Фінансовий облік у банках - Навчальний посібник (Табачук Г. П., Сарахман О. М., Бречко Т. М.)

3.1. бухгалтерський облІк залучених вкладІв (депозитІв) клІЄнтІв банку

Банк формує свої ресурси з трьох джерел:

1) власні кошти, які включають капітал, внесений акціонерами або засновниками банку, фонди та загальні резерви банку і нерозпо- ділений прибуток;

2) залучені кошти, які складаються з коштів інших банків та клі- єнтів, що тимчасово не використовуються, вкладів і депозитів фізич- них осіб і депозитів юридичних осіб, коштів, одержаних від продажу цінних паперів власного боргу;

3) позичені кошти, одержані у формі міжбанківських кредитів.

У балансі банку  залучені і позичені кошти класифікують  як основні, або фінансові  зобов’язання, і показують у пасиві банку (табл. 3.1).

В Україні до переходу на МСБО існувало розмежування між де- позитами і вкладами. У зв’язку з тим, що терміни «вклад» і «депозит» передбачали визначення певного строку зберігання коштів в уста- новах банків, поточні рахунки суб’єктів господарювання взагалі не були віднесені до депозитних.

Тепер «депозит» – це єдиний термін для означення  коштів, які тимчасово залучені до банку згідно з угодою на будь-який  час і від будь-якої особи.

 

 

 

Структура відображення депозитів та інших зобов’язань у Плані рахунків бухгалтерського обліку банку

Таблиця 3.1

 

Подпись: Облік депозитів та інших зобов’язаньПодпись: 69

1 клас

Казначейські

та міжбанківські операції

 

2 клас

Операції з клієнтами

3 клас

Операції з цінними паперами та інші активи і зобов’язання

13 розділ «Кошти Національного банку України»

130 Кореспондентський рахунок НБУ в банку

131 Короткострокові кре- дити, що отримані від НБУ

132 Довгострокові креди- ти, що отримані від НБУ

16 розділ «Кошти  інших банків»

160 Кошти на вимогу ін- ших банків

161 Строкові вклади (депо- зити) інших банків

162 Кредити, що отримані від інших банків

25 розділ «Кошти  бюджету

та позабюджетних фондів України»

251 Кошти Державного бюджету України

252 Бюджетні кошти клієнтів, які утримуються за рахунок Державного бюджету України

253 Кошти бюджетних установ, що включаються до спеціального фонду Державного бюджету України

254 Кошти місцевих бюджетів та бюджетні кошти клієнтів, які утримуються з місцевих бюджетів

255 Кошти бюджетних установ, що включаються

до спеціального фонду бюджетів АР Крим, облас- тей, міст Києва і Севастополя

256 Кошти позабюджетних фондів

257 Кошти державного та місцевого бюджетів для виплат

26 розділ «Кошти  клієнтів банку»

260 Кошти на вимогу СГ

261 Строкові кошти СГ

262 Кошти на вимогу фізичних осіб

263 Строкові кошти фізичних осіб

264 Кошти виборчих фондів

265 Кошти небанківських фінансових установ

33 розділ «Цінні папери влас- ного боргу та похідні фінан- сові зобов’язання»

330 Короткострокові цінні папе- ри власного боргу, емітовані банком

331 Довгострокові цінні папери власного боргу, емітовані банком

332 Короткострокові ощадні (депозитні) сертифікати, емітовані банком

333 Довгострокові ощадні (де- позитні) сертифікати, еміто- вані банком

334 Ощадні (депозитні) сертифі- кати на вимогу, емітовані банком

 

Строкові депозити (короткострокові  і довгострокові) – це кош- ти на рахунках, якими власник не може скористатися до закінчення строку дій угоди. В цих угодах банк може передбачити умови (змен- шення процентної ставки) дострокового вилучення депозиту, в чому банки зовсім не зацікавлені. Дострокове вилучення депозитів може зашкодити нормальній роботі банку щодо планування  ресурсної бази і обсягів активних операцій. Від клієнтів банки можуть залуча- ти як короткострокові, так і довгострокові депозити. Строкові кошти обліковують  за видами на рахунках:

261 Строкові кошти суб’єктів господарювання

2610 П Короткострокові вклади (депозити) суб’єктів госпо- дарювання

2611 П Кошти, отримані від суб’єктів господарювання за опе- раціями репо

2615 П Довгострокові  вклади (депозити) суб’єктів господа- рювання.

