Тема 26. правове регулювання відносин у капітальному будівництві

26.1. Підрядні відносини у капітальному будівництві.

26.2. Сторони договору підряду на капітальне будівництво: замовник,

генеральний підрядник та субпідрядник.

26.3. Розрахунки за договором підряду на капітальне будівництво.

26.4. Відповідальність за порушення договору підряду на капітальне

будівництво.

26.5. Умови укладання та виконання договору підряду на капітальне

будівництво.

26.6. Договір підряду на проведення дослідних та проектних робіт.

26.1. підрядні відносини у капітальному будівництві

Капітальне будівництво – це процес створення нових, а також розширення, реконструкція, технічне переоснащення діючих підпри- ємств, об’єктів виробничого і невиробничого призначення, пускових комплексів (з урахуванням проектних робіт, проведення торгів (тенде- рів) у будівництві, консервації, розконсервації об’єктів, утримання ди- рекції підприємств, що будуються, а також придбання технологічного обладнання, що не входить до кошторису об’єктів).

Види капітального будівництва:

– нове будівництво – це будівництво основних або допоміжних бу-

дівель і споруд або їх комплексів із заданими техніко-економічними по-

казниками та призначенням, які споруджуються за єдиним проектом в

першу та наступні черги на визначених для цього об’єктах нових май-

данчиках або майданчиках, звільнених від існуючих будівель;

– розширення діючих підприємств – будівництво нових і розши-

рення існуючих окремих цехів та об’єктів основного, підсобного та об-

слуговуючого призначення на території діючих підприємств з метою

створення додаткових або нових виробничих потужностей;

– реконструкція діючих підприємств – переобладнання діючих

цехів та об’єктів основного, підсобного та обслуговуючого призначен-

ня без розширення існуючих будівель і споруд основного призначен-

ня та без збільшення чисельності працівників з одночасним поліпшен-

ням умов їх праці та охорони навколишнього природного середовища,

здійснюване з метою вдосконалення виробництва та підвищення його

техніко-економічного рівня, збільшення виробничих потужностей, змі-

ни номенклатури продукції та поліпшення її якості;

– технічне переоснащення діючих підприємств – це комплекс за- ходів щодо підвищення техніко-економічного рівня окремих вироб- ництв, цехів і дільниць на основі впровадження передової техніки та технології, механізації та автоматизації виробництва, модернізації та зміни застарілого і фізично зношеного устаткування на нове більш про- дуктивне.

Будівництво об’єктів виробничого та іншого призначення, підго-

товка будівельних майданчиків, роботи з оснащення приміщень, ро-

боти із завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослі-

дження, розробки, які виконуються суб’єктами господарювання для ін-

ших суб’єктів або за їх замовленням, здійснюються на основі підряду.

Видами договору підряду, які опосередковують підрядні відноси-

ни в капітальному будівництві є:

– договір підряду на капітальне будівництво;

– договір субпідряду;

– договір підряду на виконання проектних та дослідних робіт;

– договір підряду на виконання геологічних, геодезичних та інших

робіт, необхідних для капітального будівництва.

Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до Ци-

вільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не встановлено

Господарським кодексом. Загальні правові норми, які регулюють відноси-

ни підряду містяться в гл. 61 Цивільного кодексу. Джерела спеціального

правового регулювання залежать від виду договору підряду.

Згідно зі ст. 837  ЦК  України за договором підряду одна сторо-

на  (підрядник)  зобов’язується  на  свій  ризик  виконати  певну  роботу

за завданням другої сторони (замовника), а замовник, у свою чергу,

зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду

може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або

на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику. Для

виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (суб-

підрядник) зобов’язаний отримати спеціальний дозвіл.

Предметом договору підряду є результат роботи підрядника.

Договір підряду є двостороннім.

Сторонами договору підряду можуть бути юридичні і фізичні осо-

би, в тому числі суб’єкти підприємницької діяльності. Особливості пе-

редбачені  лише  щодо  договорів  підряду  на  виконання  окремих  ро-

біт і обумовленні їх специфікою. Так, наприклад, за договором побуто-

вого підряду замовником може бути лише фізична особа, а підрядни-

ком – юридична або фізична особа – суб’єкт підприємницької діяльнос-

ті (ст. 865 ЦК України).

Договір підряду є консенсуальним, тобто вважається укладеним,

коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто

згоди з усіх істотних умов.

