Тема 35. припинення суб’єктів господарювання35.1. Підстави припинення суб’єктів господарювання. Форми реорга- нізації: виділення, поділ, перетворення, приєднання, злиття. 35.2. Державна реєстрація припинення юридичної особи. 35.3. Зняття з обліку в органах державної податкової служби. 35.4. Зняття з обліку в органах Фонду загальнообов’язкового держав- ного соціального страхування України на випадок безробіття та тимчасової втрати працездатності. 35.5. Порядок закриття рахунків в установах банку. 35.6. Державна реєстрація припинення діяльності фізичної особи– підприємця. 35.1. підстави припинення суб’єктів господарювання. форми реорганізації: виділення, поділ, перетворення, приєднання, злиття Припинення суб’єктів господарювання (фізичних та юридичних осіб) регламентується, насамперед, Законом України від 15 травня 2003 р. № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізич- них осіб – підприємців» (далі – Закон про держреєстрацію) та іншими підзаконними актами. На відміну від законів та нормативних актів, що регулювали по- рядок державної реєстрації до набуття чинності Законом про держре- єстрацію, останній не містить поняття «скасування державної реєстра- ції». Натомість зазначений Закон містить термін «державна реєстрація припинення юридичної особи» (щодо юридичної особи) та «державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи–під- приємця» (щодо фізичної особи). Відповідно до ст. 33 Закону про держреєстрацію «юридична осо- ба припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов’язків іншим юридичним особам – правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в резуль- таті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юри- дичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, перед- бачених законом». Тобто підставами для припинення суб’єкта господарської діяль- ності є: 1) правонаступництво в результаті реорганізації.
Формами реорганізації є: А
В
С , припиняються особи «А» та «В»
А
В
А1 , припиняється особа «В»
в) поділ: А
В
д) виділення – єдина форма реорганізації, яка не припиняє суб’єкта господарювання, створюючи при цьому новий суб’єкт. 2) ліквідація за рішенням: – засновників (учасників) юридичної особи; – уповноваженого учасниками юридичної особи органу; – суду (господарського суду); – органу державної влади (наприклад, у разі ліквідації суб’єкта гос- подарювання державної форми власності). Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припи- нення юридичної особи. Державна реєстрація припинення юридичної особи та підприєм- ницької діяльності фізичної особи здійснюється органом державної ре- єстрації шляхом виключення його з Єдиного державного реєстру юри- дичних осіб та фізичних осіб – підприємців (це автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юри- дичних осіб та фізичних осіб – підприємців) (далі – Єдиний державний реєстр). Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізич- них осіб – підприємців» передбачає окремий порядок для державної реєстрації припинення юридичної особи та державної реєстрації припи- нення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця», що ре- гулюється, відповідно, розділами 4 та 6 Закону.
35.2. державна реєстрація припинення юридичної особи Залежно від форм припинення юридичної особи (реорганізації чи ліквідації) Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» визначає окремий порядок для проведен- ня державної реєстрації припинення юридичної особи. Відповідно до ст. 36 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» для проведення дер- жавної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації голова ліквідаційної комісії або уповноважена ним особа після закінчен- ня процедури ліквідації, яка передбачена законом, але не раніше двох місяців з дати публікації повідомлення у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації, повинен подати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору такі документи: – заповнену реєстраційну картку на проведення державної реє- страції припинення юридичної особи у зв’язку з ліквідацією; – свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи; – оригінал установчих документів; – акт ліквідаційної комісії з ліквідаційним балансом, який затвер- джено рішенням засновників (учасників) або уповноваженого ними ор- гану; – довідку відповідного органу державної податкової служби про зняття юридичної особи з обліку як платника податків; – довідку відповідного органу Пенсійного фонду України про знят- тя з обліку; – довідки відповідних органів фондів соціального страхування про зняття з обліку; – довідку архівної установи про прийняття документів, які відповід- но до законодавства підлягають довгостроковому зберіганню. Крім документів, які передбачені ст. 36 Закону України «Про дер- жавну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», до- датково подається висновок аудитора щодо достовірності та повноти ліквідаційного балансу. Підписи на ліквідаційному балансі повинні бути нотаріально по- свідчені. Державний реєстратор повинен внести до Єдиного держав- ного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації. Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації при- пинення юридичної особи в результаті її ліквідації є датою державної реєстрації припинення юридичної особи. Строк державної реєстрації припинення юридичної особи в ре- зультаті її ліквідації не повинен перевищувати трьох робочих днів з
дати надходження документів для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи. Державний реєстратор не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації припинення юридичної особи повинен видати (на- діслати рекомендованим листом з описом вкладення) голові ліквідацій- ної комісії або уповноваженій ним особі один примірник оригіналу уста- новчих документів і свідоцтво про державну реєстрацію юридичної осо- би, які мають спеціальну відмітку про державну реєстрацію припинення юридичної особи. Така відмітка робиться державним реєстратором та- кож на примірнику оригіналу установчих документів юридичної особи, який залишається у реєстраційній справі. Ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» визначає порядок проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті злиття, приєднан- ня, поділу або перетворення (реорганізації). Для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті злиття, приєднан- ня, поділу або перетворення голова комісії з припинення або уповнова- жена ним особа після закінчення процедури припинення, яка передба- чена законом, але не раніше двох місяців з дати публікації повідомлен- ня у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації, повинні подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладен- ня) державному реєстратору такі документи: – заповнену реєстраційну картку на проведення державної реє- страції припинення юридичної особи в результаті злиття, приєднання, поділу або перетворення; – свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи; – оригінал установчих документів; – нотаріально посвідчену копію передавального акта, якщо припи- нення здійснюється в результаті злиття, приєднання або перетворення, або нотаріально посвідчену копію розподільчого балансу, якщо припи- нення здійснюється у разі поділу; – довідку архівної установи про прийняття документів, які відповід- но до законодавства підлягають довгостроковому зберіганню; – документ про узгодження плану реорганізації з органом держав- ної податкової служби; – довідку відповідного органу державної податкової служби про зняття юридичної особи з обліку як платника податків; – довідку відповідного органу Пенсійного фонду України про знят- тя з обліку; – довідки відповідних органів фондів соціального страхування про зняття з обліку.
