) власного капіталу;

г) розрахунків із соціального страхування.

Видача заробітної плати здійснюється протягом:

а) 3 днів;

б) місяця; б) 1 дня; г) півроку.

Заробітна плата, не видана в строк, називається:

а) мінімальною;

б) депонованою;

в) законсервованою;

г) авансом.

Для обліку депонованої заробітної плати призначено документ:

а) платіжна відомість;

б) особовий рахунок;

в) книга депонованої заробітної плати;

г) матеріальний звіт.

Виплата заробітної плати здійснюється по:

а) платіжній відомості;

б) особовому рахунку;

в) табелю обліку робочого часу;

г) розрахунково-платіжній відомості.

Що означає кредитове сальдо рахунку 661?

а) суму нарахованої заробітної плати;

б) утримання з заробітної плати;

в) заборгованість підприємства працівникам по заробітній платі;

г) заборгованість працівника по отриманих авансах.

Що необхідно зробити з готівкою, що відповідає сумі депонованої заробітної плати?

а) використати на поточні потреби;

б) зберігати в касі до моменту видачі депоненту;

в) використати на оплату праці у наступному місяці;

г) здати гроші до банку.

Що означає кредитовий оборот рахунку 661?

а) нараховану заробітну плату за звітний період;

б) утримання із заробітної плати;

в) заробітну плату до виплати;

г) депоновану заробітну плату.

У якому регістрі ведеться аналітичний облік розрахунків з оплати праці?

а) інвентарна картка;

б) оборотна відомість;

в) картка складського обліку;

г) особистий рахунок.

Що означає запис Дт 93 Кт 661?

а) нарахована заробітна плата;

б) утриманий прибутковий податок;

в) нарахована разова допомога;

г) нарахована допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

Що означає запис Дт 661 Кт 24?

а) утримано із заробітної плати вартість браку з вини працівника;

б) нараховано заробітну плату за виправлення браку;

в) видано заробітну плату браком;

г) списання браку на працівника.

У статті балансу «Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом» показується:

а) дебіторська заборгованість фінансових і податкових органів;

б) переплата за податками, зборами та іншими платежами до бюджету;

в) усі наведені відповіді правильні;

г) усі наведені відповіді неправильні.

Реєстром синтетичного обліку розрахунків з бюджетом є:

а) журнал 3;

б) журнал 2;

в) відомість 3.6.

Отримані підприємством аванси від покупців відображаються у складі:

а) оборотних активів;

б) поточних зобов'язань;

в) доходів майбутніх періодів;

г) витрат майбутніх періодів.

Дебетовий оборот рахунку 90 «Собівартість реалізації» означає:

а) виробничу собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг);

б) фактичну собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, по- слуг);

в) планову собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг);

г) справедливу вартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг).

Який із наведених показників не включається до собівартості:

а) фінансові санкції;

б) амортизація нематеріальних активів;

в) комунальний податок;

г) відрахування ЄСВ.

Який показник не включають до собівартості реалізованої продукції:

а) податок на додану вартість;

б) постійні загальновиробничі витрати;

в) прямі витрати на оплату праці;

г) витрати на соціальне страхування.

До елемента матеріальних витрат не відносять:

а) готову продукцію, що використовується для подальшої обробки;

б) товари, що використовуються для потреб операційної діяльності;

в) оплату послуг з водопостачання;

г) немає правильної відповіді.

Рахунки класу 8 «Витрати за елементами»:

а) є обов'язковими для ведення всіма підприємствами та організаціями;

б) можуть вестися будь-яким підприємством замість рахунків класу 9;

в) обов'язкові тільки для малих підприємств, які не використовують рахунки класу 9;

г) немає правильної відповіді.

Рахунок 85 «Інші витрати» призначений для обліку:

а) витрат фінансової та інвестиційної діяльності;

б) витрат операційної діяльності;

в) адміністративних та збутових витрат для підприємств, які не ведуть рахунки класу 9;

г) немає правильної відповіді.

Для складання другої частини форми 2 «Звіт про фінансові результати» необхідно:

а) визначити обороти по рахунках 80-84;

б) визначити обороти по рахунках 80-85;

в) обороти по рахунках 80-84 зменшити на суми незавершеного виро- бництва та залишку готової продукції на складі;

г) немає правильної відповіді.

453. До елементів операційних витрат включаються:

а) усі витрати, які знаходять відображення у «Звіті про фінансові ре- зультати»;

б) тільки операційні витрати;

в) тільки витрати від звичайної діяльності;

г) немає правильної відповіді.

Підприємство може вести облік витрат лише на рахунках класу 8:

а) при наявності невеликої кількості операцій та одного виду діяльності;

б) за наказом керівництва;

в) якщо є платником єдиного додатку;

г) немає правильної відповіді.

Величина нормальної потужності визначається підприємством самостійно:

а) так;

б) ні.

Витрати відображаються у бухгалтерському обліку:

а) одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань;

б) одночасно зі збільшенням активів або збільшенням зобов'язань;

в) одночасно зі збільшенням активів або зменшенням зобов'язань;

г) немає правильної відповіді.