263 Строкові кошти фізичних осіб

2630 П Короткострокові вклади (депозити) фізичних осіб

2635 П Довгострокові вклади (депозити) фізичних осіб

Призначення рахунків: облік депозитів.

За кредитом рахунків проводять суми коштів, які розміщені на депозит.

За дебетом рахунків проводять суми повернених депозитів.

Грошові кошти на вкладні (депозитні) рахунки перераховуються суб’єктами господарювання з поточних рахунків і повертаються бан- ками в безготівковій формі на ті ж самі поточні рахунки.

Проведення розрахункових  операцій за вкладними  (депозит- ними) рахунками суб’єктів господарювання  забороняється, крім операцій, пов’язаних із реалізацією майнових прав на суму вкла- ду (депозиту) відповідно до укладених договорів  застави та зако- нодавства України.Грошові кошти на вкладні (депозитні) рахунки фізичних осіб можуть бути внесені готівкою,  перераховані з іншого вкладного (депозитного) рахунку або поточного рахунку, і поверта- ються банками готівкою або в безготівковій формі на зазначений у договорі рахунок вкладника для повернення коштів або за заявою вкладника на інший його рахунок. При залученні вкладів (депози- тів) за ставкою, яка нижча або вища від ринкової, банк має визна-

 

вати прибутки/збитки за рахунками  неамортизованого  дисконту/

премії:

2616 КП Неамортизований  дисконт за строковими коштами суб’єктів господарювання

2617 П   Неамортизована   премія  за   строковими коштами суб’єктів господарювання

2636 КП Неамортизований  дисконт за строковими коштами фізичних осіб

2637 П   Неамортизована премія за строковими  коштами фі- зичних осіб

При залученні коштів на вклад (депозит) в обліку здійснюють такі бухгалтерські проведення:

�  Банк здійснює облік коштів на дату залучення на вклад (депозит)

Дт  Рахунки для обліку грошових коштів, рахунки клієнтів

Кт   Рахунки для обліку залучених вкладів (депозитів)

�  Банк одразу визнає прибуток у разі залучення коштів на вклад

(депозит) за ставкою, яка нижча, ніж ринкова

а) Дт  Рахунки для обліку грошових коштів, рахунки клієнтів – на суму вкладу (депозиту)

Кт   Рахунки для обліку залучених вкладів (депозитів) – на суму вкладу (депозиту)

б) Дт  Рахунки  для обліку неамортизованого дисконту за строко- вими коштами – на різницю між номінальною вартістю за- лученого вкладу (депозиту) та його справедливою вартістю

Кт   Рахунок для обліку доходу від залучених вкладів (депозитів) за ставкою, яка нижча, ніж ринкова, – на різницю між но- мінальною  вартістю залученого вкладу (депозиту)  та його справедливою вартістю

�  Банк здійснює амортизацію суми неамортизованого дискон- ту не рідше ніж раз на місяць з відображенням  за відповідни- ми рахунками витрат протягом строку дії депозиту

Дт  Рахунки для обліку процентних  витрат за залученими вкла- дами (депозитами)

Кт   Рахунки  для обліку неамортизованого дисконту за строко- вими коштами

 

�  Банк одразу визнає збиток у разі залучення коштів на вклад (депозит)  за ставкою, яка вища, ніж ринкова, і здійснює в бух- галтерському обліку такі проведення

а) Дт  Рахунки для обліку грошових коштів і банківських металів, рахунки клієнтів – на суму вкладу (депозиту)

Кт   Рахунки для обліку залучених вкладів (депозитів) – на суму вкладу (депозиту)

б) Дт  Рахунок для обліку витрат від отриманих кредитів, залуче- них вкладів (депозитів) за ставкою, яка вища, ніж ринкова,

– на різницю між справедливою вартістю залученого вкладу

(депозиту) та його номінальною вартістю

Кт   Рахунки для обліку неамортизованої премії за строковими коштами – на різницю між справедливою вартістю залуче- ного вкладу (депозиту) та його номінальною вартістю

�  Банк здійснює амортизацію суми неамортизованої премії не рідше одного разу на місяць з відображенням  за відповідни- ми рахунками витрат протягом строку дії депозиту

Дт  Рахунки для обліку неамортизованої премії за строковими коштами

Кт   Рахунки для обліку процентних витрат за залученими вкла- дами (депозитами).

