3.1. система  планування та його функції

Функції  педагогічного планування полягають   у  передбачен- ні очікуваного  результату  і логічно-формальному «проектуванні» того, як буде розгортатися процес фізичного  виховання в конкрет- них умовах на основі загальних закономірностей (Б.М.Шиян, 2002; Т.Ю.Круцевич, 2003). Чітке планування дає змогу визначити мету, конкретні завдання, передбачити найефективніші засоби і шляхи їх розв’язання.

Узагальнений досвід викладачів  фізичного  виховання аграрних вищих навчальних закладів свідчить, що найкращих результатів до- сягає той, хто сумлінно, високопрофесійно ставиться  до плануван- ня своєї діяльності.

Функції контролю полягають  у:

— об’єктивній  оцінці  індивідуальних особливостей  досягнення мети;

— перевірці  ефективності змісту,  форм  побудови  і результатів навчального  оздоровчо-тренувального процесу фізичного  ви- ховання;

— зіставленні  запланованих та отриманих  результатів;

— виявленні ступеня  відповідності  чи невідповідності між ни- ми (для внесення потрібних коректив як у сам навчальний оздоровчо-тренувальний процес, так і в параметри  плану).

Якщо  розглядати у цьому  зв’язку  взаємозумовленість плану- вання,  реалізацію  плану  і контролю,  то важливо  чітко уявити,  що як би старанно  не розроблявся план, процес фізичного  виховання далеко не завжди й у всьому збігається з першочерговими задумами викладача. Це відбувається внаслідок того, що:

— закономірності фізичного виховання не виявляють механічно, особливо  під час занять  із студентами  спеціального  навчаль- ного відділення,  а допускають,  залежно  від конкретних  умов, різні варіанти одних і тих самих закономірних тенденцій;

— наші знання про ці закономірності впродовж  усієї практичної діяльності удосконалюються;

— ситуації, які виникають під час практичної  діяльності, вплива- ють на процес фізичного виховання, значною мірою динамічні та варіативні.

Отже,  одна із головних  вимог  до планування — це його гнуч- кість.

Ефективне планування передбачає  постійний  зв’язок його з контролем, потребу в постійній корекції планів відповідно до отри- маних даних контролю. Це, у свою чергу, вимагає від викладача, осо- бливо від викладача спеціального навчального відділення, прове- дення систематичного аналізу результатів  оздоровчо-тренувальних занять.

Систематичний аналіз результатів  оздоровчо-тренувального процесу надає можливість  викладачеві визначати правильне дозу- вання фізичних  вправ, найефективнішу їх послідовність, інтервали відпочинку,  оптимальне дозування навчального  матеріалу, послі- довність педагогічних дій. Все це сприяє вдосконаленню плануван- ня та ефективності навчального оздоровчо-тренувального процесу.

Отже, планування — це процес створення теоретично і методич- но обґрунтованої документації, що сприяє формуванню системи на- вчання  і виховання,  проникнення в сутність явищ і закономірнос- тей процесу фізичного виховання.

На жаль, у практиці,  з відомих  причин,  планування дискреди- товане (Б.М.Шиян, 2002). Плани  часто або зовсім не відповідають

реальній ситуації, або складаються лише для того, щоб показати керівництву аграрного  вищого  навчального  закладу  чи на вимогу перевіряючого.  Планування вимагає  глибоких  всебічних  науково- теоретичних  знань,  практичного досвіду  і творчого  підходу, тому що воно не завжди визначається вимогами методичних вказівок.

На погляд професора  С.М.Канішевського (1999),  планування навчального  оздоровчо-тренувального процесу передбачає  визна- чення:

— мети оздоровчо-тренувальних занять.  Нею  може бути: зміц- нення здоров’я, загартування організму, підвищення загально- го рівня фізичної  підготовленості,  зокрема і до складання ви- мог «Державних тестів», формування тілобудови, підвищення рівня спортивної  майстерності  у вибраному  виді спорту тощо;

— індивідуальних можливостей, тобто загального стану фізично- го і психічного здоров’я, фізичної підготовленості, спортивних інтересів з урахуванням умов харчування, побуту та навчання;

— нормативів  і вимог, які треба виконати  на тих чи інших етапах оздоровчого тренування, та кінцевого результату  навчального року;

— раціональної послідовності  опанування обсягу, запланованого на період, етапи, окремі заняття,  а також засобів, їхнього об- сягу та інтенсивності.

Планування навчальних  оздоровчо-тренувальних занять перед- бачає такі його види: перспективне, поточне та оперативне.

Перспективне планування — це планування на тривалий період, на весь час навчання  у ВНЗ — 4–5 років. Кожен окремий навчаль- ний рік має вигляд замкненого циклу.

Поточне планування — це певний  етап навчального  циклу  (се- местр).

Оперативне планування визначається на найближчі 1–2 заняття. Отже,  планування має  бути  реальним,  виходити  із наявності

матеріально-технічної забезпеченості,  бюджету часу, контингенту студентів, стану їхнього здоров’я та фізичної підготовленості. Із найбільшої кількості вправ треба вибирати найбільш цінні та уні- версальні, які забезпечують  максимальний педагогічний  і оздоров- чий ефект.