У випадках, що встановлені законом, крім зазначених документів, додатково подається висновок аудитора щодо достовірності та повноти передавального акта або розподільчого балансу. У разі державної реєстрації припинення юридичної особи в резуль- таті перетворення державному реєстратору подаються лише: – заповнена реєстраційна картка на проведення державної реє- страції припинення юридичної особи в результаті перетворення; – свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи; – оригінал установчих документів; – нотаріально посвідчену копію передавального акта. Державна реєстрація юридичної особи, яка утворена в результаті перетворення, здійснюється у порядку, який встановлено ст. 24–27 За- кону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців». При перетворенні юридичної особи до неї не за- стосовуються обмеження, встановлені ч. 2 ст. 35 Закону. Перетворення вважається завершеним з моменту державної реєстрації новоутвореної юридичної особи та державної реєстрації припинення юридичної осо- би, що припиняється у результаті перетворення. Зміни до установчих документів юридичної особи, що не припи- няється в результаті приєднання, підлягають державній реєстрації піс- ля державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті при- єднання у порядку, встановленому ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців». Приєднан- ня вважається завершеним з моменту державної реєстрації таких змін до установчих документів та державної реєстрації припинення юридич- них осіб, що припиняються в результаті приєднання. Державна реєстрація юридичної особи, яка утворена в результа- ті злиття або поділу, здійснюється у порядку, встановленому ст. 24–27 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців». Злиття вважається завершеним з моменту державної реєстрації но- воутвореної юридичної особи та державної реєстрації припинення юри- дичних осіб. Поділ вважається завершеним з моменту державної реєстрації но- воутворених юридичних осіб та державної реєстрації припинення юри- дичної особи. Відповідно до ч. 9 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» за відсутності підстав, передбачених ч. 7 ст. 37 Закону, для залишення документів, які подані для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її реорганізації, без розгляду державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення держав-
ної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її реорганізації. Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведен- ня державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ре- організації є датою державної реєстрації припинення юридичної особи. Строк державної реєстрації припинення юридичної особи в резуль- таті її реорганізації не повинен перевищувати три робочих дні з дати надходження документів для проведення державної реєстрації припи- нення юридичної особи. Державний реєстратор не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації припинення юридичної особи повинен видати (на- діслати рекомендованим листом з описом вкладення) голові комісії з припинення або уповноваженій ним особі один примірник оригіналу установчих документів і свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, які мають спеціальну відмітку про державну реєстрацію припи- нення юридичної особи. Така відмітка робиться державним реєстрато- ром також на примірнику оригіналу установчих документів юридичної особи, який залишається у реєстраційній справі. 35.3. Зняття з обліку в органах державної податкової служби Порядок зняття юридичної особи з податкового обліку визначе- ний Інструкцією про порядок обліку платників податків, затв. Нака- зом Державної податкової адміністрації України від 19 лютого 1998 р. № 80 (в редакції наказу від 17 листопада 1998 р. № 552). Але після на- брання чинності новим Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» при приведенні у від- повідність до зазначеного Закону цієї Інструкції до неї не було внесе- но ряд змін, в результаті чого в останній міститься ряд неузгодженос- тей. Так, зокрема, Інструкцією не визначений порядок зняття з обліку в органах державної податкової служби юридичних осіб, які припиня- ються шляхом реорганізації. Чітко визначений лише порядок зняття із обліку юридичних осіб, що припиняються в результаті ліквідації. Тому при знятті з обліку юридичній особі, яка припиняється шляхом реор- ганізації, слід керуватися порядком, що застосовується при припинен- ні юридичної особи шляхом ліквідації, але з урахуванням особливос- тей процедури реорганізації (відсутністю ліквідаційної комісії, відсут- ністю ліквідаційного балансу тощо). Але не слід забувати, що при ре- організації суб’єкта господарювання правонаступнику необхідно здій- снити нову реєстрацію в органах податкової служби в порядку, визна- ченому п. 7 Інструкції.