Витрати включаються до Звіту про фінансові результати на підставі принципу:

а) економічності;

б) доцільності;

в) відповідності;

г) немає правильної відповіді.

Яким Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку визначається собівартість реалізованих товарів:

а) П(С)БО 16;

б) П(С)БО 9;

в) П(С)БО 8;

г) немає правильної відповіді.

Залежно від можливості віднесення витрат безпосередньо до конкретного об'єкта економічно доцільним шляхом розрізняють:

а) прямі та непрямі витрати;

б) основні та накладні витрати;

в) продуктивні та непродуктивні витрати;

г) немає правильної відповіді.

Залежно від впливу обсягів виробництва на зміну витрат розрізняють:

а) змінні та постійні витрати;

б) прямі та непрямі витрати;

в) прості та комплексні витрати;

г) немає правильної відповіді.

Виробнича собівартість продукції (робіт, послуг) складається з:

а) прямих матеріальних витрат, прямих витрат на оплату праці, інших прямих витрат;

б) прямих матеріальних витрат, прямих витрат на оплату праці, інших прямих витрат, загальновиробничих витрат;

в) прямих матеріальних витрат, прямих витрат на оплату праці, загаль- новиробничих витрат;

г) немає правильної відповіді.

До складу загальновиробничих витрат включаються:

а) витрати на вдосконалення технологій; витрати на опалення; витрати на охорону праці;

б) витрати на управління виробництвом; витрати на освітлення, водо- постачання, витрати на службові відрядження, витрати на врегулювання спорів у судових органах;

в) витрати на утримання виробництва, витрати на обслуговування ви- робничого процесу, витрати на техніку безпеки, витрати на утримання апарату управління, витрати на зв'язок;

г) немає правильної відповіді.

Постійні загальновиробничі витрати:

а) розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розпо- ділу, виходячи з фактичної потужності підприємства за звітний період;

б) розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази роз- поділу, виходячи з нормальної потужності підприємства;

в) не розподіляються, а списуються всією сумою на зменшення фінан- сового результату від операційної діяльності;

г) немає правильної відповіді.

До адміністративних витрат відносять:

а) витрати за професійні послуги;

б) витрати на ремонт тари;

в) витрати на дослідження та розробки;

г) немає правильної відповіді.

Адміністративні витрати та витрати на збут є:

а) витратами інвестиційної діяльності;

б) витратами фінансової діяльності;

в) витратами операційної діяльності підприємства;

г) немає правильної відповіді.

Адміністративні витрати для потреб фінансового обліку:

а) розподіляються на кожен об'єкт витрат пропорційно до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг);

б) розподіляються на кожен об'єкт витрат пропорційно до прямих ви- трат на оплату праці;

в) не розподіляються, а списуються в усій сумі на зменшення фінансо- вого результату;

г) немає правильної відповіді.

Витрати на рекламу та дослідження ринку відносять до:

а) витрат, що формують собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг);

б) витрат на збут;

в) інших операційних витрат;

г) немає правильної відповіді.

Витрати на створення резерву сумнівних боргів відносять до:

а) адміністративних витрат;

б) витрат на збут;

в) інших операційних витрат;

г) немає правильної відповіді.

До інших операційних витрат не відносять:

а) витрати на дослідження та розробки;

б) суму безнадійної дебіторської заборгованості;

в) витрати, пов'язані із реалізацією продукції;

г) немає правильної відповіді.

Які наведеного переліку витрати не можна віднести до фінансових:

а) проценти за користування отриманими кредитами;

б) курсові різниці;

в) проценти за фінансову оренду;

г) немає правильної відповіді.

На рахунку 85 «Інші витрати» обліковуються:

а) інші витрати операційної діяльності;

б) витрати фінансової та інвестиційної діяльності на будь-якому під- приємстві;

в) надзвичайні витрати на підприємствах, що не ведуть рахунки класу 9;

г) немає правильної відповіді.

Витрати на дослідження та розробки відносять до:

а) собівартості продукції за статтею «Витрати на освоєння та підготов- ку виробництва продукції»;

б) адміністративних витрат;

в) інших операційних витрат;

г) немає правильної відповіді.

Втрати від стихійного лиха не с надзвичайними для:

а) усіх підприємств, майно яких застраховане;

б) страхової компанії;

в) інвестиційної компанії;

г) немає правильної відповіді.

Сукупність економічно однорідних витрат — це:

а) калькуляція;

б) елемент витрат;

в) собівартість;

г) амортизація.

До елемента матеріальних витрат включаються:

а) сировина, основні матеріали, будівельні матеріали;

б) купівельні напівфабрикати, комплектуючі вироби, допоміжні та ін- ші матеріали;

в) запасні частини, тари та тарні матеріали;

г) усі наведені варіанти правильні.

До елемента витрат на оплату праці включаються:

а) заробітна плата за окладами, премії та заохочення;

б) заробітна плата за тарифами, оплата відпусток та іншого невідпра- цьованого часу та інші витрати на оплату праці;

в) компенсаційні виплати, матеріальна допомога;

г) усі наведені варіанти правильні.