Договір підряду є оплатним. Замовник зобов’язаний оплатити ви- конану роботу. Оплата відбувається на основі погодженої сторонами ціни роботи, що включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу. Згідно зі ст. 854 ЦК України якщо договором під- ряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов’язаний сплатити підряднику обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що робота виконана належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника – достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадках та в розмірі, встановлених договором.

26.2. Сторони договору підряду на капітальне будівництво:

замовник, генеральний підрядник та субпідрядник

Базові положення щодо договорів підряду на капітальне будівни- цтво містяться в ЦК України (ст. 875–891) та ГК України (гл. 33).

Ч. 1 ст. 318 ГК України встановлює, що за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов’язується свої- ми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побу- дувати і здати замовникові у встановлений строк визначений догово- ром об’єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або ви- конати обумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов’язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінче- ні будівництвом об’єкти і оплатити їх.

Договір підряду на капітальне будівництво укладається на будівни- цтво, розширення, реконструкцію та перепрофілювання об’єктів; вико- нання робіт з проектування, поставки обладнання, виконання будівель- них, монтажних, спеціальних, проектно-конструкторських та інших ро- біт, пов’язаних з будівництвом об’єктів.

Договір підряду на капітальне будівництво є оплатним, консенсу- альним, двостороннім.

Сторонами в договорі є підрядник та замовник. Ними можуть бути юридичні та фізичні особи, а також іноземні громадяни.

Ст. 319 ГК України вказує на право підрядника за згодою замовника залучати для виконання договору як третіх осіб субпідрядників. У цьому разі на стороні підрядника можуть виступати:

– генеральний підрядник – підрядник, який відповідає за виконан- ня комплексу робіт, передбачених замовленням, передачу їх замовнику і забезпечує координацію діяльності інших підрядників;

– головний підрядник – підрядник, який відповідає за виконання частини робіт на об’єкті, здає їх генеральному підряднику або замовни- ку і забезпечує координацію діяльності субпідрядників;

– субпідрядники – підрядники, які виконують спеціальні і окремі види робіт за домовленістю з генеральним підрядником, головним під- рядником або замовником.

Генеральний підрядник укладає з іншими спеціалізованими буді- вельними організаціями договори субпідряду на виконання спеціаль- них або монтажних робіт.

Замовник знаходиться в договірних відносинах тільки з генераль- ним підрядником, який відповідає перед замовником за виконання всіх робіт у строки, передбачені договором, та їх необхідну якість, в тому числі робіт, які виконує субпідрядник.

Субпідрядник зобов’язаний за договором субпідряду своїми сила- ми та засобами виконати передбачені монтажні та інші спеціальні ро- боти відповідно до затвердженої проектно-кошторисною документації та у встановлений строк, забезпечити належну якість цих робіт, своєчас- но усунути недоліки у виконаних роботах, які виявлені в процесі їх при- йняття. На субпідрядника покладається забезпечення робіт, які він вико- нує всіма матеріалами, деталями та конструкціями, за винятком мате- ріалів, забезпечення якими здійснює генеральний підрядник та замов- ник.

Обов’язком генерального підрядника є забезпечення будівельної готовності об’єкта, конструкцій та окремих видів робіт для здійснення субпідрядником наступних монтажних та інших спеціальних робіт. Ге- неральний підрядник зобов’язаний передати субпідрядникам затвер- джену проектно-кошторисну документацію, забезпечити своєчасне фі- нансування  субпідрядних  робіт,  координувати  роботу  субпідрядни- ків, здійснювати контроль за їх роботою без втручання в оперативно- господарську діяльність.

Замовник здійснює контроль і технічний нагляд за відповідністю обсягу, вартості та якості виконуваних робіт проектам та кошторисам. Він може в будь-який час перевіряти хід та якість будівельних та мон- тажних робіт, а також якість матеріалів, які використовуються, при цьо- му він не повинен втручатися в оперативно-господарську діяльність. Якщо замовник виявляє ухилення від проектно-кошторисної докумен- тації, будівельних норм та правил, він має право вимагати від підрядни- ка усунення допущених відхилень, а в необхідних випадках – призупи- нити роботи та не оплачувати їх до усунення відхилень.

Право контролю та технічного нагляду поширюється не тільки на роботи, які виконуються генеральним підрядником, а також і на робо- ти, які виконують субпідрядники. У свою чергу, генеральний підрядник,

який є замовником щодо субпідрядної організації, має право здійсню- вати аналогічні функції контролю за діяльністю субпідрядників.

Ч. 2 ст. 320 ГК України передбачає право замовника розірвання до- говору та відшкодування збитків, якщо підрядник несвоєчасно виконує договір, чи виконує роботу настільки повільно, що закінчення її в уста- новлений строк явно неможливе.