Сума вкладу (депозиту) враховується на вкладному (депозитно- му) рахунку до часу його повернення. У разі зміни офіційного валют- ного курсу банки здійснюють переоцінку сум розміщених вкладів (депозитів) в іноземних  валютах та процентів,  нарахованих за ними. Курсові різниці враховуються на рахунку 6204 «Результат від торгів- лі іноземною валютою та банківськими металами» з використанням технічних рахунків 3800 «Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів» і 3801 «Еквівалент позиції банку щодо інозем- ної валюти та банківських металів».

Повернення вкладу (депозиту) у визначений договором банків- ського вкладу (депозиту) строк відображується в обліку:

Дт  Рахунки для обліку залучених вкладів (депозитів) – на суму вкладу (депозиту) з урахуванням суми процентів у разі їх ка- піталізації

Кт   Рахунки для обліку грошових коштів, рахунки клієнтів.

 

Залучення коштів на вклад (депозит)  здійснюється  за процент- ною ставкою, що визначається договором банківського вкладу (де- позиту). Банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу (депо- зиту) у розмірі, який установлюється в договорі банківського вкладу (депозиту).

Якщо вкладник  не вимагає повернення суми строкового вкла- ду після закінчення строку, установленого договором банківського вкладу, то такий вклад переноситься на рахунок з обліку вкладів на вимогу, якщо інше не встановлено договором.

Методи  нарахування процентів та визначення  кількості днів, що застосовуються при розрахунку процентів на вклад (депозит), визначаються угодою між банком і вкладником. Незалежно від ме- тоду накопичення  процентів загальна сума нарахованих процентів на дату закінчення строку дії вкладного (депозитного)  договору не змінюється.

Згідно з методом нарахування, витрати щодо сплати процен- тів обліковують у поточному періоді незалежно від руху грошових коштів. Виплата процентів за вкладом (депозитом)  здійснюється в терміни, що обумовлені в договорі.  За періодичної сплати про- центів за вкладом (депозитом) банк виплачує нараховані проценти щомісяця в терміни, визначені договором. Нараховані проценти за вкладами (депозитами)  суб’єктів господарювання  відповідно до умов договору банківського вкладу (депозиту) банки можуть пере- раховувати на їхній поточний рахунок або зараховувати на попов- нення вкладу (депозиту).  Відповідно до умов договору банківсь- кого вкладу (депозиту)  банки  можуть перераховувати фізичним особам нараховані  проценти за вкладами  (депозитами)  на їхній поточний рахунок, для поповнення  вкладу (депозиту) або видава- ти готівкою.

Для цілей бухгалтерського (фінансового) обліку для розрахунку нарахованих процентів банки можуть використовувати номінальну або фактичну процентну ставку.

Під час використання номінальної процентної ставки сума про- центів за вкладом  (депозитом)  розраховується  шляхом множення номіналу вкладу (депозиту) на процентну ставку, що вказана у вклад- ному (депозитному) договорі. За допомогою фактичної процентної ставки  сума процентів визначається  за певний період з урахуван- ням раніше сплачених процентів шляхом застосування номінальної

 

процентної ставки до номіналу вкладу (депозиту), збільшеного на суму раніше сплачених процентів.

Якщо розрахунок проводиться за  номінальною процентною ставкою (метод рівних частин), то витрати банку в окремі періоди відображатимуться неточно  стосовно поточної вартості сумарних зобов’язань за вкладом (депозитом),  які включають номінал та про- центи.

Розрахунок процентних витрат за допомогою  фактичної  про- центної ставки дає змогу розподіляти витрати відповідно до поточ- ної вартості вкладу (депозиту) в окремі періоди і відносити фактичні витрати банку до відповідної суми зобов’язань за вкладом (депози- том), включаючи проценти за ним, у визначений  час. Тому вартість ресурсів, що визначається як співвідношення процентних витрат до сумарних зобов’язань за вкладом (депозитом),  буде незмінною.

Сума нарахованих процентів за номінальною процентною став- кою  розраховується  шляхом множення номінальної процентної ставки на номінал вкладу (депозиту) без капіталізації  раніше отри- маних процентів за формулою:

I = P × i × n / T,          (3.1)

де І – сума процентів  за період у n днів; P – сума номіналу вкладу (депозиту); і – номінальна процентна ставка (у сотих частках); n – кількість днів; T – кількість днів у році за умовами договору.