До елемента витрат відрахування на соціальні заходи включаються:

а) відрахування на пенсійне забезпечення, соціальне страхування, страхові внески на випадок безробіття, відрахування на індивідуальне страхування працівників підприємства, інші соціальні заходи;

б) відрахування на пенсійне забезпечення, соціальне страхування, інші соціальні заходи;

в) відрахування на соціальне страхування, страхові внески на випадок безробіття, відрахування на індивідуальне страхування працівників під- приємства, інші соціальні заходи;

г) відрахування на пенсійне забезпечення, соціальне страхування, страхові внески на випадок безробіття.

До елемента витрат амортизації включаються:

а) амортизація основних засобів, нематеріальних активів, МТТТТТ;

б) знос основних засобів та інших необоротних активів;

в) амортизація необоротних активів та запасів;

г) амортизація основних засобів, нематеріальних активів та інших не- оборотних матеріальних активів.

До елемента інших операційних витрат включаються:

а) витрати на відрядження, на послуги зв'язку, плата за розрахунково- касове обслуговування та інші витрати, які не увійшли до складу інших елементів;

б) компенсаційні виплати, матеріальна допомога та інші витрати;

в) витрати запасних частин, тари та тарних матеріалів, знос запасів;

г) усі наведені варіанти правильні.

Для узагальнення інформації про матеріальні витрати планом рахунків призначено рахунок:

а) 20;

б) 82;

в) 84;

г) 80.

Рахунок 81 призначено для:

а) узагальнення інформації про витрати та відрахування на соціальні заходи;

б) узагальнення інформації про матеріальні витрати;

в) узагальнення інформації про суму нарахованої амортизації основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів;

г) узагальнення інформації про витрати на оплату праці.

Рахунок 85 «Інші витрати» призначений для обліку:

а) витрат фінансової, інвестиційної діяльності та витрат по податку на прибуток;

б) витрат операційної діяльності;

в) адміністративних та збутових витрат для підприємств, які не ведуть рахунки класу 9;

г) витрат операційної, фінансової, інвестиційної діяльності.

Для складання 2 розділу форми 2 «Звіту про фінансові результати» необхідно:

а) визначити обороти по рахунках 80-84;

б) визначити обороти по рахунках 80-85;

в) визначити обороти по рахунках 80-84 та зменшити на суми НЗВ і залишку готової продукції на складі;

г) визначити сальдо по рахунках 80-84.

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку та відображення у фінансовій звітності інформації про витрати підприємства регламентується:

а) П(С)БО 15;

б) П(С)БО 4;

в) П(С)БО 16;

г) П(С)БО 20.

Не визнаються витратами й не включаються до Звіту про фінансові результати:

а) платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими ана- логічними договорами на користь комітента, принципала;

б) попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг;

в) погашення одержаних позик тощо;

г) усі наведені вище варіанти правильні.

Види собівартості:

а) повна та часткова;

б) планова та звітна;

в) виробнича та реалізаційна;

г) усі наведені варіанти правильні.

До виробничої собівартості продукції включаються:

а) прямі матеріальні витрати, витрати на оплату праці та інші прямі ви- трати;

б) змінні загальновиробничі витрати та постійні розподілені загально- виробничі витрати;

в) нерозподілені постійні загальновиробничі витрати та наднормативні виробничі витрати;

г) правильна відповідь наведена у варіантах а і в.

За видами діяльності витрати поділяються на:

а) витрати за економічними елементами та витрати за статтями каль- куляції;

б) витрати звичайної та надзвичайної діяльності;

в) витрати від операційної, фінансової, інвестиційної та іншої діяльності;

г) витрати виробництва та витрати діяльності підприємства.

Витрати від звичайної діяльності розподіляються на:

а) витрати від операційної, фінансової, інвестиційної та іншої діяльності;

б) загальновиробничі витрати, адміністративні витрати, витрати на збут та інші витрати;

в) виробничі та невиробничі;

г) витрати від операційної, фінансової, інвестиційної діяльності.

До витрат від іншої діяльності відносять:

а) втрати від стихійного лиха, техногенних катастроф і аварій тощо;

б) витрати на дослідження та розробки, собівартість реалізованої інва- люти, виробничих запасів, сумнівні та безнадійні борги, втрати від опера- ційної курсової різниці, нестачі та втрати від псування цінностей, визнані штрафи, пені, неустойки тощо;

в) собівартість реалізованих фінансових інвестицій, необоротних акти- вів та іншого майна підприємства, втрати від не операційних курсових рі- зниць, списання необоротних активів тощо;

г) витрати на проценти, витрати по випуску, утриманню та обігу влас- них цінних паперів тощо.

Базою розподілу загальновиробничих витрат є:

а) заробітна плата, прямі витрати;

б) обсяг діяльності;

в) час роботи;

г) усі наведені варіанти правильні.

Розподілені постійні загальновиробничі витрати:

а) включаються до складу собівартості реалізованої продукції;

б) є елементом виробничої собівартості та НЗВ;

в) списуються на зменшення фінансового результату від операційної діяльності;

г) списуються на збільшення статутного капіталу.

Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати:

а) включаються до складу собівартості реалізованої продукції;

б) є елементом виробничої собівартості та НЗВ;

в) списуються на зменшення фінансового результату від операційної діяльності;

г) списуються на збільшення статутного капіталу.

Аналітичний облік по рахунку 91 ведеться за:

а) місцями виникнення, центрами і статтями (видами) витрат;

б) статтями витрат, в розрізі елементів витрат;

в) видами продукції;

г) місцями виникнення.

За періодом витрати поділяються на:

а) поточні та витрати майбутніх періодів;

б) прямі та непрямі;

в) витрати періоду та витрати на продукцію;

г) обов'язкові та дискреційні.

496. Рахунок 92 призначений для обліку:

а) адміністративних витрат;

б) витрат на збут;

в) загальновиробничих витрат;

г) витрат по податку на прибуток.

497. Аналітичний облік по рахунку 92, 93 ведеться за:

а) місцями виникнення, центрами і статтями (видами) витрат;

б) статтями витрат, в розрізі елементів витрат;

в) видами продукції;

г) місцями виникнення.

До витрат на збут належать:

а) витрати матеріалів для пакування готової продукції, на ремонт тари, на транспортування, перевалку і страхування готової продукції, транспор- тно-експертні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції;

б) оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам, працівникам відділу збуту, витрати на відрядження працівників збуту, на рек- ламу та дослідження ринку, гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування;

в) витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необо- ротних активів тощо;

г) усі наведені відповіді правильні.

Для обліку витрат, пов'язаних зі збутом продукції, товарів, робіт і послуг призначено рахунок:

а) 95;

б) 23

в) 54

г) 93.

Адміністративні витрати та витрати на збут:

а) розподіляються на кожен об'єкт витрат із використанням бази роз- поділу, виходячи з фактичної потужності підприємства за звітний період;

б) розподіляються на кожен об'єкт витрат із використанням бази роз- поділу, виходячи з нормальної потужності підприємства;

г) не розподіляються, а списуються на збільшення собівартості реалі- зованої продукції.

Рахунок 94 призначений для обліку:

а) собівартості реалізованої продукції;

б) матеріальних витрат;

в) інших операційних витрат;

г) витрат на збут.

Аналітичний облік по рахунках 94-97, 99 ведеться за:

а) видами витрат;

б) статтями витрат, в розрізі елементів витрат;

в) видами продукції;

г) місцями виникнення.

Первинними документами по обліку витрат діяльності є:

а) накладна, товаро-транспортна накладна, рахунок-фактура, вимога, лімітно-забірна картка;

б) видатковий касовий ордер, платіжні доручення, авансовий звіт, роз- рахунок амортизації;

в) табель обліку робочого часу, наряди, накази керівника по трудовій дисципліні, довідки про стан здоров'я, довідки-розрахунки бухгалтерії;

г) усі наведені варіанти правильні.

Синтетичний облік витрат діяльності ведеться:

а) ж/о 3;

б) ж/о 5, 5А;

в) в5, 5А;

г) виробничий звіт.

До витрат майбутніх періодів відносять:

а) витрати, пов'язані з підготовчими роботами в сезонних галузях про- мисловості, з освоєнням нових виробництв та агрегатів;

б) сплачені авансові платежі за оренду основних засобів, оплату стра- хового полісу, передплату періодичних видань;

в) представницькі витрати;

г) усі наведені вище варіанти правильні.

Витрати майбутніх періодів:

а) розподіляються, виходячи із терміну, до якого вони належать;

б) розподіляються, виходячи із заробітної плати, прямих витрат, обсягу виробництва;

в) не розподіляються, а списуються всією сумою на зменшення фінан- сового результату;

г) не розподіляються, а списуються на збільшення собівартості реалі- зованої продукції.

Первинним документом по обліку витрат майбутніх періодів є:

а) накладна, товаро-транспортна накладна, рахунок-фактура, вимога, лімітно-забірна картка;

б) видатковий касовий ордер, платіжні доручення, авансовий звіт;

в) довідки-розрахунки бухгалтерії;

г) усі наведені варіанти правильні.

Аналітичний облік по рахунку 39 ведеться за:

а) видами витрат;

б) статтями витрат, в розрізі елементів витрат;

в) видами продукції;

г) місцями виникнення.

Реєстром синтетичного обліку витрат майбутніх періодів є:

а) ж/о 3;

б) ж/о 5, 5А;

в) в5, 5А;

г) виписка банку.

Для обліку витрат діяльності призначений:

а) журнал 5, 5А, відомість 5.1;

б) журнал 5А;

в) журнал 5, відомість 5.1;

г) немає правильної відповіді.

По кредиту рахунків 9-го класу ведуть:

а) журнал 5;

б) журнал 5А;

в) журнал 5, 5 А.

Сума валових витрат і собівартість виробництва:

а) рівновеликі;

б) неоднакові;

в) рівнозначні;

г) немає правильної відповіді.