Зняття з обліку юридичної особи, що припиняється шляхом лік- відації, відбувається таким чином. Ліквідаційна комісія відповідно до п. 8 Інструкції про порядок обліку платників податків у 3-денний термін з дати прийняття власником або уповноваженим ним органом рішення про ліквідацію зобов’язана подати в орган державної податкової служ- би, в якому платник податків перебуває на обліку, такі документи: – заяву про зняття з обліку платника податків за формою № 8-ОПП (для юридичних осіб), дата якої фіксується в журналі; – оригінал довідки за формою № 4-ОПП (довідка про взяття на об- лік платника податків); – копію розпорядчого документа (рішення) власника або органу, уповноваженого на те засновницькими документами, про ліквідацію; – копію розпорядчого документа про утворення ліквідаційної ко- місії;
– ліквідаційну картку органів державної статистики (для кожної фі- лії за наявності у платника податків – юридичної особи філій). У разі прийняття судом або господарським судом рішення про лік- відацію він повідомляє про це відповідний податковий орган у встанов- леному законом порядку. У 10-денний термін з дня подання заяви ліквідаційна комісія має скласти ліквідаційний баланс у формі річного звіту (на дату прийняття рішення про ліквідацію) та подати його для перевірки органу держав- ної податкової служби. При одержанні органами державної податкової служби від платника податків заяви за ф. № 8, а також на підставі ін- формації про порушення справи про банкрутство платника податків або звернення до суду чи господарського суду з питання скасування дер- жавної реєстрації органом державної податкової служби у місячний тер- мін приймається рішення про проведення документальної перевірки та- ких платників. На підставі цього рішення відповідні підрозділи розпочи- нають перевірку юридичної особи, в тому числі представництв, філій та інших відокремлених підрозділів юридичної особи. Після проведеної перевірки платника податків у разі встановлен- ня факту відсутності заборгованості перед бюджетами орган державної податкової служби знімає його з обліку. Зняття з обліку платника подат- ків в органах державної податкової служби проводиться за наявності по- відомлення від установи банку про закриття такому платнику рахунків. Після завершення процедури зняття з обліку орган державної податко- вої служби складає довідку про зняття з обліку платника податків за ф. № 12-ОПП, яку надсилає до органів державної реєстрації або органу, що здійснив реєстрацію. Якщо після проведеної перевірки платника податків встановлено факт заборгованості його перед бюджетами, орган державної податко-
вої служби не знімає його з обліку, а підрозділи обліку та звітності скла- дають повідомлення про наявність обов’язків зі сплати податків і збо- рів (обов’язкових платежів) і надсилають його ліквідаційній комісії. За- значене повідомлення дозволяється видавати платнику податків для пред’явлення у відповідні органи. Підприємства-банкрути знімаються з обліку після затвердження ліквідаційного балансу ухвалою господарського суду, прийняття судом рішення про ліквідацію такого підприємства та визнання податкового боргу безнадійним у такому ж самому порядку. Зняття з обліку платника податків фіксується в журналі, а відмітка про його зняття з обліку вводиться в районний рівень Єдиного банку да- них про платників податків – юридичних осіб. Після надання всіх необхідних документів податковому органу юридична особа звертається до установ банку з проханням про закрит- тя рахунків. 35.4. Зняття з обліку в органах фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та тимчасової втрати працездатності Порядок зняття суб’єктів господарювання, що припиняються, із обліку в органах, які отримують платежі на загальнообов’язкове дер- жавне соціальне страхування на випадок безробіття відповідно ре- гламентується Інструкцією про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок без- робіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов’язкового дер- жавного соціального страхування України на випадок безробіття, затв. наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 груд- ня 2000 р. № 339. Пункт 3.7 Інструкції регулює порядок зняття з обліку юридичної особи у разі її реорганізації. Так, у разі прийняття рішення про реоргані- зацію юридичної особи останній (власник чи уповноважена на те особа) зобов’язаний у 10-денний термін з моменту настання цієї зміни подати до відповідного центру зайнятості заяву про зняття з обліку. Працівника- ми центру зайнятості у 10-денний строк після отримання заяви про знят- тя з обліку здійснюється документальна перевірка правильності розра- хунків роботодавця, за результатами якої складається акт у двох при- мірниках. Якщо роботодавець має недоїмку зі сплати страхових внесків, то йому нараховуються пеня, штраф відповідно до чинного законодав- ства. У 15-денний строк проводяться повні розрахунки із сплати недоїм- ки, пені, штрафу на підставі акта.
У разі зняття із обліку юридичної особи, що припиняється у зв’язку з її ліквідацією, останній зобов’язаний у 10-денний термін із дня при- йняття рішення про ліквідацію (заява (рішення) власника (власників) або уповноваженого ним (ними) органу чи рішення господарського суду) подати до центру зайнятості заяву про зняття з обліку (п. 3.9 Інструк- ції). При ліквідації підприємство зобов’язане провести повний розраху- нок з Фондом загальнообов’язкового державного соціального страху- вання України на випадок безробіття на день ліквідації. Якщо підприємство, яке ліквідується, має заборгованість з випла- ти заробітної плати, у тому числі і нарахованої за останній звітний мі- сяць, а строк внесення страхових внесків ще не настав, то ліквідаційна комісія зобов’язана включити належну до сплати суму коштів до ліквіда- ційного балансу підприємства і оформити це надходження окремим ак- том. В акті зазначається сума належних платежів і дата їх внесення, яка не може бути пізнішою від дати, встановленої