Капіталізація процентів – це процес нарощування вкладу (де- позиту) за рахунок процентів за депозитом. Подальше нарахування здійснюється на суму вкладу (депозиту) з урахуванням суми капіта- лізованих процентів.

Фактична процентна ставка є ставкою, за якої величина майбут- ніх сплачених сум дорівнює номінальній сумі вкладу (депозиту)  й розраховується на основі такої формули:

 

 

'L

 

P =       In         ,

(1 + i) n

 

(3.2)

 

де P – сума номіналу вкладу (депозиту); In – сума майбутнього плате- жу наприкінці періоду n; i – фактична процентна ставка (у сотих част- ках); n – період, за який здійснюється платіж, у річному обчисленні.

Сума нарахованих процентів за вкладом (депозитом) при викорис- танні фактичної річної процентної ставки розраховується за формулою:

 

 

I = S × (n 1 + i -1),

(3.3)

 

 

де I – сума процентів  за поточний період; S – нарощена сума вкладу (депозиту) наприкінці попереднього періоду, тобто номінал вкладу (депозиту) плюс проценти; і – фактична процентна ставка; n – кіль- кість періодів, за які нараховуються проценти.

У цьому разі процентна ставка і строк вкладу (депозиту) повинні бути приведені до однієї бази (рік, квартал, місяць).

Нарахування процентів починається з дня надходження суми де- позиту на депозитний рахунок. Витрати обліковують на рахунках груп:

702 А Процентні витрати за операціями із суб’єктами господарю- вання

704 А Процентні  витрати за операціями з фізичними особами

Нараховані проценти за коштами суб’єктів господарювання об- ліковуються на рахунках:

2608 П Нараховані  витрати за коштами на вимогу суб’єктів господарювання

2618 П Нараховані    проценти        за         строковими    коштами суб’єктів господарювання

2628 П Нараховані витрати за коштами на вимогу фізичних осіб

2638 П Нараховані витрати за строковими  коштами фізич- них осіб

Призначення рахунків: облік нарахованих  витрат  за  коштами суб’єктів господарювання  та фізичних осіб. Витрати обліко- вують у тому періоді, до якого вони відносяться.

За кредитом  рахунків  проводять суми нарахованих  витрат  до часу їх сплати.

За дебетом рахунків проводять суми нарахованих витрат при їх сплаті.

Якщо вкладник  не вимагає повернення суми строкового вкла- ду після закінчення строку, установленого договором банківського вкладу, то такий вклад переноситься на рахунок з обліку вкладів на вимогу, якщо інше не встановлено договором.

На вимогу вкладника вклад (депозит) може повертатися до за- кінчення дії договору банківського вкладу (депозиту). В цьому разі банк здійснює перерахунок процентів за ставкою, що застосовується

 

за вкладами на вимогу  або за іншою процентною ставкою, визначе- ною договором. На різницю між нарахованими раніше процентами та процентами, які підлягають сплаті за ставкою, що застосовується за вкладами на вимогу, банк зменшує свої процентні  витрати.

У цьому разі, якщо протягом дії договору банківського вкладу (депозиту) або авансом проценти вкладнику не сплачувалися, в бух- галтерському обліку зменшення суми процентних  витрат відобра- жується такими бухгалтерськими проведеннями:

�  На суму процентів  за вкладом (депозитом) за ставкою, що за-

стосовується до вкладів на вимогу, або за іншою ставкою, ви-

значеною договором

Дт  Рахунки для обліку нарахованих витрат за залученими вкла- дами (депозитами)

Кт   Рахунки для обліку грошових коштів та банківських металів, рахунки клієнтів

�  На різницю між нарахованими та сплаченими процентами за зниженою ставкою

Дт  Рахунки для обліку нарахованих витрат за залученими вкла- дами (депозитами)

Кт   Рахунки для обліку процентних  витрат за залученими вкла- дами (депозитами).

Якщо проценти сплачувалися вкладникові  періодично протягом дії договору банківського вкладу (депозиту), то різниця між раніше сплаченими та перерахованими за ставкою, що застосовується  за вкладами на вимогу, процентами повертається банку відповідно до умов цього договору, тобто сплачується вкладником або утримуєть- ся банком із суми вкладу (депозиту).