16.3. методи управління грошовими потоками підприємства

Грошові потоки (потоки готівки або рух коштів) є одним з найважливіших розділів фінансової інформації, що може бути отримана з фінансової звітності. Грошові потоки формуються як від активів, так і від пасивів балансу підприємства (16.1). У цьо­му зв'язку з'являється можливість досліджувати формування грошових потоків за виділеними напрямками.

Для ефективного управління грошовими потоками необхід­но знати:

величину грошових потоків за певний час;

основні їх елементи;

види діяльності, що утворюють потік коштів.

16.3.1. Грошові потоки від активів і методи їх вимірювання

Грошові потоки від активів включають три компоненти: гро­шові потоки від поточної (операційної) діяльності; грошові пото­ки від інвестиційної діяльності; грошові потоки від фінансової діяльності.

Поточні (або операційні) грошові потоки - це надходжен­ня від щоденної роботи підприємства. Рух грошей тут відобра­жає зміст операцій, пов'язаних з формуванням бухгалтерського і чистого прибутку. Додатний грошовий потік формує фінансову стійкість підприємства. Від'ємний грошовий потік за поточною діяльністю свідчить про недостачу грошових ресурсів навіть для простого відтворення.

Таким чином, операційні грошові потоки - це кошти, одер­жувані від звичайної виробничої діяльності підприємства.

Грошові потоки від інвестиційної діяльності включають операції, пов'язані з реальними і портфельними інвестиціями дов­гострокового характеру. Чисті капітальні витрати - це гроші, вит­рачені на основні засоби, мінус гроші, отримані від продажу ос­новних засобів. Додатний грошовий потік свідчить про раціональ­ний розподіл коштів підприємства. Від'ємний грошовий потік мож­ливий у випадку, коли підприємство продає більше активів, ніж купує.

Грошові потоки від фінансової діяльності являють собою операції з короткострокового фінансування підприємства: реа­лізація і викуп акцій; облігаційні позики та їх погашення; валютні операції; погашення зобов'язань за векселями, заставними (при іпотечному кредитуванні) тощо.

Таким чином, грошові потоки від активів являють собою суму чистих грошових потоків з операційної, інвестиційної і фінан­сової діяльності.

Відповідно до міжнародних стандартів обліку і практичного досвіду з підготовки звітності про рух коштів використовуються два методи - прямий і непрямий.

Прямий метод розрахунку заснований на відображенні ре­зультатів операцій за рахунками коштів за певний період. При цьому операції групуються за трьома видами діяльності: поточ­ною (операційною), інвестиційною і фінансовою. Прямий метод дозволяє оцінити платоспроможність підприємства, а також здійснювати оперативний контроль за надходженням і витратою коштів.

Недоліком цього методу є відсутність обліку взаємозв'язку отриманого фінансового результату (прибутку) і зміни абсолют­ного розміру коштів підприємства.

У табл. 16.2 подано аналітичні дані звіту про рух коштів підприємства. Ця таблиця складається на основі прямого розра­хунку, що дозволяє оперативно управляти рухом грошових по­токів. Використовуються дані аналітичного обліку, Головної кни­ги та інші документи місячного, квартального або річного періодів.

За базовий рік залишок коштів склався з їх залишку на по­чаток року, припливу коштів від інвестиційної і фінансової діяль­ності і відтоку від поточної діяльності (53 +99 + 549 - 83 = 618).

За звітний рік залишок коштів склався із залишку грошей на по­чаток періоду, їх припливу за поточною та інвестиційною діяльністю і відтоку за фінансовою діяльністю (609 + 212 + 130 - 689 = 262).

Непрямий метод спрямований на одержання коштів, що характеризують чистий грошовий потік підприємства у звітному періоді.

Цей метод переважає з аналітичної точки зору, тому що доз­воляє визначити взаємозв'язок отриманого прибутку зі зміною величини грошових коштів.

Розрахунок грошових потоків непрямим методом ведеться від показника чистого прибутку з необхідними його коригування­ми в статтях, що не відображають рух реальних грошей на відпо­відних рахунках.