підприємству для її ви- плати до ліквідації. Копії акта, підписаного ліквідаційною комісією, по- даються до центру зайнятості за місцем реєстрації платника, що підля- гає ліквідації. Отримавши зазначені документи, центри зайнятості у 15-денний строк здійснюють документальну перевірку щодо повноти сплати стра- хових внесків. На підставі документів, поданих до центрів зайнятості, щодо реор- ганізації та ліквідації юридичної особи, а також після остаточного пога- шення боргів зі сплати страхових внесків до Фонду, роботодавець (юри- дична особа) знімається з обліку. Його реєстраційний номер у подаль- шому не використовується, а його платежі враховуються в базі даних до кінця поточного року. Справа юридичної особи зберігається відповід- ним державним органом протягом 3-х років. Зняття з обліку в органах Фонду соціального страхування з тимча- сової втрати працездатності. Відповідно до абз. 7 ч. 1 ст. 23 Закону України від 18 січня 2001 р. № 2240-ІІІ «Про загальнообов’язкове дер- жавне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездат- ності та витратами, зумовленими народженням та похованням» у разі ліквідації, реорганізації юридичної особи страхувальник зобов’язаний провести повний розрахунок щодо сплати страхових внесків до Фонду по день ліквідації, реорганізації та звернутися за місцем його реєстра- ції як платника страхових внесків для зняття з обліку. Відповідно до ч. 8 ст. 27 Закону юридична особа зобов’язана надати виконавчій дирекції відділення Фонду відомості щодо ліквідації або реорганізації підприєм- ства, установи, організації в 10-денний строк з дня прийняття відповід- ного рішення. Крім того, відповідно до ч. З ст. 45 Закону України від 23 вересня 1999 р. № 1105-ХІV «Про загальнообов’язкове державне соціальне стра-
хування від нещасного випадку на виробництві та професійного захво- рювання, які спричинили втрату працездатності» роботодавець (юри- дична особа) як страхувальник зобов’язаний поінформувати робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків не пізніше як за два місяці про ліквідацію підприємства. Зняття з обліку в органах Пенсійного фонду України. Закон Укра- їни від 9 липня 2003 р. № 1058-ІV «Про загальнообов’язкове держав- не пенсійне страхування» передбачає обов’язковість щодо повідомлен- ня страхувальником територіальних органів Пенсійного фонду про лікві- дацію чи реорганізацію підприємства, установи, організації у 10-денний термін із дня прийняття відповідного рішення (ч. 11 ст. 17). Порядок зняття з обліку в органах Пенсійного фонду України регу- люється Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальника- ми та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове держав- не пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затв. постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. № 21-1. Але, як і всі інші нормативні акти, ця Інструкція не містить окремого порядку для зняття із обліку суб’єктів господарювання, які ліквідуються та припи- няються шляхом реорганізації. Хоча із тексту окремих статей видно, що мова йде не лише про суб’єктів, що ліквідуються, але й про тих, що при- пиняються шляхом реорганізації. П. 3.4 зазначеної Інструкції визначає, що у разі прийняття в уста- новленому законодавством порядку рішення про скасування державної реєстрації платника у зв’язку з його ліквідацією заява (рішення) власни- ка (власників) або уповноваженого ним (ними) органу чи рішення гос- подарського суду платник зобов’язаний у 10-денний термін з дня при- йняття відповідного рішення про ліквідацію подати до органу Пенсійно- го фонду вищевказані документи та заяву про зняття з обліку із зазна- ченням його правонаступника (якщо він визначений). Отримавши зазначені документи, орган Пенсійного фонду у 10-денний термін проводить документальну перевірку правильності об- числення та сплати страхових внесків. На основі акта перевірки платник розраховується з органом Пенсійного фонду. У разі встановлення заборгованості платника, державна реєстрація якого скасовується, орган Пенсійного фонду складає довідку про борг за платежами до Пенсійного фонду, один примірник якої надсилає лікві- даційній комісії, другий – правонаступнику (у разі реорганізації) та орга- ну державної податкової служби – за внесками на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. Якщо підприємство, яке ліквідується, має заборгованість, то лікві- даційна комісія включає належну суму сплати коштів до ліквідаційного балансу підприємства і оформляє це надходження актом. В акті зазна-
чаються правонаступник підприємства (якщо він визначений), сума на- лежних платежів і дата їх внесення, яка не може бути пізнішою від дати, установленої підприємству для її виплати до ліквідації. Копії актів, підпи- саних ліквідаційною комісією і правонаступником (у разі реорганізації), подаються до відповідного органу Пенсійного фонду за місцем реєстра- ції підприємства, що підлягає ліквідації, і правонаступника. Орган Пенсійного фонду закриває справу платника після остаточ- ного погашення ним недоїмки зі сплати страхових внесків та інших пла- тежів до бюджету Пенсійного фонду. Реєстраційний номер ліквідовано- го платника страхових внесків надалі не використовується, його платежі враховуються в базі даних до кінця поточного року. Зняття з обліку платника фіксується у журналі обліку платників. Справа такого платника здається до архіву органу Пенсійного фонду піс- ля закінчення звітного року. 35.5. порядок закриття рахунків в установах банку Одночасно із зняттям з обліку в державних установах юридична особа, що припиняється, зобов’язана закрити усі наявні рахунки в бан- ках. Порядок закриття рахунків в установах банку юридичними осо- бами визначений Інструкцією про порядок відкриття, використання і за- криття рахунків у національній та іноземних валютах, затв. постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 р. № 492. Так, зокрема, відповідно до п. 20.1 зазначеної Інструкції поточні рахун- ки клієнтів банків закриваються: – на підставі заяви клієнта; – на підставі рішення органу, на який законом покладено функції щодо ліквідації або реорганізації юридичної особи; – на підставі відповідного рішення суду або господарського суду про ліквідацію суб’єкта господарювання. За наявності рішення уповноваженого державного органу про ска- сування державної реєстрації юридичної особи або ж визнання в уста- новленому порядку юридичної особи фіктивною банк закриває рахунки таких осіб і протягом трьох робочих днів надає інформацію спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніто- рингу щодо таких рахунків. У разі ненадходження протягом семи робо- чих днів розпоряджень від спеціально уповноваженого органу виконав- чої влади з питань фінансового моніторингу або рішення суду стосовно вжиття чи невжиття заходів щодо цих коштів банк зараховує ці кошти на