У свою чергу, підрядник має право не братися за роботу, а роз- почату роботу призупинити у випадках, коли замовник порушує свої зобов’язання за договором підряду на капітальне будівництво. Підряд- ник зобов’язаний усунути недоліки та дефекти, які виявлені в процесі прийняття робіт, а також усунути за свій рахунок недоліки, які допущені з його вини (чи з вини субпідрядника) та які виявлені протягом гарантій- них строків. Недоліки в спеціальних монтажних роботах, які допущені з вини субпідрядника, усуваються за рахунок генерального підрядника з наданням йому права регресу до винуватої сторони.

26.3. розрахунки за договором підряду на капітальне будівництво

У договорі підряду на капітальне будівництво сторони визначають вартість робіт (ціну договору) чи спосіб її визначення. Ціна встановлю- ється на основі базисного рівня кошторисної вартості та додаткових ви- трат підрядника (подорожчання матеріальних ресурсів, різні надбавки при реалізації через посередників тощо).

Згідно зі ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передба- чена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замов- ник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточ- ної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в по- годжений строк або, за згодою замовника, – достроково.

Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі, який може бути приблизним та твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни в такий кошторис можуть бути внесені тільки за згодою сторін.

Якщо виникає необхідність значно перевищити приблизний кошто- рис, підрядник зобов’язаний своєчасно попередити про це замовника. Якщо підрядник своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення приблизного кошторису, то він зобов’язаний виконати ро- боту, не вимагаючи відшкодування додаткових витрат, які він поніс.

Підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник – його зменшення. У разі істотного зростання після укладан- ня договору вартості матеріалу, устаткування, які мали бути надані під-

рядником, а також вартості послуг, які надавали треті особи, підрядник має право вимагати збільшення встановленої вартості робіт, а у випадку відмови замовника – розірвання договору.

Правила визначення вартості будівництва: Державні будівельні норми України, затверджені наказом Держбуду від 27.08.2000 р. (ДБН

2000).

Якщо в договорі не передбачена попередня оплата виконаної ро-

боти чи окремих її етапів, замовник зобов’язаний виплатити обумовле-

ну договором ціну після кінцевої здачі об’єкта будівництва, за умови, що

робота виконана належним чином та в обумовлений строк, чи за зго-

дою замовника – достроково.

Як правило, оплата робіт проводиться після прийняття замовником

збудованого об’єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахун-

ків не встановлений за згодою сторін. Порядок розрахунків за виконан-

ня підрядником робіт визначається за згодою сторін. Можуть передба-

чатись платежі щомісячні чи щоквартальні або за фактично виконані ро-

боти. Підрядник має право вимагати виплати авансу, якщо така виплата

та розмір передбачені договором.

У випадку пошкодження об’єкта будівництва внаслідок нездолан-

ної сили до встановленого договором строку здачі об’єкта, а також у ви-

падку неможливості завершити будівництво чи будівельні роботи з ін-

ших причин, які не залежать від замовника, підрядник не має права ви-

магати від замовника плату за роботу чи оплату витрат, якщо інше не

встановлено договором.

У разі, коли виникає необхідність консервації будівництва через

незалежні від сторін обставини, замовник зобов’язаний оплатити під-

ряднику виконані до консервації роботи та відшкодувати йому витрати,

які пов’язані з консервацією об’єкта.

26.4. Відповідальність за порушення договору підряду на капітальне будівництво

Відповідальність сторін за порушення договору підряду на капі- тальне будівництво може бути передбачена як в нормативному (перед- баченому законодавством), так і в договірному (передбаченому укладе- ним договором) порядку.

Ст. 322 ГК України за невиконання чи неналежне виконання обов’язків за договором підряду на капітальне будівництво винна сто- рона виплачує штрафні санкції, а також відшкодовує іншій стороні збит- ки в сумі, яка не покривається штрафними санкціями, якщо інший по- рядок не передбачений законом. За загальним принципом цивільно-

правової відповідальності сторони несуть відповідальність за порушен- ня договору тільки за наявності їх вини. Оскільки відповідальність за по- рушення субпідрядниками їх зобов’язань покладається на генерально- го підрядника, він несе відповідальність перед замовником не тільки за свою вину, а й за вину третіх осіб (субпідрядників).

Недоліки, які виявлені при прийнятті роботи (об’єкта), підрядник зобов’язаний усунути за свій рахунок у строки, узгоджені із замовником. При порушені строків усунення недоліків підрядник несе відповідаль- ність, передбачену договором.

