Фінансовий менеджмент - Навчальний посібник (Крамаренко П О., Чорна О. Є.)

16.4. планування грошових потоків

Найменш вивченою проблемою фінансового менеджменту є планування грошових потоків. Воно тісно пов'язано зі страте­гічним плануванням фінансово-господарської діяльності підприєм­ства. Планування грошових потоків полягає у визначенні можли­вих джерел надходження коштів і напрямків їх витрати. Плану­вання здійснюється в часовому аспекті: на рік (з розбивкою по кварталах); на квартал (з розбивкою по місяцях); на місяць (з розбивкою по декадах або п'ятиденках).

Методика планування грошових потоків включає такі елементи:

планування грошових надходжень за період;

планування відтоку коштів;

розрахунок чистого грошового потоку (надлишок +, не­стача -);

визначення загальної потреби в короткостроковому фінан­суванні.

Основними фінансовими документами надходження і вит­рати коштів є:

касовий бюджет - план надходження і витрати коштів;

платіжний календар - форма поточного фінансового пла­ну управління грошовими потоками.

Основним джерелом надходження коштів є виручка від ре­алізації продукції. У практичній діяльності необхідно враховува­ти середній період для оплати товару покупцем. Це пов'язано із запізнюванням в оплаті і утворенням дебіторської заборгованості.

Використовуючи балансовий метод, можна розрахувати грошові надходження і зміну дебіторської заборгованості за формулою:

ВР + дзпп = гн + дзп, (16.3)

де ВР - виручка від реалізації продукції за рік;

ДЗпп - дебіторська заборгованість за товари і послуги на по­чаток періоду;

ГН - грошові надходження протягом року; ДЗкп - дебіторська заборгованість на кінець звітного періоду. Аналізуючи дебіторську заборгованість, необхідно врахову­вати час її погашення. При цьому встановлюється усереднена величина з терміном погашення до 30 днів, до 60 днів і т. д.

Наступним етапом є вивчення відтоку коштів. Головним його елементом є погашення кредиторської заборгованості. Відстро­чена кредиторська є додатковим джерелом короткострокового фінансування.

На третьому етапі визначається чистий грошовий потік (до­датне або від'ємне сальдо).

Приклад. Підприємство планує грошові потоки на основі таких показників: 80\% продукції воно продає в кредит, 20\% про­дукції продає за розрахунок готівкою. Підприємство також надає своїм покупцям 30-денний кредит у формі відстрочки платежів. Практична діяльність свідчить про те, що 70\% платежів опла­чуються покупцями своєчасно в рамках установленого терміну, а інші 30\% - протягом наступного місяця. Обсяг реалізації про­дукції в грудні попереднього року склав 300 тис. грн, у листо­паді - 280 тис. грн.

Необхідно розробити план коштів на 1 квартал майбутньо­го року. Він включає послідовність розрахунків, наведених у табл. 16.5-16.7.

У табл. 16.7 прогнозується дефіцит готівки на лютий і бере­зень у сумі 46 тис. грн (9 + 37), після чого доцільно розглянути декілька варіантів його подолання. Для цього можна оптимізува-ти управління дебіторською заборгованістю на основі даних бух­галтерського обліку. Можливий варіант призупинення капіталь­них вкладень в основні засоби підприємства. Необхідно також передбачити можливість надання знижок покупцям у випадку ранньої попередньої плати.

Багато керівників підприємств намагаються залучити в подіб­ному випадку короткострокові кредити банків, тому що не завж­ди при цьому є відпрацьована система управління оборотними активами і грошовими потоками.

У міжнародній практиці використовуються два основних методи для планування діяльності підприємства за майбутнім доходом:

капіталізації прибутку;

дисконтування чистих грошових надходжень (потоків).

