2.2. формування груп спеціального навчального відділення

У сучасних умовах у зв’язку з різким зниженням рухової актив- ності значення  засобів фізичної  культури  і спорту у житті людини значно зростає. Рухова активність сприяє підвищенню розумової та фізичної працездатності, позитивно впливає на психічне здоров’я та емоційний  стан студентів. Особливої уваги заслуговує  організація та методика проведення  навчальних  занять з фізичного  виховання із студентами спеціального  навчального відділення.

Викладач з фізичного виховання під час проведення навчальних занять  з даною категорією  студентів  повинен  враховувати нозоло- гію захворювання їхнього організму, індивідуальні особливості, функціональні можливості  та рівень фізичної підготовленості.

На кожному занятті викладач повинен надавати студентам інфор- мацію, спрямовану на розширення уявлення їх про функції фізичної культури  у житті людини; на підвищення мотивації  у них до занять фізичними вправами, формування смаків, ідеалів, що ґрунтуються на естетичних  уявленнях про красу людського тіла та його рухів. При плануванні   занять   спеціального   навчального   відділення   необхід- но передбачати  контрольні  тести, за допомогою яких визначаються функціональні можливості  організму, виявляються слабкі ланцюги адаптації організму до фізичних  навантажень,  уточнюється діагнос- тика відхилень у стані здоров’я, здійснюється контроль за динамікою функціонального стану на окремих етапах навчальних занять, що дає змогу вносити необхідні корективи у хід навчального процесу.

На початку кожного семестру студенти проходять поглиблений медичний огляд у студентській поліклініці.  На основі одержаних да- них про стан здоров’я, фізичний розвиток та фізичну підготовленість студенти розподіляються на три навчальних  відділення (табл. 2.2.1).

Медичні групи спеціального навчального відділення рекомен- дується формувати залежно від характеру  порушень в організмі студента:

• група А — із захворюваннями серцево-судинної, дихальної  та ендокринної систем;

• група Б — із захворюваннями шлунково-кишкового тракту та сечостатевої системи;

• група В — із захворюваннями з порушенням опорно-рухового апарату;

• група  Г — із захворюваннями з порушенням жіночого  біоло- гічного циклу;

• група Д — із захворюваннями органів зору;

• група Е — із захворюваннями обміну речовин;

• група Є — із захворюваннями нервової системи.

Разом   з  тим  трапляються  випадки,   коли   внаслідок   певних факторів немає змоги за даним принципом  формувати навчальні групи. В одній групі є студенти  кількох  видів захворювань  — як у цьому  випадку  діяти?  При  такій  ситуації  викладач,  який  прово- дить оздоровчо-тренувальні заняття  у даній групі, повинен чітко дотримуватися індивідуального підходу до кожного студента окре- мо визначати обсяг  фізичного  навантаження з урахуванням його функціональних можливостей,   стану  здоров’я  та  рівня  фізичної

2.2.1.  Загальні рекомендації з фізичного виховання студентської молоді

підготовленості.  Тільки  за дотримання таких умов можливо  отри- мати бажаний результат.

Викладачі, які проводять  оздоровчі навчально-тренувальні занят- тя, разом з лікарем (фельдшером, медичною сестрою)  аналізують  усі дані медичного обстеження,  а деякі (маса, зріст, життєва  ємність  ле- генів, проби Штанге,  Генчі, пульс, артеріальний тиск, статичного  ба- лансування, динамометрія правої і лівої кисті)  заносяться до журна- лу практичних занять  з фізичного  виховання.  Крім цього, медичний працівник аналізує результати функціонального стану студентів за ре- зультатами функціональних проб (20 присідань за 30 с, проба Руф’є). Усі ці вихідні дані необхідні для порівняльного аналізу фізичного роз- витку студентів наприкінці семестру (навчального року), а також для занесення їх до щоденника фізичного самовдосконалення.