балансовий рахунок, визначений Національним банком для обліку кош- тів за недіючими рахунками клієнтів. У випадку реорганізації юридичної особи поточний рахунок закри- вається. Юридична особа-правонаступник відкриває новий поточний рахунок в порядку, визначеному Інструкцією (п. 2.2 Інструкції). П. 2.3 Інструкції передбачає, що у разі реорганізації юридич- ної особи поточний рахунок може бути закритий юридичною особою- правонаступником за умови подання нею таких документів: – заяви про закриття поточного рахунка; – копії рішення органу, на який законом покладено функції щодо реорганізації юридичної особи, або рішення суду про проведення реор- ганізації юридичної особи – власника рахунка та визначення її правонас- тупника, засвідченої нотаріально; – картки із зразками підписів і відбитка печатки юридичної особи- правонаступника, засвідченої нотаріально. Що ж до юридичної особи, що ліквідується, то відповідно до п. 20.4 Інструкції для проведення ліквідаційної процедури використовується один поточний рахунок юридичної особи, що ліквідується, визначений ліквідатором (ліквідаційною комісією). Для цього до банку подаються такі документи: – рішення суду про ліквідацію юридичної особи (оригінал або ко- пія, засвідчена в установленому порядку); – картка із зразками підписів і відбитка печатки, засвідчена нота- ріально. До цієї картки включаються зразки підписів ліквідатора (уповнова- жених членів ліквідаційної комісії) і відбитка печатки юридичної особи, що ліквідується. Інші рахунки, виявлені під час проведення ліквідаційної процедури, підлягають закриттю ліквідатором (ліквідаційною комісією). Відповідно до п. 20.8 Інструкції у разі закриття поточного або вкладного (депозитного) рахунка суб’єкта господарювання банк протя- гом трьох робочих днів з дня закриття рахунка (включаючи день закрит- тя рахунка) повідомляє про це відповідний орган державної податко- вої служби. Повідомлення про закриття рахунка надсилається електрон- ною поштою Національного банку з використанням засобів захисту ін- формації Національного банку. Отримання органом державної податко- вої служби такого повідомлення підтверджується файлом-квитанцією, що надсилається цим органом до банку. Файл-квитанція на паперово- му носії зберігається в справі з юридичного оформлення рахунка. Спра- ва з юридичного оформлення рахунка залишається в банку і зберігаєть- ся ним протягом 5 років після закриття рахунка. Разом із закриттям рахунків в банківських установах та зняттям з податкового обліку та обліку у фондах юридична особа має здати на-
явні в неї штампи та печатки. Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» не передбачає подан- ня при державній реєстрації припинення юридичної особи довідки про знищення печатки та штампів. Обов’язковість такої процедури передба- чена лише Інструкцією про порядок видачі міністерствам та іншим цен- тральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, органі- заціям, господарським об’єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виго- товлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформ- лення замовлень на виготовлення печаток і штампів, та затверджен- ня умов і правил провадження діяльності з відкриття та функціонуван- ня штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, затв. наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 1999 р. № 17. Так, у п. 3.4.2 вищезазначеної Інструкції вказано, що у разі ліквіда- ції суб’єктів господарювання їх керівники печатки і штампи зобов’язані здати для знищення в органи внутрішніх справ. Для одержання квитанції про знищення печаток і штампів, які ви- даються відповідно до п. 3.1.2 цієї Інструкції, до органів внутрішніх справ подається письмове клопотання, де вказуються: – кількість печаток та штампів, які передбачається знищити; – підстава для знищення; – особа, відповідальна за знищення печаток і штампів, прізвище, ім’я, по батькові, паспортні дані; – прізвище, ім’я, по батькові, паспортні дані керівника або уповно- важеної ним особи, що подає клопотання до органу внутрішніх справ. До клопотань додаються печатки і штампи, їхні відбитки у двох примірниках, а також платіжні доручення чи квитанції про оплату по- слуг, пов’язаних з видачею квитанцій про знищення печаток і штампів. За видачу квитанцій справляється плата, розмір та порядок використан- ня якої встановлюється Кабінетом Міністрів України. Про знищення печаток і штампів видається квитанція, на зворо- ті якої робляться відбитки знищених печаток і штампів, після чого вони знищуються: металеві вироби – обпилюванням двома перехресними лі- ніями, гумові, каучукові деталі – розрізанням на малі не з’єднувані, не відновлювані частини в присутності заявника. Бланки квитанцій про знищення печаток і штампів до їх заповнення потрібно зібрати в книгу, яка прошивається і скріплюється печаткою кан- целярії, секретаріату органу внутрішніх справ та печаткою з відбитком «Дозвільна система». Бланки зберігаються в підрозділах дозвільної сис- теми органів внутрішніх справ. Корінець квитанції долучається до мате- ріалів, які стали підставою для їх знищення.