Позовна давність для вимог, які випливають з неналежної якості робіт за договором підряду на капітальне будівництво, визначається з дня прийняття роботи замовником та становить:

– один рік – щодо недоліків некапітальних конструкцій, а у випад- ку якщо недоліки не могли бути виявлені при звичайному способі при- йняття роботи – два роки;

– три роки – щодо недоліків капітальних конструкцій, а у разі якщо недоліки не могли бути виявлені при звичайному способі прийняття ро- боти – десять років;

– тридцять років – щодо відшкодування збитків, завданих замов- никові протиправними діями підрядника, які призвели до руйнувань чи аварії.

26.5. Умови укладання та виконання договору підряду на капітальне будівництво

Договори підряду (субпідряду) на капітальне будівництво уклада- ються та виконуються на загальних умовах укладання та виконання дого- ворів підряду в капітальному будівництві, затверджених Кабінетом Мі- ністрів, відповідно із законом. 1 серпня 2005 р. була прийнята Постано- ва Кабінету Міністрів «Про затвердження загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» № 668. Згід- но з цією постановою загальні умови відповідно до Цивільного та Госпо- дарського Кодексу України визначають порядок укладання та виконан- ня договорів підряду на виконання робіт щодо нового будівництва, ре- конструкції, реставрації, капітального ремонту будівель, споруд, техніч- ного переоснащення підприємств, а також окремих комплексів та видів робіт, пов’язаних з будівництвом об’єктів.

Договори підряду на капітальне будівництво за участі іноземних суб’єктів господарювання укладаються та виконуються в порядку, пе- редбаченому Господарським кодексом, міждержавними угодами, а та- кож особливими умовами укладання та виконання договорів підряду

в капітальному будівництві, затвердженими в порядку, встановленому

Кабінетом Міністрів.

26.6. договір підряду на проведення дослідних та проектних робіт

Ст. 324 ГК України дає визначення договору підряду на проведення дослідних та проектних робіт. Згідно з цією статтею за договором підряду на проведення дослідних та проектних робіт підрядник зобов’язується розробити на замовлення замовника проектну документацію чи вико- нати обумовленні договором проектні роботи, а також виконати дослід- ні роботи, а замовник зобов’язується прийняти та оплатити їх.

За цим договором замовник зобов’язаний передати підряднику завдання на проектування а також інші вихідні дані, які необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проекту- вання може бути підготовлено за дорученням замовника підрядником. В такому випадку завдання є обов’язковим для сторін з моменту його затвердження замовником. Підрядник зобов’язаний дотримуватись ви- мог, які містяться в завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання дослідних робіт, і має право відступити від них тільки за згодою замовника.

Зміст договору підряду на проведення проектних та дослідних робіт.

Замовник зобов’язаний: виплатити підряднику обумовлену плату після закінчення всіх робіт або виплачувати її частинами після завершен- ня окремих етапів роботи, чи в іншому порядку, передбаченому зако- ном чи договором; використовувати проектно-кошторисну документа- цію, отриману від підрядника, тільки на цілі, які передбачені договором; не передавати проектно-кошторисну документацію іншим особам та не розголошувати дані, які містяться в ній, без згоди підрядника; надавати послуги підряднику у виконанні проектних та дослідних робіт в обсязі та на умовах, передбачених договором; брати участь разом з підрядником в узгодженні готової проектно-кошторисної документації з компетент- ними органами державної влади та органами місцевого самоврядуван- ня; відшкодовувати підряднику додаткові затрати, які викликані зміною вихідних даних для проведення проектних та дослідних робіт внаслідок обставин, які не залежать від підрядника.

Обов’язки підрядника: виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування і згідно з договором; узгоджувати готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а у разі не- обхідності – також з компетентними органами державної влади та орга- нами місцевого самоврядування; передати замовнику готову проектно-

кошторисну документацію та результати дослідних робіт; не передава- ти без згоди замовника проектно-кошторисну документацію іншим осо- бам; гарантувати замовнику відсутність у третіх осіб права перешкоджа- ти чи обмежувати виконання робіт на підставі підготовленої за догово- ром проектно-кошторисної документації.

Ч. 3 ст. 324 ГК України передбачає відповідальність підрядника за недоліки проекту, в тому числі, які виявлені в процесі його реалізації та експлуатації побудованого за цим проектом об’єкта.