Згідно з П(С)БО 3 витрати — це:

а) перевищення суми витрат над сумою доходів, для отримання якого були здійснені ці витрати;

б) зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збіль- шення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу;

в) збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу;

г) немає правильної відповіді.

Не визнаються доходами:

а) суми ПДВ, A3 та інших податків;

б) сума попередньої оплати продукції, авансу в рахунок оплати проду- кції, завдатку під заставу або в погашення позики;

в) надходження, що належать іншим особам тощо;

г) усі наведені варіанти правильні.

У бухгалтерському обліку та фінансовій звітності доходи відображаються згідно з принципом:

а) послідовності;

б) періодичності;

в) фактичної собівартості;

г) нарахування.

За видами діяльності доходи класифікуються на:

а) доходи звітного періоду, доходи майбутнього періоду;

б) дохід від реалізації продукції (товарів, інших активів), дохід від реа- лізації послуг, дохід від використання активів;

в) дохід від звичайної діяльності та дохід від надзвичайної діяльності;

г) дохід від операційної діяльності, дохід від фінансової діяльності, до- хід від інвестиційної діяльності, інші доходи.

Дохід від звичайної діяльності включає:

а) доходи звітного періоду, доходи майбутнього періоду;

в) дохід від операційної діяльності та дохід від надзвичайної діяльності;

г) дохід від операційної діяльності, дохід від фінансової діяльності, до- хід від інвестиційної діяльності, доходи від іншої діяльності.

Дохід від операційної діяльності включає:

а) доходи звітного періоду, доходи майбутнього періоду;

в) проценти, роялті, дивіденди;

г) дохід від основної та іншої операційної діяльності.

За часом доходи класифікуються на:

а) доходи звітного періоду, доходи майбутнього періоду;

в) проценти, роялті, дивіденди;

г) дохід від основної та іншої операційної діяльності.

Дохід одержаний від будь-якої діяльності підприємства, а також операцій, які її забезпечують або виникають внаслідок здійснення таких операцій, називають:

а) доходом від звичайної діяльності;

б) доходом від надзвичайної діяльності;

в) роялті;

г) доходами майбутнього періоду.

Доходи від основної операційної діяльності — це:

а) доходи від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів, списання необоротних активів;

б) доходи від операцій, пов'язаних із виробництвом або реалізацією продукції (товарів, послуг), які є визначальною метою створення підпри- ємства;

в) доходи від використання нематеріальних активів;

г) доходи, які підлягають отриманню та отримані в звітному періоді або підлягають отриманню в звітному періоді.

До доходів від іншої операційної діяльності належать:

а) дохід від реалізації інвалюти, дохід від операційної курсової різниці;

б) дохід від реалізації інших оборотних активів, отримані штрафи, пе- ні, неустойки, повернення раніше списаних активів;

в) дохід від операційної оренди, дохід від списання кредиторської за- боргованості, отримані гранти і субсидії тощо;

г) усі наведені відповіді правильні.

Рахунок 71 призначений для обліку:

а) фінансових результатів;

б) нерозподіленого прибутку;

в) резервного капіталу;

г) доходів від іншої операційної діяльності.

Норми П(С)БО 15 поширюються на:

а) доходи підприємств від звичайної діяльності;

б) доходи підприємств від звичайної діяльності; реалізації продукції (товарів, інших активів); надання послуг; отримання цільового фінансу- вання; використання активів підприємства іншими сторонами, результа- том чого є отримання відсотків, роялті та дивідендів;

в) доходи підприємств від звичайної діяльності, реалізацію цінних па- перів, договори оренди;

г) дохід підприємств від звичайної та надзвичайної діяльності.

Для визнання доходу необхідно:

а) збільшення активу або зменшення зобов'язань, які зумовлюють збі- льшення власного капіталу;

б) надходження активу;

в) зменшення зобов'язань, які зумовлюють збільшення власного капі- талу;

г) збільшення власного капіталу.

Дохід, пов'язаний з наданням послуг, має визнаватись:

а) виходячи зі ступеня завершеності операцій з надання послуг на дату балансу;

б) тільки в сумі витрат, пов'язаних із цим фінансуванням, причому в тих періодах, коли ці витрати виникли;

в) якщо є можливість надходження економічних вигід;

г) виходячи зі ступеня завершеності операцій з надання послуг.

Відсотки — це:

а) плата за використання грошових коштів, їх еквівалентів або сум, за- боргованих підприємству;

б) платежі за використання нематеріальних активів підприємства (па- тентів, торговельних марок, авторського права, програмних продуктів);

в) частина чистого прибутку, розподілена між учасниками (власника- ми) відповідно до частки їхньої участі у власному капіталі підприємства.

Роялті — це:

а) плата за використання грошових коштів, їх еквівалентів або сум, за- боргованих підприємству;

б) частина чистого прибутку, розподілена між учасниками (власника- ми) відповідно до частки їхньої участі у власному капіталі підприємства;

в) платежі за використання нематеріальних активів підприємства (па- тентів, торговельних марок, авторського права, програмних продуктів).

Рахунок 74 використовується для обліку:

а) валового прибутку;

б) нерозподіленого прибутку;

в) виробничих запасів;

г) інших доходів.