35.6. державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи–підприємця Порядок державної реєстрації припинення підприємницької Діяль- ності фізичної особи–підприємця (надалі – припинення фізичної особи) передбачений розділом VI Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців». Для того, щоб фізичній особі–підприємцю подати в установленому порядку документи, необхідні для державної реєстрації припинення ді- яльності останньої, вона має спочатку пройти процедуру фіксування са- мого факту прийняття рішення. Так, відповідно до ст. 47 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» для внесення до Єдино- го державного реєстру запису про рішення фізичної особи-підприємця щодо припинення нею підприємницької діяльності фізична особа- підприємець або уповноважена нею особа повинні подати державно- му реєстратору (надіслати рекомендованим листом з описом вкладен- ня) такі документи: – нотаріально посвідчену заяву про припинення підприємницької діяльності фізичною особою–підприємцем; – документ, що підтверджує внесення плати за публікацію повідо- млення про прийняття фізичною особою–підприємцем рішення щодо припинення підприємницької діяльності. Якщо ці документи подаються заявником особисто, то державному реєстратору додатково пред’являється паспорт. Зазначені документи приймаються за описом, копія якого в день надходження документів видається (надсилається рекомендованим листом) заявнику з відміткою про дату надходження документів. Дата надходження документів для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення фізичної особи-підприємця щодо припинення нею підприємницької діяльності вноситься до журналу обліку реєстраційних дій. Державний реєстратор розглядає надані документи та за відсут- ності підстав для залишення цих документів без розгляду зобов’язаний не пізніше наступного робочого дня з дати надходження документів внести до Єдиного державного реєстру запис про рішення щодо припи- нення фізичною особою підприємницької діяльності та передати орга- нам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду Укра- їни, фондів соціального страхування повідомлення про внесення тако- го запису. З дати внесення до Єдиного державного реєстру запису щодо рі- шення про припинення підприємницької діяльності фізичною особою–
підприємцем забороняється проведення державної реєстрації фізичної особи–підприємця, щодо якої прийнято рішення про припинення під- приємницької діяльності. Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізич- них осіб – підприємців», зокрема ст. 47–50, визначає окремий порядок для проведення державної реєстрації залежно від підстав припинення підприємницької діяльності фізичної особи–підприємця, які, в свою чер- гу, визначені ст. 46 Закону. Відповідно до ст. 47 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» для проведення дер- жавної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою–підприємцем за її рішенням фізична особа–підприємець або уповноважена нею особа не раніше двох місяців з дати публікації пові- домлення у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації, а також після повідомлення реєструючого органу про прийняття рішен- ня щодо припинення діяльності подає державному реєстратору особис- то (надсилає рекомендованим листом з описом вкладення) такі доку- менти: – заповнену реєстраційну картку на проведення державної реє- страції припинення підприємницької діяльності фізичною особою–під- приємцем за її рішенням; – свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи–підприємця; – довідку відповідного органу державної податкової служби про зняття фізичної особи-підприємця з обліку як платника податків; – довідку відповідного органу Пенсійного фонду України про знят- тя з обліку; – довідки відповідних органів фондів соціального страхування про зняття з обліку. Якщо зазначені документи подаються заявником особисто, дер- жавному реєстратору додатково пред’являється паспорт. Документи, які подаються для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою–підприєм- цем, приймаються за описом, копія якого в день надходження докумен- тів видається (надсилається рекомендованим листом) заявнику з відміт- кою про дату надходження документів. Дата надходження документів для проведення державної реєстра- ції припинення підприємницької діяльності фізичною особою–підпри- ємцем вноситься до журналу обліку реєстраційних дій. За відсутності підстав для залишення документів, які передбачені ч. 13 ст. 47 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», без розгляду, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення
державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи–підприємця. Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про прове- дення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фі- зичною особою–підприємцем є датою державної реєстрації припинен- ня підприємницької діяльності фізичною особою–підприємцем. Строк державної реєстрації припинення підприємницької діяль- ності фізичною особою–підприємцем не повинен перевищувати двох робочих днів з дати надходження документів для проведення держав- ної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною осо- бою–підприємцем. Державний реєстратор не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізич- ною особою–підприємцем повинен видати або надіслати заявнику ко- пію свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи–підприємця із спеціальною відміткою про державну реєстрацію припинення підпри- ємницької діяльності фізичною особою–підприємцем. Порядок надання відомостей про державну реєстрацію припинен- ня підприємницької діяльності фізичною особою–підприємцем органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування встановлюється ст. 51 Закону. Ст. 48 Закону встановлює порядок державної реєстрації припи- нення підприємницької діяльності фізичної особи–підприємця у разі її смерті, оголошення її померлою або визнання фізичної особи–підпри- ємця безвісно відсутньою. У разі смерті фізичної особи–підприємця тре- тя особа, зокрема спадкоємець, може подати державному реєстрато- ру особисто (надіслати рекомендованим листом) нотаріально посвідче- ну копію свідоцтва про смерть фізичної особи або нотаріально посвідче- ну копію довідки органу реєстрації актів цивільного стану про смерть фі- зичної особи. Суд, який постановив рішення про оголошення фізичної особи–під- приємця померлою або визнання фізичної особи–підприємця безвісно відсутньою, в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної осо- би–підприємця. У судовому рішенні про оголошення фізичної особи- підприємця померлою або визнання фізичної особи–підприємця без- вісно відсутньою вказується особа, яка призначена управителем май- на фізичної особи–підприємця за поданням органу опіки та піклування, якщо інше не встановлено законом. Дата надходження документів для державної реєстрації припинен- ня підприємницької діяльності фізичною особою–підприємцем у разі її смерті або оголошення її померлою, або визнання фізичної особи–під-