У випадку якщо майбутні доходи будуть дорівнювати поточ­ним або темпи їх зростання передбачувані, застосовується ме­тод капіталізації доходу. При цьому забезпечується стабільне функціонування підприємства протягом тривалого часу. У теорії оцінки майна під капіталізацією розуміється процедура перера­

хунку доходів у показник ринкової вартості об'єкта шляхом ділен­ня чистого прибутку на ставку капіталізації. Ця ставка визначаєть­ся з урахуванням ситуації на ринку нерухомості і ризику, яким супроводжується діяльність оцінюваного підприємства.

Деякі автори1 пропонують використовувати для збільшення чистого оборотного капіталу показник чистих грошових надход­жень, що розраховується за формулами:

чгн = чд + ав + адз - авно - ачок, (16.4)

де ЧГН - чисті грошові надходження підприємства; ЧД - чистий доход у формі прибутку; АВ - амортизаційні відрахування; АДЗ - збільшення довгострокової заборгованості; АВНО - приріст вартості необоротних активів; АЧОК - приріст чистого оборотного капіталу.

чок = оа - КО, (16.5)

де ЧОК - чистий оборотний капітал підприємства; ОА - оборотні активи підприємства; КО - короткострокові зобов'язання. Урахування цих параметрів слід проводити підприємствам, що мають значні необоротні активи, що залучають кредити банків і ви­користовують кошти для збільшення чистого оборотного капіталу.

1Бочаров В.В. Корпоративные финансы / В.В. Бочаров, В.Е. Леонть­ев. - СПб.: Питер, - 2002. - С. 452.

Якщо чистий прибуток підприємства змінюється протягом декількох років, то для його оцінки рекомендується використову­вати метод дисконтування грошових доходів (16.6):

вм = вт ■ (1 + г)); вт =   вм , , (16.6) (1 + г))

де ВМ - майбутня грошова сума (майбутня вартість);

ВТ - теперішня вартість грошової суми після дисконтування;

Г - ставка дисконту або норма доходності, частки одиниці;

) - число років, за які провадиться підсумовування доходу. Чиста поточна вартість майбутніх грошових потоків визна­чається за формулою:

чпв = вт - з, (16.7)

де ЧПВ - чиста поточна вартість майбутніх грошових потоків;

З - початкові витрати (собівартість продажів або капітальні вкладення в проект).

Той факт, що планування змушує керівництво думати про цілі і встановлювати пріоритети, можливо, є найголовнішим ре­зультатом цього процесу. Майбутньому властива невизначеність. Ми можемо тільки визначити напрямок руху і зробити декілька наукових припущень про можливі перешкоди на цьому шляху.

У цьому зв'язку слід зазначити, що метод оцінки доходів підприємства за допомогою дисконтування грошових потоків відображає їхню майбутню прибутковість, що найбільшою мірою відповідає інтересам інвесторів і кредиторів.

Таким чином, планування сприяє підвищенню прибутковості, удосконаленню процесу прийняття рішень і зменшенню серйоз­них помилок. Триступеневий процес планування (аналіз, прогно­зування і планування потоків коштів) передбачає прийняття рішень і здійснення заходів, що впливають на майбутнє підприєм­ства. Оскільки ніхто не в змозі точно передбачити майбутнє, про­цес планування має бути невпинним. Необхідно постійно відоб­ражати в аналізі, прогнозуванні і плануванні будь-яку ситуацію в міру надходження нової інформації. Зовнішні умови, що зміню­ються неперервно, потребують, щоб процес перегляду планів був невпинним.

Оскільки зміни в практичній діяльності відбуваються досить часто, не можна розраховувати на точне виконання планового завдання. Плани потрібно пристосовувати до змін, що можуть відбуватися щорічно, щокварталу, щомісяця або навіть щодня.

Тому фінансовий менеджер повинен володіти прийомами гнуч­кості, щоб оцінювати й аналізувати потенційно мінливі ситуації.

 

Питання для самоконтролю

Яка мета планування грошових потоків?

Які основні елементи включає методика планування гро­шових потоків?

В якій послідовності здійснюється планування грошових потоків?

Наведіть основні методи, що використовуються для пла­нування результатів діяльності підприємства за майбутнім дохо­дом?