Заповнити пропущене місце правильною відповіддю: «Доходи, отримані, але не підлягають отриманню в звітному періоді — це...»:

а) доходи від звичайної діяльності;

б) доходи поточної діяльності;

в) доходи звітного періоду;

г) доходи майбутнього періоду.

До доходів майбутніх періодів можна віднести:

а) авансові платежі за орендовані основні засоби та інші необоротні активи;

б) передоплату періодичних видань та довідкових видань;

в) виручку за вантажні перевезення, виручку від продажу квитків транспортних та театрально-видовищних підприємств;

г) усі наведені варіанти відповідей правильні.

Для узагальнення інформації про доходи та фінансовий результат діяльності підприємства призначено рахунки:

а) класу 0;

б) 44 рахунок;

в) класу 7, 9;

г) класу 7.

Як закриваються у кінці відповідного звітного періоду рахунки з обліку доходів:

а) не закриваються;

б) закриваються шляхом списання його кредитового сальдо в дебет ра- хунку 79;

в) закриваються шляхом списання його дебетового сальдо в кредит ра- хунку 79;

г) закриваються шляхом списання його дебетового сальдо в дебет ра- хунку 79, а кредитового сальдо в кредит рахунку 79.

Первинними документами з обліку доходів призначено:

а) довідка-розрахунок бухгалтерії;

б) рахунок-фактура, накладна, товарно-транспортна накладна, акт при- ймання-здачі виконаних робіт тощо;

в) вимога, видатковий касовий ордер, табель обліку робочого часу;

г) правильна відповідь наведена у варіантах а) і б).

Фінансовий результат може мати характер:

а) прибутку, збитку;

б) валового доходу, валового збитку;

в) процентів, роялті, дивідендів;

г) доходів, витрат.

Суму, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати, називають:

а) прибутком;

б) збитком;

в) дивідендами;

г) роялті.

Перевищення суми витрат над сумою доходів, для отримання яких здійснені ці витрати, називають:

а) прибутком;

б) збитком;

в) дивідендами;

г) роялті.

Для розрахунку чистого прибутку (збитку) необхідно визначити:

а) чистий дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, робіт, по- слуг);

б) валовий прибуток;

в) фінансовий результат від операційної діяльності, прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування, прибуток (збиток) від звичай- ної діяльності, прибуток (збиток) від надзвичайної діяльності;

г) правильна відповідь наведена у всіх варіантах.

Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається як:

а) різниця між доходом (виручкою) від реалізації продукції (робіт, по- слуг, товарів) і ПДВ, АЗ, інших зборів;

б) різниця між доходами і витратами;

в) сума валового прибутку (збитку) і іншого операційного доходу за мінусом адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат;

г) різниця між чистим доходом від реалізації і собівартістю реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

Різниця між чистим доходом від реалізації і собівартістю реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — це:

а) чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

б) валовий прибуток;

в) фінансовий результат від операційної діяльності;

г) прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування.

Суму фінансового результату від операційної діяльності фінансових та інших доходів за мінусом фінансових та інших витрат називають:

а) чистим доходом (виручкою) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

б) валовим прибутком;

в) прибутком (збитком) від звичайної діяльності до оподаткування;

г) прибутком (збитком) від звичайної діяльності.

Різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податку на прибуток — це:

а) чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, по- слуг);

б) валовий прибуток;

в) фінансовий результат до оподаткування;

г) прибуток (збиток) від звичайної діяльності.

Як закривається в кінці відповідного звітного періоду рахунок 79:

а) не закривається;

б) закривається шляхом списання його кредитового сальдо в дебет ра- хунку 44;

в) закривається шляхом списання його дебетового сальдо в кредит ра- хунку 44;

г) закривається шляхом списання його дебетового сальдо в дебет раху- нку 442, а кредитового сальдо в кредит рахунку 441.

Первинними документами з обліку фінансових результатів є:

а) довідка-розрахунок бухгалтерії;

б) ж/о 7;

в) табель обліку робочого часу, видатковий касовий ордер;

г) ж/о 6.

Нерозподілений прибуток може використовуватись на:

а) розрахунки з бюджетом;

б) виплату дивідендів;

в) формування цільових фондів, покриття збитків минулих років;

г) усі наведені варіанти відповідей правильні.

Реєстром синтетичного обліку нерозподіленого прибутку є:

а) ж/о 15;

б) ж/о 7;

в) в15;

г) ж/о 6.

Прибуток це:

а) збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань;

б) різниця між чистим доходом від реалізації і собівартістю реалізова- ної продукції;

в) алгебраїчна сума валового прибутку, іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат;

г) сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ним витрати.

У який момент виникає податкове зобов'язання з ПДВ:

а) у момент зарахування коштів від покупця або відвантаження товарів;

б) зарахування коштів;

в) відвантаження товарів;

г) підписання угоди на поставку товарів.

Визначте валовий дохід підприємства за умови якщо вартість відвантажених товарів 12 000 грн (в т. ч. ПДВ):

а) 12 000;

б) 4 000;

в) 9 000;

г) 10 000.

