Фінансовий менеджмент - Навчальний посібник (Крамаренко П О., Чорна О. Є.)

8.2. методи оцінки сукупної вартості активів підприємства

У практиці фінансового менеджменту зустрічаються численні ситуації, коли активи підприємства потребують відповідної оцін­ки. Це пов'язано з купівлею-продажем підприємства, його ліквіда­цією або об'єднанням (поглинанням) з іншими виробничо-госпо­дарськими структурами. Для даної ситуації потрібне визначення реальної вартості майна, тому що вона має принципове значен­ня для покупця і продавця:

при встановленні обґрунтованої ціни угоди;

ухваленні рішення про надання іпотечного кредиту;

відшкодуванні збитку страховиком страхувальнику майна;

оподатковуванні угод з нерухомістю;

поглинанні одним підприємством іншого;

лізингу майна і викупі його за залишковою вартістю лізин-гоодержувачем;

визначенні кредитоспроможності позичальника і вартості застави при кредитуванні;

реалізації інвестиційного проекту, коли необхідно встано­вити майбутню вартість активів і власного капіталу створювано­го підприємства тощо.

Таким чином, на практиці часто виникає необхідність в оцінці активів підприємства, що бере участь у бізнесі. Все це потребує дещо інших підходів до оцінки їх вартості порівняно з оцінкою окремих видів активів.

Процес оцінки передбачає наявність оцінюваного об'єкта й оцінюючого суб'єкта. Об'єктом оцінки є рухоме і нерухоме майно підприємства в сукупності з правами, якими наділений його влас­ник. У процесі оцінки повинні бути враховані:

витрати на формування підприємства як цілісного майно­вого комплексу;

оптимальність пропорцій майнового комплексу;

структура його активів і їх спроможність генерувати прибу­ток;

ступінь фізичного і морального зносу окремих видів ак­тивів;

ефективність віддачі нематеріальних активів і ряд інших чинників.

Особливістю процесу оцінки вартості майна підприємства є його багатосторонній характер. Ця оцінка має враховувати не тільки витрати на створення і придбання об'єкта. У процесі оцін­ки необхідно обов'язково мати на увазі сукупність ринкових фак­торів, таких як фактори часу і ризику, ринкової кон'юнктури, рівня конкуренції, особливостей оцінюваного об'єкта тощо.

Методи оцінки вартості сукупних активів підприємства здійснюються на підставі трьох підходів: доходного, витратного і ринкового (порівняльного).

У доходному підході визначальним фактором є доход, що впливає на величину вартості об'єкта. Чим більший доход при­носить підприємство, тим вище ціна його ринкової вартості. При цьому важливе значення мають тривалість одержання доходу і рівень ризику, що супроводжує даний процес. Доходний підхід являє собою визначення поточної вартості майбутніх доходів підприємства, що виникнуть у результаті використання його ак­тивів і можливостей подальшого його продажу. У цій ситуації за­стосовують оціночний принцип очікування.

У практичній діяльності частіше використовують витратний і ринковий підходи, які дають більш точні результати.

Витратний підхід застосовується для оцінки об'єктів спе­ціального призначення, нового будівництва, з метою страхуван­ня майна тощо. Він базується на визначенні вартості витрат, не­обхідних для відновлення всіх аналогічних активів, що входять до оцінюваного об'єкта. Потрібна інформація залежить від спе­цифіки оцінюваного об'єкта. Витратний підхід ґрунтується на принципах заміщення, збалансованості та економічного розпо­ділу. Формула розрахунку вартості заміщення активів може бути подана в такому вигляді:

ВзЧА = ВзПА - з„ (8.1) де ВЗЧА - вартість заміщення чистих активів підприємства; ВЗПА - повна вартість заміщення активів підприємства; Зф - сума всіх фінансових зобов'язань підприємства. Ринковий (порівняльний) підхід має преваги за умови наяв­ності порівнюваних об'єктів. Оцінка залежить від якості зібраної інформації, що містить: фізичні характеристики об'єктів; час і умови продажу; місце розташування; умови фінансування уго­ди. Кожний з розглянутих підходів передбачає при оцінці майна (активів підприємства) використання певних методів (табл. 8.2).

Таблиця 8.2

Метод капіталізації містить оцінку вартості об'єкта за фор­мулою:

В = П( Доход) (8.2) кк '

де В - вартість об'єкта оцінки;

П - прибуток або доход підприємства;

кк - коефіцієнт капіталізації. Метод дисконтування грошових потоків базується на про­гнозуванні цих потоків від даного підприємства. Майбутні грошові потоки перераховуються за дисконтною ставкою в дійсну вартість. Дисконтна ставка повинна відповідати нормі доходності, не­обхідній інвестору.

Метод чистих активів враховує ринкову вартість підприє­мства. Вона визначається за формулою:

АЧ = А - З, (8.3)

де АЧ - чисті активи підприємства; А - ринкова вартість активів;

1Бочаров В.В. Корпоративные финансы / В.В. Бочаров, В.Е. Леонть­ев. - СПб.: Питер, 2002. - С. 187.

З - зобов'язання підприємства (поточні і довгострокові). Метод ліквідаційної вартості передбачає оцінку ліквіда­ційної вартості підприємства, що являє собою різницю між су­марною вартістю всіх активів і витратами на його ліквідацію.

Метод ринку капіталу ґрунтується на аналізі цін придбан­ня контрольних пакетів акцій аналогічних підприємств. Його за­стосування потребує значного обсягу відкритої інформації, що формується на фондовому ринку.

Метод галузевих коефіцієнтів передбачає визначення орі­єнтовної вартості підприємства за формулами, виведеним на ос­нові галузевої статистики.

 

Питання для самоконтролю

Для яких цілей використовується метод оцінки сукупної вартості активів підприємства?

Наведіть основні підходи до сукупної оцінки вартості ак­тивів підприємства.

Охарактеризуйте основні методи оцінки.