Біохімія та технологія оліє-жирової сировини - Навчальний посібник (Пешук Л. В., Носенко Т. Т.)

7.9. родина молочайнІ (euphorbiaceae)

Родина Молочайні еволюційно є однією з найстародавніших ботанічних родин. До цієї родини відносяться такі олійні культури як рицина та тунг.

Особливістю хімічного складу рицинової і тунгової олії, що відрізняє їх від переважної більшості рослинних олій та інших природних жирів, є високий вміст однокислотних триацилгліцеринів. Переважаючою жирною кислотою в складі триацилгліцеринів рицинової олії є рицинолева, для тунгової - ß-елеостеаринова. Це унікальні жирні кислоти за своєю будовою та властивостями, які майже не зустрічаються в інших олійних культурах. Рицинова та тунгова олія є не харчовими, їх використовують техніці та в хімічній промисловості. Неліпідна частина насіння також потребує додаткової обробки перед використанням для кормових цілей, поскільки в насінні знаходиться високий вміст токсичних речовин.

Рицина звичайна (Ricinus communis L.) - однорічна трав'яниста рослина висотою до 2 м (Рис.7.18). Стебло порожнисте, колінчате, гіллясте зеленого, червоного чи фіолетового кольору. Листя почер-гове з черенками довжиною 20...60 см, продовгувате, зубчасте. Суц

 

 

віття - складна китиця, на одній рослині може бути сформовано від 2 до 12 суцвіть, в кожному зібрано 50...200 квітів. Спочатку зацвітає центральна китиця потім з інтервалом 10...12 днів - квіти нижніх суцвіть. Квіти однодомні, розташовані на осі суцвіття - тичинкові квіти в нижній частині, маточкові - у верхній частині суцвіття. Плід - кулеподібні чи подовжені трьохнасіннєві, трьохстворчаті коробочки, оголені чи з шипами, розтріскуємі чи не розтріскуємі. Насіння рицини овальної чи яйцеподібної форми з твердою блискучою строкатою оболонкою - сірого, світло- чи темно-червоного кольору, колір мозаїки контрастний - коричневий, рожевий, світло-сірий. Насіння рицини за своєю строкатістю, формою та забарвленням нагадує кліща.

Батьківщиною рицини є тропічна Африка, де вона представляє собою багаторічну рослину з деревовидним стеблом висотою до 10 м. Культивується в багатьох країнах всіх материків світу. В Україні висівають в степовій зоні в незначній кількості (в Миколаївській,

Херсонській, Дніпропетровській, Запорізькій, частково Одеській областях).

Сорти рицини поділяють на дві групи: із коробочками, які розтріскуються, і дрібним насінням (маса 1000 штук насіння 150...300 г) та з коробочками, які не розтріскуються, і крупним насінням (маса 1000 штук насіння 700...800 г). Сорти з розтріскуємими коробочками збирають в 3...4 прийоми по ходу дозрівання китиць, зрізуючи їх з наступним обмолочуванням на токах. Сорти з нерозкриваємими коробочками можна збирати комбайнами з наступним обмолочуванням на спеціальних молотилках.

Врожайність рицини досягає 15 ц/га, вегетаційний період 110... 120 днів, вихід олії 4,2...6,4 ц/га. Олійність насіння рицини становить від 40 до 60 \%, в ядрі - 52,2...72 \%. Вміст оболонки в насінні 22,7 \%. Крім олії, в насінні міститься 17 \% білкових речовин, представлених в основному глобулінами і альбумінами, 10...12 \% безазотистих екстрактивних речовин і приблизно 18 \% клітковини. До білкових речовин відноситься мало вивчений токсальбумін - рицин, що локалізується в ендоспермі і зародку (накопичується до 2...З \% від маси насіння). Смертельною дозою для дітей є вживання 6 насінин рицини, для дорослих - 20. У тваринних організмах рицин гальмує синтез білку, викликаючи незворотну модифікацію рибосом, які втрачають здатність синтезу пептидних ланцюгів.

В насінні і в інших органах рицини міститься алкалоїд рицинін (від 0,1 до 1 \%). Рицинін відноситься до групи піридинових алкалоїдів. Інтенсивне утворення рициніну починається з 4 доби проростання насіння рицини і до 8 доби зростає у 12 разів. Алкалоїд рицинін добре розчиняється у воді і спирті, погано - в ефірі і бензолі. Для людини рицинін мало токсичний.