приємця безвісно відсутньою вноситься державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій. Державний реєстратор зобов’язаний не пізніше наступного робо- чого дня з дати надходження документів для проведення державної ре- єстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою–під- приємцем у разі її смерті або оголошення її померлою, або визнання фі- зичної особи–підприємця безвісно відсутньою заповнити реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення підприємниць- кої діяльності фізичної особи–підприємця у зв’язку з її смертю або ого- лошенням її померлою, або визнанням її безвісно відсутньою та внести до Єдиного державного реєстру запис про державну реєстрацію при- пинення підприємницької діяльності фізичною особою–підприємцем у зв’язку з її смертю або оголошенням її померлою, або визнанням її без- вісно відсутньою. Порядок надання відомостей про державну реєстра- цію припинення підприємницької діяльності фізичної особи–підприєм- ця органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування встановлюється ст. 51 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців». При державній реєстрації припинення підприємницької діяльнос- ті фізичної особи–підприємця за судовим рішенням, що не пов’язано з банкрутством фізичної особи–підприємця, ст. 49 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» встановлює такий порядок. Суд, який постановив рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи–підприємця, у тому числі рішення про визнан- ня фізичної особи–підприємця недієздатною або про обмеження її ци- вільної дієздатності, в день набрання таким рішенням законної сили на- правляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізич- ної особи – підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяль- ності фізичної особи–підприємця. Дата надходження судового рішення щодо припинення підприєм- ницької діяльності фізичної особи–підприємця вноситься державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій. У разі якщо підставою для постановлення судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичною особою–підприєм- цем є визнання її недієздатною або обмеження її цивільної дієздатнос- ті, у судовому рішенні щодо припинення підприємницької діяльності фі- зичної особи–підприємця у зв’язку з визнанням фізичної особи–підпри- ємця недієздатною або обмеженням її цивільної дієздатності суд може вказати особу, яка призначена управителем майна фізичної особи–під-
приємця за поданням органу опіки та піклування, якщо інше не встанов- лено законом. Державний реєстратор зобов’язаний не пізніше наступного робо- чого дня з дати надходження судового рішення щодо припинення під- приємницької діяльності фізичною особою–підприємцем внести до Єдиного державного реєстру запис про судове рішення щодо припинен- ня підприємницької діяльності фізичної особи–підприємця та повідоми- ти органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування та фізичну особу–підприємця, щодо якої було постановлено судове рішення, про внесення такого за- пису. З дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про су- дове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичною особою–підприємцем застосовуються обмеження, які встановлені ч. 8 ст. 47 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фі- зичних осіб – підприємців». Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності за судовим рішенням, що не пов’язано з банкрутством фізичної особи–під- приємця, здійснюється за процедурами, встановленими ч. 9–18 ст. 47 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців». При державній реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи–підприємця за судовим рішенням щодо визнання фізич- ної особи–підприємця банкрутом, відповідно до ст. 50 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприєм- ців», суд, який постановив рішення щодо визнання фізичної особи–під- приємця банкрутом, у день набрання ним законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем державної реєстрації фізич- ної особи–підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру за- пису про судове рішення. Дата надходження відповідного судового рі- шення вноситься державним реєстратором До журналу обліку реєстра- ційних дій. Державний реєстратор повинен не пізніше наступного робочо- го дня з дати надходження судового рішення щодо визнання фізич- ної особи–підприємця банкрутом внести до Єдиного державного реє- стру запис про судове рішення щодо визнання фізичної особи–підпри- ємця банкрутом та повідомити органи статистики, державної податко- вої служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, а також фізичну особу–підприємця, щодо якої було прийнято рішення суду, про внесення такого запису. У разі якщо після завершення процедури банкрутства відповідно до законодавства судом постановлене рішення про припинення підпри-
ємницької діяльності фізичної особи–підприємця у зв’язку з визнанням її банкрутом, суд, що постановив відповідне рішення, в день набрання ним законної сили направляє його державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи–підприємця для внесення відповідного запи- су. Дата надходження відповідного судового рішення вноситься до жур- налу обліку реєстраційних дій. Державний реєстратор повинен не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення щодо припинення підпри- ємницької діяльності фізичної особи–підприємця у зв’язку з визнанням її банкрутом заповнити реєстраційну картку про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи–підприємця, внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення держав- ної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи– підприємця у зв’язку з визнанням її банкрутом. Порядок надання відомостей про державну реєстрацію припинен- ня підприємницької діяльності фізичною особою–підприємцем орга- нам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду Укра- їни, фондів соціального страхування встановлюється ст. 51 Закону Укра- їни «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – під- приємців». При надходженні до державного реєстратора свідоцтва про дер- жавну реєстрацію фізичної особи–підприємця державний реєстратор зобов’язаний зробити на свідоцтві відмітку про державну реєстрацію при- пинення підприємницької діяльності та видати (надіслати рекомендова- ним листом) його за місцем проживання фізичної особи–підприємця, щодо якої була проведена державна реєстрація припинення. У разі якщо після завершення процедури банкрутства, яка встанов- лена законом, судом прийнято рішення щодо припинення проваджен- ня у справі про банкрутство, суд, що постановив відповідне рішення, в день набрання ним законної сили направляє його державному реєстра- тору за місцем реєстрації фізичної особи–підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису щодо судового рішення про припи- нення провадження у справі про банкрутство. Дата надходження судового рішення щодо припинення прова- дження у справі про банкрутство вноситься до журналу обліку реєстра- ційних дій. Державний реєстратор повинен не пізніше наступного робочо- го дня з дати надходження судового рішення про припинення прова- дження у справі про банкрутство внести до Єдиного державного реє- стру запис про припинення провадження у справі про банкрутство фі- зичної особи–підприємця та повідомити органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального стра-