550. Податкову накладну виписує:

а) покупець у 2 примірниках;

б) продавець у 3 примірниках;

в) продавець у 2 примірниках;

г) податкова інспекція у 2 примірниках.

551. Який із приведених показників належить до операційних доходів:

а) валовий дохід;

б) дивіденди;

в) надлишки коштів у касі;

г) емісійний дохід.

552. На який показник вплине пеня, сплачена за прострочення платежу податку на прибуток до бюджету:

а) статутний капітал;

б) інші витрати операційної діяльності;

в) інші витрати звичайної діяльності;

г) кредиторська заборгованість перед бюджетом.

553. Що означає запис: Дт 791 Кт 93:

а) списання витрат, пов'язаних зі збутом готової продукції;

б) відображення собівартості реалізованих товарів;

в) списання нерозподілених прибутків;

г) списання загальновиробничих витрат.

554. Що означає оборот по кредиту рахунку 702 «Дохід від реалізації товарів»:

а) обсяг реалізації товарів без ПДВ;

б) обсяг реалізації товарів є в закупівельних цінах;

в) обсяг товарообороту;

г) обсяг товарів, списаних з підзвіту матерально-відповідальної особи.

Яким чином продавець визнає дохід при надходженні попередньої оплати від покупця:

а) як доходи майбутніх періодів;

б) визнається в сумі одержаного авансу;

в) не буде визнаний;

г) визнається в розмірі 30 \% від суми одержаного авансу.

Що означає кредитове сальдо по рахунку 791 «Результ операційної діяльності»:

а) дохід від реалізації товарів;

б) збиток від реалізації товарів;

в) прибуток від основної діяльності;

г) собівартість реалізації товарів.

Норми П(С)БО 15 поширюються на:

а) доходи від отриманого цільового фінансування;

б) доходи за договорами оренди;

в) доходи від страхової діяльності.

Ставки податку на прибуток:

а) 30 \%;

б) 25 \%;

в) 23 \%;

г) усі наведені варіанти правильні.

Платниками податку на прибуток є;

а) резиденти та нерезиденти;

б) управління залізницею, підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи;

в) НБУ та його установи;

г) усі наведені варіанти правильні.

До прибутку, отриманого від операційної діяльності до оподаткування, відносять:

а) прибуток, отриманий від розміщення на депозитних рахунках тим- часово вільних коштів;

б) прибуток, отриманий від реалізації цінних паперів;

в) прибуток, отриманий від реалізації продукції допоміжних вироб- ництв;

г) немає правильної відповіді.

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про доходи та розкриття інформації про них у фінансовій звітності регламентується:

а) П(С)БО 16;

б) П(С)БО 10;

в) П(С)БО 15;

г) П(С)БО 2.

Нерозподілений прибуток визначається як:

а) нерозподілений прибуток минулого року плюс нерозподілений при- буток звітного року та мінус використання прибутку в звітному періоді;

б) прибуток мінус податок на прибуток;

в) доходи мінус витрати;

г) нерозподілений прибуток минулого року плюс нерозподілений при- буток звітного року.

Для обліку власного капіталу та забезпечення зобов'язань призначений:

а) журнал 4, відомість 4.1, 4.2, 4.3;

б) журнал 6;

в) журнал 5;

г) правильної відповіді немає.

У балансі неоплачений капітал:

а) підлягає вирахуванню при визначенні підсумку власного капіталу;

б) не враховується при визначенні підсумку власного капіталу;

в) підлягає врахуванню при визначенні підсумку власного капіталу.

Реєстром синтетичного обліку по рахунку 40 «Статутний капітал» є:

а) журнал 4;

б) журнал 7;

в) відомість 7.2;

г) журнал 6.

Суму, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їх номінальну вартість, акціонерні товариства відображають у Балансі у статті:

а) інший додатковий капітал;

б) додатковий капітал;

в) резервний капітал.

У статті Балансу «Статутний капітал» подається:

а) першопочатковий статутний капітал підприємства;

б) зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства;

в) сума пайових внесків членів спілок та інших підприємств, що пе- редбачена установчими документами;

г) немає правильної відповіді.

Метою складання Звіту про власний капітал є:

а) розкриття інформації про зміни у складі власного капіталу підпри- ємства звітного періоду;

б) надання користувачам інформації про зміни, що відбулися у грошо- вих коштах підприємства та їх еквівалентах за звітний період;

в) надання користувачам інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяльності підприємства за звітний період;

г) немає правильної відповіді.

Сума власного капіталу, відображена у фінансовій звітності, показує:

а) ринкову вартість прав власників підприємства;

б) ринкову вартість активів підприємства, які належать йому за правом власності;

в) облікову вартість прав власників підприємства;

г) облікову вартість активів підприємства, які належать йому за правом власності.

Емітент, у разі невиконання умов передплати на цінні папери, зобов'язаний повернути передплатникам на їх вимогу:

а) усі одержані від них кошти;

б) усі одержані від них кошти зі сплатою процентів за весь строк їх отримання;

в) частину одержаних від них коштів, передбачену умовами договору передплати;

г) немає правильної відповіді.

Частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань, називається:

а) власним капіталом;

б) дебіторською заборгованістю;

в) нерозподіленим прибутком;

г) статутним капіталом.

З яких елементів складається власний капітал:

а) статутний капітал, додатковий капітал, резервний капітал, прибутки;

б) статутний капітал та забезпечення зобов'язань;

в) статутний капітал, пайовий капітал, додатковий капітал, резервний капітал, неоплачений капітал, вилучений капітал, нерозподілені прибутки (непокриті збитки);

г) власні та залучені.

Статутний капітал — це...:

а) частина в активах підприємства, що залишається після вираховуван- ня його зобов'язань;

б) сума пайових внесків членів спілок та інших підприємств, що пе- редбачена установчими документами;

в) джерело власних активів підприємства;

г) зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства.

Заповнити пропущене місце правильною відповіддю: «... — сума пайових внесків членів спілок та інших підприємств, що передбачена установчими документами»:

а) капітал;

б) статутний фонд;

в) розподілена власність;

г) пайовий капітал.

Неоплачений капітал — це:

а) сума заборгованості власників за внесками до капіталу;

б) сума резервів, створених відповідно до чинного законодавства або установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку;

в) зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства;

г) джерело власних активів підприємства.

Фактична собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених товариством у його учасників:

а) неоплачений капітал;

б) вилучений капітал;

в) додатковий капітал;

г) реалізаційна вартість.

Зменшення номінальної вартості акцій пропорційно збільшенню їх кількості шляхом ділення на певний коефіцієнт називається:

а) дробінням;

б) консолідацією;

в) індексацією;

г) уцінкою.

Зменшення загальної кількості акцій з одночасним пропорційним зростанням номінальної вартості акцій внаслідок чого загальна номінальна вартість статутного фонду не змінюється називається:

а) дробінням;

б) консолідацією;

в) індексацією;

г) уцінкою.

Розмір, порядок формування та зміни статутного капіталу обліковуються у такому документі:

а) колективному договорі;

б) звіті про власний капітал;

в) протоколі зборів акціонерів;

г) установчих документах (статуті).

Розмір статутного капіталу встановлюється та змінюється за рішенням:

а) зборів засновників;

б) керівника підприємства;

в) держави;

г) бухгалтера.

Збільшення статутного капіталу на державних підприємствах може здійснюватись за рахунок:

а) об'єктів капітального будівництва, безкоштовного одержання осно- вних засобів, ТМЦ, придбання основних засобів;

б) взяття в оренду основних засобів, дооцінки основних засобів, ТМЦ, що надійшли від ліквідації основних засобів;

в) фінансувань із бюджету;

г) усі наведені варіанти правильні.

Зменшення статутного капіталу на державних підприємствах може здійснюватись за рахунок:

а) безкоштовного передавання основних засобів, ТМЦ, продажу здачі в оренду основних засобів;

б) списання, ліквідації основних засобів, витрат з ліквідації;

в) уцінки основних засобів;

г) усі наведені варіанти правильні.

Власний капітал підприємства — це:

а) різниця між борговими зобов'язаннями та вартістю майна підприєм- ства;

б) частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань;

в) майно підприємства;

г) немає правильної відповіді.

До власного капіталу не належить;

а) неоплачений капітал;

б) вилучений капітал;

в) залучений капітал;

г) резервний капітал.

Формування статутного капіталу за рахунок внесків засновників (учасників) фіксується у:

а) засновницьких документах підприємства;

б) Державному реєстрі господарських одиниць;

в) статуті підприємства;

г) немає правильної відповіді.

626. До довгострокових зобов'язань належать:

а) довгострокові кредити, векселі одержані, зобов'язання з оренди та за облігаціями;

б) розрахунки з постачальниками та підрядниками, з заробітної плати, з учасниками, векселі одержані тощо;

в) розрахунки з дебіторами, довгострокові кредити, відстрочені подат- кові активи та інші довгострокові зобов'язання;

г) довгострокові кредити, векселі одержані, зобов'язання з оренди, за облігаціями, відстрочені податкові зобов'язання та інші довгострокові зо- бов'язання.

Нерозподілений прибуток — це:

а) сума прибутку, що постійно інвестується у виробництво та викорис- товується тільки у крайніх випадках для подолання непередбачених збитків;

б) прибуток, що залишається після виплати доходів власникам та фор- мування резервного капіталу;

в) сума прибутку, реінвестована у підприємство;

г) правильні відповіді а), б), в);

д) правильні відповіді б), в);

е) правильні відповіді а), б).

Резервний капітал не являє собою:

а) частину капіталу, яка використовується для покриття непередбаче- них збитків та втрат у майбутньому;

б) частину капіталу, яка спрямовується на виплату боргів при ліквіда- ції підприємства;

в) частину капіталу, яка спрямовується на виплату дивідендів при не- достатності нерозподіленого прибутку;

г) частину капіталу, яка використовується для погашення поточної де- біторської заборгованості.

| Оглавление|

ТестовІ завдання для самоконтролю

Содержание