Незважаючи на те, що насіння рицини після руйнування коробочок проходить очищення, в сировині завжди присутня незначна кількість кусочків коробочок і оболонки насіння, а також незріле, об-рушене і розчавлене насіння.

До сміттєвих домішок в насінні рицини відносять весь прохід через сито діаметром 3 мм, до олійних - насіння рицини, обрушене частково чи повністю, бите, проросле, приморожене (зморщене), недозріле насіння, зіпсоване самозігріванням, висушуванням, заплісні-віле - зі зміненим кольором ядра від жовтого до темно-коричневого.

Середній склад насіння і плодів рицини, що надходить на переробку, наведено в Таблиці 7.51.

Таблиця 7.51.

Склад насіння і плодів рицини, що надходить на переробку

 

Фракція

Масова частка, \%

Ціле насіння

35,9

Коробочки і третинки

38,9

Сміттєві домішки

16,9

Олійні домішки

8,4

Заготівельне насіння рицини поділяють на дрібнонасінний тип, і крупнонасінний тип. Насіння, в якому домішки насіння іншого типу складають більше 10 \%, відносять до суміші типів із зазначенням типового складу у відсотках.

За вологістю насіння поділяють на: сухе (вологість до 6 \% включно), середньої сухості (вологість від 6,1 до 7 \%), вологе (вологість від 7,1 до 9 \%) і мокре (вологість більше 9 \%). Насіння рицини, яке закладається на зберігання, повинно мати вологість 6,5-7 \%, вміст коробочок - не більший 8,5-9 \%. Вимоги до якості заготівельного насіня наведені в Таблиці 7.52.

Таблиця 7.52.

Вимоги до якості заготівельного насіня

 

Показники

Базисні норми

Обмежувальні норми

Вологість, \%:

 

 

насіння обмолоченої рицини

9,0

20,0 30,0

насіння рицини в коробочках, третинках чи суміш її з обмолоченим насінням 

 

 

Вміст сміттєвих домішок, \%, не більше:

 

 

з плодовими оболонками

2,0

-

без плодових оболонок

-

10

Насіння рицини повинно бути без ознак самозігрівання та стороннього запаху, якщо в насіннєвій масі рицини міститься приблизно 15 \% насіння, пошкоджено самозігріванням, чи зі зміненим ядром або пророслого, партія насіння вважається неякісною.

Рицинова олія блідо-жовтого кольору з характерним запахом, густа і в'язка. В жирнокислотному складі рицинової олії міститься до 85 \% рицинолевої кислоти, тому рицинова олія не висихає. Крім рицинолевої кислоти рицинова олія містить олеїнову (9 \%), лінолеву (З \%) і насичені жирні кислоти (до 3 \%). Вміст неомилюваних речовин в олії до 0,4 \%.

Рицинова олія ще з давніх-давен була широко відома своїми лікувальними властивостями. Нині промислове використання рицинової олії настільки розширилось, що для медичних цілей (фракція, яку отримують при першому пресуванні,) використовується менше 1 \% олії, в основному її широко використовують для виготовлення захисних плівок і покриттів. Рицинова олія виключно високо ціниться в народному господарстві. Вона використовується для змащування реактивних двигунів, що працюють за складних умов, яка зберігає в'язкість при високих температурах і не окиснюється.

Рицинова олія та її похідні є складовими компонентами алкідних і епоксидних смол, сировиною для виготовлення клейонок і вичинки шкур, для виробництва пластику і каучуку. її давно застосовують в парфумерії і хімічній промисловості для отримання енантового альдегіду і ундециленової кислоти. Ці речовини можна використовувати для виготовлення поліамідних смол.

Шрот рицини - високобілковий продукт, який містить токсичні речовини. Перед використанням для годівлі тварин його знезаражують методом термічної обробки в присутності вологи, екструзією.

Насіння рицини містить значну кількість фосфоровмісних речовин, комплекс фосфоліпідів насіння рицини містить (у \%): фосфатидилетаноламін - 12,2; фосфатидилхолін - 15,1; фосфатидилінозитол - 13,8; лізофосфатидилетаноламін - 3,8; лізофосфатидилхолін - 3,1.

Фізико-хімічні властивості рицинової олії наведені в Таблиці 7.53.

Таблиця 7.53.

Фізико-хімічні властивості рицинової олії

 

Показник

Значення

Число омилення, мг КОН/г

173...187

Густина за температури 20°С, кг/м3

950...974

Показник заломлення за температу-ри20°С

1,477-1,479

Температура застигання, °С

від -16

Кінематична в'язкість за температури 50°С, м2/с

ИОхІО-6