хування про внесення такого запису для взяття фізичної особи–підпри- ємця на облік. Зняття з обліку фізичної особи – суб’єкта підприємницької діяль- ності як платника податків здійснюється в порядку, аналогічному для платників податків – юридичних осіб, з урахуванням того, що після при- йняття фізичною особою рішення про ліквідацію вона подає до органу державної податкової служби, в якому вона зареєстрована як платник податків, такі документи: – заяву про зняття з обліку платника податків за ф. № 8-ОПП, дата якої фіксується в журналі; – оригінали документів, що видаються органами державної подат- кової служби платнику податків (свідоцтва, патенти, довідки за формою № 4-ОПП, інші довідки тощо) і підлягають поверненню до органу дер- жавної податкової служби, а також завірені органом державної подат- кової служби копії цих документів, якщо такі видавались та підлягають поверненню до органу державної податкової служби. Крім того, у зв’язку зі смертю фізична особа знімається з обліку за наявності довідки, одержаної від органів реєстрації актів цивільного ста- ну про смерть фізичної особи – платника податків або про визнання її померлою, безвісно відсутньою чи недієздатною згідно із законодав- ством, за умови відсутності в такої особи відкритих рахунків в установах банків та податкового боргу або визнання податкового боргу безнадій- ним у порядку, передбаченому законодавством (п. 8.9 Інструкції про по- рядок обліку платників податків). Що ж до зняття фізичної особи–підприємця з обліку в органах Пен- сійного фонду України, Фонду загальнообов’язкового державного соці- ального страхування України на випадок безробіття та Фонду соціально- го страхування з тимчасової втрати працездатності, то інструкції, що ре- гламентують відповідний порядок зняття з обліку юридичних осіб, не відокремлюють порядок зняття окремо для юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, а тому для останніх порядок зняття з обліку є таким же, як і для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, властивих фі- зичній особі (підстави припинення підприємницької діяльності тощо). У тому ж порядку, який встановлено для юридичної особи, здають печатку та штампи фізичні особи–підприємці. Порядок закриття рахун- ків в установах банку фізичними особами–підприємцями визначений, як і для юридичних осіб, Інструкцією про порядок відкриття, викорис- тання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах. Відповідно до п. 20.1 зазначеної Інструкції поточні рахунки клієнтів банків закриваються, зокрема: – на підставі відповідного рішення суду або господарського суду про ліквідацію суб’єкта господарювання;
– у разі смерті власника рахунка – фізичної особи (за зверненням до банку спадкоємців). За наявності рішення уповноваженого державного органу про ска- сування державної реєстрації фізичної особи–підприємця, чи оголошен- ня фізичної особи померлою, або визнання її безвісно відсутньою банк закриває рахунки цих осіб в такому ж порядку, що існує для юридичних осіб. З дати внесення державним реєстратором до Єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи або запису про припи- нення підприємницької діяльності фізичною особою–підприємцем ре- єстраційна справа повинна зберігатися у державного реєстратора про- тягом трьох років. Після закінчення цього строку державний реєстра- тор повинен передати реєстраційну справу на зберігання до державної архівної установи в порядку, який встановлено законом (ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»).
1. Порядок прийняття рішення про припинення підприємства. 2. Ліквідаційний баланс. 3. Особливості ліквідації банків в України. 4. Повноваження органів державної влади щодо прийняття рішен- ня про ліквідацію господарської організації. 5. Правова характеристика процедури реорганізації та докумен- тальне її закріплення.
35.1. З якого моменту підприємство вважається ліквідованим? – з моменту виключення підприємства з Єдиного державного реє- стру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ); – з моменту прийняття рішення реєструючим органом; – з моменту прийняття відповідного рішення ліквідаційною комі- сією;
– з моменту прийняття рішення господарським судом.
35.2. Коли не може здійснюватися підприємницька діяльність? – у разі закінчення строку дії ліцензії; – у разі відсутності на рахунку у суб’єкта підприємницької діяльнос- ті коштів; – у разі систематичного невиконання господарських договорів; – у разі несвоєчасного повернення кредиту.
35.3. Припинення державної реєстрації здійснюється – за заявою власника (власників) або на підставі рішення суду (гос- подарського суду); – на підставі рішення органу державної влади, що здійснює конт- роль за діяльністю суб’єктів господарювання; – виключно на підставі рішення господарського суду; – на підставі рішення органу державної реєстрації.
ня; 35.4. У яких формах здійснюється реорганізація підприємства? – приєднання, реструктуризації, примусового поділу, перетворен- – санації, перетворення, перереєстрації, виділення, поділу; – об’єднання, перетворення, санації, виділення, поділу; – злиття, приєднання, перетворення, виділення, поділу.
35.5. При якій з форм реорганізації не відбувається припинення юридичної особи: – виділення; – перетворення; – приєднання; – поділ. 35.6. Який строк визначений законодавством для заявлення пре- тензій кредиторів під час ліквідації підприємства за рішенням влас- ника? – 1 місяць; – не менше 2 місяців; – не менше 6 місяців; – не менше 1 року. 35.7. Пропуск встановленого ліквідаційною комісією строку для заявлення вимог кредиторів при ліквідації підприємства за рішенням власника тягне за собою: – вимоги, заявлені після закінченого строку, задовольняються після всіх вимог, виявлених або заявлених у строк; – ліквідаційна комісія має право відмовити у задоволенні таких ви- мог незалежно від наявності майна боржника; – ліквідаційна комісія не зобов’язана розглядати такі вимоги і вони визнаються погашеними; – такі вимоги повинні надсилатися безпосередньо до суду (госпо- дарського суду).
35.8. Письмові заяви кредиторів під час ліквідації підприємства в порядку, визначеному законом, розглядаються, визнаються або відхи- ляються: – розпорядником майна; – комітетом кредиторів; – судом; – господарським судом; – ліквідаційною комісією.
|
а)
злиття:
б)
приєднання:
С ,
припиняється особа «С»
г)
перетворення: ТОВ «Х» ПрАТ «Х»
питання
для самостійного вивчення
тести
для поточного контролю |
