4.3. режими зберІгання насІння

Найбільш розповсюдженим способом зберігання насіння є зберігання його в сухому стані. Вологість насіння в «сухому» стані залежить від культури та від його олійності. Класифікація насіння за вологістю наведена в стандартах на насіння відповідних культур.

Поняття «сухе» насіння пов'язане із уявленнями про критичну вологість насіння.

Критична вологість насіння - це таке значення вологості насіння, при якому в насінні з'являється вільна волога. При значеннях вологості насіння, вищих за критичну, спостерігається різке збільшення інтенсивності біохімічних процесів в насінні. Значення критичної вологості залежить від олійності насіння, чим вища олійність насіння, тим менше значення критичної вологості:

^14,5(^),

де V/— критична вологість, \%; 14,5-значення критичної вологості для неліпідних компонентів олійного насіння; О - олійність насіння.

Під час зберігання насіння в «сухому» стані його вологість повинна бути на 1-2 \% нижчою за критичну. Для насіння високоолійно-го соняшнику оптимальною є вологість 6-7\%. Зберігати насіння при значеннях вологості, які є вищими за критичну вологість, тривалий час недопустимо. Причиною цього є висока інтенсивність дихання, підвищення температури в середині насіннєвої маси, що може привести в кінці кінців до самозігрівання насіння.

Відомий також метод зберігання насіння при низькій температурі — від 0 до -10 °С. Охолодження насіннєвих мас можна здійснювати шляхом вентилювання зовнішнього повітря або повітря, охолодженого холодильними машинами. Недоліком даного способу є складність регулювання температури в насіннєвій масі, залежність температури зберігання від вологості насіння. Даний спосіб неможливо використовувати також при зберігання насіння в силосах.

Одним із методів зберігання насіння є герметичне зберігання насіння без доступу повітря. Сховища для такого зберігання повинні бути герметичними. Під час такого зберігання відбувається само-консервація насіння за рахунок поглинання кисню із газового середовища і виділення вуглекислого газу. Зберігати насіння в герметичних сховищах можна, якщо концентрація кисню не перевищує 0,2 \%. Встановлено, що при температурі 20°С концентрація кисню в газовому середовищі зменшувалась до 1 \% за 8 годин. Таким чином насіння зберігається в атмосфері вуглекислого газу, що зумовлює перехід його в стан анабіозу.

Даний спосіб зберігання насіння використовували ще в давнину для зберігання зерна. Зерно зберігали в підземних сховищах, які герметично закривали, або в герметичних посудинах.

Хімічне консервування також використовується для зберігання насіння. Речовини, які використовують для консервування насіння повинні забезпечувати припинення всіх біохімічних процесів в насінні. Для цієї мети можна використовувати низькомолекулярні органічні кислоти - мурашину, оцтову та пропіонову. Пари таких речовин утворюють плівку на поверхні насіння і таким чином унеможливлюють розвиток мікроорганізмів.

Даний метод не має широкого промислового використання в зв'язку із складністю рівномірного розподілення консервантів на поверхні насіння та наступного його видалення із насіннєвої маси. Крім того, під дією консервантів насіння втрачає свою життєздатність.

Тривалість зберігання насіння залежить від вологості насіння, виду насіння та типу складів. Так, наприклад, на зберігання з можливістю активного вентилювання терміном до одного місяця приймається насіння ріпаку з вологістю не вище 8,0 \%, вмістом сміттєвих домішок -3,0 \%, олійних - 5,0 \%. На тривалий термін зберігання (до чотирьох місяців) у зерносховища з активним вентилюванням повинно закладатись насіння ріпаку вологістю не вищу за 7,0 \%, з вмістом сміттєвих домішок до 1 \%, олійних не більше 3,0 \%. Насіння ріпаку з вологістю більше 7,0 \% повинно зберігатися на токах не більше однієї доби.

Насіння гірчиці зберігають при вологості 9 \% у мішках за загальноприйнятими правилами. Під час зберігання здійснюють систематичний органолептичний контроль за зовнішнім виглядом, запахом насіння та аналітичний контроль за його посівними якостями, ураженістю шкідливими комахами та кліщами.

Кожна партія насіння, що зберігається, має пройти повний аналіз, який повторюється для насіння, не ураженого кліщем, через 4 місяці, ураженого — через 2 місяці.

З моменту надходження насіння до складу в кожній партії систематично контролюють вологість і температуру насіння.

Температуру насіння під час його зберігання визначають у перші три місяці через два-три дні, взимку - один раз у тиждень, навесні -кожен день. Температура всередині насіннєвої маси повинна не більше ніж на 5°С перевищувати температуру навколишнього середоща, в іншому випадку проводять систему запобіжних до самозігрівання заходів.

Вологість насіння визначають один раз на місяць, коли температура повітря нижча 0°С і двічі на місяць — коли температура вища за 0 °С, а також після кожної обробки. Схожість насіння, яке призначене для посівів, перевіряють один раз у чотири місяці й наприкінці строку зберігання.

Так само систематично й ретельно здійснюють органолептичний контроль за насінням (зовнішній вигляд, запах і т. ін.).

З метою знищення патогенної мікрофлори та захисту від шкідників використовують різноманітні заходи і засоби впливу на насіння в післязбиральний період. Найбільш відомий спосіб — протруювання насіння, тобто обробка його інсектофунгіцидами. Шкідники й хвороби не тільки фізично порушують структуру насіння, ускладнюючи функціонування його органів, але й спричиняють гормональний дисбаланс, виділяють сторонні фізіологічно активні речовини. Для поліпшення посівних і врожайних якостей насіння рекомендують: замочувати насіння у воді, розчинах фізіологічно активних речовин, солей, кислот, лугів, антибіотиків, екстрактів з пророслого насіння; сонячно-теплове нагрівання; використання електричних, магнітних полів, ультразвуку, вібрації, лазерних променів тощо. Однак більшість із перелічених засобів нетехнологічні або нерентабельні. Тому питання впливу на насіння в післязбиральний період залишається актуальним і донині. Низька ефективність способів впливу на насіння може пояснюватись також несвоєчасним їх застосуванням.

Найбільш оптимальними сховищами для зберігання насіння є елеватори. Елеватори складаються із залізобетонних або металевих силосів діаметром 6 м і висотою ЗО м. Елеватори мають систему стрічкових транспортерів для приймання, завантаження та подачі насіння у виробництво.

Іншим типом складів є механізовані склади. Механізовані склади займають більшу площу, але всі операції механізовані. Механізовані склади оснащені вентиляторами для активного вентилювання, підлога виконана із нахилом.

Контрольні запитання

Які домішки містяться в насінні олійних культур?

З якою метою необхідно очищувати насіння?

Які існують методи очищення насіння від домішок?

Які фактори впливають на ефективність очищення насіння від домішок?

Які вимоги до якості насіння, що направляється на тривале зберігання?

Що таке критична вологість насіння і від чого вона залежить?

Які методи використовують для висушування насіння?

Від чого залежить значення оптимальної вологості для зберігання насіння?

Назвіть відомі способи зберігання насіння. Який спосіб широко використосовується в технології зберігання насіння олійних культур?

Які фактори контролюють під час зберігання насіння?

Яка температура повинна бути всередині насіннєвої маси під час зберігання у сховищах?