У випадку виявлення недоліків у проектно-кошторисній документа- ції чи в дослідних роботах підрядник на вимогу замовника зобов’язаний безоплатно переробити проектно-кошторисну документацію чи здій- снити необхідні додаткові дослідні роботи, а також відшкодувати спри- чинені збитки, якщо інше не встановлено договором чи законом. Позов про відшкодування замовнику збитків, які викликані недоліками про- екту, може бути пред’явлений протягом десяти років, а якщо збитки за- мовнику спричинені протиправними діями підрядника, що спричинили руйнування, аварії, обвали, – протягом тридцяти років з дня прийняття побудованого об’єкта.

питання для самостійного вивчення

1. Відмінності проектно-кошторисної документації для проведення капітального будівництва та капітального ремонту.

2. Кошторис договору підряду на капітальне будівництво згідно з

ДБН 2000.

3. Введення об’єкта в експлуатацію: поняття та процедура.

4. Страхування об’єкта капітального будівництва.

5. Ліцензування певних видів будівельної діяльності.

6. Самочинне будівництво: ризики та правові наслідки.

тести для поточного контролю

26.1. Знайдіть хибне твердження. Капітальне будівництво – це процес:

– створення нових підприємств, об’єктів виробничого і невиробни- чого призначення, пускових комплексів;

– розширення діючих підприємств;

– капітальний ремонт діючих підприємств, об’єктів виробничого і

невиробничого призначення;

– реконструкція об’єктів виробничого і невиробничого призначення;

– технічне переоснащення діючих підприємств, об’єктів виробни-

чого і невиробничого призначення, пускових комплексів.

26.2. Переобладнання діючих цехів без розширення існуючих буді- вель і споруд основного призначення та без збільшення чисельності працівників з одночасним поліпшенням умов їх праці та охорони навко- лишнього природного середовища, здійснюване з метою вдосконален- ня виробництва, – це:

– реконструкція діючих підприємств;

– розширення діючих підприємств;

– створення нових підприємств;

– технічне переоснащення діючих підприємств.

26.3. Знайдіть хибне твердження. Договори, які опосередкову- ють підрядні відносини в капітальному будівництві – це:

– договір підряду на капітальне будівництво;

– договір субпідряду;

– договір комерційної концесії;

– договір підряду на виконання проектних та дослідних робіт;

– договір підряду на виконання геологічних, геодезичних та інших

робіт, необхідних для капітального будівництва.

26.4.  Забезпечення  будівельної  готовності  об’єкта,  конструк- цій та окремих видів робіт для здійснення субпідрядником наступних монтажних та інших спеціальних робіт є:

– обов’язком генерального підрядника;

– правом генерального підрядника;

– обов’язком замовника.

26.5. Замовник може перевіряти хід та якість будівельних та мон- тажних робіт, а також якість матеріалів, які використовуються:

– у будь-який час виконання робіт;

– лише під час прийняття об’єкта;

– під час підписання актів прийняття робіт та під час прийняття

об’єкта.

26.6. Замовник має право розірвати договір, якщо:

– підрядник несвоєчасно виконує договір чи виконує роботу на-

стільки повільно, що закінчення її в установлений строк явно неможли-

ве;

– підрядник несвоєчасно виконує договір;

– підрядник виконує роботу настільки повільно, що закінчення її в

установлений строк явно неможливе.

26.7. Якщо у договорі капітального будівництва не зазначено інше, кошторис є:

– приблизним;

– твердим;

– м’яким.

26.8. Зміни в твердий кошторис у договорі капітального будів- ництва можуть бути внесені:

– тільки за згодою сторін;

– на вимогу підрядника;

– не можуть вноситися зовсім.

26.9. Якщо підрядник своєчасно не попередив замовника про необ- хідність перевищення приблизного кошторису, то він:

– зобов’язаний виконати роботу, не вимагаючи відшкодування до- даткових витрат, які він поніс;

– має право на відшкодування додаткових витрат, але з відстроч- кою оплати;

– має право на відшкодування додаткових витрат лише у разі, якщо він доведе необхідність такого перевищення.

26.10. У випадку пошкодження об’єкта будівництва внаслідок не- здоланної сили до встановленого договором строку здачі об’єкта, а також у випадку неможливості завершити будівництво чи будівельні роботи з інших причин, які не залежать від замовника:

– підрядник не має права вимагати від замовника плату за роботу чи оплату витрат, якщо інше не встановлено договором;

– підрядник має право вимагати від замовника плату за фактично виконану роботу;

– підрядник має право вимагати від замовника плату за виконану роботу та оплату додаткових витрат для усунення наслідків пошкоджен- ня об’єкта.