6.3. вплив масажу на організм

Вплив масажу на шкіру.  Шкірний покрив знаходиться у безпо- середньому дотику із зовнішнім середовищем і бере активну участь у життєдіяльності організму. У шкірі знаходяться нервові волокна та їх закінчення,  судини, м’язи, потові та сальні залози  тощо. Чис- та, здорова шкіра бере участь у диханні, кровообігу, регуляції тепла, обміну речовин, вироблення ферментів та медіаторів, очищення ор- ганізму від шкідливих шлаків і надмірної води, тобто шкіра функці- онує як допоміжні легені, серце, печінка, нирки; протягом доби шкі- ра виділяє  650 г поту (це 27 \% добового об’єму води, що виводиться із організму),  велику  кількість  солей  і близько  10 г вуглекислого газу. Під час фізичного навантаження шкіра може виділити за 1 год до 3,5 л поту.

За певних умов розширені  судини шкіри здатні вмістити додат- ково близько  1 л крові (об’єм циркулюючої  в організмі крові скла- дає близько 5 л).

Шкіра  — надзвичайно чутлива  система. У ній міститься  понад

3 млн больових рецепторів.  Підраховано,  що в середньому на 1 см2 шкіри розміщені  2 теплові, 12 холодових,  25 дотикових  та 150 бо- льових точок.

Шкіра  складається із 3 шарів: епідерміс, власне шкіри (дерми)

та підшкірної клітчатки.

Масаж шкіри не тільки впливає на її різні структурні прошарки, але й впливає  на ЦНС  через чисельні екстерн- та інтернрецептори. Під час масажу механічним  шляхом  очищується шкіра від злуще- них клітин  епідермісу, пилу, мікробів, що значно покращує  дихан- ня шкіри і підсилює  виділення  продуктів  розпаду. Під час масажу шкірні  судини  розширюються, покращується кровообіг,  активізу- ється насичення шкіри поживними речовинами і діяльність  закла- дених у ній залоз.  Підвищується тонус шкіри, вона стає гладкою, еластичною, пружною, і чистою.

Велика кількість рецепторів, закладених у шкірі, дає можливість досягти позитивних результатів  при лікуванні  різних захворювань при безпосередньому впливу на певні локальні  ділянки  шкіри, від- повідні ділянки проекції окремих внутрішніх органів.

Вплив масажу на м’язову систему полягає у збільшенні  скоро- чувальної здатності, сили і працездатності м’язів, швидкості перебі-

гу відновних  процесів, нормалізації їх тонусу; розсмоктуванні кро- вовиливів і набряків, прискоренні процесів регенерації; відновленні еластичності м’язів. Основою цих змін є подразнення рецепторів, покращення кровообігу і окисно-відновних процесів у м’язах за ра- хунок більшого надходження до них кисню, підвищується газооб- мін, збільшується виведення вуглекислого газу, азоту та вилучення продуктів розпаду, місцевих та загальних рефлекторних реакцій.

Вплив масажу на зв’язково-суглобний апарат полягає у спри- янні поліпшення еластичності  та міцності зв’язок і сухожилків, рухливості у суглобах. Поліпшуючи кровопостачання суглобів і на- вколишніх тканин, масаж стимулює утворення і циркуляцію синові- альної рідини, запобігання набряків та морщення суглобних сумок, змін та ушкоджень хрящової тканини. Все це прискорює розсмокту- вання крововиливів і випотів, сприяє ліквідації патологічних змін у суглобах та відновлення їх функціональної діяльності.