Для прийняття обґрунтованих управлінських рішень про використання коштів необхідно мати інформацію про надходжен­ня і витрату грошей за окремими видами діяльності: поточною (операційною), інвестиційною і фінансовою. У табл. 16.3 наво­диться аналітична форма звіту про рух коштів на підприємстві при використанні непрямого методу.

Таблиця 16.3

Аналіз даних, наведених у табл. 16.3, свідчить про те, що в результаті поточної діяльності отримано кошти в сумі 86 тис. грн. Проте цих коштів недостатньо для фінансування інвестиційної діяльності підприємства (155 тис. грн). Залучення відсутніх коштів у розмірі 69 тис. грн (155-86) було здійснено за допомогою позик і емісії звичайних акцій. За рахунок цих коштів виплачено диві­денди акціонерам і досягнуто приросту коштів по підприємству в цілому на суму 38 тис. грн.

Крім прямого і непрямого методів вимірювання грошових потоків існує так званий метод ліквідного грошового пото­ку. Він дозволяє оперативно розраховувати потік коштів на підприємстві і використовується в експрес-діагностиці його фінан­сового стану.

Ліквідний грошовий потік (ГПЛ) є показником надлишкового або дефіцитного сальдо коштів підприємства і визначається за формулою:

гпл = (лкк + ккк - кк) - щкп + ккп - кн (16.2) де ДКК і ДКп - довгострокові кредити банків на кінець і на початок періоду;

ККК і ККп - короткострокові кредити банків на кінець і на поча­ток періоду.

КК і Кп - кошти на кінець і на початок періоду.

16.3.2. Грошові потоки кредиторам і акціонерам

У своїй основі грошові потоки кредиторам і акціонерам яв­ляють собою чисті платежі кредиторам і власникам протягом року. Грошові потоки кредиторам включають виплачені відсотки за мінусом нових позик. Грошові потоки акціонерам - це виплачені дивіденди мінус отриманий новий капітал. Проте дослідження грошових потоків у такій послідовності не в повному обсязі ха­рактеризує стан потоків від пасивів. Тому як рекомендації може бути використана модель руху коштів, що базується на оцінці джерела їх формування і витрат. У табл. 16.4 подано дані про рух коштів за джерелами їх формування.

У цьому дослідженні сума джерел коштів приймається за 100\%, а потім визначається величина кожної звітної позиції у відсотках у загальній сумі джерел. На підставі наведених у табл. 16.4 даних очевидно, що кошти, отримані від операційної діяль­ності, склали 31,7\% [(850 : 2680) • 100] від загальної суми джерел коштів, інші 68,3\% - це надходження із зовнішніх джерел фінан­сування.

Таким чином, із загального обсягу наявних коштів направле­но на інвестиції 59,6\% (57,8 + 1,8), на погашення зобов'язань ­

12,3\% (7,5 + 4,8), на виплату дивідендів - 13,1\%, збільшення коштів склало 15\%. При такому розподілі коштів у підприємства з'являються додаткові фінансові можливості для вирішення своїх проблем.

Найбільш привабливою є ситуація, коли основним джерелом коштів є поточна (операційна) діяльність підприємства. Тому пер­шочерговою метою управління грошовими потоками підприємства є досягнення його ліквідності. Підтримка тривалої платоспромож­ності підприємства також сприяє збільшенню його ліквідності.

Фінансовий менеджер повинен управляти грошовими пото­ками таким чином, щоб максимізувати доходність підприємства і одночасно зберегти високу ліквідність його активів.

Питання для самоконтролю

Охарактеризуйте прямий і непрямий методи розрахунку грошових потоків. У чому полягають їхні переваги і недоліки?

Які основні статті включаються до складу грошового по­току від поточної, інвестиційної і фінансової діяльності?

Наведіть ключовий показник для розрахунку грошових по­токів непрямим методом.

Яка інформаційна база використовується для складання аналітичного звіту про рух грошових потоків прямим методом?

На які питання користувача інформації може дати відповідь звіт про рух коштів за певний період?