Вплив  масажу на систему кровообігу та лімфообігу виявля- ється, насамперед,  у розширенні  та збільшенні  кількості  функціо- нуючих  капілярів.  Кількість  розкритих капілярів у 1 мм2  попере- чного розтину  м’яза зростає  у 45 разів, а загальна  їх місткість  — у

140 разів. Швидкість кровообігу  прискорюється, покращується ве- нозний кровообіг, зменшується периферичний опір. Разом з тим відбувається збільшення кількості  стікаючої лімфи  із ділянки,  що масажується, прискорюється її проходження по судинах, підви- щується лімфотік у 6–8 разів. Все це сприяє ліквідації набряків, застійних  явищ, покращенню  крово- і лімфообігу  не тільки  у пев- ній ділянці  тіла, але й у віддалених  від місця  масажу тканинах  та органах.  Завдяки нервово-рефлекторним та гуморальним шляхам регуляції  геодинаміки  підвищується кровопостачання серця, акти- візується його скорочувальна функція,  усуваються  застійні  явища у великому  та малому колі кровообігу,  поліпшується транспортна функція кисню до клітин і поглинання його тканинами,  що сприяє підвищенню окисно-відновлювальних процесів.

Позитивна дія масажу на обмін речовин полягає в інтенсифікації надходження до тканин поживних речовин і кисню, виведення про- дуктів розпаду і вуглекислого газу, активізації окисно-відновних та обмінних  процесів, вилучення з потом мінеральних солей, а із се- чею — азотистих органічних речовин. Масаж сприяє швидкому виве- денню із організму молочної кислоти після фізичного навантаження.

Активізуючи  трофічні  та обмінні процеси  у тканинах,  масаж при- скорює розсмоктування продуктів  запалення і стимулює  регенера- тивні процеси, зрощення  тканин, у тому числі і кісткової.

Життєдіяльність усіх систем організму та їхніх частин регулює і координує  нервова система. Визначне її значення  у забезпеченні функціональної спільності  і цілісності  організму. Вона обумовлює взаємодію між організмом і зовнішнім середовищем, регулює фізіо- логічні процеси, що відбуваються  у клітинах,  тканинах,  органах, а також контролює роботу скелетних м’язів, регулюючи ступінь на- пруження,  розслаблення м’язів, їхню силу та швидкість  м’язового скорочення.

І.П.Павлов,   відзначаючи   функції   нервової   системи,  підкрес- лював, що діяльність  її спрямована, з одного боку, на об’єднання, інтеграцію  роботи усіх частин  організму,  а з другого — на зв’язок організму  з навколишнім середовищем,  на врівноваження системи організму із зовнішнім світом.

Єдина нервова система людини умовно поділяється на дві осно- вні частини — соматичну (анімальну) і вегетативну.

Під впливом  масажу відбувається трансформація механічної енергії нервового  впливу,  що дає надзвичайно складні  рефлекторні реакції. Змінюючи характер, силу, тривалість і ділянки впливу, мож- на змінювати функціональний стан кори головного мозку залежно від завдань — підвищувати чи знижувати загальну нервову збудливість або відновлювати втрачені рефлекси,  покращувати трофіку  тканин, діяльність окремих внутрішніх органів і тканин. Якщо неправильно, виконаний масаж, то може відбутися  погіршення  загального  стану, з’явитися  нервозність,  перезбудження, підсилення болю, неприємні відчуття, що надходять від внутрішніх  органів і тканин. Рефлектор- ний дозований вплив сприяє підвищенню м’язового тонусу, артері- ального тиску, збільшенню  вмісту адреналіну  і цукру у крові, підви- щенню згортання  крові і викликає інші позитивні  зміни.

Масаж і самомасаж впливають на функцію дихання, що спосте- рігається у хворих після оперативного  втручання як на грудній, так і на черевній порожнині.  При цьому значно покращується функція зовнішнього  дихання. При пневмонії, бронхіальній астмі значно підсилюється дія бронхо-спазмолітичних засобів. Збільшується на- сичення артеріальної крові киснем, а також виділення вуглекислого газу і надходження кисню.

Під дією масажу у шкірі утворюється речовина типу гістаміну та ацетилхоліну, які кров’ю розносяться по всьому тілу. Відзначається позитивний вплив масажу на показники згортаючої і антизгортаю- чої систем крові, ліпідний  обмін у хворих гіпертонічною хворобою. Нормалізуються показники кислотно-лужного стану крові, знижу- ється вміст сечовини у сироватці крові.